Рішення

від 03.12.2013 по справі 919/1079/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2013 року справа № 919/1079/13

Господарський суд міста Севастополя у складі судді Сімоходської Д.О, розглянувши матеріали справи за позовом

Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради

(вул. Луначарського, буд. 5, м. Севастополь, 99011)

до Приватного підприємства «Евро-Феникс»

(вул. Комуністична, буд. 3, кв. 48, м. Севастополь, 99003)

про стягнення заборгованості у розмірі 9 650,35 грн,

представники сторін у судове засідання не з'явились,

СУТЬ СПОРУ:

Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради (далі - позивач) звернувся до господарського суду міста Севастополя із позовною заявою до Приватного підприємства "Евро-Феникс" (далі - відповідач) стягнення заборгованості у розмірі 9 650,35 грн.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору оренди нерухомого майна від 31.03.2005 №152-05.

Ухвалою суду від 12.09.2013 позовна заява прийнята до розгляду суддею Сімоходською Д.О., порушено провадження у справі №919/1055/13.

16.10.2013 позивач у судовому засіданні в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України надав заяву про збільшення розміру позовних вимог, просив суд стягнути з Приватного підприємства "Евро-Феникс" 77987,01 грн, з яких: 2433,50 грн - заборгованість з орендної плати за період з 01.04.2011 по 06.09.2011, 1494,67 грн - 30% - річних, 74 058,84 - штраф. (а.с. 53-58).

Відповідно до положень частини четвертої статті 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Оскільки збільшення розміру позовних вимог є правом позивача, суд вважає за можливим заявлене клопотання представника позивача про збільшення розміру позовних вимог задовольнити.

Ухвалою суду від 13.11.2013 в порядку статті 69 Господарського процесуального кодексу України строк вирішення спору продовжувався на 15 днів, за клопотанням представника позивача.

Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи неодноразово відкладався у зв'язку із неявкою відповідача.

02.12.2013 позивач звернувся до суду із заявою в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України про зменшення розміру позовних вимог, просить суд стягнути з Приватного підприємства "Евро-Феникс" 9650,35 грн, з яких: 2433,50 грн - заборгованість з орендної плати за період з 01.04.2011 по 06.09.2011, 149,45 грн - 3% - річних, 7067,40 грн - штраф (а.с. 82-85).

Відповідно до положень частини четвертої статті 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Оскільки зменшення розміру позовних вимог є правом позивача, суд вважає за можливим заявлене клопотання представника позивача про зменшення розміру позовних вимог задовольнити.

В судовому засіданні, яке відбулося 16.10.2013, представник позивача підтримав зменшені позовні вимоги, просив суд позов задовольнити, в судове засідання не з'явився, про дату та час судового засідання був повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив.

Відповідач в судове засідання явку уповноваженого представника жодного разу не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвал суду від 20.09.2013, 07.10.2013, 16.10.2013, 23.10.2013, 13.11.2013, 20.11.2013 не виконав, про дату та місце судового розгляду повідомлений своєчасно та належним чином.

Наказом Міністерства юстиції України 14.12.2012 №1846/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.12.2012 за №2105/22417, затверджено Порядок надання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (далі - Порядок).

Пунктом 1.1 Порядку визначено, що цей Порядок встановлює механізм надання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (далі - Єдиний державний реєстр) (крім виписок з Єдиного державного реєстру, які надаються в обов'язковому порядку при проведенні реєстраційних дій відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців") з метою забезпечення органів державної влади, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Положеннями пункту 1.7 Порядку передбачено, що відомості, що сформовані програмними засобами ведення Єдиного державного реєстру, надаються у вигляді, зокрема, інформації з Єдиного державного реєстру, що відображається на офіційному веб-сайті розпорядника Єдиного державного реєстру.

Доступ до відомостей Єдиного державного реєстру забезпечується через офіційний веб-сайт розпорядника Єдиного державного реєстру шляхом пошуку та перегляду інформації про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (пункт 8.1 Порядку).

Державна реєстраційна служба листом за вих. №136-7-12-13 від 15.02.2013 "Про Порядок надання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" повідомила державних реєстраторів, що доступ до інформації з Єдиного державного реєстру забезпечується через офіційні веб-сайти Державної реєстраційної служби України та технічного адміністратора ЄДР ДП "Інформаційно-ресурсний центр" за адресою http://irc.gov.ua/ua/Poshuk-v-YeDR.html .

В матеріалах справи містяться поштові повернення ухвал суду, які були надіслані відповідачу за адресами: вул. Комуністична, буд. 3, кв. 48, м. Севастополь, 99003, вул. Ген. Лебедя, 31, кв. 4, м. Севастополь, 99055, вул. Ген. Лебедя, 28, м. Севастополь, 99055.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (п.2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2010 № 01-08/140 "Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві").

Відповідно до підпункту 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" (зі змінами та доповненнями від 16.01.2013), в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за належною адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та повернуто підприємством зв'язку із відміткою про закінчення терміну зберігання, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до відомостей розташованих на офіційному веб-сайті Єдиного державного реєстру - http://irc.gov.ua/ua , відповідач зареєстрований за адресою: вул. Комуністична, буд. 3, кв. 48, м. Севастополь, 99003.

