Рішення

від 06.04.2009 по справі 12/29-09-632

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

12/29-09-632

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"06" квітня 2009 р.Справа  № 12/29-09-632

За позовом  прокурора Комінтернівського району Одеської області в інтересах держави в особі Комінтернівської районної державної адміністрації Одеської області;

відповідачі:           1) фермерське господарство "Левада-Н";

2) Дмитрівська сільська рада Комінтернівського району Одеської області

про  визнання недійсним договору оренди.

Суддя Цісельський О.В.

За участю представників сторін:

від прокуратури: Шпаченко С.М. –довіреність від 22.01.2009р.

від позивача: не з'явився.          

від відповідача 1: не з'явився.

від відповідача 2: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ: прокурор Комінтернівського району Одеської області звернувся до господарського суду Одеської області в інтересах держави в особі Комінтернівської районної державної адміністрації Одеської області з позовною заявою, в якій просить визнати недійсним договір оренди земельної ділянки, загальною площею 91,62 га від 23 вересня 2008 року, укладений між Дмитрівською сільською радою Комінтернівського району Одеської області в особі голови сільської ради Мандєвої Н.І. та головою ФГ «Левада-Н»Назаруком Анатолієм Васильовичем.

Представник прокуратури позовну заяву підтримує, наполягає на її задоволенні посилаючись на те, що Дмитрівська сільська рада не мала повноважень по заключенню договору оренди даної земельної ділянки, а повноваження щодо розпорядження даною земельною ділянкою повинна здійснювати Комінтернівська районна державна адміністрація Одеської області. Поряд з цим, на думку представника прокуратури, фактично оскаржувана Угода є договором оренди земельної ділянки, укладеним з порушенням умов діючого законодавства, зокрема ст.6 Закону України „Про оренду землі”, ст.ст. 93, 124 Земельного кодексу України.

Позивач  - Комінтернівська районна державна адміністрація Одеської області, про місце та час судових засідань, згідно повідомлень про вручення поштового відправлення, повідомлявся вчасно та належним чином. Проте, свою позицію щодо позову суду не надав, в судове засідання не з'явився.

Відповідач 1 –фермерське господарство "Левада-Н" був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання, а саме, за його юридичною адресою, підтвердженою даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 27.03.2009р. наданими суду прокурором, а також поштовими повідомленнями, але у судове засідання не з'явився, про поважність причин відсутності не повідомив.

Відповідач 2 –Дмитрівська сільська рада Комінтернівського району Одеської області про місце та час судових засідань, згідно повідомлень про вручення поштового відправлення, повідомлявся вчасно та належним чином. Поряд з цим, в судові засідання не з'являвся.

06.04.2009 р. представник прокуратури надав заяву від 01.04.2009 р. підписану головою Дмитрівської сільської ради, якою Відповідач 2 визнає порушення з боку сільської ради про заключення договору оренди та повідомлення від 01.04.2009 р., яким просить розглядати справу без його присутності.

Згідно п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006р. № 01-8\1228 та п.11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. №01-8\123  до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Справа розглядається по наявним в ній матеріалам у порядку ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

23.09.2008р. між Дмитрівська сільська рада (Орендодавець) та фермерським господарством "Левада-Н" (Орендар) було укладено Договір б/н оренди земельної ділянки,  (надалі за текстом –Договір), згідно якого Орендодавець надав, а Орендар прийняв у корострокове платне користування земельну ділянку, яка знаходиться за адресою:  Дмитрівська сільська рада, с. Дмитрівна, Комінтернівський р-н, Одеська обл., загальною площею 91,62  га, у тому числі 91,62 га ріллі із земель запасу Дмитрівської сільської ради.

Відповідно до п.15 Договору земельна ділянка передається в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; цільове призначення земельної ділянки –вирощування сільськогосподарських культур.

Згідно даного Договору Орендар вносить плату за користування землею у розмірі 13743 грн. з розрахунку 0,15 за 1 мІ в рік, яка розташована за межами населеного пункту за адресою: с. Бутівка, Комінтернівський р-н, Одеської обл.(акт приймання –передачі об'єкта оренди до договору оренди землі від 23.09.2008 р.), відповідно до п.18, Угода укладена на підставі рішення сесії №434 від 23.09.08р.  

