Рішення

від 17.04.2009 по справі 11/10-09-26

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

11/10-09-26

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"17" квітня 2009 р.Справа  № 11/10-09-26

За позовом:  Товариства з обмеженою відповідальністю "МУЛЬТИТРАНС";

До відповідача:  Товариства з обмеженою відповідальністю "СІ МАЙСТЕР";  

про стягнення 68437,43 грн.;

Суддя Власова С.Г.

Представники:

Від позивача: Писарев Д.Г. (за довіреністю);

Від відповідача: не з'явився;

СУТЬ СПОРУ: 30.01.2009 р. за вх. № 541 Товариство з обмеженою відповідальністю "Мультитранс" (далі –Позивач) звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сі Майстер" (далі –Відповідач)  заборгованості за надані послуги з урахуванням встановленого індексу інфляції, в розмірі 60412,38 грн., 3% річних - 889,84 грн. та пені в сумі 7135,21 грн.

Позивач на позовних вимогах наполягає, 30.03.2009 р. за вх. № 1595 надав письмові пояснення у справі.

Ухвалою В.о. голови господарського суду Одеської області від 30.03.2009 р. строк розгляду справи було продовжено на один місяць.

Відповідач в судові засідання від 18.02.2009 р., 06.03.2009 р., 20.03.2009 р., 30.03.2009 р. та 17.04.2009 р. не з'явився, представників не направив, тому справа розглядається в порядку ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи в порядку ст. 75 ГПК України, заслухавши представника позивача, суд встановив наступне:

19.05.2008 р. між сторонами був укладений договір на надання транспортно-експедиційних послуг при здійсненні перевезення вантажів, відповідно до умов якого, Позивач взяв на себе зобов'язання виконувати перевезення вантажів, а Відповідач в свою чергу зобов'язався надавати до перевезення вантажі, а також здійснювати оплату вартості здійсненних Позивачем перевезень, на підставі виставлених рахунків.

Позивач стверджує, що на підставі договору та виконаних на замовлення Відповідача перевезень, виставив останньому для сплати рахунки: №130 від 29.05.2008 р. на суму 7575,00 грн. та № 205 від 16.07.2008 р. на суму - 107670,00 грн., за надані транспортні послуги, однак, в порушення умов договору, Відповідач розрахувався лише частково, внаслідок чого утворилась заборгованість в сумі 57040,00 грн.

Позивач також зазначив, що 01.10.2008 р. на адресу Відповідача була направлена претензія з пропозицією сплатити суму боргу, яка залишена Відповідачем без задоволення.

Відповідно до ст. 625 ЦК України Позивач нарахував Відповідачу встановлений індекс інфляції в сумі 3372,38 грн. та 3% річних в сумі 889,84 грн.

Згідно п. 7.4. Договору Позивач нарахував Відповідачу пеню в сумі 7135,21 грн.

В додаткових письмових поясненнях, наданих Позивачем 30.03.2009 р. за вх. № 1595, останній зазначає, що між сторонами по справі був укладений письмовий договір на надання транспортно-експедиційних послуг. Укладанню договору передувала усна домовленість представників сторін.

Позивач зазначив, що в подальшому сторони виконували умови договору, що свідчить, на його думку, про їх намір дотримуватися його суттєвих умов: Відповідачем направлялися Позивачу заявки, вони приймалися Позивачем до виконання, здійснювалися конкретні перевезення, виставлялися відповідні рахунки, вони отримувалися Відповідачем та сплачувалися.

Позивач вважає, що відсутність підпису уповноваженої особи Відповідача на заявках, не може свідчити про недійсність угоди, так як заявка була скріплена печаткою Відповідача, заявки були виконанні, та частково сплачені Відповідачем, на підставі виставлених та отриманих рахунків, тобто сторони вживали конкретних дій по виконанню суттєвих умов договору. Перевезення які виконувались Позивачем були міжнародного характеру, з інших країн транзитом до Росії, а тому, на думку Позивача, правовідносини сторін регулювалися міжнародною Конвенцією про договір міжнародного перевезення вантажів.

