Постанова

від 09.12.2013 по справі 925/1421/13

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" грудня 2013 р. Справа№ 925/1421/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пономаренка Є.Ю.

суддів: Дідиченко М.А.

Руденко М.А.

за участю представників:

від позивача - Сенченков І.Г., довіреність № 2758-О від 20.08.2013;

від відповідача - представник не прибув,

розглянувши апеляційну скаргу приватного підприємства "Дігєста" на рішення господарського суду Черкаської області від 21.10.2013 у справі № 925/1421/13 (суддя Довгань К.І.) за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" до приватного підприємства "Дігєста" про стягнення 22 443 грн. 96 коп.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Приватбанк" звернулося до господарського суду Черкаської області з позовом до приватного підприємства "Дігєста" про стягнення 22 443 грн. 96 коп., з яких: заборгованість по кредиту - 9 200 грн. 00 коп., заборгованість по відсоткам за користування кредитом - 7 940 грн. 25 коп., заборгованість по комісії за користуванням кредитом - 1 655 грн. 87 коп. та пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань - 3 647 грн. 84 коп.

Рішенням господарського суду Черкаської області від 21.10.2013 у справі № 925/1421/13 позов задоволено повністю: вирішено стягнути з відповідача на корить позивача заборгованість по кредиту в сумі 9 200 грн. 00 коп., заборгованість по відсоткам за користування кредитом в сумі 7 940 грн. 25 коп., заборгованість по комісії за користуванням кредитом в сумі 1 655 грн. 87 коп. та пеню за несвоєчасне виконання зобов'язань в сумі 3 647 грн. 84 коп.

При ухваленні рішення по даній справі суд першої інстанції дійшовши висновку про невиконання відповідачем зобов'язань в частині своєчасного повернення кредиту та сплати відсотків і комісії за його користування, задовольнив позовні вимоги.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Черкаської області від 21.10.2013 у справі № 925/1421/13 скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Апеляційна скарга мотивована тим, що заява про відкриття поточного рахунку не може бути кредитним договором, який би містив основні умови, а отже правочин, на який посилається позивач, як зазначає апелянт, є нікчемним.

Крім цього, апелянт в апеляційній скарзі посилається, зокрема, на пропуск позивачем строку позовної давності щодо вимог про стягнення пені.

В судовому засіданні 09.12.2013 представник позивача надав пояснення, якими просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення місцевого господарського суду - без змін.

Відповідач правом на участь в судовому засіданні 09.12.2013 не скористався, хоча про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.

Явка представників сторін та третьої особи не визнавалася обов'язковою.

Будь - яких заяв, клопотань щодо відкладення розгляду справи з наданням доказів поважності неможливості участі в засіданні суду від відповідача до суду не надійшло.

Враховуючи наведене, а також те, що саме відповідачем подана апеляційна скарга, а отже його позиція є викладеною та зрозумілою, апеляційна скарга розглянута судом у даному судовому засіданні по суті з винесенням постанови.

Згідно зі ст. 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.

Відповідно до ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами, якщо заявник обґрунтував неможливість їх надання суду в першій інстанції з причин, що не залежали від нього, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення або ухвали місцевого суду у повному обсязі.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.

Між публічним акціонерним товариством комерційний банк "Приватбанк" та приватним підприємством "Дігєста" 26.09.2011 було підписано Заяву про відкриття поточного рахунку та картку зі зразками підписів і відбитком печатки, згідно якої відповідач погодився з "Умовами та правилами надання банківських послуг", у тому числі з Умовами та правилами обслуговування за розрахунковими картками, що розміщені в мережі Інтернет на сайті www.privatbank.ua, client-bank.privatbank.ua, тарифами банку, які разом із цією заявою та карткою зі зразками підписів і відбитком печатки складають Договір банківського обслуговування.

Цим підписом відповідач приєднався і зобов'язався дотримуватись положень, викладених в Умовах та правилах надання банківських послуг, тарифах позивача - договорі банківського обслуговування.

