Рішення

від 07.04.2009 по справі 30/26-09-610

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

30/26-09-610

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"07" квітня 2009 р.Справа  № 30/26-09-610

За позовом: Прокурор Комінтернівського   району Одеської області в інтересах держави в особі  Комінтернівської  районної державної адміністрації

До відповідача: Дмитрівська  сільська  рада Комінтернівського району Одеської області;

                            Товариство з обмеженою відповідальністю „Кордонське”

Про визнання  договору  недійсним

                                                                                              Суддя                      Рога Н.В.

                                                            Представники:

Від прокурора: Шпаченко С.М.-  згідно посвідчення  

Від позивача: не з'явився;

Від відповідача: сільрада –Мандєва Н.І.- голова

Від відповідача: ТОВ „Кордонське” - Писарева Т.С.- згідно довіреності №157 від 12.12.2005р.

Суть спору: Прокурор Комінтернівського району  Одеської області в інтересах держави в особі Комінтернівської районної державної адміністрації, звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю  (далі –ТОВ) „Кордонське” про визнання недійсним договору оренди землі від 29.12.2008р., укладеного між Дмитрівською сільською радою Комінтернівського району Одеської області  та ТОВ „Кордонське”.

Представник прокуратури позовну заяву підтримує, наполягає на її задоволенні.

Позивач про місце та час судових засідань був повідомлений належним чином, але представник позивача в судові засідання не з'являвся, своїх міркувань щодо позову до суду не надав.

Відповідач –ТОВ „Кордоньске” проти позову заперечує з мотивів, викладених у поясненнях по справі.

З метою повного та всебічного розгляду справи, ухвалою суду про порушення провадження у справі від 10.02.2009р. до участі у справі у якості іншого відповідача судом залучено Дмитрівську сільську раду Комінтернівського району Одеської області. Відповідач –Дмитрівська сільська рада позов визнає.

Розглянувши  у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши  пояснення представників   прокуратури  та відповідачів, суд встановив:

29 грудня 2008 р. між Дмитрівською сільською  радою (орендодавець) та ТОВ „Кордонське” (орендар) був укладений Договір оренди, згідно якого орендодавець надає, а орендар приймає в короткострокове платне користування земельну ділянку загальною площею 4,425 га, що розташована за адресою: Одеська область,  Комінтернівський район, с. Дмитрівка з метою ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Термін дії договору –один урожайний рік.  

Відповідно до п. 9 Договору орендна плата вноситься Орендарем у розмірі 663 грн. 75 коп. в рік, з розрахунку 0, 15 за 1 кв.м. в рік. та згідно п.10 зазначеного договору обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції. Орендна плата вноситься щомісячно в сумі 55 грн. 31 коп.  

Відповідно до п.18 вказаного Договору передача земельної ділянки в оренду здійснюється без розроблення проекту її відведення.

Пунктом 20 Договору встановлено, що передача земельної ділянки орендарю здійснюється у триденний строк після державної реєстрації цього договору за актом її приймання-передачі.

Відповідно до акту приймання-передачі об'єкта оренди до Договору оренди землі від 29.12.2008р. Дмитрівська сільська рада та ТОВ „Кордонське” засвідчили те, що об'єкт оренди відповідає умовам договору оренди, а саме: земельна ділянка загальною площею                   4, 425 га, у т.ч. 4, 425 га ріллі (не витребувана частка (пай)), яка розташована за адресою: с.Дмитрівка, Комінтернівський район Одеської області (за межами населеного пункту).

Прокурор Комінтернівського   району звернувся до суду з позовом про визнання недійсним Договору оренди землі від 29.12.2008р., укладеного між Дмитрівською сільською радою Комінтернівського району Одеської області  та ТОВ „Кордонське”, посилаючись на ч. 2 ст. 16 Закону України „Про оренду землі” в якому  встановлено, що укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальною власності здійснюється на підставі рішення  відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування –орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону.

