Рішення

від 05.12.2013 по справі 914/4153/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.12.2013 р. Справа № 914/4153/13

За позовом : Приватного підприємства «Спецкомплект», м. Дніпропетровськ

до відповідача: Приватного торговельно-посередницького малого підприємства фірма «Едельвейс», м. Рава-Руська, Жовківський район, Львівська область

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Купецький дім Галичина», м. Дніпропетровськ

про стягнення заборгованості у розмірі 187 468, 84 грн.

Суддя Коссак С.М.

при секретарі Кміть М.Б.

Представники:

Від позивача: Материнський Є.С. - представник за довіреністю № 1від 25.10.2013р.;

Від відповідача: не з`явився;

Від третьої особи: Загуль К. Р. - представник за довіреністю № 3 від 25.10.2013р.

На розгляд господарського суду Львівської області подано позов Приватним підприємством «Спецкомплект» до Приватного торговельно-посередницького малого підприємства фірма «Едельвейс» за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю «Купецький дім Галичина» про стягнення заборгованості у розмірі 187 468, 84 грн.

Ухвалою суду від 06.11.2013р. порушено провадження у справі та призначено судовий розгляд справи на 25.11.2013р. З підстав зазначених в ухвалі суду від 25.11.2013р. розгляд справи відкладено 05.12.2013р.

В судовому засіданні представник позивача подав клопотання про залучення документів до матеріалів справи(вх.№51932/13 від 05.12.213р.), а саме: заяву про зменшення позовних вимог, оригінал акту звірки розрахунків підписаного сторонами, докази надіслання та отримання відповідачем повідомлення про відступлення права вимоги та копії розрахунків коригування кількісних та вартісних показників до податкових накладних. Позовні вимоги підтримує повністю з підстав викладених у позовній заяві та з врахуванням поданої ним заяви про зменшення позовних вимог. Просить стягнути заборгованість в сумі 186 987,88 грн., що підтверджується відповідачем в підписаному та скріпленому акті звірки розрахунків від 25.11.2013р.

В судове засідання відповідач явки повноважного представника не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив, хоча був належно повідомлений про дату, місце і час судового засідання, вимог ухвали суду від 06.11.2013р. не виконав, відзиву на позов не подав, процесуальним правом на захисту свої інтересів не скористався.

В судовому засіданні представник третьої особи позовні вимоги підтримує і просить їх задоволити.

Справа розглядається у відповідності до поданої позивачем заяви про зменшення позовних вимог та відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України - за наявними у ній матеріалами.

У судовому засіданні 05.12.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та їх оригінали в судовому засіданні, заслухавши пояснення представників, повно, всебічно і об'єктивно з'ясувавши обставини в їх сукупності, дослідивши наявні в матеріалах докази судом встановлено таке.

04.01.2009р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Купецький дім Галичина» (за договором постачальник, у справі третя особа) та Приватним торговельно-посередницьким малим підприємством фірма «Едельвейс» (за договором покупець, у справі відповідач) було укладено договір поставки № Л-157 (далі за текстом - договір).

Згідно п.1.1. договору постачальник зобов'язується поставити товар відповідно до поданого покупцем замовлення, а покупець зобов'язується прийняти товар, своєчасно оплатити його вартість.

Постачальник здійснює постачання товару, а покупець приймає та оплачує товар за договором окремими партіями (п.2.1. договору).

На виконання умов договору ТзОВ «Купецький дім Галичина» окремими партіями в період з 30.01.2012р по 17.05.2012р., було поставлено, а відповідачем ПТП МП Фірма «Едельвейс» отримано товар згідно видаткових накладних на загальну суму 225 869,53 грн., що підписані сторонами та скріплені печатками без жодних застережень.

Відповідно до п. 4.4. договору покупець сплачує 100% вартість кожної партії товару на протязі 30 календарних днів з дня отримання товару.

Відповідно п.4.5. договору сторони домовились, що у разі не реалізації покупцем поставленого постачальником товару протягом 30 календарних днів з моменту його поставки, покупець зобов'язаний за першою вимогою постачальника повернути йому увесь поставлений та не реалізований товар протягом семи календарних днів з моменту пред'явлення такої вимоги.

У випадку відсутності у покупця грошових коштів для оплати поставленого товару, за наявності згоди постачальника на належного стану товару, поставлений товар може бути повернуто постачальнику (п.5.7. договору).

З матеріалів справи вбачається, що на підставі п. 4.5. та п. 5.7. договору було здійснено часткове повернення товару, що підтверджується розрахунками коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (копії в матеріалах справи), на суму 38 881,89 грн.

