11/18-09-497
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"15" квітня 2009 р.Справа № 11/18-09-497
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Лізинг";
До відповідача: Дочірнього підприємства "Українсько-Чеського спільного підприємства "Карпати-Моравія";
про стягнення 273005,57 грн.;
Суддя Власова С.Г.
Представники:
Від позивача: Банкова П.Б., Висоцька Н.О. (за довіреністю);
Від відповідача: не з'явився;
СУТЬ СПОРУ: 06.02.2009 р. за вх. № 756 Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Лізинг" (далі –Позивач) звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з Дочірнього підприємства "Українсько-Чеського спільного підприємства "Карпати-Моравія" (далі –Відповідач) основної заборгованості у розмірі 59051,24 грн., пені в сумі 201464,16 грн., 3% річних в сумі 1643,75 грн., збитків від інфляції в сумі 7946,42 грн. та 2900,00 грн. збитків.
Позивач на позовних вимогах наполягає, 13.03.2009 р. за вх. № 5972 надав правове обґрунтування позовних вимог.
Відповідач в судові засідання від 27.02.2009 р., 13.03.2009 р., 30.03.2009 р. та 15.04.2009 р. не з'явився, представників не направив, тому справа розглядається в порядку ст. 75 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи в порядку ст. 75 ГПК України, заслухавши представника позивача, суд встановив наступне:
12.03.2007 р. між сторонами було укладено Договір фінансового лізингу № 193 відповідно до умов якого Лізингодавець (Позивач) передає Лізингоодержувачу (Відповідачу), а Лізингоодержувач отримує від Лізингодавця в платне користування на умовах фінансового лізингу ТЗ у відповідності з Замовленням на ТЗ.
Позивач зазначає, що на виконання умов договору Відповідачу були передані наступні транспортні засоби:
- Skoda Octavia Tour 1,6і, шасі № TMBDK41U17B010989, реєстраційний № АА 1372 СК (акт приймання-передачі ТЗ № 193/001 від 20 березня 2007 p.);
- ВАЗ 210430-20, шасі № XWK21041070014690, реєстраційний № АА 7592 СТ (акт приймання-передачі ТЗ № 193/003 від 26 червня 2007 p.);
- ВАЗ 210430-20, шасі № XWK21041070030026, реєстраційний № АА 7593 СТ (акт приймання-передачі ТЗ № 193/004 від 26 червня 2007 p.).
Посилаючись на п. 5.1. Договору Позивач стверджує, що за переданий у лізинг ТЗ в період з дати надання до завершення строку лізингу сплачуються лізингові платежі, розмір та строки сплати яких встановлюється в Плані лізингу (Додаток 3 до Договору) та інших додатках. Підписаними сторонами Планами лізингу (із відповідними змінами) було встановлено графік сплати лізингових платежів (План лізингу № 193/001 від 13.03.2007 р.; План лізингу № 193/003 від 08.05.2007 р.; План лізингу № 193/004 від 08.05.2007 р.).
Посилаючись на п. 7.16. Договору, Позивач зазначив, що Лізингоодержувач зобов'язаний вчасно та у повному обсязі сплачувати Лізингодавцю всі необхідні лізингові платежі, а також платежі за послуги, надані Лізингодавцем, штрафні санкції відповідно до положень Договору та інші платежі, які пов'язані з використанням ТЗ і не входять до складу щомісячних лізингових платежів.
13.03.2007 р. між сторонами було укладено додаток № 4 "Технічне та сервісне обслуговування" до договору фінансового лізингу № 193 від 12.03.2007 р., на підставі якого Відповідач доручає, а Позивач приймає на себе зобов'язання по сервісному обслуговуванню транспортних засобів, що містять у собі:
- надання консультацій при виборі, постачанні, використанні й обслуговуванні ТЗ;
- надання сприяння в проведені щорічних технічних оглядів у державній автомобільній інспекції;
- сервісне обслуговування ТЗ;
- регулярний технічний огляд відповідно до сервісних книжок
- надання послуг по наданню цілодобової лінії екстреної допомоги
- сприяння при гарантійному обслуговуванні ТЗ
- послуги по сезонній заміні шин
- адміністрування страхових випадків
- складання управлінської звітності по використанню ТЗ.