Також прокурор зазначив, що надана у користування ТОВ „Кордонське” земельна ділянка знаходиться поза межами населеного пункту ,а згідно п. 12 Перехідних положень Земельного кодексу України до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, визначених Земельним кодексом України) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів –відповідні органи виконавчої влади, у зв'язку з чим Дмитрівська сільська рада взагалі не мала повноважень щодо укладення договору оренди земельної ділянки, оскільки  повноваження щодо розпорядження земельною ділянкою, яка розташована за адресою: Одеська область,  Комінтернівський район, с. Дмитрівка повинна здійснювати Комінтернівська районна державна адміністрація Одеської області.

Відповідач –ТОВ „Кордонське” проти позову заперечує, вважає його необґрунтованим та таким що не підлягає задоволенню з підстав того, що спірна земельна ділянка перебуває у запасі, у зв'язку з чим повноваження щодо розпорядження даною земельною ділянкою є у власника у якого є правоустановчі  документи. Відповідач зазначає, що на сьогоднішній день правоустановчих документів на земельну ділянку, яка розташована за адресою: с.Дмитрівка, Комінтернівський район Одеської області у Комінтернівської районної державній адміністрації не має.

Відповідач –Дмитрівська сільська рада проти позову не заперечує та визнає порушення з боку сільської ради при укладенні договору оренди спірної земельної ділянки,  яка знаходиться за межами населеного пункту.

Розглянув матеріали справи, суд доходить до висновку про задоволення позовних вимог  за таких підстав:

Відповідно до ст.19 Конституції України  органи місцевого самоврядування, їх посадові особи  зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень  та у спосіб, що передбачені конституцією та законами України.

Як вбачається з матеріалів справи, 29 грудня 2008 р.  між Дмитрівською сільською  радою (орендодавець) та ТОВ „Кордонське” (орендар) був укладений Договір оренди, згідно якого орендодавець надає, а орендар приймає в короткострокове платне користування земельну ділянку загальною площею 4,425 га, що розташована за адресою: Одеська область,  Комінтернівський район, с. Дмитрівка з метою ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Положеннями ст. 124 Земельного кодексу України передбачено, що передача в оренду  земельних  ділянок,  що  перебувають  у державній  або  комунальній  власності,  здійснюється  на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Згідно ст. 125 Земельного кодексу України право власності та право постійного  користування  на земельну ділянку  виникає після одержання  її   власником або користувачем  документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною  ділянкою, та його державної реєстрації. Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації. Приступати до використання   земельної ділянки  до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.

Згідно ст.93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам України, іноземним громадянам і особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним об'єднанням і організаціям, а також іноземним державам. Орендодавцями земельних ділянок є їх власники або уповноважені ними особи. Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються законом.

Статтею 116 Земельного кодексу України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Стаття 12 Земельного кодексу України визначає повноваження сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин, до яких, зокрема, належить розпорядження землями територіальних громад; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

За змістом п.1 ст.124 Земельного кодексу України передача земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальної власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Так, згідно ст.13 Закону України “Про оренду землі” договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Закон України “Про оренду землі”(ст.15) встановлює перелік таких істотних умов договору оренди землі: об'єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін. Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог ст.ст. 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

Крім того, невід'ємною частиною договору оренди землі є: план або схема земельної ділянки, яка передається в оренду; кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів; акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); акт приймання-передачі об'єкта оренди; проект відведення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Законом.

Згідно ч.6 ст.123 Земельного кодексу України проект відведення земельної ділянки погоджується із землекористувачем, органом по земельних ресурсах, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, органами архітектури та охорони культурної спадщини і після одержання висновку державної землевпорядної експертизи по об'єктах, які їй підлягають, подається до відповідної державної  адміністрації або сільської, селищної, міської ради, які розглядають його у місячний строк і, в межах своїх повноважень, визначених цим Кодексом, приймають рішення про надання земельної ділянки.

