Постанова

від 02.12.2013 по справі 801/9514/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

02 грудня 2013 р. (16:00) Справа №801/9514/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Дудіна С.О., за участю секретаря судового засідання Асєєвої Л. О., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Монтажне управління № 14»

до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в АР Крим

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Публічне акціонерне товариство «Кримзалізобетон»,

про виключення майна з акта опису та арешту,

за участю представників:

позивача - Лянзберг С.С., довіреність № б/н від 25.09.2013 р., паспорт серії НОМЕР_17; Ставіло А. О., директор, паспорт НОМЕР_1

відповідача - не з'явився,

третьої особи - не з'явився.

Суть спору:

Товариство з додатковою відповідальністю "Монтажне управління № 14" звернулося до Окружного адміністративного суду АР Крим з позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в АР Крим про:

- визнання протиправними дій посадових осіб ВПВР УДВС ГУЮ МЮУ в АР Крим з приводу опису майна ТДВ "Монтажне управління № 14" під час виконання постанови державного виконавця ВПВР ДВС України від 27.08.2013 р. про доручення проведення виконавчих дій, а саме проведення опису й арешту майна ПАТ «Кримзалізобетон» в рамках виконавчого провадження з примусового виконання Наказу Господарського суду АР Крим № 901/731/13-г від 19.06.2013 р. про стягнення з ПАТ «Кримзалізобетон» грошових коштів;

- виключення з акта опису та арешту майна боржника, ПАТ «Кримзалізобетон», що був складений посадовими особами ВПВР УДВС ГУЮ МЮУ в АР Крим під час виконання постанови державного виконавця ВПВР ДВС України від 27.08.2013 р. про доручення проведення виконавчих дій, а саме проведення опису й арешту майна ПАТ «Кримзалізобетон» в рамках виконавчого провадження з примусового виконання Наказу Господарського суду АР Крим № 901/731/13-г від 19.06.2013 р. про стягнення з ПАТ «Кримзалізобетон» грошових коштів, описаного майна ТДВ "Монтажне управління № 14", а саме транспортних засобів:

- DAF, державний номер АК3125АТ;

- DAF, державний номер АК3138АТ;

- DAF, державний номер АК3136АТ;

- DAF, державний номер АК3136АТ;

- ПР Jumbo, державний номер АК7823ХХ;

- ПР Jumbo, державний номер АК8606ХХ;

- DAF, державний номер АК1506АТ;

- DAF, державний номер АК3104АТ;

- DAF, державний номер АК1507АТ;

- DAF, державний номер АК5442АТ;

- DAF, державний номер АК5439АТ;

- SCHMITZ SKI 24, державний номер АК7595ХХ;

- SCHMITZ SKI 24, державний номер АК7596ХХ;

- SCHMITZ SKI 24, державний номер АК7821ХХ;

- Paflinger Crayler F3-253PX, державний номер Т5028КМ;

- ALCOM SM39, державний номер АК7833ХХ.

- та спонукання до виконання певних дій.

Ухвалою суду від 07.10.2013 р. залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Публічне акціонерне товариство "Кримзалізобетон".

Ухвалою суду від 07.11.2013 р. замінено відповідача у справі - Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в АР Крим, належним - Управлінням державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в АР Крим.

У судовому засіданні 07.11.2013 р. суд усної ухвалою, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, із занесенням до журналу судового засідання прийняв заяву позивача про зміну позовних вимог, згідно якої позивач зменшив розмір позовних вимог, відмовившись від позовних вимог у частині визнання протиправними дій посадових осіб ВПВР УДВС ГУЮ МЮУ в АР Крим з приводу опису майна ТДВ "Монтажне управління № 14" під час виконання постанови державного виконавця ВПВР ДВС України від 27.08.2013 р. про доручення проведення виконавчих дій, а саме проведення опису й арешту майна ПАТ «Кримзалізобетон» в рамках виконавчого провадження з примусового виконання Наказу Господарського суду АР Крим № 901/731/13-г від 19.06.2013 р. про стягнення з ПАТ «Кримзалізобетон» грошових коштів.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що під час примусового виконання наказу Господарського суду АР Крим № 901/731/13-г від 19.06.2013 р. про стягнення з ПАТ «Кримзалізобетон» грошових коштів, посадовими особами ВПВР УДВС ГУЮ МЮУ в АР Крим безпідставно та незаконно описано та внесено до акта опису й арешту майна боржника, ПАТ «Кримзалізобетон», майно, яке належить ТДВ "Монтажне управління № 14". Так позивач зазначає, що належне йому майно перебувало на території ПАТ «Кримзалізобетон» (під час складення акта опису й арешту майна) на підставі договору оренди № 1 від 01.01.2011 р., укладеного між зазначеними підприємствами.

