Рішення

від 23.04.2009 по справі 17/010-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

17/010-09

     ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

      01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                     тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

23.04.09                                                                                          Справа №  17/010-09

За позовом   Товариства з обмеженою відповідальністю “Беназір”

до  відповідачів  1. Вишгородська районна рада Київської області

                              2. Фонд комунального майна Вишгородського району

                              3. Комунальне підприємство Київської обласної ради

                                   “Вишгородське бюро технічної інвентаризації”

про визнання права власності та зобов'язання зареєструвати право власності на

      нерухоме майно

     Суддя  В.Г. Суховий

Представники: згідно з протоколом судового засідання

СУТЬ СПОРУ:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю “Беназір” (далі –Позивач) до відповідачів:                               1. Вишгородська районна рада Київської області (далі –Відповідач-1), 2. Фонд комунального майна Вишгородського району (далі –Відповідач-2), 3. Комунальне підприємство Київської обласної ради “Вишгородське бюро технічної інвентаризації” (далі –Відповідач-3) про визнання права власності та зобов'язання зареєструвати право власності на нерухоме майно.

Ухвалою господарського суду Київської області від 16.02.2009р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду.

Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги тим, що рішенням Господарського суду Київської області від 18.03.2008р. у справі №10/101-08, залишеним без змін постановою Вищого господарського суду України від 14.08.2008р. та ухвалою Верховного Суду України від 16.10.2008р., задоволено позов ТОВ “Беназір” та визнано укладеним з дня набрання   вказаним   рішенням   законної   сили   договір купівлі-продажу нежилих приміщень загальною площею 269,50 кв.м., які розташовані в будівлі колишнього будинку побуту за адресою: Київська область, місто Вишгород, проспект Шевченка, 1, між ТОВ “Беназір” та Фондом комунального майна Вишгородського району.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону України “Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)” та п. 1.3 Договору купівлі-продажу нежилих приміщень, 25.11.2008р. позивач (ТОВ “Беназір”) сплатив повну вартість нежилих приміщень, що підтверджується платіжним дорученням №16 від 25.11.2008р. Таким чином, позивач (ТОВ “Беназір”) набув право власності на спірне приміщення з моменту повної оплати його вартості.

Однак, всупереч цьому відповідачі не визнають за позивачем (ТОВ “Беназір”) права власності на спірне приміщення. Зокрема, 30.01.2009р. позивач звернувся до Комунального підприємства Київської обласної ради “Вишгородське бюро технічної інвентаризації” (відповідач-3) з усіма необхідними документами для проведення державної реєстрації права власності на спірні приміщення. Проте, відповідачем-3 було формально відмовлено позивачу у проведенні державної реєстрації права власності з посиланням на те, що Фонд комунального майна Вишгородського району (відповідач-2) та Вишгородська районна рада (відповідач-1) звернулися до Комунального підприємства Київської обласної ради “Вишгородське бюро технічної інвентаризації” з вимогою не проводити державної реєстрації права власності на спірні приміщення за ТОВ “Беназір”.

Відповідач-1 - Вишгородська районна рада у відзиві на позовну заяву № 2-5/153 від 23.03.2009р. проти позову заперечує, право власності позивача на спірне приміщення не визнає та просить відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування своїх заперечень відповідач-1 посилається на те, що дійсно 25.11.2008р. позивачем на рахунок Фонду комунального майна було перераховано 520 064,80 грн. у якості плати за покупку нежилих приміщень загальною площею 269,50 кв.м. (група приміщень № 3), які розташовані в будівлі колишнього будинку побуту за адресою: Київська область, м. Вишгород, проспект Шевченка, 1 (надалі - спірне приміщення) згідно рішення господарського суду по справі № 10/101-08 від 18.03.2008р. Однак, Фонд комунального майна повернув зазначені грошові кошти у сумі 520 064,80 грн. позивачу як безпідставно перераховані кошти, оскільки вважає, що вищезазначений Договір не є укладеним, не відповідає вимогам чинного законодавства та є таким, що порушує право приватної власності територіальної громади Вишгородського району. У зв'язку з чим, Фондом комунального майна 30.10.2008р. було подано до Господарського суду Київської області заяву про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Київської області по справі № 10/101-08 від 18.03.2008 р. 28.11.2008р.

Також відповідач-1, як на підставу своїх заперечень посилається на те, що  Договір не може вважатися укладеним за рішенням суду, оскільки не дотримано всіх умов і суд приймаючи таке рішення вийшов за межі компетенції, передбаченої ст. 187 Господарського кодексу України. Крім того, після набрання законної сили рішенням Господарського суду Київської області від 18.03.2008 р. по справі № 10/101-08 відповідач дізнався про те, що ТОВ “Варуна” мало на час прийняття цього рішення переважне право на приватизацію перед позивачем, але вимоги цього підприємства не були враховані при розгляді справи. З приводу цього питання у провадженні Київського міжобласного апеляційного господарського суду знаходиться справа № 10/101-08/21 за заявою Фонду комунального майна Вишгородського району про перегляд за ново виявленими обставинами рішення Господарського суду Київської області по справі № 10/101-08.

У зв'язку з неявкою в судове засідання 23.03.2009р. представників відповідача-2 та відповідача-3, неподанням витребуваних матеріалів розгляд справи було відкладено на 23.04.2009р.

Відповідачем-1 - Вишгородською районною радою Київської області подано клопотання про зупинення провадження у даній справі № 17/010-09 до вирішення пов'язаної з нею справи № 10/101-08/21. В обґрунтування поданої заяви відповідач-1 посилається на те, що в провадженні Київського міжобласного апеляційного господарського суду знаходиться справа № 10/101-08/21 за заявою Фонду комунального майна Вишгородського району про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Київської області, що, на думку заявника, унеможливлює розгляд даної справи № 17/010-09. Представник позивача проти даного клопотання заперечив.

Суд відхиляє подане клопотання відповідача-1, оскільки суд вважає, що на даний час вже вирішено спір у справі № 10/101-08/21, рішення суду набрало законної сили, а подання стороною заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами не є свідченням того, як вважає відповідач-1, що спір не вирішено.    Крім того, представниками сторін в судовому засіданні надано пояснення, що 22.04.2009р. постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду залишено в силі ухвалу господарського суду Київської області від 21.01.2009р. якою відмовлено в задоволенні заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Київської області від 18.03.2008р.

В судовому засіданні 23.04.2009р. представник позивача позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача-1 в судовому засіданні проти позову заперечив.

Фонд комунального майна Вишгородського району (відповідач-2) та Комунальне підприємство Київської обласної ради “Вишгородське бюро технічної інвентаризації” (відповідач-3) своїх представників в судове засідання вдруге не направили, про причини неявки суд не повідомили, відзиву та інших витребуваних документів не подали, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином ухвалами суду від 10.03.2009р. та від 23.03.2009р.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачі 2 і 3 не визнають право власності Товариства з обмеженою відповідальністю “Беназір” на спірне приміщення.

Відповідно до ст. 75 ГПК України, якщо  відзив  на  позовну  заяву  і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача-1, суд в с т а н о в и в:

В лютому 2008 року Товариство з обмеженою відповідальністю “Беназір” звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Фонду комунального майна Вишгородського району про спонукання до укладення договору купівлі-продажу нежилих приміщень загальною площею 269,50 кв.м. (група приміщень №3), які розташовані у будівлі колишнього будинку побуту за адресою: Київська обл., м. Вишгород, проспект Шевченка, 1 (надалі - спірне приміщення), між Фондом комунального майна Вишгородського району та позивачем в редакції, запропонованій Товариством з обмеженою відповідальністю “Беназір”.

Позовні вимоги обґрунтовувались неправомірним ухиленням відповідача, на якого покладені обов'язки по організації та проведенню приватизації майна, що належить до спільної комунальної власності територіальних громад сіл, селищ, м. Вишгорода Вишгородського району Київської області, від укладення на підставі ст. 23 Закону України “Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)” та рішення господарського суду Київської області від 17.08.2007 р. у справі №19/292-07 договору купівлі-продажу нежилих приміщень загальною площею 269,50 кв.м. (група приміщень №3), які розташовані у будівлі колишнього будинку побуту за адресою: Київська обл., м. Вишгород, проспект Шевченка, 1.

Рішенням господарського суду Київської області від 18.03.2008р. у справі                     № 10/101-08 позов ТОВ “Беназір” задоволено, визнано укладеним з дня набрання законної сили рішенням суду договір купівлі-продажу нежилих приміщень загальною площею 269,50 кв.м. (група приміщень №3), які розташовані у будівлі колишнього будинку побуту за адресою: Київська обл., м. Вишгород, проспект Шевченка, 1, між ТОВ “Беназір” та Фондом комунального майна Вишгородського району у редакції, запропонованій позивачем.

Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду                       від 26.06.2008 р. апеляційну скаргу Фонду комунального майна Вишгородського району на рішення господарського суду Київської області від 18.03.2008р. задоволено, рішення господарського суду Київського області від 18.03.2008р. скасовано.           Прийнято нове рішення, яким у позові ТОВ “Беназір” відмовлено повністю.