Дослідивши матеріали справи, вислухав думку прокурора, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог з наступних підстав:

Відповідно до приписів ст.ст.13, 41 Конституції України від імені Українського народу права власності здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією, і усі суб'єкти права власності рівні перед законом. Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

Згідно ст.93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам України, іноземним громадянам і особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним об'єднанням і організаціям, а також іноземним державам. Орендодавцями земельних ділянок є їх власники або уповноважені ними особи. Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються законом.

Статтею 116 Земельного кодексу України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Стаття 12 Земельного кодексу України визначає повноваження сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин, до яких, зокрема, належить розпорядження землями територіальних громад; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

За змістом п.1 ст.124 Земельного кодексу України передача земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальної власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Згідно ст.792 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Земельна ділянка може передаватись у найом разом з насадженнями, будівлями, спорудами, водоймами, які знаходяться на ній, або без них. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Детальне регулювання відносини найму земельної ділянки міститься в Законі України “Про оренду землі”.

Так, згідно ст.13 Закону України “Про оренду землі” договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Стаття 15 Закону України “Про оренду землі” встановлює виключний перелік істотних умов договору оренди землі: об'єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін. Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог ст.ст. 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

Невід'ємною частиною договору оренди землі є: план або схема земельної ділянки, яка передається в оренду; кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів; акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); акт приймання-передачі об'єкта оренди; проект відведення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Законом.

Згідно ч.6 ст.123 Земельного кодексу України проект відведення земельної ділянки погоджується із землекористувачем, органом по земельних ресурсах, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, органами архітектури та охорони культурної спадщини і після одержання висновку державної землевпорядної експертизи по об'єктах, які їй підлягають, подається до відповідної державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради, які розглядають його у місячний строк і, в межах своїх повноважень, визначених цим Кодексом, приймають рішення про надання земельної ділянки.

Згідно ст.50 Закону України “Про землеустрій” у разі надання, передачі, вилучення (викупу), відчуження земельних ділянок, складаються проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

Відповідно до п.2 Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004р. № 677, проект відведення земельної ділянки не розробляється у разі, якщо: земельна ділянка, межі якої визначено в натурі (на місцевості), надається у користування або безоплатно передається у власність без зміни її цільового призначення; земельна ділянка набувається у власність шляхом купівлі-продажу, дарування, міни, на підставі інших цивільно-правових угод, успадкування, без зміни її меж та цільового призначення; земельна ділянка придбана на конкурентних засадах (за результатами земельних торгів).

Відповідно до п.9 вищезазначеного Порядку, проект відведення земельної ділянки погоджується із землевласником або землекористувачем, органом земельних ресурсів, природоохоронним органом, санітарно-епідеміологічною службою, органом містобудування і архітектури та охорони культурної спадщини. Після цього погоджений проект відведення земельної ділянки підлягає державній експертизі (п.10 Порядку).

Стаття 1 Закону України “Про державну експертизу землевпорядної документації” встановлює, що державна експертиза землевпорядної документації (далі - державна експертиза) - це діяльність, метою якої є дослідження, перевірка, аналіз та оцінка об'єктів експертизи на предмет їх відповідності вимогам законодавства, встановленим стандартам, нормам і правилам, а також підготовка обґрунтованих висновків для прийняття рішень щодо об'єктів експертизи.

Згідно ст.35 названого Закону результатом проведення державної експертизи є висновок державної експертизи. Якщо об'єкт державної експертизи підготовлений згідно з вимогами законодавства, встановленими стандартами, нормами і правилами, то він позитивно оцінюється та погоджується. Позитивні висновки державної експертизи щодо об'єктів обов'язкової державної експертизи є підставою для  прийняття відповідного рішення органами виконавчої влади чи органами місцевого самоврядування, відкриття фінансування робіт з реалізації заходів, передбачених відповідною документацією. Реалізація заходів, передбачених документацією із землеустрою та документацією з оцінки земель, види яких визначені законом,  а також матеріалами і документацією державного земельного кадастру щодо об'єктів обов'язкової державної експертизи, без позитивних висновків державної експертизи забороняється.

Крім того, згідно п.11 Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004р. №677, після одержання позитивного висновку державної експертизи проект відведення земельної ділянки розглядається сільською, селищною, міською радою, районною, Київською та Севастопольською міською держадміністрацією, затверджується ними або в установленому порядку подається до інших органів, до повноважень яких належить надання у користування або передача у власність земельних ділянок.

Відповідно до ст.13 Закону України “Про оцінку землі” нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі: визначення розміру земельного податку; визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності; визначення розміру державного мита при міні, спадкуванні та даруванні земельних ділянок згідно із законом; визначення втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва; розробки показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.