Відповідно до п.2 Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004р. №677, проект відведення земельної ділянки не розробляється у разі, коли: земельна ділянка, межі якої визначено в натурі (на місцевості), надається у користування або безоплатно передається у власність без зміни її цільового призначення; земельна ділянка набувається у власність шляхом купівлі-продажу, дарування, міни, на підставі інших цивільно-правових угод, успадкування, без зміни її меж та цільового призначення; земельна ділянка придбана на конкурентних засадах (за результатами земельних торгів).

Відповідно до ст.1 Закону України “Про державну експертизу землевпорядної документації”встановлює, що державна експертиза землевпорядної документації (далі - державна експертиза) - це діяльність, метою якої є дослідження, перевірка, аналіз та оцінка об'єктів експертизи на предмет їх відповідності вимогам законодавства, встановленим стандартам, нормам і правилам, а також підготовка обґрунтованих висновків для прийняття рішень щодо об'єктів експертизи.

Відповідності до ст.9 Закону України “Про державну експертизу землевпорядної документації”обов'язковій державній експертизі підлягають проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

Згідно ст.35 зазначеного закону результатом проведення державної експертизи є висновок державної експертизи. Якщо об'єкт державної експертизи підготовлений згідно з вимогами законодавства, встановленими стандартами, нормами і правилами, то він позитивно оцінюється та погоджується. Позитивні висновки державної експертизи щодо об'єктів обов'язкової державної експертизи є підставою для  прийняття відповідного рішення органами виконавчої влади чи органами місцевого самоврядування, відкриття фінансування робіт з реалізації заходів, передбачених відповідною документацією. Реалізація заходів, передбачених документацією із землеустрою та документацією з оцінки земель,  види яких визначені законом,  а також  матеріалами  і документацією державного земельного кадастру щодо об'єктів обов'язкової державної  експертизи,  без  позитивних висновків державної експертизи забороняється.

Висновки державної експертизи після їх затвердження спеціально  уповноваженим  органом  виконавчої влади у сфері державної експертизи є обов'язковими для прийняття до розгляду замовником і врахування при прийнятті відповідного рішення  щодо об'єктів державної експертизи.

Крім того, згідно п.11 Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004р. №677, після одержання позитивного висновку державної експертизи проект відведення земельної ділянки розглядається сільською, селищною, міською радою, районною, Київською та Севастопольською міською держадміністрацією, затверджується ними або в установленому порядку подається до інших органів, до повноважень яких належить надання у користування або передача у власність земельних ділянок.

Відповідно до ст.13 Закону України “Про оцінку землі”нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі: визначення розміру земельного податку; визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності; визначення розміру державного мита при міні, спадкуванні та даруванні земельних ділянок згідно із законом; визначення втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва; розробки показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.

Разом з тим, згідно статті 2 Закону України “Про плату за землю”плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення у порядку, визначеному цим Законом.

Відповідно до ст.20 Закону України “Про плату за землю”платежі за землю зараховуються до відповідних місцевих бюджетів у порядку, визначеному Бюджетним кодексом України для плати за землю.

Однак, при укладанні спірної Договору було порушено вимоги названих законів, в порушення вищезазначених вимог чинного законодавства, кадастровий план земельної ділянки та проект відведення земельної ділянки в короткострокову оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться за адресою: Одеська область,  Комінтернівський район, с. Дмитрівка, не розроблявся, а відтак відсутній в порушення вимог ст.9 Закону України “Про державну експертизу землевпорядної документації” висновок обов'язкової державної експертизи проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, акт визначення меж зазначеної земельної ділянки в натурі (на місцевості) та акт приймання-передачі цього об'єкта оренди сторонами договору не складено, грошову оцінку цієї земельної ділянки не проведено. Доказів, підтверджуючих наявність складених сторонами договору зазначених документів позивач та відповідач в порушення вимог ст.33 Господарського процесуального кодексу України суду не надали.