Відповідно до ст.4 Конвенції договір перевезення встановлюється накладною. Накладна є доказом умов угоди та доказом прийняття вантажу перевізником (ст.9 Конвенції). Статтею 30 Конвенції встановлено, що у разі відсутності письмових відміток вантажоодержувача про псування чи недостачу вантажу, вважається що вантаж доставлений в повному обсязі, без зауважень.

Позивач стверджує, що виконав усі замовлення Відповідача на перевезення вантажів, як власним транспортом, так і найманим, і внаслідок цього направив для оплати відповідачу рахунки, які були останнім сплачені лише частково.

Досліджуючи матеріали справи, аналізуючи  норми чинного законодавства, що стосується суті спору, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до п.1.1. Договору на надання транспортно-експедиційних послуг, укладеного 19.05.2008 р. між ТОВ "Мультитранс" та ТОВ "Сі Майстер", предметом договору є надання транспортно-експедиційних послуг по перевезенню вантажів.

Надання послуг передбачених дійсним Договором, здійснюється виконавцем (Позивачем) після направлення йому з боку замовника (Відповідача) письмової заявки на надання транспортно-експедиційної послуги (п.1.2. Договору).

Згідно п.7.3. Договору остаточний термін оплати послуг здійснюється по узгодженню сторін, але не більш ніж через 10 днів з моменту виставлення рахунку за надані послуги.

З наявних матеріалів справи вбачається, що на виконання замовлень Відповідача  (а.с.14,15) Позивачем були надані Відповідачу транспортно-експедиційні послуги та виставлено Відповідачу для сплати рахунки №130 від 29.05.2008 р. на суму 7575,00 грн. та № 205 від 16.07.2008 р. на суму - 107670,00 грн.

Статтею 193 Господарського Кодексу України та статтею 526 Цивільного Кодексу України  передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст. 193).

          Згідно з ч.2 ст. 218 Господарського Кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Відповідач зазначені рахунки оплатив частково, а саме рахунок №130 від 29.05.2008 р. на суму 7575,00 грн. залишився несплаченим, а рахунок № 205 від 16.07.2008 р. на суму  107670,00 грн. оплачений Відповідачем частково в сумі 32500,00 грн. та 25705,00 грн., про що свідчать виписки з банківського рахунку Позивача.

З огляду на вищезазначене, наявна заборгованість Відповідача складає 57040,00 грн.

Відповідно до п.7.4. Договору в разі порушення термінів оплати замовник сплачує виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу.

Розрахунок пені в сумі 7135,21 грн. (а.с.34) суд вважає обґрунтованим, здійсненим відповідно до діючого законодавства.

Крім того, згідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За неналежне виконання Відповідачем умов Договору, Позивач нарахував останньому 3% річних та інфляційні витрати у розмірі 889,84 грн. та 3372,38 грн. відповідно.

Розрахунок 3% річних та інфляційних витрат, наданий позивачем (а.с.32,33) суд вважає обґрунтованим та здійсненим згідно діючого законодавства

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце судових засідань, про що свідчать наявні в матеріалах справи поштові повідомлення надіслані за його адресою, в судові засідання від 18.02.2009 р., 06.03.2009 р., 20.03.2009 р., 30.03.2009 р. та 17.04.2009 р. не з'явився, представників не направив, своїм правом на захист не скористався.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, як обґрунтовані та підтвердженими належними доказами та наявними матеріалами справи.

Витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу віднести за рахунок Відповідача, згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд,  -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сі Майстер" (65009, м. Одеса, вул. Сонячна, 5, код 33970317, п/р 26001054403832 в Южному ГРУ "Приватбанку" м. Одеса, МФО 328704) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мультитранс" (65103, Одеська область, Овідіопольський р-н., с.м.т. Таїрово, вул. 40-річчя Перемоги, 51/18, код 25024651, п/р 260088815 в ООД "Райффайзен Банк Аваль", МФО 328351) –57040,00 грн., 7135,21 грн. –пені, 889,84 грн. – 3 % річних та 3372,38 грн. встановленого індексу інфляції, 684,37 грн. держмита та 118 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

Рішення суду набуває законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення підписано в порядку ст. 85 ГПК України 24.04.2009 р.

Суддя                                                                                                           Власова С.Г.