Рішення

від 23.04.2009 по справі 17/31

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

17/31

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.04.09                                                                                           Справа№ 17/31

Господарський суд Львівської області

у складі судді Ділай У.І.

при секретарі Хрунь І.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: ТзОВ “Торговий дім “Континіум-Галичина”, м. Луцьк в особі уповноваженого відособленого підрозділу Львівської філії ТзОВ “Торговий дім “Континіум-Галичина”, м. Львів

до відповідача: ТзОВ “ОЛЬВІЯ-ВІТА”, м. Львів

про: стягнення 5 692,02 грн.

Представники :

Від позивача: Притула М.Я. –представник (Довіреність № 115 від 15.01.2009р.)

Від відповідача: не з'явився

Представнику позивача роз'яснено права і обов'язки передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Згідно клопотання технічна фіксація судового процесу не здійснюється.

Суть спору:

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява                 ТзОВ “Торговий дім “Континіум-Галичина”, м. Луцьк в особі уповноваженого відособленого підрозділу Львівської філії ТзОВ “Торговий дім “Континіум-Галичина”,                м. Львів до ТзОВ “ОЛЬВІЯ-ВІТА”, м. Львів про стягнення 5 692,02 грн.

Ухвалою суду від 19.02.2009р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 02.04.2009р.

З підстав, викладених в Ухвалах суду від 02.04.2009р. та 14.04.2009р. розгляд справи відкладався.

В судових засіданнях представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач явку представника в судові засідання не забезпечив, відзиву на позовну заяву суду не надав, хоч і був належно повідомлений про час та місце розгляду справи.

Спір розглядається в порядку ст. 75 ГПК України.

В процесі розгляду матеріалів справи судом встановлено:

02.01.2008р. між сторонами у справі укладено Договір купівлі-продажу нафтопродуктів № 25/01/14, відповідно до умов якого позивач взяв на себе зобов'язання продати та передати у власність відповідача нафтопродукти в асортименті, а відповідач у свою чергу зобов'язався прийняти вказаний товар та оплатити його вартість.

На виконання договірних зобов'язань протягом січня –серпня 2008р. позивач передав відповідачу нафтопродукти на загальну суму 26 102,25 грн., що підтверджується підписанням повноважними представниками сторін наступних Видаткових накладних:               № ЛВ-0000662 від 31.01.2008р. на суму 3 245,00 грн.; № ЛВ-0002019 від 29.02.2008р. на суму 3 103,50 грн.; № ЛВ-0002929 від 31.03.2008р. на суму 2 216,50 грн.; № ЛВ-0004154 від 30.04.2008р. на суму 1 904,00 грн.; № ЛВ-0005204 від 31.05.2008р. на суму 4 279,95 грн.;                  № ЛВ-0006246 від 30.06.2008р. на суму 5 370,20 грн.; № ЛВ-000992 від 31.07.2008р. на суму 2 747,50 грн.; № ЛВ-0002299 від 31.08.2008р. на суму 3 235,60 грн. Повноваження представника відповідача на отримання товару підтверджуються довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей. (Оригінали видаткових накладних та довіреностей оглянуті в судовому засіданні, копії долучено до матеріалів справи).

Відповідно до п. 4.2. Договору оплату товару відповідач зобов'язався здійснювати протягом 10 банківських днів з моменту його отримання.

Однак, як зазначається у позовній заяві заборгованість за поставлені нафтопродукти відповідач оплатив частково в розмірі 21 745,02 грн. Станом на 30.01.2009р. сума боргу ТзОВ “ОЛЬВІЯ-ВІТА” перед позивачем становить 4 357,23 грн.

За порушення строків оплати на підставі п. 6.2. Договору позивач просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення, що становить 494,57 грн.   

Окрім того, відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України та п. 6.3. Договору позивачем заявлено до стягнення 345,65 грн. інфляційних втрат та 494,57 грн. Процентів за користування чужими коштами.

Загальна сума позовних вимог становить 5 692,02грн.  

Суд заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши та дослідивши докази по справі та оцінивши їх в сукупності, прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних підстав:

Згідно ст. 509 ЦК України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, при цьому зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобов'язання виникають з господарського договору та інших угод, передбачених законом.

У відповідності до ст. 526 ЦК України, 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобов'язання, відповідно до ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

В силу ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Правова норма ч. 1 ст. 612 ЦК України визначає, що боржник  вважається  таким,  що  прострочив, якщо  він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його  у  строк, встановлений договором або законом.

У ст. 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, а у відповідності до ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Із врахуванням положень вищенаведених правових норм в судовому засіданні доведено факт неналежного виконання відповідачем умов Договору купівлі-продажу нафтопродуктів № 25/01/14 від 02.01.2008р. щодо оплати отриманого ним від позивача товару.

У відповідності  з п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України  та ст. 33 ГПК України  кожна сторона  повинна  довести  ті  обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судові витрати покладаються на відповідача згідно ст. 49 ГПК України.

На підставі наведеного та керуючись ст. 174, 193, 216 ГК України, ст.ст. 509, 526, 599, 610, 612, 625 ЦК України, ст. ст. 4-3, 7, 33, 43, 49, 75, 82-84 ГПК України , суд

ВИРІШИВ :

1.          Позовні вимоги задоволити.

2.          Стягнути з ТзОВ “ОЛЬВІЯ-ВІТА” (79056, м. Львів, вул.. Бескидська, 41. Код ЄДРПОУ 31074816) на користь ТзОВ “Торговий дім “Континіум-Галичина” (43010, м. Луцьк, вул.. Кременецька, 38. Код ЄДРПОУ 32273623) 4 357,23 грн. боргу, 494,57 грн. пені, 345,65 грн.. інфляційних, 494,57 грн. процентів за користування чужими коштами, всього –5 692,02грн.  102,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

       3.   Наказ видати  згідно ст.116 ГПК України.

Суддя                                                                                             Ділай У.І.