Копії ухвал були надіслані судом відповідачу за вищевказаною адресою. Таким чином про час та місце розгляду справи він був повідомлений належним чином та своєчасно.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно з пунктом 3.9.2 Постанови Пленуму у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

З урахуванням викладеного, оскільки явка учасників процесу обов'язковою не визнавалась, а матеріали справи достатньо характеризують спірні правовідносини, підстави для відкладення розгляду справи відсутні.

Відповідач не скористався правом, наданим йому статтею 59 Господарського кодексу України: не надав суду відзив на позовну заяву та документи, що підтверджують заперечення проти позову.

У зв'язку з викладеним, суд розглядає справу відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши надані докази, перевіривши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

31.03.2005 між Управлінням з питань майна та комунальної власності міської державної адміністрації (правонаступник - Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради) (далі - Орендодавець, позивач) та Приватним підприємством «Евро-Феникс» (далі - Орендар, відповідач) був укладений договір оренди №152-05 (далі - Договір), відповідно до п.1.1. якого з метою ефективного використання комунального майна та досягнення найвищих результатів господарської діяльності Орендодавець передає, а Орендар приймає в оренду майно - вбудовані нежитлові приміщення цокольного поверху, загальною площею 89,60 кв.м., за адресою: м. Севастополь, вул. Генерала Лебедя, буд. 28, які знаходяться на балансі РЕП-22 (далі - об'єкт оренди), вартість якого складає, згідно незалежної оцінки станом на 28 лютого 2005 року - 51 310,00 грн (п'ятдесят одна тисяча триста десять грн) (а.с. 10-13).

Відповідно до пункту 2.4. Договору вступ орендаря у користування майном настає одночасно з підписанням акту прийому-передачі об'єкту оренди.

Згідно з пунктом 3.1. Договору (в редакції протоколу узгодження змін до Договору від 20.08.2007), розмір орендної плати визначається відповідно з рішенням Севастопольської міської Ради №1617 від 13.03.2007 та складає 7 696,50 грн на рік. Орендна плата встановлена згідно з орендною ставкою - 15% від вартості об'єкту оренди, певної незалежної оцінки майна наданого в оренду станом на 28.02.2005. Амортизаційні відрахування і вартість послуг орендодавця не включаються до орендної плати.

Пунктом 3.2. Договору (в редакції протоколу узгодження змін до Договору від 20.08.2007) орендна плата складає 776,80 грн за місяць оренди станом на січень 2007 та перераховується орендарем орендодавцю не пізніше 20 числа поточного місяця з 01.01.2007 (Додаток 1), з яких:

з 01.01.2007 орендна плата повинна перераховуватись:

- 97% на рахунок: місцевого бюджету міста Севастополя р/р 33213870700001 в ДУДК міста Севастополя, МФО 824509, ЗКПО 23895637, код платежу 22080400;

- 3% на рахунок: місцевого бюджету міста Севастополя р/р 31516933700001 в ДУДК міста Севастополя, МФО 824509, ЗКПО 23895637, код платежу 50110007.

з 01.04.2007 орендна плата повинна перераховуватись:

- 95% на рахунок: місцевого бюджету міста Севастополя р/р 33213870700001 в ДУДК міста Севастополя, МФО 824509, ЗКПО 23895637, код платежу 22080400;

- 5% на рахунок: місцевого бюджету міста Севастополя р/р 31516933700001 в ДУДК міста Севастополя, МФО 824509, ЗКПО 23895637, код платежу 50110007.

У пункті 3.3. Договору сторони узгодили, що відповідно з рішенням Севастопольської міської Ради №1617 від 13.03.2007, розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом корегування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції, що відповідає попередньому місяцю.

Пунктом 4.4. Договору передбачено, що орендар зобов'язаний своєчасно вносити орендодавцю орендну плату, а також здійснювати інші платежі, пов'язані з використанням об'єкту оренди, в тому числі оплату комунальних та експлуатаційних послуг.

Відповідно до пункту 7.1. Договору (в редакції протоколу узгодження змін до Договору від 21.02.2011), цей Договір діє з моменту приватизації об'єкту оренда, але не більше 21.02.2011.

Актом прийому - передачі орендованого майна від 31.03.2005, складеним між сторонами, підтверджується передача позивачем відповідачу в оренду нерухомого майна - вбудовані нежитлові приміщення цокольного поверху, загальною площею 89,60 кв.м., за адресою: м. Севастополь, вул. Генерала Лебедя, буд. 28 (а.с. 12).

Неналежне виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань в частині своєчасного внесення орендної плати за період дії Договору з 01.04.2011 по 06.09.2011, і стало причиною звернення позивача до господарського суду з даним позовом.

Стаття 509 Цивільного кодексу України та стаття 173 Господарського кодексу України визначають зобов'язання (в тому числі господарське зобов'язання) як правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити кошти тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання згідно зі статтями 11, 509 ЦК України, статтею 174 ГК України виникають, зокрема, з договору.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

З наведеною нормою узгоджується стаття 283 Господарського кодексу України, згідно з якою за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).

