Рішення

від 16.04.2009 по справі 17/122/09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

17/122/09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "16" квітня 2009 р.                                                 Справа №  17/122/09

Господарський суд Миколаївської області,

головуючий суддя Коваль С.М.,

при  секретарі  Колесниковій В.В.,

з участю представників сторін:

від позивача –Котович Т.Ю., довіреність № 01/33-113 від 30.12.2008 року,

від відповідача –не з‘явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 17/122/09

За позовом відкритого акціонерного товариства Енергопостачальної компанії   «Миколаївобленерго» в особі філії м. Миколаєва, м. Миколаїв, вул. Громадянська, 40 (поштова адреса: м. Миколаїв, вул. Чигрина, 94),

До Миколаївської обласної організації товариства книголюбів України, м. Миколаїв, вул. В. Морська, 47,

про: стягнення заборгованості у розмірі 880 грн. 90 коп.,-

В С Т А Н О В И В:

Відкритим акціонерним товариством Енергопостачальною компанією  «Миколаївобленерго»в особі філії м. Миколаєва (надалі - позивач) пред'явлено позов  до Миколаївської обласної організації товариства книголюбів України (надалі - відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 880 грн. 90 коп.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги наступним:

          Між ВАТ ЕК «Миколаївобленерго»в особі філії м. Миколаєва та відповідачем було укладено договір № 44/234 від 07.11.2003 року про постачання електричної енергії і про технічне забезпечення електропостачання споживача (надалі - Договір), який діє до теперішнього часу, так як на момент подачі цього позову до суду від жодної  із сторін Договору заяв про його розірвання не надходило.

Відповідно до п. 1.1 Договору Позивач (енергопостачальна організація) зобов'язався відпускати Відповідачу (споживачу) електричну енергію як різновид товарної продукції і забезпечувати технічну можливість її передачі у межах 1,2 кВт, дозволеної до використання потужності.

На підставі вищевказаного, Позивач відпустив Відповідачу активну електричну енергію за період з березня 2008 року по жовтень 2008 року (включно) у кількості            1 483 кВт.г. на суму 845 грн. 01 коп.

Згідно п.3.1 Договору Відповідач зобов'язався знімати і надавати по встановленій формі до «Енергопостачальної організації»показання розрахункових лічильників і електролічильників «Субспоживачів»згідно з календарним графіком 5 числа щомісячно.

Дана умова Відповідачем була порушена (так як останній акт про використану електроенергію Відповідач надав у лютому 2008 року), тому розрахунок за використану електроенергію у березні 2008 року (спірний період) проводився відповідно до п.6.39 ПКЕЕ, за середньодобовим споживанням за попередній розрахунковий період, а з квітня по жовтень 2008 року (спірний період) - по потужності струмоприймачів за кількістю годин їх використання на підставі графи 11 таблиці № 1 Договору № 44/234 від 07.11.2003 року, в якій визначена величина споживання електричної енергії за місяць, яка застосовується на випадок не повідомлення споживачем показань розрахункових електролічильників відповідно п.3.1.Договору.

Відповідно до п.п. 3.2, 3.3 Договору та п. 6.11 ПКЕЕ, Відповідач зобов'язався здійснювати щомісячні авансові платежі за спожиту електроенергію у межах величини 100% місячного електроспоживання наступного розрахункового періоду, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання «Енергопостачальної організації»до 5 числа кожного місяця по роздрібним тарифам, діючими на день розрахунку з урахуванням податку на додану вартість (ПДВ) та у п'ятиденний строк здійснювати оплату рахунків «Енергопостачальної організації»при остаточному розрахунку з урахуванням ПДВ .

Частково ця сума заборгованості за спожиту електроенергію була сплачена Відповідачем у березні 2008 року у розмірі 11 грн. 42 коп.

Неодноразово  Позивач направляв на адресу Відповідача рекомендовані листи, якими повідомляв його про необхідність здійснити розрахунки за березень-жовтень   2008 року за тарифами згідно п. 6.39 ПКЕЕ та направляв рахунки на сплату за спожиту активну електроенергію (копії доказів відправлень додаються). При цьому попередив Відповідача про те, що Позивачем будуть передані матеріали до суду для примусового стягнення цієї заборгованості.

Зобов'язання, передбачені Договором Відповідачем належним чином не виконані, остаточного розрахунку Відповідач не здійснив (копія розгорнутого розрахунку заборгованості Відповідача міститься у матеріалах справи).

Таким чином, у Відповідача станом на 01.02.2009 року існує заборгованість за спожиту активну електроенергію, розмір якої складає 833 грн. 59 коп., враховуючи податок на додану вартість (ПДВ), яка до теперішнього часу несплачена.

Відповідно до п.4 Договору передбачено, що у випадку відсутності платежів у строк відповідно до п.п. 3.2, 3.3 Договору, сторони керуються договірними зобов'язаннями, вимогами ПКЕЕ в частині припинення подачі електроенергії, а на суму заборгованості, відповідно до Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»№ 543/96 від 22.11.1996 року нараховується пеня у межах подвійної облікової ставки НБУ, за кожну добу по день фактичної оплати. При зміні облікової ставки НБУ розмір пені коректується у межах подвійної облікової ставки НБУ без додаткового узгодження.

У зв'язку з вищевикладеним, Відповідачу за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань була нарахована пеня в сумі 29  грн. 07 коп. за період з 05.07.2008 року по 05.10.2008 року.

Крім того, частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час простроченої суми, а також три відсотки річних з простроченої суми.

Відповідач зобов'язаний сплатити заборгованість з урахуванням індексу інфляції за період з 25.03.2008 року по 05.10.2008 рокк, розмір якої складає 13  грн. 03 коп., а також 3 % річних за період з 05.03.2008 року по 05.10.2008 року сума яких складає          5 грн. 15 коп.

Таким чином, загальна сума боргу станом на 01.02.2009 року складає 880  грн. 90 коп. (833,59 грн. - активна електроенергія + 29,13 грн. пені + 13,03 грн. інфляційних + 5,15 грн. - 3 % річних).

Враховуючи наведене,позивач просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач, повідомлений належним чином про час та місце судового засідання, у судове засідання не з‘явився, відзив на позов не надав.

Про день, час і місце розгляду справи всі учасники процесу були належним чином повідомлені, але відповідач в судове засідання не з'явився та не скористався своїм правом на участь в розгляді справи. Таким чином, в порядку ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного:

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, є його порушенням.

Відповідно до ст. 629 Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України визначено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання, а згідно ч. 2 ст. 218 учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу  України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

1.          Позовні вимоги відкритого акціонерного товариства Енергопостачальної компанії  «Миколаївобленерго»в особі філії м. Миколаєва задовольнити у повному обсязі.

2.          Стягнути з Миколаївської обласної організації товариства книголюбів України, м. Миколаїв, вул. В. Морська, 47 (код 03298968) борг за активну електричну енергію у розмірі  833 грн. 59 коп. на користь відкритого акціонерного товариства Енергопостачальної компанії   «Миколаївобленерго»в особі філії м. Миколаєва, м. Миколаїв, вул. Громадянська, 40 (поштова адреса: м. Миколаїв, вул. Чигрина, 94) на поточний рахунок із спеціальним режимом використання № 260383011001 в Державному Ощадному банку України, МФО 326461, код 23399393.

3.          Стягнути з Миколаївської обласної організації товариства книголюбів України, м. Миколаїв, вул. В. Морська, 47 (код 03298968) пеню у розмірі 29 грн. 13 коп., збитки від інфляції у розмірі 13 грн. 03 коп., 3% річних у розмірі 5 грн. 15 коп.,  державне мито у розмірі 102 грн. та  118 грн. витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу на користь відкритого акціонерного товариства Енергопостачальної компанії «Миколаївобленерго»в особі філії м. Миколаєва, м. Миколаїв, вул. Громадянська, 40 (поштова адреса: м. Миколаїв, вул. Чигрина, 94) на поточний рахунок № 26002392418001 у МФ КБ «Приватбанк», МФО 326610, код 24789699.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

          Суддя                                                                                      С.М. Коваль

Рішення підписано 30.04.2009 року.

   Суддя                                                        С.М.Коваль