При цьому, на виконання вимог ухвали суду від 07.11.2013 р. позивачем надані письмові пояснення, які долучені до матеріалів справи 21.11.2013 р. Згідно вказаних пояснень, ТДВ "Монтажне управління № 14" зазначає, що у позовній заяві двічі поспіль у переліку транспортних засобів, що підлягають виключення з акта опису й арешту майна боржника, вказано транспортний засіб DAF, державний номер АК3136АТ, у зв'язку з допущеною технічною помилкою у державному номері другого транспортного засобу, зокрема, вірним державним номером є АК3139АТ, що підтверджується відповідним свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу.

Відповідач письмових заперечень на позовну заяву не надав, явку свого представника в судове засідання не забезпечив, про час та місце судового засідання був проінформований належним чином, про що свідчить наявна в матеріалах справи розписка про отримання повістки.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача в судове засідання не з'явилась, про час та місце судового засідання була проінформована належним чином, поштовою кореспонденцією.

Приймаючи до уваги те, що в матеріалах справи достатньо доказів для з'ясування обставин по справі, враховуючи, що адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які є у справі, суд

ВСТАНОВИВ:

З матеріалів справи вбачається, що відділом примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби України відкрито виконавче провадження ВП № 38822099 з примусового виконання наказу Господарського суду АР Крим № 901/731/13-г від 19.06.2013 р. про стягнення з ПАТ «Кримзалізобетон» на користь ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» заборгованості за генеральною угодою та кредитними договорами в розмірі 20518650,28 доларів США (еквівалент 164005571,69 грн. згідно офіційного курсу НБУ станом на 22.01.2013 р.) та 1707486 грн., а також судового збору в розмірі 68820,00 грн.

В рамках цього виконавчого провадження постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби України Кеди М.В. від 27.08.2013 р. доручено державним виконавцям ВПВР УДВС ГУЮ МЮУ в АР Крим протягом десяти робочих днів з моменту отримання постанови, здійснити заходи щодо опису та арешту рухомого майна боржника, ПАТ «Кримзалізобетон».

На виконання вимог зазначеної постанови 24.09.2013 р. головним державним виконавцем ВПВР УДВС ГУЮ МЮУ в АР Крим Резуненко М.А. описано і накладено арешт на рухоме майно ПАТ «Кримзалізобетон», про що складені відповідні акти.

Внесення до актів опису й арешту майна боржника, ПАТ «Кримзалізобетон», майна, яке належить ТДВ "Монтажне управління № 14", стало підставою для звернення позивача до Окружного адміністративного суду АР Крим, з приводу чого суд зазначає наступне.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначені Законом України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 р. № 606 (далі - Закон № 606 в редакції, чинній на момент складання актів опису й арешту майна).

Згідно визначення, наведеного в ч. 1 ст. 1 Закону № 606 виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 2 Закону № 606 примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України "Про державну виконавчу службу" (далі - державні виконавці).

Частиною першою ст. 11 Закону № 606 встановлено, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно з п. 5 ч. 3 ст. 11 Закону № 606 державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку.

З ч. 1 ст. 52 Закону № 606 вбачається, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

Відповідно до ч. 1 ст. 57 Закону № 606 арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення

З положень п. 5.6.1 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 15 грудня 1999 р. № 74/5 (далі - Інструкція № 74/5), вбачається, що арешт майна полягає у проведенні його опису, оголошенні заборони розпоряджатися ним, а в разі потреби - в обмеженні права користування майном або його вилученні в боржника та передачі на зберігання іншим особам.

Відповідно до абз. 5 п. 5.6.2 Інструкції № 74/5 арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту (аналогічна правова норма закріплена в абз. 5 ч. 2 ст. 57 Закону № 606).

Частиною п'ятою ст. 57 Закону № 606 передбачено, що про проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту державний виконавець складає акт опису та арешту майна боржника.

Аналіз вищенаведених правових норм дозволяє суду зробити висновок, що звернення стягнення в рамках виконавчого провадження може здійснюватися виключно на майно, яке є власністю боржника.

Наведене обумовлюється принципом непорушності права власності, закріпленим в статті 41 Конституції України та статті 321 Цивільного кодексу України.