За приписами частин першої та шостої статті 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі статтею 759 Цивільного кодексу України, одна особа (наймодавець) передає або зобов'язується передати іншій особі (наймачеві) майно у користування за плату на певний строк за договором найму (оренди).

Статтями 10, 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", статтями 284, 286 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності, та є однією з істотних умов договору оренди.

Обов'язок орендаря своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату встановлений також частиною 3 статті 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та частиною п'ятою статті 285 Господарського кодексу України.

Статтею 762 ЦК України та умовами Договору (пункт 3.2) на орендаря покладено обов'язок щомісячно сплачувати орендну плату.

Приписами статті 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За змістом статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 629 цього Кодексу договір є обов'язковим до виконання сторонами.

На підставі викладеного, у зв'язку з тим, що докази погашення відповідачем наявної заборгованості відсутні, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з Приватного підприємства «Евро-Феникс» заборгованості по орендній платі за період з 01.04.2011 по 06.09.2011 в розмірі 2433,50 грн за наданим позивачем розрахунком, який був перевірений судом, підлягають задоволенню в повному обсязі.

Враховуючи допущене відповідачем прострочення виконання обов'язку щодо внесення орендної плати, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 149,45.

За приписами статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно зі статтею 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, зобов'язаний сплатити кредитору суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Встановлений факт прострочення виконання відповідачем обов'язку щодо внесення орендної плати, суд дійшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача щодо стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 149,45 грн, перевіривши здійснений позивачем відповідний розрахунок, суд вважає його вірним та такими що підлягає задоволенню.

Також, за порушення строків внесення орендної плати позивач просить стягнути з відповідача штраф у розмірі 7067,40 грн.

Згідно з пунктом 6.1 Договору, за невиконання або неналежне виконання обов'язків за договором оренди сторони несуть відповідальність, передбачену законодавством України, у вигляді штрафу в п'ятиактному розмірі місячної орендної плати.

Для визначення розміру штрафу позивачем за основу взято розмір місячної орендної плати за останній місяць прострочення (вересень 2011), загальний розмір штрафу за розрахунком позивача становить 7067,40 грн, що є суттєво більшим, ніж загальний розмір заборгованості по орендній платі (2433,50 грн).

Статтею 233 ГК України встановлено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Відповідно до частини третьої статті 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Згідно з пунктом 3 статті 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Отже, питання про зменшення розміру неустойки вирішується судом на підставі аналізу конкретної ситуації, тобто сукупності з'ясованих ним обставин, що свідчать про наявність підстави (підстав) для вчинення зазначеної дії.

Пунктом 3.17.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 №18, зокрема визначено, що вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Надаючи оцінку доводам позивача щодо стягнення з відповідача штрафу в розмірі 7067,40 грн суд зазначає, що позивач не довів належними доказами факту спричинення йому збитків в результаті несвоєчасного внесення відповідачем орендної плати в контексті заявленої суми.

Виходячи із загальних засад, встановлених статтею 3 ЦК України, зокрема, справедливості та розумності, суд дійшов висновку про необхідність зменшення розміру штрафу, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, до розміру орендної плати за останній місяць прострочення (вересень 2011 року), а саме до 1 413,48 грн.

На думку суду, такий розмір відповідальності є адекватним суті вчиненого відповідачем правопорушення та його наслідкам, і відповідає приписам чинного законодавства.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення штрафу у розмірі 7067,40 грн підлягають задоволенню частково у розмірі 1413,48 грн.

Відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України при частковому задоволенні позову витрати по оплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Однак, враховуючи приписи пункту 3.17.4. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", яким встановлено, що судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки, а тому суд покладає на відповідача судовий збір в розмірі 1 720,50 грн.

Отже, враховуючи все вищевикладене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 3996,43 грн, з яких: 2433,50 грн - основна заборгованість, 1413,48 грн - штраф, 149,45 грн - 3% річних.

Керуючись статтями 43, 49, 75, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Евро-Феникс» (вул. Комуністична, буд. 3, кв. 48, м. Севастополь, 99003, реєстраційний номер - 24876623, відомості про розрахункові рахунки відсутні) на користь Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради (вул. Луначарського, 5, м. Севастополь, 99011, р/р 33213870700001 в ГУДКСУ у місті Севастополі, МФО 824509, ідентифікаційний код - 25750044) заборгованість за договором оренди нерухомого майна №152-05 від 31.03.2005 у розмірі 3996,43 грн, з яких: 2433,50 грн - основна заборгованість, 1413,48 грн - штраф, 149,45 грн - 3% річних .

3. Стягнути з Приватного підприємства «Евро-Феникс» (вул. Комуністична, буд. 3, кв. 48, м. Севастополь, 99003, реєстраційний номер - 24876623, відомості про розрахункові рахунки відсутні) на користь Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради (вул. Луначарського, 5, м. Севастополь, 99011, р/р 37188003000416 в ГУДКСУ у місті Севастополі, МФО 824509, ідентифікаційний код - 25750044) судовий збір у розмірі 1720,50 грн.

4. В решті позовних вимоги відмовити.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 09.12.2013

Суддя підпис Д.О. Сімоходська