Рішення

від 16.04.2009 по справі 8/83

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

8/83

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  8/83

16.04.09

За позовом           Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецавтодор"     

до              Відкритого акціонерного товариства "Домобудівний комбінат №3"

про                           стягнення 784 977,12 грн.

Суддя   В.С. Катрич

Представники:

Від позивача         юрисконсульт - Семенов О.Д. –(дов. вих. №24 від 05.12.08)

Від відповідача     не з`явились

Обставини справи:

Позивач звернувся  до Господарського суду м. Києва з  позовом  про стягнення з відповідача 784 977,12 грн., що становить заборгованість за договором № 3/12 на виконання будівельно-монтажних робіт від 03.12.2007р.      

Ухвалою Господарського суду м.Києва від 12.02.2009р. розгляд справи був призначений на 19.03.2009р.

Через канцелярію суду від позивача надійшли заява про збільшення позовних вимог, в якій позивач просить суд  стягнути з відповідача також 59 924,62 грн. збитків від інфляції та 12 718,57 грн. трьох відсотків річних.  

Ухвалою Господарського суду м.Києва від 19.03.2009р. розгляд справи був відкладений на 16.04.2009р., у зв'язку з нез'явленням представника відповідача у судове засідання та неподанням витребуваних доказів, а також звернуто увагу відповідача на те, що у відповідності до положень ст. 75 ГПК України, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

Через канцелярію суду від позивача надійшло клопотання про фіксування судового процесу по справі № 8/83 технічними засобами.

У судове засідання, призначене на 16.04.2009р. з'явився представник позивача. Представник відповідача у судове засідання вдруге не з'явився, відзив на позов та витребувані судом документи не надав, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

У судовому засіданні представник позивача подав заяву, в якій просив суд не фіксувати розгляд даної справи, у зв'язку з непотрібністю.  

Представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги з врахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог, просив суд позов задовольнити повністю.

Суд вважає можливим розглянути справу у відсутності представника відповідача відповідно до вимог ст. 75 ГПК України за наявними у ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, оцінивши подані докази, суд –

ВСТАНОВИВ:

03.12.2007р. між Відкритим акціонерним товариством «Домобудівельний комбінат № 3»- «генпідрядник»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Спецавтодор»- «субпідрядник»був укладений договір № 3/12 на виконання будівельно-монтажних робіт, відповідно до умов якого «генпідрядник»зобов'язався передати, а «субпідрядник»прийняти на себе виконання робіт з благоустрою (улаштування доріжок, стоянки та паркунгу у ФЕМ) на об'єкті: «Проспект Правди, житлові будинки 31-33».

Статтею 837 ЦК України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Кошторисна вартість робіт за договором складає 2 404 033,20 грн. (в т.ч. ПДВ).

Сторонами по договору був підписаний протокол розбіжностей до договору № 3/12 від 03.12.2007р., згідно з яким кошторисна вартість за договором складає 2 319 487,00 грн. (в т.ч. ПДВ).

У зв'язку з виконанням додаткових обсягів робіт на ж/б № 31-33 по пр-ту Правди, сторонами по договору були підписані додаткова угода № 1 від 31.07.2008р. до спірного договору, згідно з якою договірна ціна збільшилась на 142 819,20 грн. (в т.ч. ПДВ) і загальна сума договору складала 2 462 306,20 грн. (в т.ч. ПДВ) та додаткова угода № 2 від 31.07.2008р. до спірного договору, згідно з якою договірна ціна збільшилась на 115 812,00 грн. (в т.ч. ПДВ) і загальна сума договору складає 2 578 118,20 грн. (в т.ч. ПДВ).

Позивач виконав власні зобов'язання належним чином, що підтверджується складеними та підписаними обома сторонами довідками про вартість виконаних підрядних робіт за липень 2008р., за серпень 2008р., за вересень 2008р., за жовтень 2008р. та актами приймання виконаних підрядних робіт за липень 2008р., за серпень 2008р.,  за вересень 2008р., за жовтень 2008р., які свідчать про повне виконання «субпідрядником»робіт на прийняття їх «генпідрядником»без претензій та зауважень, що є підставою для проведення розрахунків.