Правом власності, згідно з ч. 1 ст. 316 Цивільного кодексу України, визнається право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Частиною першою ст. 319 Цивільного кодексу України встановлено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Зазначеною статтею встановлюються визначальні принципи здійснення права власності, як порядку реалізації власником своїх правомочностей володіння, користування та розпорядження щодо належного йому майна.

Втім, з наявного в матеріалах справи акта опису й арешту майна від 24.09.2013 р. вбачається, що державним виконавцем було накладено арешт, серед іншого, на транспортні засоби, які знаходяться у ПАТ «Кримзалізобетон» лише на праві тимчасового користування (тобто не у власності), оскільки є об'єктами оренди за відповідним договором, укладеним з позивачем.

Так, 01.01.2011 р. між ПАТ «Монтажне управління № 14» (правонаступником якого є позивач) та ПАТ «Кримзалізобетон» укладено договір оренди транспортних засобів № 1, предметом якого є передача орендарю (ПАТ «Кримзалізобетон») у строкове платне користування 19 одиниць транспортних засобів згідно переліку, відображеного у п. 1.1 договору.

Передбачений п. 5.1 строк дії договору продовжено сторонами до 31.12.2013 р. шляхом укладення додаткової угоди № 1 від 01.01.2012 р.

Транспортні засоби, що є об'єктами оренди за вищезазначеним договором та на які було накладено арешт згідно акта від 24.09.2013 р., тобто в момент дії договору оренди, знаходяться у власності ТДВ «Монтажне управління № 14», про що свідчать наявні в матеріалах справи свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів, а також надані Управлінням Державтоінспекціїї ГУ МВС України в АР Крим реєстраційні картки ТЗ згідно комп'ютерної бази даних Центру надання послуг, пов'язаних з використанням автотранспортних засобів.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За своєю правовою природою договір оренди характеризується тим, що орендар отримує можливість не тільки вилучати корисні властивості майна, але й в деяких випадках бути його титульним (правомірним) володільцем, що в свою чергу не відповідає змісту тріадних правомочностей щодо здійснення права власності на майно, оскільки не передбачає право орендаря розпоряджатися таким майном.

Враховуючи, що звернення стягнення в рамках виконавчого провадження може здійснюватися виключно на майно, яке є власністю боржника, суд доходить висновку що відповідачем були безпідставно відображені в акті опису й арешту майна ПАТ «Кримзалізобетон» від 24.09.2013 р. транспортні засоби, які належать на праві приватної власності ТДВ «Монтажне управління № 14», а саме:

- DAF, державний номер АК3125АТ;

- DAF, державний номер АК3138АТ;

- DAF, державний номер АК3136АТ;

- DAF, державний номер АК3139АТ;

- ПР Jumbo, державний номер АК7823ХХ;

- ПР Jumbo, державний номер АК8606ХХ;

- DAF, державний номер АК1506АТ;

- DAF, державний номер АК3104АТ;

- DAF, державний номер АК1507АТ;

- DAF, державний номер АК5442АТ;

- SCHMITZ SKI 24, державний номер АК7595ХХ;

- SCHMITZ SKI 24, державний номер АК7596ХХ;

- SCHMITZ SKI 24, державний номер АК7821ХХ;

- ALCOM SM39, державний номер АК7833ХХ.

Звертаючись до суду з проханням виключити з акта опису та арешту майна боржника відповідні транспортні засоби, позивач посилається на положення ст. 60 ЗУ «Про виконавче провадження», якою врегульовано питання зняття арешту з майна боржника, з приводу чого суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 Закону № 606 особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Зі змісту зазначеної статті вбачається, що законодавцем особі надано право звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту лише у разі наявності спору про право особи на таке майно, оскільки за умови підтвердження права власності особи на майно відповідними належними доказами відсутній спір про право та, як наслідок, потреба у зверненні до суду з позовом про визнання права власності на спірне майно.

При цьому, частиною другою зазначеної вище статті 60 Закону № 606 передбачено, що у разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна арешт з майна знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови про зняття арешту з майна надсилається боржнику та органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника.

Враховуючи, що в даній справі немає спору про право власності на описані та арештовані транспортні засоби, оскільки наявність права власності позивача на них підтверджується відповідними правовстановлюючими документами та відповідачем не оспорюється та враховуючи, що за Законом № 606 після винесення судом рішення державний виконавець виносить постанову, суд доходить висновку, що належним способом захисту у цьому випадку є спонукання Управління державної виконавчої служби зняти арешт з майна. В свою чергу, на підставі постанови суду державний виконавець має винести постанову про зняття арешту з майна, як це передбачено ч. 2 ст. 60 Закону №606.

