Рішення

від 03.12.2013 по справі 910/705/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/705/13 03.12.13

За позовом Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії "Ліки України" Аптека № 5

до Приватного акціонерного товариства страхової компанії "Енергополіс"

про стягнення 152 300, 60 грн.

Головуючий суддя Ломака В.С.

Судді Любченко М.О. Привалов А.І.

Представники сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Дочірнє підприємство Державної акціонерної компанії "Ліки України" Аптека № 5 (далі - позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства страхової компанії "Енергополіс" (далі - відповідач) про стягнення 152 300, 60 грн., в тому числі 149 088, 43 грн. основного боргу та 3 212, 17 грн. 3 % річних. Крім того, позивач просив суд стягнути на його користь 3 245, 00 грн. витрат зі сплати судового збору.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказував на те, що відповідно до укладеного між сторонами договору поставки позивач поставив відповідачу товар, який останнім в порушення взятих на себе зобов'язань не був оплачений у повному обсязі, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед позивачем. Враховуючи зазначене, позивач вирішив звернутись до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 16.01.2013 р. порушено провадження у справі № 910/705/13, розгляд справи призначено на 05.02.2013 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 05.02.2013 р., у зв'язку з неявкою представника відповідача, розгляд справи відкладено на 26.02.2013 р.

26.02.2013 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог, відповідно до якої він просить суд стягнути на його користь 149 088, 43 грн. основного боргу та 3 212, 17 грн. 3 % річних, 3 245, 00 грн. витрат зі сплати судового збору та 5 000, 00 грн. витрат на правову допомогу. На підтвердження понесення витрат на правову допомогу до заяви докладено копії Договору про надання правової допомоги у господарській справі від 29.12.2012 р., укладеного між позивачем та адвокатом Галькою Назаром Олександровичем; касового ордеру від 04.02.2013 р. про сплату 5 000, 00 грн. Гальці Н.О. в якості гонорару за Договором від 29.12.2012 р.

У судовому засіданні 26.02.2013 р. від представника позивача надійшли додаткові документи у справі, а саме: копія платіжного доручення відповідача № 250 від 08.12.2012 р. на суму 10 000, 00 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 26.02.2013 р. продовжено строк вирішення спору на 15 днів та відкладено розгляд справи на 20.03.2013 р.

20.03.2013 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог, відповідно до якої він просить суд стягнути на його користь 149 088, 43 грн. основного боргу та 4 062, 17 грн. 3 % річних, 3 245, 00 грн. витрат зі сплати судового збору та 5 000, 00 грн. витрат на правову допомогу.

Вказану заяву позивача прийнято судом до розгляду, у зв'язку з чим має місце нова ціна позову, виходячи з якої вирішується спір.

У судовому засіданні 20.03.2013 р. від представника позивача надійшли додаткові документи у справі, а саме: платіжні доручення, на підставі яких відповідач перераховував кошти позивачу.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 20.03.2013 р. розгляд справи відкладено на 26.03.2013 р.

У судовому засіданні 26.03.2013 р. суд дійшов висновку про призначення колегіального розгляду справи.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 26.03.2013 р. справу № 910/705/13 було передано для розгляду колегії суддів: Головуючий суддя Ломака В.С., судді Любченко М.О., Пригунова А.Б.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 26.03.2013 р. вказаною колегією суддів справу № 910/705/13 було прийнято до свого провадження та призначено її до розгляду на 09.04.2013 р. При цьому, вирішено в порядку ст. 30 ГПК України викликати для дачі пояснень з питань, що виникли під час розгляду справи, завідувача ДП ДАК «Ліки України» Аптека № 5 Косенко М.П.

09.04.2013 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва від позивача надійшли додаткові документи у справі.

Також, 09.04.2013 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про призначення у справі судово-економічної експертизи, на вирішення якої він просить поставити питання:

- Чи відповідає вимогам чинного законодавства документальне оформлення операцій за Договором № 799-08/23 від 28.08.2008 р. про медикаментозне забезпечення?

- Чи підтверджується документально в обліку підприємства ДП ДАК "Ліки України" Аптека № 5 наявність заборгованості ПАТ "СК "Енергополіс", якщо підтверджується, який термін її утворення за Договором № 799-08/23 від 28.08.2008 р. про медикаментозне забезпечення?

- Яка сума заборгованості ПАТ "СК "Енергополіс" перед ДП ДАК "Ліки України" Атптека № 5 складає в обліку підприємства за Договором № № 799-08/23 від 28.08.2008 р. про медикаментозне забезпечення?

Проведення судової експертизи позивач просить доручити Регіональному судово-експертному бюро (69005, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 121).

Ухвалою господарського суду міста Києва від 09.04.2013 р. розгляд справи відкладено на 14.05.2013 р. Розгляд клопотання про призначення судової експертизи, враховуючи роз'яснення, надані Пленумом Вищого господарського суду України в постанові № 4 від 23.03.2012 р. "Про деякі питання практики призначення судової експертизи", за змістом якого питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення, - судом відкладено до встановлення фактичних обставин справи.

13.05.2013 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва від позивача надійшли додаткові документи у справі щодо розрахунків між сторонами за період з 28.08.2008 р. по грудень 2012 року, всього на 14 066 аркушах.

Від відповідача 13.05.2013 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва надійшли додаткові документи у справі.

14.05.2013 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва від відповідача надійшли додаткові документи у справі та клопотання про відкладення розгляду справи, мотивоване тим, що доступ відповідача до приміщення, де знаходяться платіжні документи, заблоковано, у зв'язку з чим він не може виконати вимог суду щодо надання обґрунтованого відзиву на заявлений позов, та представити інші витребувані судом документи.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 14.08.2013 р. у справі № 910/705/13 було призначено судово-економічну експертизу, на вирішення якої поставлено наступні питання:

- Чи відповідає вимогам чинного законодавства документальне оформлення операцій за Договором № 799-08/23 від 28.08.2008 р. про медикаментозне забезпечення, укладеним між Дочірнім підприємством Державної акціонерної компанії "Ліки України" Аптека № 5 та Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Енергополіс"?

- На яку суму підтверджується документально розмір заборгованості ПАТ "СК "Енергополіс" перед ДП ДАК "Ліки України" Аптека № 5 за Договором № 799-08/23 від 28.08.2008 р. про медикаментозне забезпечення?

- Яка сума 3 % річних, з урахуванням положень ст. 625 Цивільного кодексу України, має бути нарахована станом на дату подачі позову у даній справі (08.01.2013 р.) на суму документально підтвердженої заборгованості ПАТ "СК "Енергополіс" перед ДП ДАК "Ліки України" Аптека № 5 за Договором № 799-08/23 від 28.08.2008 р. про медикаментозне забезпечення?

Проведення експертизи у встановлений законом строк доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 14.05.2013 р. провадження у справі зупинено до на час проведення судової експертизи у справі.

15.07.2013 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшов примірник супровідного листа про направлення позивачу рахунку на оплату та договору.

05.08.2013 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва від позивача надійшов Лист, в якому він повідомляє про те, що не має змоги оплатити судову експертизу в розмірі 15 373, 00 грн., у зв'язку з відсутністю таких витрат у фінансовому плані підприємства.

29.08.2013 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшли матеріали справи № 910/705/13 та лист № 5401/5402/13-45 від 13.08.2013 р., в якому зазначається про те, що матеріали справи повертаються без виконання експертизи, у зв'язку з тим, що її оплата не проведена.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 03.09.2013 р. було поновлено провадження у справі та призначено на 17.09.2013 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 17.09.2013 р. вирішено доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України провести призначену у справі судову експертизу, а витрати на її проведення покласти на відповідача.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 17.09.2013 р. провадження у справі було зупинено на час проведення судово-економічної експертизи.