Відповідно до умов зазначеного правочину відповідачу було встановлено кредитний ліміт на поточний рахунок 26000060731144, в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв'язку Банку і Клієнта (системи клієнт банк, Інтернет клієнт банк, sms повідомлення або інших), що визначено і врегульовано "Умовами та правилами надання банківських послуг".

Згідно п. 3.18.1.1 Умов та правил надання банківських послуг, кредитний ліміт на поточний рахунок надається на поповнення обігових коштів і здійснення поточних платежів Клієнта, в межах кредитного ліміту. Про розмір ліміту Банк повідомляє Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку Банка та Клієнта.

Відповідно до п. 3.18.1.3 зазначених вище Умов, кредит надається в обмін на зобов'язання Клієнта з повернення кредиту, сплаті відсотків та винагороди.

Пунктом 3.18.1.8 Умов передбачено, що проведення платежів Клієнта у порядку обслуговування кредитного ліміту, проводиться Банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання Клієнта до "Умов і правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовою або електронною інформацією, чи у будь-якій іншій формі - "Угода").

Ліміт може бути змінений Банком в односторонньому порядку, передбаченому Умовами і правилами надання банківських послуг, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами Банку. Підписавши Угоду, Клієнт висловлює свою згоду на те, що зміна ліміту проводиться Банком в односторонньому порядку шляхом повідомлення Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку Банку і Клієнта (п. 3.18.1.6. Умов).

Відповідно до п. 3.18.2.3.4 Умов Банк має право при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбаченого Умовами, змінити умови кредитування, вимагати від Клієнта дострокового повернення кредиту, сплати відсотків за його користування, виконання інших зобов'язань за кредитом в повному обсязі.

Відповідно до п. 3.18.4.1 Умов за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку Клієнта при закритті банківського дня Клієнт виплачує відсотки, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від терміну користування кредитом (диференційована процентна ставка).

Згідно п. 3.18.4.1.1 Умов за період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнуління дебетового сальдо в одну з дат з наступного 20-го до 25-го числа місяця (далі - "період, в який дебетове сальдо підлягає обнулінню"), розрахунок відсотків здійснюється за процентною ставкою в розмірі 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості.

При не обнулінні дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнулінню, протягом 90 днів з останньої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, Клієнт виплачує Банку за користування кредитом відсотки в розмірі 24% річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнулінню (п. 3.18.4.1.2 Умов).

Пунктом 3.18.4.1.3 зазначених Умов встановлено, що у разі непогашення кредиту впродовж 90 днів з дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання Клієнта з погашення заборгованості вважаються порушеними.

Цим же пунктом Умов передбачено, що при порушенні Клієнтом будь-якого грошового зобов'язання, Клієнт сплачує Банку відсотки за користування кредитом у розмірі 48% річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У разі порушення Клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань і при реалізації права Банку на встановлення іншого строку повернення кредиту, передбаченого Умовами і правилами надання банківських послуг, Клієнт сплачує Банку пеню у розмірі 0,1315% від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов'язань.

Під "непогашенням кредиту" мається на увазі не виникнення на поточному рахунку нульового дебетового сальдо при закритті банківського дня (п. 3.18.4.1.4 Умов).

Відповідно до п. 3.18.4.4 Умов, Клієнт сплачує Банку винагороду за використання Ліміту відповідно до п. п. 3.18.1.6, 3.18.2.3.2, 1-го числа кожного місяця в розмірі 0,9% від суми максимального сальдо кредиту, що існував на кінець банківського дня за попередній місяць, в порядку, передбаченому Умовами і правилами надання банківських послуг.

Розрахунок відсотків за користування кредитом проводиться щодня, починаючи з моменту утворення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня, за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. Розрахунок відсотків проводиться до повного погашення заборгованості за кредитом, на суму залишку заборгованості за кредитом. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування відсотків не включається (п. 3.18.4.9 Умов).

При несплаті винагороди, відсотків у відповідні строки, вони вважаються простроченими (п. 3.18.4.10 Умов).

Відповідно до п. 3.18.5.1 вказаних вище Умов, при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, термінів повернення кредиту, винагороди, Клієнт сплачує Банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. А в разі реалізації Банком права на встановлення іншого строку повернення кредиту, Клієнт сплачує Банку пеню у розмірі, зазначеному в п.3.18.4.1.3 від суми заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється у гривні.

Згідно п. 3.18.5.4 Умов нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань, передбаченої п. 3.18.0.5.1, 3.18.5.2, 3.18.5.3, здійснюється протягом 3 (трьох) років з дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано Клієнтом.

Строки позовної давності вимог про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки - пені, штрафів, встановлюються сторонами тривалістю в п'ять років (п. 3.18.5.7 Умов).

Пунктом 3.18.6.1 Умов визначено, що обслуговування кредитного ліміту на поточному рахунку Клієнта здійснюється з моменту подачі Клієнтом до Банку заяви на приєднання до "Умов та правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/інтернет клієнт - банк, або у формі обміну паперовою або електронною інформацією, або у будь-якій іншій формі) та/або з моменту надання Клієнтом розрахункових документів на використання коштів у рамках кредитного ліміту в межах зазначених у них сум, і діє в обсязі перерахованих засобів до повного виконання зобов'язань сторонами.

Позивач свої зобов'язання за договором в частині надання відповідачу кредитного ліміту виконав в повному обсязі, перерахувавши на рахунок останнього грошові кредитні кошти в сумі 9200,00 грн., що підтверджується випискою по рахунку № 26005060731144 та довідкою позивача.

Позичальником зобов'язання щодо своєчасного повернення кредиту та сплати відсотків і комісії за його користування не виконувались належним чином, у зв'язку з чим, у останнього утворилась заборгованість за кредитом в сумі 9 200 грн. 00 коп., заборгованість по відсоткам за користування кредитом в сумі 7 940 грн. 25 коп. та заборгованість по комісії за користуванням кредитом в сумі 1 655 грн. 87 коп.

Крім цього, за несвоєчасне повернення сум кредиту та сплати відсотків і комісії за його користування позивач нарахував відповідачу 3 647 грн. 84 коп. пені.

Враховуючи невиконання відповідачем зобов'язань в частині своєчасного повернення кредиту та сплати відсотків і комісії за його користування, позивач звернувся до суду з даним позовом про стягнення з відповідача зазначених сум.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення прав та обов'язків, є, зокрема, договори та інші правочини.

Частиною 1 ст. 626 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Свобода договору полягає передусім у вільному волевиявленні волі сторін на вступ у договірні відносини. Волевиявлення учасників договору передбачає відсутність жодного тиску з боку контрагента або інших осіб.

Відповідно до ч.1 п.4 ст.179 Господарського кодексу України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 2. ст.639 Цивільного кодексу України).

Як вже зазначалось вище, заявою про відкриття поточного рахунку та карткою зі зразками підписів і відбитком печатки відповідач погодився з "Умовами та правилами надання банківських послуг", у тому числі з Умовами та правилами обслуговування за розрахунковими картками, що розміщені в мережі Інтернет на сайті www.privatbank.ua, client-bank.privatbank.ua, тарифами банку, які разом із цією заявою та карткою зі зразками підписів і відбитком печатки складають Договір банківського обслуговування.

Згідно з п.3.18.1.16. Умов при укладанні договорів та угод, або вчинення інших дій, що свідчать про приєднання Клієнта до "Умов та правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/Інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронній інформацією, або в будь-якій іншій формі), Банк і Клієнт допускають використання підписів Клієнта у вигляді електронно-цифрового підпису та/або підтвердження через пароль, спрямований Банком через верифікований номер телефону, який належить уповноваженій особі Клієнта з правом "першого" підпису. Підписання договорів та угод таким чином прирівнюється до укладання договорів та угод у письмовій формі.

Статтею 3 Закону України "Про електронний цифровий підпис" встановлено, що електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки). Електронний підпис не може бути визнаний недійсним лише через те, що він має електронну форму.

Отже, відповідач підписавши заяву про відкриття поточного рахунку приєднався і зобов'язався виконувати положення "Умов та правил надання банківських послуг" та відповідно таким чином уклав з позивачем Договір банківського обслуговування, якій містить всі необхідні і істотні умови кредитного договору.

За наведених обставин, доводи апелянта про те, що заява про відкриття поточного рахунку не може бути кредитним договором, який би містив основні умови, відхиляються колегією суддів за необґрунтованістю.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Частиною 1 ст. 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 2 ст. 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Згідно ст. ст. 43, 33 Господарського процесуального кодексу України сторони повинні довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач доказів належного виконання зобов'язань щодо своєчасного повернення кредиту та сплати відсотків і комісії за його користування не надав.

Враховуючи не виконання відповідачем зобов'язань щодо своєчасного повернення кредиту та сплати відсотків і комісії за його користування, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по кредиту в сумі 9 200 грн. 00 коп., заборгованість по відсоткам за користування кредитом в сумі 7 940 грн. 25 коп. та заборгованість по комісії за користуванням кредитом в сумі 1 655 грн. 87 коп.

Крім суми боргу по кредиту та заборгованості по відсоткам та комісії за користування кредитом позивачем заявлено до стягнення пеню за несвоєчасне виконання зобов'язань в сумі 3 647 грн. 84 коп.

Так, за порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором (частина друга статті 193, частина перша статті 216 та частина перша статті 218 ГК України).

Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною другою статті 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (частина перша статті 230 ГК України).

Розмір штрафних санкцій відповідно до частини четвертої статті 231 ГК України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до п. 3.18.5.1 Умов, при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, термінів повернення кредиту, винагороди, Клієнт сплачує Банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. А в разі реалізації Банком права на встановлення іншого строку повернення кредиту, Клієнт сплачує Банку пеню у розмірі, зазначеному в п.3.18.4.1.3 від суми заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється у гривні.

Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно п. 3.18.5.4 Умов нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань, передбаченої п. 3.18.0.5.1, 3.18.5.2, 3.18.5.3, здійснюється протягом 3 (трьох) років з дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано Клієнтом.

Отже, сторонами в договорі встановлено інший строк нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання ніж визначено ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України.

Таким чином, пеня в сумі 3 647 грн. 84 коп. розрахована позивачем правомірно.

Апелянт в апеляційній скарзі посилається на пропуск позивачем позовної давності щодо вимог про стягнення пені.

З наведеним висновком колегія суддів не погоджується з огляду на наступне.

Статтею 256 Цивільного кодексу України встановлено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України спеціальна позовна давність в один рік встановлена, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Разом з тим, за правилами частини першої статті 259 ЦК України сторонам дозволено за домовленістю збільшувати встановлену законом як загальну, так і спеціальну позовну давність.

Умова про збільшення позовної давності може бути вміщена як в укладеному сторонами договорі купівлі-продажу, поставки, надання послуг тощо, так і в окремому документі або в листах, телеграмах, телефонограмах та інших документах, якими обмінювалися сторони і які повинні однозначно свідчити про досягнення згоди сторін щодо збільшення строку позовної давності (п 3.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 10 від 29.05.2013 року "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів").

Відповідно до п. 3.18.5.7 Умов строки позовної давності вимог про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки - пені, штрафів, встановлюються сторонами тривалістю в п'ять років.

Таким чином, сторонами було збільшено спеціальну позовну давність до п'яти років.

Отже, строк позовної давності позивачем щодо вимог про стягнення пені пропущено не було.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Інші доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставою для скасування рішення.

З урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду прийнято з повним, всебічним та об'єктивним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим, правові підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Оскільки, в задоволенні апеляційної скарги відмовлено, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на відповідача (апелянта).

Керуючись ст.ст. 32-34, 43, 49, 99, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу приватного підприємства "Дігєста" залишити без задоволення, а рішення господарського суду Черкаської області від 21.10.2013 у справі № 925/1421/13 - без змін.

2. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на її заявника - відповідача у справі.

3. Матеріали справи № 925/1421/13 повернути до господарського суду Черкаської області.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у встановленому Господарським процесуальним кодексом України порядку та строки.

Головуючий суддя Є.Ю. Пономаренко

Судді М.А. Дідиченко

М.А. Руденко