Постановою Вищого господарського суду України від 14.08.2008р. касаційну скаргу ТОВ “Беназір” на постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 26.06.2008р. задоволено. Постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 26.06.2008р. скасовано. Рішення господарського суду Київської області від 18.03.2008р. залишено без змін.                Ухвалою Верховного Суду України від 16.10.2008р. відмовлено у порушенні касаційного провадження з перегляду постанови Вищого господарського суду України від 14.08.2008р.

Таким чином, рішенням господарського суду Київської області від 18.03.2008р. у справі № 10/101-08 набрало законної сили 14.08.2008р.

Згідно з ч.2 ст. 187 Господарського кодексу України, якою визначено укладання господарських договорів за рішенням суду, день набрання чинності рішенням суду, яким вирішено питання щодо переддоговірного спору, вважається днем укладення відповідного господарського договору, якщо рішенням суду не визначено інше.

Отже днем укладання Договору купівлі-продажу нежилих приміщень між Фондом комунального майна Вишгородського району Київського області та товариством з обмеженою відповідальністю “Беназір” слід вважати 14.08.2008р. -  день прийняття Вищим господарським судом України постанови у справі                              № 10/101-08, що кореспондується з п.2 резолютивної частини рішення суду від 18.03.2008р. у зазначеній справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону України “Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)” право володіння, користування і розпорядження об'єктом приватизації переходить до покупця з моменту сплати повної вартості придбаного об'єкта приватизації.

Згідно з п. 1.3 Договору купівлі-продажу нежилих приміщень, укладеного на підставі рішення Господарського суду Київської області від 18.03.2008р. у справі №10/101-08, право власності на приватизований Об'єкт переходить до Покупця з моменту сплати повної вартості придбаного Об'єкта приватизації.

25.11.2008р. ТОВ “Беназір” сплатило повну вартість нежилих приміщень загальною площею 269,50 кв.м. (група приміщень №3), які розташовані в будівлі колишнього будинку побуту за адресою: Київська область, місто Вишгород, проспект Шевченка, 1, (спірне приміщення), що підтверджується платіжним дорученням                №16 від 25.11.2008р. на суму 520 064,80 грн (належним чином завірена копія в матеріалах справи, а.с. 28, оригінал оглянутий в судовому засіданні).

Таким чином, ТОВ “Беназір” набуло право власності на спірне приміщення з моменту повної оплати його вартості згідно з договором купівлі-продажу, укладеним на підставі рішенням Господарського суду Київської області від 18.03.2008 р. у справі №10/101-08.

Посилання відповідача-1 у відзиві на повернення сплачених грошових коштів позивачу, як безпідставно перерахованих, суд відхиляє як необґрунтовані, оскільки повернення (перерахування) Фондом (продавцем) отриманих від покупця коштів не припиняє права власності позивача на спірні приміщення. Чинне Законодавство, зокрема ч. 1 ст. 22 Закону України “Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)” пов'язує виникнення права власності, тобто перехід права володіння, користування і розпорядження об'єктом приватизації до покупця, в даному випадку позивача, з моменту саме сплати грошових коштів.

Позивач звернувся до Комунального підприємства Київської обласної ради “Вишгородське бюро технічної інвентаризації” для проведення державної реєстрації права власності на спірне приміщення.

Листом від 30.01.2009р. (а.с. 29) Комунальне підприємство Київської обласної ради “Вишгородське бюро технічної інвентаризації” (відповідач-3) з посиланням на п.п. 2.1, 3.3 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002р. № 7/5, відмовило в реєстрації права власності на нерухоме майно з причини  - не надано оригінал рішення рішенням господарського суду Київської області від 18.03.2008р. у справі № 10/101-08.

Позивач в позовній заяві та в судовому засіданні посилається на те, що до переліку документів, що подавалися до Комунального підприємства Київської обласної ради “Вишгородське бюро технічної інвентаризації” для проведення державної реєстрації права власності на спірне приміщення було додано засвідчений належним чином господарським судом Київської області примірник рішення від 18.03.2008р. у справі  № 10/101-08, а тому підстав для відмови у проведенні державної реєстрації у відповідача не було. Отже, предметом даного спору є спір про право власності на нерухоме майно, а рішення господарського суду про визнання права власності є підставою для прийняття рішення Комунальним підприємством Київської обласної ради “Вишгородське бюро технічної інвентаризації” про реєстрацію права власності на спірне приміщення за позивачем.

Відповідно до п. 2.1 зазначеного Тимчасового положення для реєстрації виникнення, існування, припинення прав власності на нерухоме майно та оформлення прав власності на нерухоме майно до БТІ разом із заявою про реєстрацію прав власності подаються правовстановлювальні документи (додаток 1), їх копії (нотаріально засвідчені), а також інші документи, що визначені цим Положенням.