Крім того, слід зауважити, що згідно п. 12 Перехідних положень Земельного кодексу України до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, визначених Земельним кодексом України) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів –відповідні органи виконавчої влади, у зв'язку з чим Дмитрівська сільська рада взагалі не мала повноважень щодо укладення договору оренди земельної ділянки, оскільки  повноваження щодо розпорядження земельною ділянкою, яка розташована за адресою: Одеська область,  Комінтернівський район, с. Дмитрівка повинна здійснювати Комінтернівська районна державна адміністрація Одеської області.

Статтею 203 Цивільного кодексу України визначені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, а саме:  зміст  правочину  не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Частиною першою статті 215 Цивільного кодексу України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу.

Отже, відповідність змісту правочину Цивільного кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства є однією з необхідних умов визнання останнього дійсним, натомість його суперечність зазначеним вимогам і є підставою для визнання такого договору недійсним.

Враховуючи вищевикладене,  вимоги прокурора Комінтернівського району Одеської області в інтересах держави в особі Комінтернівської районної державної адміністрації щодо визнання недійсним договору оренди від 29.12.2008р., укладеного між Дмитрівською сільською радою та ТОВ „Кордонське”  є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Судові витрати по сплаті держмита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покласти на відповідачів відповідно до ст..ст.44, 49 ГПК України.

                             Керуючись ст.ст. 44, 49 , 82-85 ГПК України, суд -

                                                              ВИРІШИВ:

1.          Позовну заяву Прокурора Комінтернівського   району Одеської області в інтересах держави в особі  Комінтернівської  районної державної адміністрації - задовольнити.

2.          Визнати недійсним договір оренди землі, укладений 29.12.2008р між Дмитрівською сільською радою Комінтернівського району Одеської області  та Товариством з обмеженою відповідальністю „Кордонське”.

3.          Стягнути з Дмитрівської  сільської  ради Комінтернівського району Одеської області (67352, Одеська область, Комінтернівський район, с. Дмитрівка, вул. Східна, 52) на  користь державного бюджету  (р/р 31114095700008, одержувач ГУДКУ в Одеській області, код ЄДРПОУ 23213460, банк одержувача ГУДКУ в Одеській області, МФО 828011, код бюджетної класифікації  22090200) державне мито у сумі  42  грн. 50 коп.

4.          Стягнути з Дмитрівської  сільської  ради Комінтернівського району Одеської області (67352, Одеська область, Комінтернівський район, с. Дмитрівка, вул. Східна, 52) на  користь державного бюджету  (р/р 31217259700008, одержувач ГУДКУ в Одеській області, код ЄДРПОУ 23213460, банк одержувача ГУДКУ в Одеській області, МФО 828011, код бюджетної класифікації  22050000)  витрати на ІТЗ судового процесу у сумі 59 грн.

5.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Кордонське” (67531, Одеська область, Комінтернівський район, с. Кордон, вул. Шкільна, 1) на  користь державного бюджету  (р/р 31114095700008, одержувач ГУДКУ в Одеській області, код ЄДРПОУ 23213460, банк одержувача ГУДКУ в Одеській області, МФО 828011, код бюджетної класифікації  22090200) державне мито у сумі  42  грн. 50 коп.

6.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Кордонське” (67531, Одеська область, Комінтернівський район, с. Кордон, вул. Шкільна, 1) на  користь державного бюджету  (р/р 31217259700008, одержувач ГУДКУ в Одеській області, код ЄДРПОУ 23213460, банк одержувача ГУДКУ в Одеській області, МФО 828011, код бюджетної класифікації  22050000)  витрати на ІТЗ судового процесу у сумі 59 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

          Накази видати після набрання рішенням законної сили.

                                   Рішення підписане 13 квітня  2009 р.

               Суддя                                                                                       Рога Н. В.