Разом з тим, згідно статті 2 Закону України “Про плату за землю” плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення у порядку, визначеному цим Законом.

Відповідно до ст.20 Закону України “Про плату за землю” платежі за землю зараховуються до відповідних місцевих бюджетів у порядку, визначеному Бюджетним кодексом України для плати за землю.

Згідно приписам п.1, 4 статті 203 ЦК України зміст  правочину  не може суперечити актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, а також правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Частиною першою статті 215 Цивільного кодексу України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу.

Отже, відповідність змісту правочину Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства є однією з необхідних умов визнання останнього дійсним, натомість його суперечність зазначеним вимогам і є підставою для визнання такого договору недійсним.

Матеріали справи не містять доказів дотримання сторонами положень діючого законодавства при укладенні договору оренди земельної ділянки.  

Враховуючи вищезазначене, договір оренди б/н від 23.09.2008р., укладений між Дмитрівською сільською радою та фермерським господарством "Левада-Н" слід визнати недійсною на підставі ст.215 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч.2 п.4 Роз'яснень Вищого господарського суду України “Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними” від 12.03.99р. N02-5/111 (із змінами і доповненнями) прокурор, звертаючись до господарського суду в інтересах держави з заявою про визнання договору недійсним, зазначає у ній позивачем державний орган або установу, організацію, уповноважені здійснювати відповідні функції держави у спірних правовідносинах і визначає відповідачами, як правило, обох контрагентів за договором.

Виходячи з викладеного вище, фермерське господарство "Левада-Н" безпідставно використовує земельну ділянку загальною площею 91,62  га, розташовану на території Дмитрівської сільської ради за межами населеного пункту у зв'язку з чим слід визнати договір оренди б/н від 23.09.2008 р. недійсним.

За таких обставин, згідно ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України, слід стягнути солідарно з відповідачів на користь бюджету витрати по сплаті держмита на суму     42,50 грн. з кожного та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справ у судах на суму 59 грн. з кожного.

Керуючись ст.ст.44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки, загальною площею 91,62 га від 23 вересня 2008 року, укладений між Дмитрівською сільською радою Комінтернівського району Одеської області в особі голови сільської ради Мандєвої Н.І. та головою ФГ «Левада-Н»Назаруком Анатолієм Васильовичем.

3. Стягнути з фермерського господарства "Левада-Н" (67586, Одеська область, Комінтернівський район, сільрада Любопільська, комплекс будівель та споруд №1 ідентифікаційний код 35226576) на користь Державного бюджету України (код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності 095, р/р31114095700008, Банк одержувача –ГУДКУ в Одеській області, МФО –828011, одержувач –ГУДКУ в Одеській області, код ЄДРПОУ - 23213460) витрати по сплаті державного мита у сумі 45 (сорок п'ять)грн. 50 коп.

4. Стягнути з фермерського господарства "Левада-Н" (67586, Одеська область, Комінтернівський район, сільрада Любопільська, комплекс будівель та споруд №1 ідентифікаційний код 35226576) на користь бюджету (р/р 31217259700008 отримувач ГУДКУ в Одеській області код ЄДРПОУ 23213460 банк-ГУДКУ в Одеській області МФО 828011 код платежу 22050000) витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на суму 59 (п'ятдесят д'евять)грн.

5. Стягнути з Дмитрівської сільської ради Комінтернівського району Одеської області (67352, Одеська область, Комінтернівський р-н, с. Дмитрівка, вул. Східна-52) на користь Державного бюджету України (код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності 095, р/р31114095700008, Банк одержувача –ГУДКУ в Одеській області, МФО –828011, одержувач –ГУДКУ в Одеській області, код ЄДРПОУ - 23213460) витрати по сплаті державного мита у сумі 45 (сорок п'ять)грн. 50 коп.

6. Стягнути з Дмитрівської сільської ради Комінтернівського району Одеської області (67352, Одеська область, Комінтернівський р-н, с. Дмитрівка, вул. Східна-52) на користь бюджету (р/р 31217259700008 отримувач ГУДКУ в Одеській області код ЄДРПОУ 23213460 банк-ГУДКУ в Одеській області МФО 828011 код платежу 22050000) витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на суму 59 (п'ятдесят д'евять)грн.

Рішення господарського суду Одеської області набирає чинності у порядку ст.85 ГПК України.

Наказ видати у порядку ст.116 ГПК України.

Суддя