Відповідач покладені на нього зобов'язання щодо оплати придбаного за договором не виконав, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 186 987,64 грн., що вбачається з первинними обліковими документів в розумінні ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а саме з видаткових накладних та розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної, що в цілому визнається відповідачем та вбачається з акту звірки розрахунків від 25.11.2013р. між постачальником та покупцем, що підписаний ними і скріплений печатками без жодних застережень.

Позивачем в розрахунку суми борг, що вбачається з заяви про зменшення позовних з врахуванням первинних документів допущено арифметичну помилку, а саме стягнути 186 987,88 грн., замість 186 987,64 грн.( 225 869,53 - 38 881,89).

15.10.2013р. ТзОВ «Купецький дім Галичина» (третя особа у справі, постачальник за договір поставки № Л-157 від 04.01.2009р. - надалі основний договір) та Приватне підприємство «Спецкомплекс» (позивач) уклали договір №1/2013 відступлення права вимоги.

Згідно п.1.1. зазначеного договору Первісний кредитор (ТзОВ «Купецький дім Галичина») передає, а Новий кредитор (позивач) приймає на себе право вимоги, що належить Первісному кредиторові, і стає кредитором за Договором поставки № 941 від 04.01.2009р. - основний договір, укладеним між Первісним кредитором та ПТП МП Фірма «Едельвейс» - боржник. З даного договору випливає, що до Нового кредитора переходять права вимоги Первісного кредитора, що виникли з основного договору, в обсягах та на умовах, що існують на момент укладення даного договору (п.1.2. Договору відступлення права вимоги).

В матеріалах справи містяться докази надіслання ТзОВ «Купецький дім Галичина» на адресу відповідача та отримання ним повідомлення про відступлення права вимоги згідно договору поставки №Л-157 від 04.01.2009р. на користь Нового кредитора ПП «Спецкомплект».

Доказів повного погашення заборгованості станом на день розгляду справи сторонами до суду не надано.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Відповідно до статті 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до статті 179 Господарського кодексу України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

В силу положень статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу інших актів цивільного законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Між сторонами у справі виникли зобов'язання на підставі договору купівлі-продажу (поставки) в силу пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України.

Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона-постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) в сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 510 ЦК України, сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

Згідно п.1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачені наслідки порушення зобов'язання.

Матеріалами справи підтверджено факт поставки товару, що, зокрема, вбачається з видаткових накладних, підписаних постачальником та покупцем без жодних застережень. Також підтверджується часткове повернення товару, що вбачається з рахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної, проте факт проведення відповідачем повної оплати вартості поставлених товарів підтверджений не був.

Суд приходить до висновку, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача сума в розмірі 186 987,64 грн. , що підтверджується первинними обліковими документами в розумінні ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та в цілому не заперечується відповідачем, що вбачається з акту звірки розрахунків від 25.11.2013р. В частині стягнення 0,24 грн. слід відмовити.

Згідно з ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст.34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Судові витрати, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покласти на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Крім того, в силу положень пункту 1 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог.

Таким чином, суд дійшов висновку про необхідність повернення з Державного бюджету України Приватному підприємству «Спецкомплект» зайво сплаченого судового збору в розмірі 9,63 грн. у зв'язку зменшенням позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. 7 Закону України «Про судовий збір», ст.ст. 179, 193, 265 Господарського кодексу України, ст.ст. 11, 15, 509, 510, 512, 514, 526, 610-612, 626, 629, ч.1 ст.692 Цивільного кодексу України, та ст.ст. 1, 22, 33, 34, 49, 75, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Приватного торговельно-посередницького малого підприємства фірма «Едельвейс» (80316, Львівська область, Жовківський район, місто Рава-Руська, вулиця Калнишевського, будинок 5; ідентифікаційний код юридичної особи 13808034) на користь Приватного підприємства «Спецкомплект» (49081, Дніпропетровська область, місто Дніпропетровськ, вулиця Желваківського, будинок 22, квартира 55; ідентифікаційний код юридичної особи 31912143) 186 987,64 грн. - суми боргу та 3739,58 грн. - витрат по оплаті судового збору.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Повернути Приватному підприємству «Спецкомплект» 49081, Дніпропетровська область, місто Дніпропетровськ, вулиця Желваківського, будинок 22, квартира 55; ідентифікаційний код юридичної особи 31912143) з Державного бюджету України 9,63 грн. судового збору сплаченого згідно платіжного доручення № 1015 від 25.10.2013р.

5. Наказ видати відповідно до ст.116 ГПК України.

Повний текст рішення складено 11.12.2013 року.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені статтями 91-93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Коссак С.М.