Згідно п.п. 3.1. додатку № 4 вартість послуг по технічному обслуговуванню ТЗ, являє собою фіксовану (абонентську) суму. Розмір абонентської плати встановлюється за кожний ТЗ, що перебуває на технічному обслуговуванні і вказується в Графіку оплати для кожного ТЗ, що є Доповненням до даного Додатку. Графіком оплати № 193/001 сторони встановили суми щомісячних платежів за послуги з технічного обслуговування ТЗ щодо Плану лізингу № 193/001.
Позивач зазначає, що в порушення умов договору Відповідач лізингові платежі належним чином не сплачував, внаслідок чого станом на 26.01.2009 р. утворилась заборгованість в сумі 59051,24 грн.
Посилаючись на п. 16.1. Договору та ст. 625 ЦК України Позивач нарахував Відповідачу, станом на 26.01.2009 р. пеню у розмірі 201 464,16 грн., 3% річних у розмірі 1643,75 грн. та збитки від інфляції в сумі 7 946,42 грн.
Позивач також просить суд стягнути з Відповідача 2900 грн. збитків за видачу приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Заєць І.О. виконавчого напису № 4197 від 12.11.2007 р.
13.03.2009 р. за вх. № 5972 Позивач надав правове обґрунтування позовних вимог в якому зокрема зазначив, що п. 16.1. Договору лізингу встановлено, що при порушенні Лізингоодержувачем зобов'язань по сплаті лізингових платежів, передбачених Планом лізингу, та/або інших платежів, передбачених цим Договором, Лізингоодержувач сплачує пеню в розмірі 1 % від простроченої суми за кожен день прострочки.
Посилаючись на приписи ст. ст. 549, 551 ЦК України , п. 6 ст. 231 ГК України Позивач наполягає, на сплаті Відповідачем пені у розмірі, зазначеному в позовній заяві.
Щодо обов'язку відшкодовувати витрати по категорії страхування НВТЗ, Позивач зазначив, що відповідно до п. 11.1. Договору фінансового лізингу з моменту передачі ТЗ Лізингоодержувачу він несе повну відповідальність за ризики, яким може бути підданий ТЗ.
Позивач стверджує, що на виконання умов п. 11.2.1. Договору застрахував переданий відповідачу у користування транспортний засіб Skoda Octavia Tour 1,6і р/н АА1372СК, про що на його думку свідчить страховий сертифікат № 21-0101-0001-ЛИЗ-313 від 28.02.2007 р. В травні-червні 2007 р. вказаний транспортний засіб неодноразово був пошкоджений внаслідок дорожньо-транспортних пригод. Вказаний факт підтверджується страховим актами, копії яких додаються. Згідно із підписаним сторонами Планом лізингу № 193/001 особиста відповідальність Лізингоодержувача за категорією страхування НВТЗ складає 1010, 00 коп. Таким чином Відповідачу виставлялись рахунки № С-00005330 від 07.06.2007, №С- 00006619 від 06.07.2007 р., №С-00006620 від 06.07.2007 р., №С-00006621 від 06.07.2007 р. на відшкодування витрат по категорії страхування НВТЗ. Однак відповідач вказані рахунки фактури не оплатив.
Стосовно відшкодування збитків Позивач зазначив, що ч.2 ст. 7 Закону України "Про фінансовий лізинг" встановлено, що Лізингодавець має право відмовитися від договору лізингу та вимагати повернення предмета лізингу від лізингоодержувача у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж частково або у повному обсязі та прострочення сплати становить більше 30 днів. З наведеною нормою кореспондується і п. 5.6. договору, згідно з яким у разі прострочення Лізингоодержувачем лізингових платежів (несплати або часткової несплати) більше 30 днів, на вимогу Лізингодавця предмет лізингу підлягає поверненню у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса. Відповідно до ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Пунктом 6 ч. 1 ст. 10 Закону України "Про фінансовий лізинг" передбачено, що Лізингодавець має право вимагати від Лізингоодержувача відшкодування збитків відповідно до закону та договору.
З урахуванням вищезазначеного Позивач вважає, що Відповідач зобов'язаний відшкодувати йому витрати по оплаті виконавчого напису нотаріуса.
Досліджуючи матеріали справи, аналізуючи норми чинного законодавства, що стосується суті спору, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до п.2.1. Договору фінансового лізингу № 193, укладеного12.03.2007 р. ТОВ "Євро Лізинг" та ДП "Українсько-Чеського спільне підприємство "Карпати-Моравія" Лізингодавець (Позивач) передав Лізингоодержувачу (Відповідачу), а Лізингоодержувач отримує від Лізингодавця в платне користування на умовах фінансового лізингу транспортний засіб у відповідності з Замовленням на ТЗ.
Пунктом 4.5 Договору встановлено, що після надання ТЗ Лізінгоодержувачеві на дату надання сторони підписують Акт прийому –передачі ТЗ № 193/001 від 20.03.2007 p. (а.с.35), № 193/003 від 26.06.2007 p. (а.с.40), ТЗ № 193/004 від 26.06.2007 p. Відповідачу були передані наступні транспортні засоби:
- Skoda Octavia Tour 1,6і, шасі № TMBDK41U17B010989, реєстраційний № АА 1372 СК;
- ВАЗ 210430-20, шасі № XWK21041070014690, реєстраційний № АА 7592 СТ;
- ВАЗ 210430-20, шасі № XWK21041070030026, реєстраційний № АА 7593 СТ;
Згідно п. 5.1. Договору за переданий у лізинг ТЗ в період з дати надання до завершення строку лізингу сплачуються лізингові платежі, розмір та строки сплати яких встановлюється в Плані лізингу (Додаток 3 до Договору) та інших додатках.
Планами лізингу № 193/001 від 13.03.2007 р., № 193/003 від 08.05.2007 р., № 193/004 від 08.05.2007 р. було встановлено графік сплати лізингових платежів.
У відповідності до п. 5.3. Договору у строк встановлений в Плані Лізингу Лізінгоодержувач здійснює оплату першого лізингового платежу.
Пунктом 7.16. Договору встановлено, що Лізингоодержувач зобов'язаний вчасно та у повному обсязі сплачувати Лізингодавцю всі необхідні лізингові платежі, а також платежі за послуги, надані Лізингодавцем, штрафні санкції відповідно до положень Договору та інші платежі, які пов'язані з використанням ТЗ і не входять до складу щомісячних лізингових платежів.
13.03.2007 р. між ТОВ "Євро Лізинг" та ДП "Українсько-Чеського спільне підприємство "Карпати-Моравія" було укладено додаток № 4 "Технічне та сервісне обслуговування" до договору фінансового лізингу № 193 від 12.03.2007 р.,
Відповідно до п.1.1 Додатку №4 Лізінгоотримувач (Відповідач) доручає, а Лізінгодавець (Позивач) приймає на себе зобов'язання по технічному та сервісному обслуговуванню транспортних засобів, що містять у собі:
- надання консультацій при виборі, постачанні, використанні й обслуговуванні ТЗ;
- надання сприяння в проведені щорічних технічних оглядів у державній автомобільній інспекції;
- сервісне обслуговування ТЗ;
- регулярний технічний огляд відповідно до сервісних книжок
- надання послуг по наданню цілодобової лінії екстреної допомоги
- сприяння при гарантійному обслуговуванні ТЗ
- послуги по сезонній заміні шин;
- адміністрування страхових випадків;
- складання управлінської звітності по використанню ТЗ.
Згідно п. 3.1. Додатку № 4 вартість послуг по технічному обслуговуванню ТЗ, являє собою фіксовану (абонентську) суму. Розмір абонентської плати встановлюється за кожний ТЗ, що перебуває на технічному обслуговуванні і вказується в Графіку оплати для кожного ТЗ, що є Доповненням до даного Додатку.
Графіком оплати № 193/001 (а.с.56) сторони встановили суми щомісячних платежів за послуги з технічного обслуговування ТЗ щодо Плану лізингу № 193/001.
Статтею 193 Господарського Кодексу України та статтею 526 Цивільного Кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст. 193).
Згідно з ч.2 ст. 218 Господарського Кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.
В порушення умов договору Відповідач лізингові платежі належним чином не сплачував, внаслідок чого станом на 26.01.2009 р. утворилась заборгованість в сумі 59051,24 грн.
Відповідно до п.16.1 Договору при порушенні Лізінгоодержувачем зобов'язань по сплаті лізингових платежів, передбачених Планом лізингу, та/або інших платежів, передбачених цим договором, Лізингоотримувач сплачує пеню в розмірі 1 % від простроченої суми за кожен день прострочки.
Позивачем згідно п.16.1. Договору було нараховано Відповідачу пеню у розмірі 201 464,16 грн., та надано її розрахунок (а.с.14).
Суд вважає наданий позивачем розрахунок необґрунтованим з огляду на наступне.
Згідно до п.6 ст.232 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Відповідно до вимог ст.ст. 1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22.11.1996 р. платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Згідно розрахунку суду пеня по плану лізингу:
- № 193/001 від 13.03.2007 р. складає 2706,20 грн.;
- № 193/003 від 08.05.2007 р. складає 1870,00 грн.;
- № 193/004 від 13.03.2007 р. складає 1952,10 грн.
Всього: 6528,30 грн.
Пунктом 2 ст.625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.
За неповну та несвоєчасну оплату Відповідачем лізингових платежів, Позивач нарахував йому 3% річних та встановлений індекс інфляції у розмірі 1643,75 грн. та 7946,42 грн. відповідно.
Розрахунок 3 % річних здійснено Позивачем привільно.
Розрахунок встановленого індексу інфляції судом до уваги не приймається, як необгрунтований.
Згідно розрахунку суду встановлений індекс інфляції по плану лізингу:
- № 193/001 від 13.03.2007 р. складає 3752,07 грн.;
- № 193/003 від 08.05.2007 р. складає 1735,19 грн.;
- № 193/004 від 13.03.2007 р. складає 1823,92 грн.
Всього: 7311,18 грн.
Відповідно до п. 5.6. Договору у разі прострочення Лізингоодержувачем лізингових платежів (несплати або часткової несплати) більше 30 днів, на вимогу Лізингодавця предмет лізингу підлягає поверненню у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса.
Згідно до ч.2 ст. 7 Закону України "Про фінансовий лізинг" Лізингодавець має право відмовитися від договору лізингу та вимагати повернення предмета лізингу від лізингоодержувача у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж частково або у повному обсязі та прострочення сплати становить більше 30 днів.
У відповідності до ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Пунктом 6 ч. 1 ст. 10 Закону України "Про фінансовий лізинг" передбачено, що Лізингодавець має право вимагати від Лізингоодержувача відшкодування збитків відповідно до закону та договору.
З матеріалів справи, а саме виконавчого напису № 4197 (а.с.58), платіжного доручення № 24619 від 15.04.2009 р., вбачається, що Позивачем понесено 2900 грн. збитків, у зв'язку із видачею приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Заєць І.О. виконавчого напису № 4197 від 12.11.2007 р.
Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце судових засідань, про що свідчать наявні в матеріалах справи поштові повідомлення надіслані за його адресою, в судові засідання від 27.02.2009 р., 13.03.2009 р., 30.03.2009 р. та 15.04.2009 р. не з'явився, представників не направив, своїм правом на захист не скористався.
Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Лізинг" підлягають задоволенню частково в сумі 59051,24 грн. основної заборгованості, 6528,30 грн. пені, 1643,75 грн. –3 % річних, 7311,18 грн. встановленого індексу інфляції та 2900,00 грн. збитків, оскільки саме в цьому розмірі вони є обґрунтованими, підтвердженими належними доказами та наявними матеріалами справи.
Витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу віднести за рахунок Відповідача, згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Дочірнього підприємства "Українсько-чеського спільного підприємства "Карпати-Моравія" (66000, Одеська обл., Кодимський район, м. Кодима, вул. Тимірязєва, буд. 14, код 33775725, п/р 26007054405726 в Південному МРУ Приватбанку в м. Кодима, МФО 328704) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Лізинг" (Юридична адреса: 03062 м. Київ, пр. Перемоги, 67, Адреса для листування: 03035, м. Київ, вул. Сурікова, 3, корп. 8-б, код 32774741, п/р 2600510828 в ВАТ АБ "Укргазбанк", МФО 320478) –59051,24 грн. основної заборгованості, 6528,30 грн. пені, 1643,75 грн. –3 % річних, 7311,18 грн. встановленого індексу інфляції, 2900,00 грн. збитків, 774,34 грн. держмита та 33,47 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.
Рішення суду набуває законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення підписано в порядку ст. 85 ГПК України 21.04.2009 р.
Суддя Власова С.Г.
Суд | Господарський суд Одеської області |
Дата ухвалення рішення | 15.04.2009 |
Оприлюднено | 19.05.2009 |
Номер документу | 3593136 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Одеської області
Власова С.Г.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні