Рішення

від 08.04.2009 по справі 52/76

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

52/76

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  52/76

08.04.09

Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О., розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Лан-Україна»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вліса»про стягнення 269,10 грн. за участю представників позивача –Хромея В.В., довіреність № 14 від 31.07.2008 р., відповідача –не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2009 року позивач звернувся до господарського суду м. Києва з позовом до відповідача про стягнення 105,91 грн. пені, 86,49 грн. 24% річних за неправомірне користування чужими грошовими коштами, 13,24 грн. 3% річних, 10,50 грн. інфляційного знецінення, 52,96 проценти за неправомірне користування чужими коштами, а загалом 269,10 грн. боргу у зв'язку з неналежним виконанням останнім зобов'язань з оплати товару за договором № 345/06-П від 14.08.2006 року.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 23.02.2009 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 18.03.2009 року.

У судовому засіданні 08.04.2009 року представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 08.04.2009 року не з'явився, відзив на позов не надав, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.  

Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що 14.08.2006 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Лан-Україна»(постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вліса»(покупець) укладено договір поставки № 345/06-П, за умовами якого постачальник зобов'язується поставляти покупцю товари народного споживання, а покупець зобов'язується приймати їх та оплачувати. Асортимент та кількість товарів визначаються сторонами з урахуванням потреб покупця в товарах та можливостей постачальника і вказуються у накладних (рахунках) на поставку, які є невід'ємними частинами договору.

Договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31 грудня 2007 року. В разі відсутності письмової заяви будь-якої із сторін на протязі одного місяця до закінчення строку дії договору про припинення або зміну договору, строк дії договору продовжується на один рік на умовах передбачених договором. (п. 18 договору).

Доказів припинення договору в установленому порядку суду не надано.

В п.8 договору зазначено, що ціна на товари та загальна сума кожної поставки вказуються в накладних (рахунках), по яким вони поставляються.

За п.9 договору за поставлені товари покупець зобов'язаний сплатити постачальнику протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів з дня поставки  товару (п.6 договору) суму, що вказана в накладній (рахунку), по якій поставляється товар.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товари 28.11.2008р. на суму 2 506,88 грн. та 10.12.2008р. на суму 3 192,25, що підтверджується видатковими накладними №80110756 від 28.11.2008р. та № 80112036 від 10.12.2008р.

По закінченню строку платежу відповідач в порушення умов договору своє грошове зобов'язання не виконав і за отриманий товар розрахувався частково.

Станом на 04.02.2009р. прострочена заборгованість відповідача перед позивачем склала 3 692,25 грн., яка утворилась за поставку товарів а саме: 500 грн. по видатковій накладній № 80110756 від 28.11.2008р., та 3 192,25 по видатковій накладній № 80112036 від 10.12.2008р.

05.02.2009 року відповідач погасив перед позивачем суму основного боргу в розмірі 3 692,25 грн. Тому санкції нараховані за період з 13.12.2008р. по 04.02.2009 року.

Отже, позивач виконав взяті на себе зобов'язання з поставки товару, а  відповідач  виконав  неналежним чином взяті на себе зобов'язання з    оплати отриманого товару з простроченням строку виконання зобов'язання.  

Ст.ст. 525, 526 ЦК України  визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

        Відповідно до ст. 536 Цивільного кодексу України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.

Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Статтею 230 ГК України визначено, що порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня).

Відповідно до п. 16 договору у разі прострочення оплати поставлених товарів, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період прострочення, від несплаченої в строк суми –за кожен день прострочення платежу. Окрім пені покупець на вимогу постачальника, починаючи з 7 (сьомого) дня, що йде за останнім днем, в якому грошове зобов'язання повинно бути виконано, повинен сплатити постачальнику за неправомірне користування чужими грошовими коштами 24% річних від несплаченої у строк суми за весь час такого користування.

Враховуючи вищевикладені норми закону та умови договору, позивачем у зв'язку з простроченням виконання зобов'язання з оплати отриманого товару нараховано 105,91 грн. пені відповідно до наданого розрахунку, який відповідає вимогам закону.

Сторонами в договорі (п. 16 договору) встановлений  розмір процентів за неправомірне користування чужими грошовими коштами, а саме, за неправомірне користування чужими грошовими коштами покупець  повинен сплатити  24% річних від несплаченої у строк суми за весь час такого користування. Тому позовні вимоги в частині стягнення  86,49 грн. 24 % річних, які нараховано позивачем відповідно до умов договору та вимог закону, підлягають задоволенню.

У зв'язку з викладеним, правові підстави для задоволення позову  в частині вимог про стягнення процентів за неправомірне користування чужими коштам додатково у іншому розмірі, а саме 13,24 грн. 3% річних та 52,96 грн. процентів відсутні. І  в позові в зазначеній частині слід відмовити.

           Отже, вимоги позивача про стягнення та 86,49 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами ґрунтуються на матеріалах справи та відповідають вимогам закону, і тому підлягають задоволенню.

Таким чином, позов в частині стягнення 105,91 грн. пені та  інфляційних витрат в розмірі 10,50 грн., які нараховано позивачем відповідно до вимог чинного законодавства та умов договору у зв'язку з простроченням відповідачем  виконання взятих на себе зобов'язань з оплати за поставлений природний газ за даним договором у спірний період на підставі ст.625 ЦК України також є обґрунтованим, і тому підлягає задоволенню.  

Державне мито та витрати позивача на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача  пропорційно сумі задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вліса»(02090, м. Київ, вул. Сосницька, буд. 19, кв. 330,  код 34426343) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Лан-Україна» (04116, м. Київ, вул. Довнар-Запольського, буд. 5, код 30384724) 105 (сто п'ять) грн. 91 коп. пені, 86 (вісімдесят шість) грн. 49 коп. 24% річних за неправомірне користування чужими грошовими коштами, 10 (десять) грн. 50 коп. інфляційної складової боргу, 76 (сімдесят шість) грн. 50 коп. державного мита та 88 (шістдесят три)  грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

В іншій частині в позові відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.   

Суддя                                                                                                                      С.Чебикіна