Рішення

від 27.04.2009 по справі 8/11-228

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8/11-228

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"27" квітня 2009 р.

Справа № 8/11-228

Господарський суд Тернопільської області у складі

Судді Гирили І.М.

Розглянув матеріали справи:

за позовом: Приватного підприємства "Ельба-Інвест", вул. Молдавська, офіс №55, м. Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Поділля-цукор", вул. Микулинецька,116, м. Тернопіль

про стягнення заборгованості за договором про надання охоронних послуг №44 від 22 квітня 2003 року в сумі 21 996 грн. 86 коп., в тому числі: 1 018 грн. пені та 278,86 грн. 3% річних

За участю представників:

Позивача: Басенка Г.Г. –представника, довіреність від 20.12.08р.

Відповідача: Пушкар С.В. –представника, довіреність №45, від 21.04.09р.

В судовому засіданні  представникам сторін роз'яснено їх процесуальні права та обов'язки, передбачені статтями 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

За відсутністю відповідного клопотання сторін технічна фіксація судового процесу не здійснюється.

Суть справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ельба-Інвест", м. Київ, надалі позивач, звернулося до господарського суду Тернопільської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Поділля-цукор", вул. Микулинецька, 116, м. Тернопіль, надалі відповідач, заборгованості за надані послуги з охорони об'єктів в загальній сумі 57 697,66 грн., з яких: 56 400 грн. -  сума боргу, 1 018,80 грн. - пеня та 278,86 грн. 3% річних.   

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідач неналежним чином виконав свої зобов`язання за договором про надання охоронних послуг № 44 від 22.04.2003 р., внаслідок чого утворилася заборгованість в сумі 56 400 грн., на яку відповідно до умов укладеного договору та чинного законодавства було нараховано пеню у розмірі 1 018,80 грн. та 3% річних в розмірі 278,86грн. Таким чином, просив стягнути з відповідача заборгованість на загальну суму 57697 грн. 66 коп. В підтвердження викладеного представив  вищезазначений договір; додаткові угоди від 06.07.07р., від 28.03.07р. та від 01.05.08р. до договору про надання охоронних послуг №44 від 22.04.03р.; Акти здачі прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0001667 за жовтень 2008р., №ОУ-0001832 за листопад 2008р., №ОУ-0001964 за грудень 2008р., Акт зняття постів від 30.12.08р., банківську виписку з рахунку ПП «Ельба-Інвест»за 10.11.2008р., яка свідчить про сплату відповідачем 22 000 грн., а також інші документи, належним чином засвідчені копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Розгляд справи, призначений вперше на 10:15 год. 16.03.2009 року, в порядку ст. 77 ГПК України, було відкладено до 10:40 год. 06.04.2009 року та до 11:00 год. 27.04.2009р., у зв'язку із неявкою в судове засідання представників сторін та неподанням ними витребовуваних судом документів.

27.04.09р. представник позивача, в порядку ст. 22 ГПК України, звернувся до суду із письмовою заявою від 27.04.09р. про зменшення суми  позовних вимог, в частині заявленої до стягнення суми основного боргу. Стверджує, що станом на день розгляду спору в суді відповідач частково, на суму 35 700 грн., оплатив надані послуги охорони. В підтвердження наведеного представив належним чином засвідчені копії виписок з особового рахунку позивача за 03.04.09р. та 13.04.09р., а також копії платіжних доручень №93 від 02.04.09р. на суму 15 700грн., №116 від 13.04.09р. на суму 10 000грн. та №117 від 23.04.09р. на суму 10000грн.

Відтак, просить суд  стягнути з ТзОВ «Поділля -  цукор»заборгованість в загальній сумі 21 996 грн. 86 коп., з яких: 20 700 грн. - сума боргу, 1 018 грн. - пеня, 278,86 грн. –3% річних, а також сплачену позивачем суму судових витрат.

В силу ч.4 ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

З огляду на наведене, суд приймає заяву позивача про зменшення позовних вимог, як таку, що подана у відповідності до вимог ст. 22 ГПК України.

Відтак, предметом позову є стягнення з відповідача 21 996 грн. 86 коп., з яких: 20700грн. - сума боргу, 1 018 грн. - пеня, 278,86 грн. –3% річних.

В судовому засіданні 27.04.09р. повноважний представник відповідача підтвердив факт часткової сплати суми боргу, заборгованість ТзОВ «Поділля-цукор»перед ПП «Ельба-Інвест»в сумі 20 700грн. визнав повністю та звернувся до суду із письмовим клопотанням №48 від 27.04.09р. про відкладення розгляду справи, з метою надання можливості розгляду та підписання з позивачем мирової угоди.

Присутній в судовому засіданні представник позивача позовні вимоги, з врахуванням заяви про зменшення суми позовних вимог, підтримав повністю. Просить суд розглянути спір в даному судовому засіданні, позов задовольнити, можливість укладення мирової угоди між сторонами на даній стадії заперечує.