07.10.2013 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшов примірник супровідного листа про направлення відповідачу рахунку на оплату та договору, а також клопотання про надання матеріалів, необхідних для проведення експертизи, а саме: відомості бухгалтерського обліку, в яких відображені операції за Договором № 799-08/23 від 28.08.2008 р., дані про вартість медикаментів, одержаних застрахованими особами від ДП «Ліки України» Аптека № 5 (на умовах повної та часткової компенсації вартості) та дані про проведені розрахунку, акти звірки розрахунків за Договором № 799-08/23 від 28.08.2008 р.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 07.10.2013 р. справу № 910/705/13, у зв'язку з завантаженістю судді Пригунової А.Б., було передано для розгляду колегії суддів: Головуючий суддя Ломака В.С., судді Любченко М.О., Привалов А.І.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 09.10.2013 р. вказаною колегією суддів було прийнятно справу № 910/705/13 до свого провадження, поновлено провадження у справі, призначено її до розгляду на 12.11.2013 р. При цьому, зобов'язано сторони надати суду відомості бухгалтерського обліку, в яких відображені операції за Договором № 799-08/23 від 28.08.2008 р., дані про вартість медикаментів, одержаних застрахованими особами від ДП «Ліки України» Аптека № 5 (на умовах повної та часткової компенсації вартості) та дані про проведені розрахунку, акти звірки розрахунків за Договором № 799-08/23 від 28.08.2008 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.11.2013 р., у зв'язку з неявкою представників сторін, розгляд справи відкладено на 03.12.2013 р. При цьому, повторно зобов'язано сторони надати суду документи, запит про надання яких було викладено у клопотанні судових експертів.

27.11.2013 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшли матеріали справи № 910/705/13 та лист № 9778/13-45 від 13.11.2013 р., в якому зазначається про те, що матеріали справи повертаються без виконання експертизи, у зв'язку з тим, що її оплата не проведена.

03.12.2013 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва від позивача надійшло електронне повідомлення, в якому він просить справу розглядати без його представника, при цьому зазначає, що документи ним до матеріалів справи були надані у повному обсязі.

Представники сторін в судове засідання 03.12.2013 р. не з'явились, про причини неявки не повідомили, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Судом враховано, що відповідно до п. 3.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на те, що неявка представників сторін не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

При цьому, оскільки суд відкладав розгляд справи, надаючи можливість учасникам судового процесу реалізувати свої процесуальні права на представництво інтересів у суді та подання доказів в обґрунтування своїх вимог та заперечень, суд, враховуючи процесуальні строки розгляду спору, встановлені ст. 69 ГПК України, не знаходить підстав для відкладення розгляду справи.

Судом, враховано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі "Смірнова проти України").

Відповідно до Листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України від 25 січня 2006 р. № 1-5/45, у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.

Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.

У судовому засіданні 03.12.2013 р. судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

28.08.2008 р. між позивачем (Аптека) та відповідачем (Страховик) було укладено Договір про медикаментозне забезпечення № 799-08/23, відповідно до п. 1.1. якого його предметом є надання Аптекою необхідних медикаментів, засобів медичного призначення для інфузій та перев'язочних матеріалів страхувальникам (застрахованим), які уклали договори страхування зі страховиком і отримують медичні послуги Спеціалізованої медико-санітарної частини № 1 м. Енергодар, а страховик сплачує надання медикаментозного забезпечення Аптеці на умовах цього Договору.

Відповідно до п. 2.1.1. Договору Аптека зобов'язується надавати страхувальникам (застрахованим), що знаходяться на амбулаторно-поліклінічному лікуванні, при особистому зверненні Аптеки, призначені медичним закладом необхідні медикаменти, вироби медичного призначення для інфузій та перев'язочні матеріали за рецептами встановленого сторонами зразку, за умови, що страхувальник (застрахований) сплачує 50 % від роздрібної ціни з оплатою готівкою в момент отримання медикаментів, виробів медичного призначення для інфузій та перев'язочних матеріалів. При цьому, страховик відшкодовує Аптеці вартість медикаментів згідно виставленого рахунку з урахуванням знижки у розмірі 5 % від роздрібної ціни.

Згідно з п. 2.1.2. Договору Аптека зобов'язується надавати страхувальникам (застрахованим), що знаходяться на стаціонарному лікуванні, при зверненні до Аптеки призначені медичним закладом необхідні медикаменти, засоби медичного призначення для інфузій та перев'язочні матеріали за вимогами-рецептами встановленого сторонами зразку. При цьому, Страховик відшкодовує Аптеці вартість медикаментів, виробів медичного призначення для інфузій та перев'язочних матеріалів згідно виставленого рахунку, з урахуванням знижки у розмірі 5 % від роздрібної ціни.