Згідно з п. 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України (затв. наказом Голови Вищого господарського суду України від 10.12.2002 р. №75) перший (підписаний) примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі. Сторонам справи та у відповідних випадках - іншим учасникам процесу, установам, організаціям надсилається решта примірників процесуального документа, засвідчених відміткою, складеною зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує примірник, її ініціалів та прізвища. Підпис працівника служби діловодства або іншої відповідальної особи (секретар суду, відповідальний секретар суду, інші працівники, які входять до складу судових палат, відділів тощо), що засвідчує примірник документа, скріплюється відповідною                    (не гербовою) печаткою суду так, щоб відбиток печатки охоплював останні кілька літер назви посади та початок підпису особи, що засвідчує документ. Засвідчувальна відмітка розміщується нижче реквізиту документа "Підпис".

Отже, Комунальним підприємством Київської обласної ради “Вишгородське бюро технічної інвентаризації” необґрунтовано відмовлено позивачу (ТОВ “Беназір”) в проведені державної реєстрації права власності на спірне приміщення.

Відповідно статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів, можуть бути, зокрема,  визнання права.

Згідно статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не забо ронені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК України).

Відповідно до статті 1 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень” відповідна державна реєстрація - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень.

Отже, названі у цьому Законі органи єдиної системи реєстрації відповідних прав можуть бути відповідачами за позовами про офіційне визнання права власності на об'єкт нерухомого майна, пред'явленими згідно зі статтею 392 Цивільного кодексу України.

Оскільки відповідно до пункту 5 розділу V “Прикінцеві положення” Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень” до створення єдиної системи органів реєстрації прав, а також до формування Державного реєстру прав у складі державного земельного кадастру реєстрація об'єктів нерухомості проводиться комунальними підприємствами бюро технічної інвентаризації, останні можуть бути відповідачами у таких справах.

Аналогічна позиція з даного питання викладена в п. 18 Листа Вищого арбітражного суду від 31.01.2001 р. за №01-8/98 “Про деякі приписи законодавства, яке регулює питання, пов'язані із здійсненням права власності та його захистом”                (в редакції від 21.07.2006р.).

Посилання відповідача-1 у відзиві на позов на те, що Договір не може вважатися укладеним за рішенням суду, оскільки не дотримано всіх умов і суд, приймаючи таке рішення, вийшов за межі компетенції, передбаченої ст. 187 Господарського кодексу України, суд відхиляє як необґрунтовані, оскільки вони спростовуються судовими рішеннями у справі № 10/101-08 та приписами ч.2 ст. 187 ГК України, стосуються справи  № 10/101-08, предметом спору в якій було укладення договору купівлі-продажу спірного майна, і по суті свідчать про незгоду відповідача-1 з судовими рішеннями у справі № 10/101-08.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Беназір” про визнання права власності та зобов'язання зареєструвати право власності на нерухоме майно є обґрунтованими, документально підтверджуються, тому підлягають задоволенню.

На підставі ст. 49 ГПК України судові (господарські) витрати покладаються на відповідачів.

Керуючись ст.ст. 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1.  Позов задовольнити повністю.

2. Визнати право власності Товариства з обмеженою відповідальністю

“Беназір” (код 20588314) на нежилі приміщення загальною площею 269,50 (двісті шістдесят дев'ять цілих п'ятдесят сотих) кв.м. (група приміщень №3), які розташовані в будівлі колишнього будинку побуту за адресою: Київська область, місто Вишгород, проспект Шевченка, 1.

3. Зобов'язати Комунальне підприємство Київської обласної ради

“Вишгородське бюро технічної інвентаризації” (код 19422749) протягом тридцяти календарних днів з дня набрання рішенням суду законної сили зареєструвати право власності Товариства з обмеженою відповідальністю “Беназір” (код 20588314) на нежилі приміщення загальною площею 269,50 кв.м. (група приміщень №3),

які розташовані в будівлі колишнього будинку побуту за адресою: Київська область,

місто Вишгород, проспект Шевченка, 1.

4. Стягнути з Вишгородської районної рада Київської області (код 04054783) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Беназір” (код 20588314) судові витрати: держмито у розмірі 2 600,33 грн. та 39,33 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

     Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Стягнути з Фонду комунального майна Вишгородського району (код 20583073) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Беназір” (код 20588314) судові витрати: держмито у розмірі 2 600,33 грн. та 39,33 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

     Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

6. Стягнути з Комунального підприємства Київської обласної ради “Вишгородське бюро технічної інвентаризації” (код 19422749) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Беназір” (код 20588314) судові витрати: держмито у розмірі 85,00 грн. та 39,33 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

     Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                          Суховий В. Г.