Умовами договору сторони погодили, що оплата за цим договором проводиться шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок «субпідрядника»в такому порядку: попередня оплата в розмірі 30 відсотків на протязі 3-х днів з моменту підписання договору; остаточний розрахунок на підставі підписаних актів приймання-здачі робіт за формою КБ-2в протягом 3-х днів з моменту їх підписання.

Пунктом 4 розділу 5 договору  передбачено, що «субпідрядник»сплачує послуги генпідряду в розмірі 1,1 відсотка.       

Відповідач не виконав власні зобов'язання належним чином, за виконані позивачем роботи розрахувався частково.

Заборгованість відповідача перед позивачем станом на день розгляду справи не погашена та становить  784 977,12 грн., що підтверджується складеним та підписаним сторонами актом звірки розрахунків станом на 31.10.2008р.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах зазвичай ставляться.

Згідно з чч. 2, 3 ст. 193 ГК України кожна сторона має вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. За ч. 1 ст. 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Так, відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обігу або інших вимог, що зазвичай ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. (ст. 525 ЦК України).

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач доказів проведених розрахунків у повному обсязі та у встановлений договором строк суду не надав.

З огляду на викладене, вимога позивача про стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 784 977,12 грн. правомірна та підлягає задоволенню.

Крім основного боргу, позивач просив суд стягнути з відповідача  59 924,62 грн. збитків від інфляції та 12 718,57 грн. трьох відсотків річних.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Із змісту вищезазначеної норми не вбачається будь-яких випадків обмеження її дії в частині застосування.

При цьому, застосування положень частини другої названої статті не передбачає наявність вини боржника, оскільки згідно з частиною першою цієї ж статті боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, інфляційні нарахування на суму боргу та відсотки річних не є санкціями за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань, з огляду на що їх стягнення не залежить від наявності вини боржника у простроченні грошового зобов'язання.

Матеріалами справи підтверджено, що зобов'язання відповідача по оплаті виконаних робіт виникло на підставі укладеного між позивачем і відповідачем договору № 3/12 на виконання будівельно-монтажних робіт від 03.12.2007р. та додаткових угод до нього, відповідач не виконав своїх зобов'язань за договором, а саме не сплатив вартість виконаних робіт у встановлений договором строк, відповідачем не надано доказів, які б спростовували розмір нарахованих позивачем інфляційних та трьох відсотків річних, тому суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача збитків від інфляції в сумі 59 924,62 грн. та трьох відсотків річних в сумі 12 718,57 грн. правомірні та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідач повноважного представника у судове засідання двічі не направив, доказів проведених розрахунків суду не надав, позовні вимоги не оскаржив.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 2 ст. 34 ГПК України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Матеріалами справи підтверджена правомірність заявлених позовних вимог,  відповідач не довів протилежне, тому суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити повністю.   

Відповідно до ст. 49 ГПК України передбачено, що стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони.

Керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 625, 837 ЦК України, ст. 193 ГК України, ст.ст. 33, 49, 75, 82- 85 ГПК України, суд -   

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Домобудівний комбінат №3" (03061, м.Київ, пр. Відрадний, 103; код ЄДРПОУ 04012773) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецавтодор" (02222, м.Київ, проспект В.Маяковського, 49-А, кв.38; 01135, м.Київ, проспект Перемоги, 9; код ЄДРПОУ 32591208) 784 977 (сімсот вісімдесят чотири тисячі дев'ятсот сімдесят сім) грн. 12 коп. основного боргу. 59 924 (п'ятдесят дев'ять тисяч дев'ятсот двадцять чотири) грн. 62 коп. збитків від інфляції, 12 718 (дванадцять тисяч сімсот вісімнадцять) грн. 57 коп. трьох відсотків річних, 8 576 (вісім тисяч п'ятсот сімдесят шість) грн. 20 коп. державного мита, 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.    

Видати наказ.          

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

СуддяВ.С. Катрич

Дата підписання: 29.04.2009р.