Розглянувши клопотання відповідача, беручи до уваги те, що для укладення мирової угоди потрібне вільне волевиявлення та бажання обох сторін, а також те, що позивач заперечує такий факт, клопотання відповідача про відкладення розгляду справи судом відхилено.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи та обгрунтування представників сторін, оцінивши наявні у справі докази, судом встановлено  наступне:

22 квітня 2003 року між Приватним підприємством “Ельба-Інвест”, в особі директора Коноплі М.М., в подальшому - Охорона, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Поділля-цукор», в особі Річняк М.Я., надалі - Замовник, укладено договір №44 про надання охоронних послуг (надалі - Договір), відповідно до п.п. 1.1 якого Замовник передає, а Охорона приймає під охорону об'єкт, вказаний в дислокації, а саме: майно відповідача – Товариства з обмеженою відповідальністю «Поділля-цукор», що знаходиться за адресою: вул. Микулинецька,116, м. Тернопіль (згідно додатку №1 до Договору –Дислокації об'єктів, які передаються-охороняються ПП “Ельба-Інвест”).

Пунктом 7.1. Договору сторонами встановлено, що за надані послуги Замовник сплачує Охороні суму в розмірі 13 600 грн. щомісячно, в тому числі 2 266,67грн. ПДВ (п.1.2). Вказана сума у відповідності до укладених між сторонами додаткових угод №1-3В-2007 від 28.03.07р., від 16.07.07р., та від 01.05.08р., які є невід'ємними частинами до Договору збільшена до 16 000 грн., до 18 000грн., до 18 800 грн. та 22 800 грн., відповідно.

Згідно п. 7.2 Договору оплата щомісячної суми договору здійснюється до 5 числа місяця, що слідує за звітним, за безготівковим розрахунком.

Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Матеріали справи свідчать, що між сторонами у справі виникли зобов'язання з договору про надання послуг, згідно якого, в силу ст. 901 ЦК України, одна сторона (Виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а

Замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Ч. 1 ст. 903 ЦК України передбачено, що замовник зобов'язаний оплатити виконавцеві надану послугу в розмірі, строки та в порядку, що встановлені договором.

В силу ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 11 ЦК України, договір є однією з підстав виникнення зобов'язань.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до положень статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, у встановлений строк (термін) його виконання та вимог цього Кодексу, інших активів цивільного законодавства, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Як стверджує позивач і дане не заперечується представником відповідача у судовому засіданні, на виконання умов укладеного договору №44, позивачем протягом жовтня-грудня 2008 року надано відповідачу охоронні послуги загальною вартістю 68 400 грн., в т.ч. 11400грн. ПДВ., що підтверджується копіями актів здачі-прийняття робіт (надання послуг), а саме: №ОУ-0001667 від 31.10.2008 р. –за жовтень 2008 року на суму 22 800 грн.; №ОУ-0001832 від 30.10.2008 р. –за листопад 2008 року на суму 22 800 грн.; №ОУ-0001964 від 31.12.2008 р. –за грудень 2008 року на суму 22 800 грн. Акти виконаних робіт оформлені належним чином, підписані без заперечень повноважними представниками сторін та скріплені печатками юридичних осіб.

Таким чином, підписавши вказані акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), відповідач у справі визнав факт належного виконання позивачем умов Договору №44 щодо надання Замовнику охоронних послуг на загальну суму 68 400 грн.

19.12.2008 року відповідач звернувся до позивача з листом №132, в якому повідомив про припинення дії договору №44 від 22.04.03р. про надання охоронних послуг з 30 грудня 2008 року та просив забезпечити зняття постів охорони ПП «Ельба-інвест»30.12.2008р. При цьому, ТзОВ «Поділля-цукор»гарантувало оплату наданих послуг за період з 01.12.2008р. по 30.12.2008р., в сумі 22 800грн.

Представлений в матеріалах справи Акт зняття постів від 30.12.2008р., підписаний повноважними представниками сторін та скріплений печатками підприємств, свідчить по те, що 30 грудня 2008 року Виконавцем (позивачем у справі) знято 4 поста охорони, розташованих на підприємстві Замовника (відповідача) за адресою: м. Тернопіль вул. Микулинецька,116. Окрім того, з даного акту вбачається, що Замовник не має претензій до виконання по якості виконаних останнім договірних обов'язків по постах, що знімаються.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідач, всупереч умов договору та вимог законодавства, зобов'язання щодо оплати вартості наданих позивачем послуг охорони, на момент звернення до суду, виконав частково на суму 12 000грн. (копія банківської виписки про рух коштів на особовому рахунку позивача за період з 10.11.08р. по 10.11.08р. знаходиться в матеріалах справи), що і стало підставою для звернення позивача з позовом про стягнення 56 400грн. заборгованості.

