Рішення

від 09.12.2013 по справі 910/20472/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 910/20472/13 09.12.13

За позовом Публічного акціонерного товариства "Комерційний інвестиційний банк" до про Товариства з обмеженою відповідальністю стягнення 36 694,55 грн.

Суддя Літвінова М.Є.

Представники сторін:

від позивача: Грибанич М.В. - представник за дов.;

від відповідача: Підгайний П.Т. - представник за дов.

Рішення прийняте 09.12.2013, у звязку з оголошенням перерви 18.11.2013 на 09.12.2013.

У судовому засіданні 09.12.2013, на підставі ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство "Комерційний інвестиційний банк" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "АРС" про стягнення 36 694,55 грн. заборгованості за відсотками за користування кредитом на підставі Кредитного договору за овердрафтом №02-1/3о-262 від 26.11.2006, та стягнення судових витрат.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 28.10.2013 порушено провадження у справі № 910/20472/13, розгляд справи призначено на 18.11.2013.

В судовому засіданні 18.11.2013 оголошено перерву на 09.12.2013, на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

У відзиві на позов відповідач просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки стягнення відсотків за користування кредитом у розмірі 36 694,55 грн. може утруднити і так тяжкий фінансовий стан відповідача, у зв'язку з чим відповідач просив розстрочити виконання рішення суду на три роки.

В судовому засіданні 09.12.2013, на підставі ч.2 ст.85 ГПК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд міста Києва,-

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду міста Києва від 24.04.2013 у справі №910/4402/13 за позовом ПАТ "Комерційний інвестиційний банк" до ТОВ "АРС", задоволено позовні вимоги та стягнуто на користь позивача 236 010,00 грн. заборгованості за кредитом, 4 526,22 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом 9 699,04 грн. пені, 1 940,55 грн. процентів річних за договором кредиту овердрафту №02-1/3о-262 від 26.11.2006.

На виконання якого був виданий наказ від 27.05.2013 та 03.07.2013 відкрите виконавче провадження державним виконавцем ВДВС Святошинського РУЮ, та винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №38639968 і накладено арешт на майно та рахунки ТОВ "АРС".

Ухвалою від 21.10.2013 розстрочено виконання рішення від 24.04.2013 на 24 місяці шляхом проведення платежу рівними частинами щомісячно починаючи з листопада 2013 року по жовтень 2015 року згідно з графіком.

Отже, рішенням господарського суду міста Києва від 24.04.2013 у справі №910/4402/13 встановлено, що 28.11.2006 між Товариством з обмеженою відповідальністю комерційний банк "Коопінвестбанк", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Комерційний інвестиційний банк" (далі - позивач, банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "АРС" (далі - відповідач, позичальник) було укладено договір кредиту за овердрафтом №02-1/3о-262 (далі - договір).

Відповідно до умов договору зі змінами, внесеними Додатковими угодами №№1-7 до договору, позивач надає відповідачу овердрафт для здійснення операцій з поточного рахунку понад залишок коштів на поточному рахунку відповідача у межах ліміту кредитування у сумі 250 000,00 грн. строком до 24.11.2012 зі сплатою за користування овердрафтом винагороди у розмірі у розмірі 25,00% річних від фактичної заборгованості за рахунком (п. 1.1., 1.2., 1.4., 2.3. договору).

Пунктом 5.2.2. договору на відповідача покладений обов'язок в повному обсязі сплатити відсотки за користування овердрафтом, комісію за встановлення ліміту кредитування, плату за обслуговування овердрафту, плату за збільшення ліміту кредитування, пеню за несвоєчасне виконання зобов'язань.

Як встановлено судом, відповідач у встановлений строк не повернув суму кредиту у розмірі 236 010,00 грн. та не сплатив у повному обсязі проценти за користування кредитом у розмірі 4 526,22 грн., тому суд дійшов висновку про задоволення в цій частині позовних вимог. Також суд задовольнив вимоги про стягнення пені у розмірі 9 699,04 грн. та процентів річних - 1 940,55 грн.

Частиною 2 статті 35 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Наведений факт має преюдиційне значення та не підлягає повторному доведенню.

Отже, факти встановлені в рішенні суду приймаються судом як доказ в порядку ст. 35 Господарського процесуального кодексу України.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач зазначає про те, що відповідач не погасив заборгованість по сплаті кредиту за договором кредиту та відсотки за користування кредитом, що стало підставою для подальшого нарахування відсотків за користування кредитом за період з 04.03.2013 по 17.10.2013 у розмірі 36 694,55 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з частиною 1 статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Відповідно до частини 2 цієї ж статті до відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до частини 1 статті 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Частиною 1 статті 1049 Цивільного кодексу України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п.10.2 Договір набирає сили з моменту його підписання і діє до повного виконання позичальником своїх зобов'язань по погашенню кредиту, сплаті відсотків, комісій, інших платежів, неустойки (штраф), відшкодування збитків, заподіяних кредитору.

Частина 7 статті 180 Господарського кодексу України та стаття 631 Цивільного кодексу України, передбачають, що строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі договору. Закінчення строку дії договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору.

У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики, ч 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України.

Доказів розірвання вказаного договору сторони суду не надали, тому твердження відповідача, що договір розірваний є помилковим.

Довідкою від 18.11.2013 позивач підтверджує наявність заборгованості відповідача за договору кредиту від 28.11.2006 №02-1/3о-262, яка станом на 18.11.2013 складає 282 242,10 грн.

Отже, доказів сплати заборгованості за кредитом у розмірі 236 010,00 грн. суду не надано, тому позивач правомірно здійснив нарахування відсотків за користування кредитом за період з 04.03.2013 по 17.10.2013 та заявив до стягнення 36 694,55 грн.

Тому вимоги про стягнення відсотків за користування кредитом у розмірі 36 694,55 грн. підлягають задоволенню.

У своїх поясненнях від 05.12.2013, позивач зазначив, що не заперечує проти клопотання відповідача щодо розстрочення виконання даного рішення на два роки.

Відповідно до п. 6 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Відповідно до ст. 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони господарський суд, який видав виконавчий документ, у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Вищезазначені норми визначають процесуальну можливість вирішення питань, пов'язаних із проблемами, що виникають під час виконання рішення господарського суду. Проте, зазначена стаття не обмежує право господарського суду певними обставинами, при наявності яких господарський суд може відстрочити виконання прийнятого ним рішення, визначальним фактором при наданні відстрочки чи розстрочки є винятковість цих випадків та їх об'єктивний вплив на виконання судового рішення..

Враховуючи мотиви заявленого клопотання, суд вважає за доцільне його задовольнити частково та розстрочити виконання рішення рівними частинами на два роки, з урахуванням того, що позивач не заперечує проти цього.

Що стосуються інших пунктів викладених у прохальній частині відзиву на позов, суд зазначає, що вони не стосуються даного предмету спору, тому не можуть бути прийняті до уваги судом.

В порядку ст.49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача, у зв'язку із задоволенням позову.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АРС" (03062, м. Київ, вул. Кулібіна, буд. 4/2, кв. 7, ідентифікаційний код 19109709) на користь Публічного акціонерного товариства "Комерційний інвестиційний банк" (88000, Закарпатська обл., м. Ужгород, вул. Юрія Гойди, буд. 10, ідентифікаційний код 19355562) 36 694,55 грн. (тридцять шість тисяч шістсот дев'яносто чотири гривні 55 коп.) заборгованості по процентам за користування кредитом та 1 720,50 грн. (одна тисяча сімсот двадцять гривень 50 коп.) судового збору.

3.Розстрочити виконання судового рішення строком на два роки з моменту набрання ним законної сили, зобов'язавши Товариства з обмеженою відповідальністю "АРС" (03062, м. Київ, вул. Кулібіна, буд. 4/2, кв. 7, ідентифікаційний код 19109709) сплачувати на користь Публічного акціонерного товариства "Комерційний інвестиційний банк" (88000, Закарпатська обл., м. Ужгород, вул. Юрія Гойди, буд. 10, ідентифікаційний код 19355562) заборгованість щомісячно рівними частинами у розмірі 1 600,63 грн. (одна тисяча шістсот гривень 63 коп.).

4.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

5. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Дата підписання

повного тексту рішення: 11.12.2013

Суддя М.Є. Літвінова