Аптека зобов'язується надавати страховику щодекадно рахунок-фактуру, копії вимог-рецептів та реєстр (додаток № 3) вимог-рецептів наданих медикаментів, виробів медичного призначення для інфузій та перев'язочних матеріалів застрахованим особам, які знаходились на стаціонарному лікуванні (п. 2.1.8.) та надавати страховику щодекадно рахунок-фактуру, копії рецептів та реєстр (додаток № 4) рецептів наданих медикаментів, виробів медичного призначення для інфузій та перев'язочних матеріалів застрахованим особам, які знаходились на амбулаторно-поліклінічному лікуванні (п. 2.1.9.)

Відповідно до п. 3.1.1. Договору на підставі звітності, передбаченої п. 2.1.8., 2.1.9. Договору страховик перераховує Аптеці грошові кошти в розмірах, передбачених п. 2.3.1. протягом 20 банківських днів після надходження звітності. В разі виникнення у страховика сумнівів в справжності документів, поданих зі звітністю, страховик може провести додаткову перевірку. На час проведення перевірки продовжується строк перерахування грошових коштів страховиком Аптеці, але не більше як на 30-ти денний термін.

Так, згідно з п. 2.3.1 Договору страховик зобов'язався відшкодувати витрати Аптеки у розмірах, передбачених п.п. 2.1.1., 2.1.2. цього Договору.

Відповідно до п. 4.5. Договору він набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє протягом року. Якщо за 30 днів до дати закінчення дії цього Договору жодна зі сторін письмово не повідомить іншу сторону про намір його припинення, то дія продовжується на такий же строк і на таких же умовах.

Як зазначає позивач та чого не спростовано відповідачем, в період з грудня 2011 року по липень 2012 року позивач поставив на виконання умов Договору товар, вартість якого заявив до відшкодування відповідачем на підставі рахунків: № 422 від 30.12.2011 р., № 423 від 31.12.2011 р., № 424 від 31.12.2011 р., № 17 від 31.01.2012 р., № 22 від 31.01.2012 р., № 23 від 31.01.2012 р., № 24 від 31.01.2012 р., № 43 від 16.02.2012 р., № 48 від 01.03.2012 р., № 51 від 01.03.2012 р., № 52 від 01.03.2012 р., № 63 від 16.03.2012 р., № 70 від 30.03.2012 р., № 76 від 30.03.2012 р., № 91 від 17.04.2012 р., № 103 від 28.04.2012 р., № 107 від 28.04.2012 р., № 91 від 18.05.2012 р., № 120 від 31.05.2012 р., № 132 від 31.05.2012 р., № 169 від 19.06.2012 р., № 183 від 29.06.2012 р., № 184 від 29.06.2012 р., № 185 від 29.06.2012 р., № 195 від 16.07.2012 р., який відповідач оплатив частково в сумі 10 000, 00 грн. згідно з Платіжним дорученням № 250 від 08.12.2012 р., у зв'язку з чим у нього утворилась заборгованість в розмірі 149 088, 43 грн.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як зазначалось вище, відповідно до п. 3.1.1. Договору на підставі звітності, передбаченої п. 2.1.8., 2.1.9. Договору страховик перераховує Аптеці грошові кошти в розмірах, передбачених п. 2.3.1. протягом 20 банківських днів після надходження звітності. В разі виникнення у страховика сумнівів в справжності документів, поданих зі звітністю, страховик може провести додаткову перевірку. На час проведення перевірки продовжується строк перерахування грошових коштів страховиком Аптеці, але не більше як на 30-ти денний термін.

Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних випадках ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Оскільки відповідач в обумовлені строки не сплатив позивачеві повністю вартості поставленого ним товару, відповідний борг, який існує на момент розгляду справи по суті, має бути стягнутий з нього в судовому порядку.

Згідно зі статтею 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. (Відповідної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України у постанові № 48/23 від 18.10.2011 р. та Верховний Суд України у постанові № 3-12г10 від 08.11.2010 р.).

