700-2009
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 207
РІШЕННЯ
Іменем України
05.05.2009Справа №2-2/700-2009
за позовом: ТОВ "Челтон" (95013, м. Сімферополь, вул. Трубаченка, 7/20)
про стягнення 50 720грн.02коп.
Суддя Толпиго В.І.
Представники сторін:
Від позивача: Міленіна - предст, довір у справі.
Від відповідача: не з'явився.
Суть спору:
Позивач звернувся до ГС АР Крим із позовом до відповідача про стягнення 43 417грн.44коп. основного боргу, 3 885грн.24коп. пені, 638грн.66коп. 3% річних та 2 778грн.68коп. індексу інфляції, а всього – 50 720грн.02коп.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що між сторонами було укладено договір №2/чрн від 10.7.2008 р., відповідно до якого позивач зобов'язався передати, а відповідач - прийняти та оплатити товар на умовах, передбачених договором. Позивач свої зобов'язання за договором виконав у повному обсязі, проте, відповідачем розрахунок за товар здійснено не було. У результаті порушення відповідачем вимог договору, виникла заборгованість, яка погашена не була, що і стало підставою для звернення із позовною заявою до суду.
7 квітня 2009 року до суду від відповідача надійшов відзив від 30.3.2009р на позовну заяву про стягнення заборгованості за договором поставки №2/чрн від 10.6.2008р, відповідно до якого ДП "Чорноморнафтогазсервіс" ДАТ "Чорноморнафтогаз" з позовними вимогами про стягнення боргу, пені, річних та інфляції згоден у повному об'ємі.
Також 07.4.2009 року до суду від відповідача надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності представника ДП "Чорноморнафтогазсервіс" ДАТ "Чорноморнафтогаз" у зв'язку з тим, що з позовними вимогами згоден.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, хоча про час там місце розгляду справи був повідомлений належним чином – рекомендованою кореспонденцією із повідомленням.
Спір розглядається за наявними у справі матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:
Суд вважає необхідним дотримуватися принципів судочинства, що встановлені ст. 129 Конституції України, нормами якої вказано, що основними засідками судочинства є зокрема, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Тобто суд вважає потрібним застосувати принцип змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів, а саме розглянути спір з урахуванням лише підстав позову, що вказані позивачем.
Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Частина 1ст. 14 ЦК України передбачає, що цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до частини 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає поняття зобов'язання та підстави його виникнення. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11цього Кодексу.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Зобов'язання припиняється виконанням, виконаним належним чином (ст. 599 ЦК України).
Статтею 610 ЦК України невиконання або неналежне виконання зобов'язання визнається порушенням зобов'язання.
Відповідно до ст..629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст..525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Між ТОВ "Челтон", як продавцем, та ДП "Чорноморнафтогазсервіс", як покупцем, було укладено договір №2/чрн від 10.6.2008р, відповідно до п.1.1 якого продавець зобов'язується передати, а покупець прийняти та оплатити на умовах, передбачених договором, товар (партію товару) у кількості, асортименті та по цінам, вказаним у специфікаціях, що являються невід'ємною частиною договору.
Ціна за одиницю товару та вартість партії товару встановлюється при поставці кожної партії товару та зазначається у специфікації, яка підписується обома сторонами Загальну суму договору складають сума усіх специфікацій. (п.3.1, 3.2 договору).
Відповідно до п.5.2 договору покупець оплачує повну вартість товару не пізніше 14 банківських днів з дати передачі товару, визначеної у специфікації покупця.
На виконання умов вищевказаного договору позивач, відповідно до витратних накладних №Ф-0001377 від 18.7.2008р на суму 3 397грн68коп (з ПДВ), №Ф-0001378 від 18.7.2008р на суму 634грн38коп (з ПДВ), №Ф-0001386 від 18.7.2008р на суму 9 000,00грн (з ПДВ), №Ф-0001387 від 18.7.2008р на суму 360,00грн (з ПДВ), №Ф-0001388 від 18.7.2008р на суму 672,00грн та №Ф-0001369 від 21.7.2008р на суму 29 353грн38коп відпустив відповідачу товар продуктової групи (чай, кава, фасовані кондитерські вироби) на загальну суму 43 417грн.44коп (з ПДВ).