Разом з тим, в судовому засіданні 27.04.2009р. повноважний представник позивача повідомив, що відповідач частково, на суму 35 700 грн., розрахувався за надані  послуги по охороні об'єкта згідно рахунків за жовтень, листопад, грудень 2008р.  , в підтвердження чого представив копії банківських виписок з особового рахунку за 03.04.2009р. та 13.04.2009р., та платіжних доручень №93 від 02.04.2009р. на суму 15 700 грн., №116 від 13.04.2009р. на суму 10 000 грн. та №117 від 23.04.2009р. на суму 10 000грн.

Таким чином, станом на день розгляду спору в суді –27.04.09р., заборгованість ТзОВ «Поділля-цукор»перед позивачем за надані послуги охорони становить 20 700 грн., яку і просить стягнути останній в судовому порядку.

Про факт визнання заборгованості відповідача перед позивачем в сумі 30 700 грн. (без врахування часткової сплати 23.04.2009р. 10 000 грн.) свідчить  і долучений до матеріалів справи  Акт звірки взаємних розрахунків між сторонами по справі, станом на 21.04.2009р., підписаний уповноваженими представниками сторін без заперечень, підписи яких скріплені печатками юридичних осіб.

Відповідно до положень статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, у встановлений строк (термін) його виконання та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

З огляду на наведене, вимоги позивача про стягнення з ТзОВ «Поділля-цукор»20 700грн. боргу підлягають задоволенню як обґрунтовано заявлені, підтверджені належними доказами та визнані відповідачем.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (ч.1 ст. 625 ЦК України).

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.  

На підставі даної статті, позивачем нараховано три проценти річних в сумі 278,86 грн.

Розглянувши представлений розрахунок 3% річних, з огляду на наявність на момент звернення позивача з даним позовом до суду заборгованості в сумі 56 400 грн., суд вважає вимоги позивача в частині стягнення 3% річних обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в заявленій сумі.

Статтею 209 ЦК України встановлено, що особа, яка не виконала зобов'язання або виконала його неналежним чином несе майнову відповідальність на умовах, передбачених законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського Кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Згідно з ч. 4 статті 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Відповідно до ст. 610,611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.  

В силу статей 546-551 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Виконання зобов'язання  (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. При цьому, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пеня, як неустойка обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання і її розмір (ч.2 ст. 551 ЦК України) встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

П.п 4.7.1 п.4.7 вищезазначеного договору сторони встановили, що у випадку несвоєчасної сплати Замовником вартості послуг Охорони згідно договору, Замовник зобов'язаний сплатити охороні штрафну неустойку у вигляді пені у розмірі 0,03%, але не більше подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми оплати за кожен день прострочення.  

Враховуючи вищевказані обставини справи, позовні вимоги в частині стягнення пені в сумі 1 018,80 грн. також підлягають задоволенню.

Згідно вимог ст.ст.32,33 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є  будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті  обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Враховуючи, що на день розгляду спору відповідач не надав суду доказів погашення заборгованості перед позивачем, суд вважає, що позовні вимоги Приватного підприємства «Ельба-Інвест»щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Поділля-цукор" заборгованості у розмірі 20 700 грн., пені у розмірі 1018грн. 90 коп. та 3% річних у розмірі 278 грн. 86 коп. підлягають до задоволення, як обґрунтовано заявлені, підтверджені документально та неоспорені останнім.

У відповідності до вимог ст. ст. 44 –49 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи, що даний спір виник внаслідок неправильних дій відповідача,  витрати по сплаті державного мита в сумі 576,98 грн. та витрати на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн., покладаються на відповідача.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 1, 2, 4, 12, 32-34, 43, 44, 49, 69, 75, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд ,-

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Поділля-цукор", вул. Микулинецька,116, м. Тернопіль, ,(ідентифікаційний код 31877455) на користь Приватного підприємства "Ельба-Інвест", вул. Молдавська, офіс №55, м. Київ (ідентифікаційний код 31808088):

-          20 700 (двадцять тисяч сімсот) грн. боргу;

-          1 018 (одну тисячу вісімнадцять)  грн. 80 коп. пені;

-          278 (двісті сімдесят вісім) грн. 86 коп. трьох відсотків річних;

-          694 (шістсот дев'яносто чотири) грн. 98 коп. в повернення сплачених позивачем судових витрат.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили в десятиденний строк з дня його прийняття (підписання рішення).

4. Наказ видати стягувачеві після набрання судовим рішенням законної сили.

5. Сторони вправі подати апеляційну скаргу, а прокурор внести апеляційне подання на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало  законної сили протягом десяти днів з дня його прийняття (підписання - 30.04.2009р.), через місцевий господарський суд.

Суддя                                                                      І.М. Гирила