Аналогічна позиція висловлена, зокрема, в ухвалі ВАСУ від 03.10.2013 р. у справі № К/9991/8809/11 (http://reyestr.court.gov.ua/Review/34531988).

При цьому, формування позивачем вимоги у вигляді виключення транспортних засобів з акта опису та арешту майна, замість вимоги про спонукання відповідача зняти арешт, не є підставою для відмови в позові при підтвердженні матеріалами справи факту порушення відповідачем прав позивача, оскільки відповідно до статті 11 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять. Крім того, згідно зі статтею 162 КАС України суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

При цьому, суд звертає увагу, що позивачем зазначені у прохальній частині позовної заяви транспортні засоби Paflinger Crayler F3-253PX, державний номер Т5028КМ та DAF, державний номер АК5439АТ, як такі, що відображені в акті опису й арешту майна ПАТ «Кримзалізобетон» від 24.09.2013 р., у той час як аналіз вказаного акта свідчить, що зазначені транспортні засоби відповідачем описані не були, а отже позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають. Під час судового розгляду справи представники позивача погодилися з відсутністю цих двох транспортних засобів в акті опису та арешту майна.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В порушення зазначених правових норм, відповідачем під час розгляду справи не було надано належних та допустимих доказів в обґрунтування правомірності включення до акта опису та арешту майна боржника, ПАТ «Кримзалізобетон», транспортних засобів, які належать на праві власності ТДВ «Монтажне управління № 14», а саме:

- DAF, державний номер АК3125АТ;

- DAF, державний номер АК3138АТ;

- DAF, державний номер АК3136АТ;

- DAF, державний номер АК3139АТ;

- ПР Jumbo, державний номер АК7823ХХ;

- ПР Jumbo, державний номер АК8606ХХ;

- DAF, державний номер АК1506АТ;

- DAF, державний номер АК3104АТ;

- DAF, державний номер АК1507АТ;

- DAF, державний номер АК5442АТ;

- SCHMITZ SKI 24, державний номер АК7595ХХ;

- SCHMITZ SKI 24, державний номер АК7596ХХ;

- SCHMITZ SKI 24, державний номер АК7821ХХ;

- ALCOM SM39, державний номер АК7833ХХ.

У зв'язку з цим суд доходить висновку щодо наявності правових підстав для часткового задоволення позову.

Понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 34,11 грн. підлягають стягненню на його користь відповідно до положень статті 94 КАС України з Державного бюджету України.

В судовому засіданні 02.12.2013 р. були оголошені вступна та резолютивна частини рішення. Повний текст рішення складений та підписаний 09.12.2013 р.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Зобов'язати Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в АР Крим (95006, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Долгоруковська, 16, ідентифікаційний код 00047970) зняти арешт з майна Товариства з додатковою відповідальністю "Монтажне управління № 14" (95493, АР Крим, м.. Сімферополь, смт. Гресівський, вул. Монтажна, буд. 23, ідентифікаційний код 04772900), описаного та арештованого за актом від 24.09.2013 р., а саме з наступних транспортних засобів:

- DAF, державний номер АК3125АТ;

- DAF, державний номер АК3138АТ;

- DAF, державний номер АК3136АТ;

- DAF, державний номер АК3139АТ;

- ПР Jumbo, державний номер АК7823ХХ;

- ПР Jumbo, державний номер АК8606ХХ;

- DAF, державний номер АК1506АТ;

- DAF, державний номер АК3104АТ;

- DAF, державний номер АК1507АТ;

- DAF, державний номер АК5442АТ;

- SCHMITZ SKI 24, державний номер АК7595ХХ;

- SCHMITZ SKI 24, державний номер АК7596ХХ;

- SCHMITZ SKI 24, державний номер АК7821ХХ;

- ALCOM SM39, державний номер АК7833ХХ.

3. В іншій частині в позові відмовити.

4. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з додатковою відповідальністю "Монтажне управління № 14" (95493, АР Крим, м.. Сімферополь, смт. Гресівський, вул. Монтажна, буд. 23, ідентифікаційний код 04772900) судовий збір в сумі 34,41 грн. (тридцять чотири гривні сорок одна копійка).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення.

У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Дудін С.О.