Позивачем нараховано відповідачу 3% річних у розмірі 4 062, 17 грн., розрахунок яких судом за обрані позивачем періоди нарахування перевірено.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Також, відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 р. "Про судове рішення" рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Оскільки, як зазначалось вище, судом встановлено, що відповідач неналежним чином виконував взяті на себе обов'язки щодо оплати вартості поставленого йому товару, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі з урахуванням наведеного.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

При цьому, що стосується відшкодування витрат позивача на оплату послуг адвоката, суд відмічає наступне.

Відповідно до п. 6.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 16.01.2013 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригінала ордеру адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

У разі неподання відповідних документів у господарського суду відсутні підстави для покладення на іншу сторону зазначених сум.

За змістом частини третьої статті 48 та частини п'ятої статті 49 ГПК у їх сукупності можливе покладення на сторони у справі як судових витрат тільки тих сум, які були сплачені стороною за отримання послуг саме адвоката (у розумінні пункту 1 статті 1 та частини першої статті 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»), а не будь-якої особи, яка надавала правову допомогу стороні у справі.

На підтвердження понесення витрат на правову допомогу до заяви докладено копії Договору про надання правової допомоги у господарській справі від 29.12.2012 р., укладеного між позивачем та адвокатом Галькою Назаром Олександровичем; Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 3416 від 26.05.2010 р., касового ордеру від 04.02.2013 р. про сплату 5 000, 00 грн. Гальці Н.О. в якості гонорару за Договором від 29.12.2012 р.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування названих витрат, крім судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним. За таких обставин суд з урахуванням обставин конкретної справи, зокрема, ціни позову може обмежити цей розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна надавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

Зважаючи на відсутність в матеріалах справи вартості економних транспортних послуг, вартості оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; відомостей органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; а також враховуючи здатність кожної особи бути позивачем та відповідачем у суді відповідно до частини другої статті 80 Цивільного кодексу України та оскільки отримання позивачем юридичних послуг, пов'язаних з представленням інтересів останнього, не є обов'язковими витратами, які особа має зробити для відновлення свого порушеного права, а вибір конкретного адвоката, який представлятиме його інтереси є його особистим правом; беручи до уваги ціну позову, складність справи та особисту участь у ній представника позивача, суд дійшов висновку про те, що вимоги про стягнення з відповідача витрат на оплату послуг адвоката у розмірі 5 000,00 грн. є неспіврозмірними та завищеними.

В даному випадку, суд дійшов висновку про такі вимоги підлягають задоволенню частково, у розмірі однієї мінімальної заробітної плати - 1 218, 00 грн.

Також, зважаючи на те, що позивачем при подачі позову до суду було сплачено судовий збір в сумі 3 245, 00 грн., при тому, як судовий збір за первісно заявленими позовними вимогами мав скласти 3 046, 01 грн., а після збільшення позовних вимог - 3 063, 01 грн., суд вважає за необхідне повернути позивачу зі спеціального фонду Державного бюджету України 181, 99 грн. надміру сплаченого судового збору.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства страхової компанії "Енергополіс" (02192, місто Київ, Дніпровський район, бульвар Дарницький, будинок 8, код ЄДРПОУ 19031693) на користь Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії "Ліки України" Аптека № 5 (71502, Запорізька область, місто Енергодар, вулиця Будівельників, будинок 39, код ЄДРПОУ 22126629) 149 088 (сто сорок дев'ять тисяч вісімдесят вісім) грн. 43 коп. основного боргу, 4 062 (чотири тисячі шістдесят дві) грн. 17 коп. 3 % річних, 1 218 (одну тисячу двісті вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на правову допомогу та 3 063 (три тисячі шістдесят три) грн. 01 коп. судового збору.

3. Повернути Дочірньому підприємству Державної акціонерної компанії "Ліки України" Аптека № 5 (71502, Запорізька область, місто Енергодар, вулиця Будівельників, будинок 39, код ЄДРПОУ 22126629) зі спеціального фонду Державного бюджету України 181 (сто вісімдесят одну) грн. 99 коп. надміру сплаченого судового збору.

4. Після вступу рішення в законну силу видати накази.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 09.12.2013 р.

Головуючий суддя В.С. Ломака

Судді М.О. Любченко

А.І. Привалов