Рішення

від 09.04.2009 по справі 719-2009

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

719-2009

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 215

РІШЕННЯ

Іменем України

09.04.2009Справа №2-19/719-2009

За позовом – Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційне об'єднання Залізничного району м.Сімферополя», м.Сімферополь  АР Крим

До відповідача – Суб'єкта підприємницької діяльності – фізичної особи Зєлінської Олени Олегівни (російською мовою – Зелинской Елены Олеговны), м.Сімферополь АР Крим

Про стягнення 22669,96 грн.

Суддя Мокрушин В.І.

П Р Е Д С Т А В Н И К И :

Від позивача –  Дробот Ю.Р., нач. юр. відділу, довіреність № 8 від 09.01.2009 р.   

Від відповідача – Риженко В.Г., представник, довіреність № 362 від 06.03.2009 р.; Поленичка Л.П., представник, довіреність № 362 від 06.03.2009 р.

Суть спору:  

Позивач звернувся до господарського суду АР Крим із позовом та просить стягнути з відповідача заборгованість з орендної плати в сумі 22669,96 грн. Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідач не провів розрахунки за договором оренди майна, який припинив свою дію.

Відповідач надав відзив на позов згідно якому позовні вимоги не визнає та просить у задоволенні позову відмовити, оскільки до договору оренди не внесені відповідні зміни щодо розміру орендної плати.

Відповідно до ст.9, 10 Конституції України, ст.9 Європейської хартії регіональних мов (ратифікована Законом України від 15.05.2003 року № 802), ст.3 Декларації прав національностей України (від 01.11.1991 року № 1771), ст.10 Закону України «Про судоустрій» (від 07.02.2002 року № 3018), ст.18 Закону України «Про мови» (від 28.10.1989 року № 8312), ст.10, 12 Конституції Автономної Республіки Крим (Закон України від 23.12.1998 року № 350) та клопотанням представників сторін вони давали пояснення на російський мові.

Згідно із клопотанням представників сторін фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалась.

Справа розглядалась відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України (від 06.11.1991 року № 1798-XII із змінами та доповненнями).

Розглянув матеріали справи,  суд –

В С Т А Н О В И В :

24 жовтня 2006 р. між Комунальним підприємством «Житлово-експлуатаційне об'єднання Залізничного району м.Сімферополя» та Суб'єктом підприємницької діяльності – фізичною особою Зєлінською Оленою Олегівною (російською мовою – Зелинской Еленой Олеговной) був укладений договір оренди нежитлового приміщення № 24 (а.с.9-10).

Відповідно до п.1.1 вказаного договору оренди позивач на підставі розпорядження голови Залізничної районної ради м.Сімферополя № 354 від 01.11.2006 р. (а.с.8) передає, а відповідач приймає у строкове платне користування нежитлові приміщення, розташовані за адресою м.Сімферополь, вул.Кржижановського, 1а, площею 130,0 мІ.

Відповідно до п.3.1 вказаного договору орендна плата встановлюється на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Кабінетом міністрів України від 04.10.1995 року № 786 і становить без ПДВ за перший місяць оренди 88,15 грн.

Відповідно до п.3.4 вказаного договору розмір орендної плати змінюється за вимогою однієї із сторін у разі зміни Методики розрахунку, зміни централізованих цін і тарифів та в інших випадках, передбачених законодавством.

Відповідно до п.10.1 вказаний договір діє з 24 жовтня 2006 р. по 24 вересня 2007 р.

позивач просить стягнути з відповідача заборгованість з орендної плати в сумі 22669,96 грн.

Згідно із ст.33 Господарського процесуального кодексу України (від 06.11.1991 року № 1798-XII із змінами та доповненнями) кожна сторона повинна  довести  ті  обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими   учасниками судового процесу.

Відповідно до ст.2 Закону України «Про оренду державного майна» (від 23.12.2007 р. № 768/97-ВР із змінами та доповненнями) орендою є засноване на договорі строкове платне  користування майном,  необхідним  орендареві  для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до п.10.3 вказаного договору зміни, доповнення або розірвання договору допускаються у разі згоди сторін. Зміни і доповнення, які передбачається внести, розглядаються упродовж одного місяця з дати їх представлення на розгляд другої сторони.

Відповідно до ст.654 Цивільного Кодексу України (від 16.01.2003 р. № 435-IV із змінами та доповненнями) зміна  або  розірвання  договору  вчиняється в такій самій формі,  що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено  договором  або  законом  чи  не  випливає  із звичаїв ділового обороту.

Згідно із ст.526, 527 Цивільного кодексу України (від 16.01.2003 № 435 із змінами та доповненнями) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору та вимог цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до звичаїв ділового  обороту  або  інших  вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти  виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом,  не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. Кожна із сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником  або  виконання  приймається  належним кредитором чи уповноваженою на це особою,  і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Відповідно до ч.1 ст.21 Закону України «Про оренду державного майна» (від 23.12.2007р. № 768/97-ВР із змінами та доповненнями) розмір  орендної  плати  може  бути змінено за погодженням сторін.

Позивач не надав господарському суду доказів внесення змін до договору у частині змінення розміру орендної плати, у звґязку з чим суд відмовляє у задоволення позову.

У судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частина рішення.

На підставі викладеного та керуючись ст.33, 49, 75, 82-84 Господарського процесуального кодексу України (від 06.11.1991 року № 1798-XII із змінами та доповненнями) суд, -

В И Р І Ш И В :

·          У задоволенні позову відмовити.

Рішення оформлено

відповідно до ст.84, 85 ГПК України

14.04.2009 р.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Мокрушин В.І.