ДП Чорноморнафтогазсервіс" ДАТ "Чорноморнафтогаз" у порушення умов договору зобов'язання по оплаті отриманого товару належним чином не виконало, товар не оплатило, в результаті чого за відповідачем виникла заборгованість у розмірі 43 417грн.44коп, яка підтверджується матеріалами справи, у тому числі: актом звірки взаєморозрахунків станом на 05.11.2008р.
Сума боргу у розмірі 43 417грн.44коп за поставлений товар на момент розгляду спору відповідачем погашена не була.
Окрім вимоги про стягнення борг, позивачем заявлені вимоги про стягнення 3 885грн.24коп. пені (з суми 14 064грн06коп за період з 01.8.2008р по 28.01.2009р; з суми 29 353грн38коп за період з 04.8.2008р по 28.01.2009р), 638грн.66коп. 3% річних (з суми 14 064грн06коп за період з 18.7.2008р по 30.01.2009р; з суми 29 353грн38коп за період з 21.7.2008р по 30.01.2009р) та 2 778грн.68коп. індексу інфляції (за період з вересня по грудень 2008р).
Як вже зазначалося, зобов'язання повинне виконуватись належним чином відповідно до умов договору і вимогам ЦК України. (ст. 526 ЦК України).
Відповідно до ст. 610,611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання, при порушенні зобов'язань наступають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Ст. 546 ЦК України визначає, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою. Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Відповідно до п. 6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Пунктом 7.3 договору визначено, що у випадку прострочення оплати товару поставщик стягує з покупця пеню за кожен день прострочення платежу у розмірі 0,05% від суми несвоєчасно оплаченого у строк товару, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.
Розрахунок пені позивачем здійснений правильно, відповідно до пункту 7.3 договору №2/чрн від 10.6.2008р – з розрахунку 0,05% від суми несвоєчасно оплаченого у строк товару за кожен день прострочення платежу, не перевищує передбаченого Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” максимального розміру пені та нарахування її проведено з дотриманням шестимісячного строку передбаченого ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України.
Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом лише у разі прострочення виконання грошового зобов'язання.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, на відповідачі лежить обов'язок доведення виконання зобов'язань, або необґрунтованості позовних вимог, тоді як такі він до суду не надав, оскільки відповідач не довів виконання зобов'язань перед позивачем по сплаті 43 417грн.44коп боргу та позивач не підтверджує надходження вказаної суми на його рахунок.
Більш того, відповідач, відповідно до відзиву від 30.3.2009р на позовну заяву про стягнення заборгованості за договором поставки №2/чрн від 10.6.2008р, відповідно до якого з позовними вимогами про стягнення боргу, пені, річних та інфляції згоден у повному об'ємі.
Таким чином, позовні вимоги про стягнення 43 417грн.44коп. основного боргу, 3885грн.24коп. пені, 638грн.66коп. 3% річних та 2 778грн.68коп. індексу інфляції обґрунтовані та підтверджуються матеріалами справи, а отже позов підлягає задоволенню.
Витрати по оплаті держмита витрати по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу віднести на відповідача.
В засіданні суду за згодою представника позивача оголошені вступна та резолютивна частини рішення.
Рішення оформлене та підписане 07.5.2009р.
Керуючись ст.ст. 49,75,82,84,85 ГПК України
В И Р І Ш И В :
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Дочірнього підприємства "Чорноморнафтогазсервіс" ДАТ "Чорноморнафтогаз" (96400, смт. Чорноморське, вул. Паркова, буд. 5, р/р 26008301324834 б/о №4 КЦО у Промінвестбанку ЗКПО 32173773, МФО 324430) на користь ТОВ "Челтон" (95013, м. Сімферополь, вул. Трубаченка, 7/20, р/р 2600901014427 у Кримській регіональній філії ВАТ «Кредобанк», ЗКПО 34057966, МФО 324913, св-во платника ПДВ №00964904, ІНН 340579601297) 43 417грн.44коп. основного боргу, 3 885грн.24коп. пені, 638грн.66коп. 3% річних, 2 778грн.68коп. індексу інфляції, 507грн20коп. державного мита, 118,00грн витрат по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Толпиго В.І.
Суд | Господарський суд Автономної Республіки Крим |
Дата ухвалення рішення | 05.05.2009 |
Оприлюднено | 19.05.2009 |
Номер документу | 3593230 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Автономної Республіки Крим
Толпиго В.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні