Рішення

від 10.04.2009 по справі 34/26-09-789

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

34/26-09-789

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"10" квітня 2009 р.Справа  № 34/26-09-789

за позовом Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради  

 до відповідача Малого приватного підприємства "Вітязь"  

 про розірвання договору оренди, виселення та стягнення на суму 9578,44грн.

                                                                                                                          Суддя Фаєр Ю.Г.

Представники

від позивача: Курлович О.О., діюча на підставі довіреності від 26.12.2008р. №01-13/14970;  

від відповідача: не з'явилися.

СУТЬ СПОРУ: Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради звернулося до господарського суду Одеської області з позовною заявою від 13.02.2009р. вих№01-13/1574 (вх№1099 від 19.02.2009р.) про розірвання договору оренди №3/50 від 25.11.01р., виселення Малого приватного підприємства "Вітязь" з нежитлового приміщення підвалу, розташованого за адресою: м.Одеса, вул.Рішельєвськая, 67, стягнення з відповідача орендної плати на суму 8870,85грн. та 707,59грн. пені.

Відповідач в судові засідання не з'явився, відзив на позов та витребувані судом документи не надав, своє право на захист не використав, у зв'язку з чим справа розглядається по наявним в ній матеріалам у порядку ст.75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив.

25.11.2001р. між Представництвом по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради (Орендодавець) та Малим приватним підприємством "Вітязь" (Орендар) укладено договір оренди нежитлового приміщення №3/50, відповідно до умов якого Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне користування нежитлове приміщення підвалу, загальною площею 93,1м2, розташоване за адресою: м.Одеса, вул. Рішельєвськая, 67, з метою розміщення кафе.

Пунктом 1.2 термін дії договору оренди встановлено з 25.11.2001р. до 25.11.2004р.

Згідно п.2.2 зазначеного договору за орендоване приміщення Орендар зобов'язується сплачувати орендну плату відповідно до розрахунку, приведеного у додатку 1 до договору, що становить за перший після підписання договору оренди місяць 389,46грн. без урахування ПДВ та індексу інфляції. При цьому, розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру орендної плати за минулий місяць на щомісячний індекс інфляції, що друкується Мінстатом України.

Згідно п.2.4 договору Орендар вносить орендну плату щомісячно до 15 числа поточного місяця, незалежно від результатів його господарської діяльності.

Згідно з п.4.7 договору оренди після закінчення строку дії договору чи у випадку його дострокового розірвання, Орендар зобов'язався у 15-ти денний термін передати Орендодавцю приміщення за актом у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду та відшкодувати Орендодавцеві збитки у разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) об'єкта оренди.

Відповідно до п.4.10 договору оренди нежитлового приміщення №3/50 від 25.11.01р., у випадку припинення дії цього договору у зв'язку із закінченням строку чи дострокового розірвання договору, Орендар сплачує Орендну плату по день підписання акту приймання–передачі приміщення.

Відповідно до п.5.2 договору за несвоєчасне внесення орендної плати Орендар сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується  пеня, від суми простроченного платежу за кожен день прострочки.

Пунктом 5.3 вказаного договору визначено, що у разі невнесення орендарем орендної плати на протязі 3-х місяців з дати закінчення терміну платежу, підлягає розірванню у відповідності з чинним законодавством.

Згідно п.7.6. договір може бути розірваний на вимогу однієї із сторін за рішенням арбітражного суду у випадках передбачених чинним законодавством.

25.11.04р. між сторонами підписане додаткове погодження до договору оренди                    №3/50 від 25.11.01р., згідно якого строк дії договору продовжено до 01.11.05р., та на підставі рішення сесії Одеської міської ради від 26.03.03р. за №1054-ХХІV”Про оренду комунального майна, що є власністю територіальної громади міста Одеси” у зв'язку зі затвердженням нової редакції методики розрахунку, граничних розмірів та порядку використання орендної плати за оренду майна комунальної власності міста, зроблено перерахунок орендної плати.

13.02.06р. між сторонами підписане додаткове погодження до договору №3/50 від 25.11.01р., згідно якого строк дії договору продовжено до 15.11.06р., та на підставі методики розрахунку, граничних розмірів та порядку використання орендної плати за оренду майна, що є власністю територіальної громади м. Одеси, затвердженого рішенням Одеської міської ради від 09.11.05р. за №4840-1V, зроблено перерахунок орендної плати.

28.03.07р. між сторонами підписане додаткове погодження до договору №3/50 від 25.11.01р., згідно якого строк дії договору продовжено до 28.09.07р., та на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.06р. №1846”Про внесення змін до Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна”, зроблено перерахунок орендної плати; а також внесено доповнення до договору зі слідуючим змістом: ”Амортизаційні відрахування нараховуються та залишаються в розпорядженні балансоутримувача приміщення”.

10.12.07р. між сторонами підписане додаткове погодження до договору №3/50 від 25.11.01р., згідно якого строк дії договору продовжено до 10.06.08р.

Статтею 17 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” від 10.04.1992р. (з наступними змінами та доповненнями) встановлено місячний термін, протягом якого орендодавець або орендар можуть заявити про припинення або зміну умов договору після закінчення його строку.

Згідно ч.2 ст.17 вищезазначеного Закону України у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.                  

Згідно зі ст.782 Цивільного кодексу України, орендодавець має право відмовитись від договору оренди та вимагати повернення орендованого майна, якщо орендар не сплачує орендну плату протягом трьох місяців поспіль, та договір оренди вважається розірваним з моменту одержання орендарем повідомлення орендодавця про відмову від договору оренди.

Враховуючи порушення орендарем порядку внесення плати за користування приміщенням, Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради, звернулось на адресу Орендаря з повідомленням від 20.01.2009р. вих№01-15/28 про  відмову від договору, в якому запропонувало здійснити фактичну передачу Представництву спірний об'єкт за актом приймання-передачі, та оплатити заборгованість з орендної плати та пені.

Вищевказане повідомлення повернулося з поштовою відміткою на конверті про відсутність адресату за орендною адресою. Отже, по вказаній адресі Орендар не знаходиться, про що Представництво не було повідомлено. Згідно п.7.14 договору у випадку зміни юридичних адрес, номеру розрахункового рахунку, місцезнаходження, інших реквізитів, сторони зобов'язані у 10-денний термін повідомити один одного про зміни, що сталися. У разі невиконання цього пункту всі повідомлення, які направлені за юридичною адресою, вважаються врученими.

Таким чином  Представництво не може реалізувати своє право щодо відмови від договору в односторонньому порядку і змушене звернутися за захистом своїх прав до суду. У повідомленні зазначається, що Представництво залишає за собою право звернутися до суду з вимогою про розірвання договору оренди у разі неможливості вручення повідомлення.

Не отримавши відповіді на надіслану пропозицію, Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради звернулося до суду із позовом про розірвання договору оренди №3/50 від 25.11.01р., виселення Малого приватного підприємства "Вітязь"  з нежитлового приміщення підвалу, розташованого за адресою: м.Одеса, вул.Рішельєвськая, 67, стягнення з відповідача орендної плати на суму 8870,85грн. та 707,59грн. пені відповідно до розрахунку позивача станом на 16.02.09р.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників позивача, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог з огляду на наступне.

Стаття 41 Конституції України, ст.319 Цивільного кодексу України гарантують право власника на свій розсуд володіти, користуватися та розпоряджатися належним йому майном.

Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певні дії (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. При цьому, зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, у тому числі із договору.

Згідно вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. В свою чергу, порушенням зобов'язання, відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до п.п.1,2 ст.762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Приймаючи до уваги, що майно, яке виступає предметом договору, належить до комунальної власності, до спірних правовідносин застосовуються також норми Закону  України „Про оренду державного та комунального майна”.

Згідно з ч.3 ст.18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", п.5 ст.762, п.1 ст.530 Цивільного кодексу України орендар зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі вносити плату за користування приміщенням.

Частиною 3 ст.26 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” передбачено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі, зокрема, невиконання сторонами своїх зобов'язань.

Відповідно до ст.651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

В абзаці другому пункту 13 роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 25.05.2000р. №02-5/237 „Про деякі питання практики застосування Закону України „Про оренду державного та комунального майна” зазначено, що підставою для розірвання договору може бути належним чином доведене невиконання орендарем хоча б одного з його зобов'язань, передбачених ст.18 Закону України „Про оренду держаного та комунального майна”.

У відповідності до ст.188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Враховуючи неодержання позивачем відповіді на пропозицію у встановлений законом строк з урахуванням часу поштового обігу, ним обґрунтовано, у відповідності з п.4 ст.188 Господарського кодексу України, передано спір на вирішення суду.

Відповідно до вимог ст.ст.32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Як вбачається із матеріалів справи, а саме з розрахунку заборгованості, відповідачем в порушення вищезазначених приписів закону та договору, договірні зобов'язання з своєчасної сплати орендних платежів не виконувались, а з листопада 2008р. взагалі не сплачувалися, внаслідок чого станом на 16.02.09р. за Малим приватним підприємством "Вітязь"  утворилась заборгованість з орендної плати на суму 8870,85грн. яку відповідачем до теперішнього часу не сплачено.  

Відповідно до п.2 ст.202 Господарського кодексу України господарське зобов'язання припиняється, зокрема, у разі його розірвання або визнання недійсним за рішенням суду.

Відповідно до вимог ч.4 ст.291 Господарського кодексу України та вимог ст.785 Цивільного кодексу України, якими передбачено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Відповідно до ч.1 ст.549, п.3  ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки –грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобов'язання. Згідно ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання. При цьому, відповідно до ст.ст.1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22.11.1996р. платники  грошових  коштів  сплачують  на  користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір  пені,  передбачений  ст.1 вказаного Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати  подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ч.2 ст.615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

З огляду на вищевикладене, суд вважає позовні вимоги Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради про розірвання договору оренди №3/50 від 25.11.01р., виселення Малого приватного підприємства "Вітязь"  з нежитлового приміщення підвалу, розташованого за адресою: м.Одеса, вул.Рішельєвськая, 67, стягнення з відповідача орендної плати на суму 8870,85грн. та 707,59грн. пені., підтвердженими матеріалами справи, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України слід стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті державного мита на суму 187грн. та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу на суму 118грн.

Керуючись ст.ст.44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Розірвати договір оренди нежитлового приміщення №3/50, укладений 25.11.2001р. між Представництвом по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради та Малим приватним підприємством "Вітязь"  .

3. Виселити Мале приватне підприємство "Вітязь" (65023, м.Одеса, вул. Рішельєвська, 67, код ЄДРПОУ 19215625) з нежилого приміщення підвалу, загальною площею 93,1м2, що розташоване за адресою: м.Одеса, вул. Рішельєвська, 67, на користь Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради (65039, м. Одеса, вул. Артилерійська, 1, р/р37326027001909 в ГУДКУ у Одеській області, МФО 828011, код ЄДРПОУ 26302595).

4.Стягнути з Малого приватного підприємства "Вітязь" (65023, м.Одеса, вул. Рішельєвська, 67, код ЄДРПОУ 19215625) на користь Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради (65039, м. Одеса, вул. Артилерійська, 1, р/р37326027001909 в ГУДКУ у Одеській області, МФО 828011, код ЄДРПОУ 26302595) суму заборгованості з орендної плати у розмірі 8870(вісім тисяч вісімсот сімдесят) грн. 85коп., пені у розмірі 707(сімсот сім)грн. 59коп.

5.Стягнути з Малого приватного підприємства "Вітязь" (65023, м.Одеса, вул. Рішельєвська, 67, код ЄДРПОУ 19215625) на користь Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради (65039, м. Одеса, вул.Артилерійська, 1, р/р37326027001909 в ГУДКУ у Одеській області, МФО 828011, код ЄДРПОУ 26302595) витрати по сплаті державного мита у сумі 187(сто вісімдесят сім)грн. та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу у сумі 118(сто вісімнадцять)грн.

Рішення господарського суду, підписане 14.04.09р., набирає чинності в порядку ст.85 ГПК України.

                                    Накази видати в порядку ст.116 ГПК України.

Суддя                                                                                       Фаєр Ю.Г.