Рішення

від 23.04.2009 по справі 1053-2009

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

1053-2009

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 311

РІШЕННЯ

Іменем України

23.04.2009Справа №2-18/1053-2009

За позовом – Товариства з обмеженою відповідальністю «Вик Оил», м. Київ (юридична адреса: Столичне шосе, 98, м. Київ, 03045; фактична адреса: вул. Козацька, 120/4, м. Київ, 03068).

До відповідача – Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Лакшмі-Ко», м. Сімферополь (пров. Сімферопольський, 1, м. Сімферополь,  95000).

Про стягнення 323085,89 грн.

                                                                                                    Суддя І.К. Осоченко

                                                    ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача – Вітко В.К. – представник, довіреність від 24.12.2008р.

Від відповідача – Вернезі Д.М. – представник, довіреність від 06.04.2009р.

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю «Вик Оил», м. Київ (далі - позивач) звернулося до господарського суду Автономної Республіки Крим із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Лакшмі-К», м. Сімферополь (далі – відповідач), в якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача  295 184,78 грн., з яких 259 669,78 грн. – сума основного боргу, 2 411,04 грн. – сума 3% річних, 19 288,47 грн. – сума пені, 13 815,49 грн. – сума індексації.

Позовні вимоги ґрунтуються на приписах статей 526, 625 Цивільного кодексу України та мотивовані тим, що 08.02.2008р. між позивачем та відповідачем було укладено Договір № 40005708 поставки нафтопродуктів. Згідно з умовами Договору, позивач здійснив поставку партій товару відповідачу на загальну суму 2 488 178,74 грн., що підтверджується видатковими накладними та актами звірки взаєморозрахунків. У даному Договорі, а саме у п. 3.1. було зазначено строк сплати за товар – протягом 7 робочих днів з моменту здійснення поставки. Проте у порушення умов договору, відповідач частково сплатив за одержаний товар, а саме 2 228 508,96 грн. Таким чином, станом на 27.01.2009р. заборгованість відповідача перед позивачем складає 259 669,78 грн., що і стало підставою для звернення позивача до суду.

06.04.2009 року у судовому засіданні представник позивача надав суду заяву про заміну неналежного відповідача належним, а саме: Товариство з обмеженою відповідальністю фірма «Лакшмі-Ко», м. Сімферополь (пров. Сімферопольський, 1, м. Сімферополь,  95000).

Суд ухвалою від 06.04.2009 року замінив неналежного відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю фірма «Лакшмі-К», м. Сімферополь належним відповідачем - Товариство з обмеженою відповідальністю фірма «Лакшмі-Ко», м. Сімферополь (пров. Сімферопольський, 1, м. Сімферополь,  95000).

У судовому засіданні, яке відбулося 21.04.2009 року, представник позивача надав заяву про збільшення позовних вимог, відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача на користь позивача  257669,78 грн. – сума основного боргу, 4066,40 грн. – сума 3% річних, 32531,37 грн. – сума пені, 28818,34 грн. – сума інфляції.

Суд приймає дану заяву до свого розгляду.

21.04.2009 року у судовому засіданні представник відповідача надав письмовий відзив на позовну заяву, в якому суму боргу у розмірі 257669,78 грн. визнає та просить надати відстрочку виконання рішення строком на шість місяців та зменшити суму штрафних санкцій.

Слухання справи відкладалося, у справі оголошувалася перерва з 21.04.2009 року по 23.04.2009 року у порядку, передбаченому статтею 77 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд –

                                                     ВСТАНОВИВ:

08.02.2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Вик Оил» та Товариством з обмеженою відповідальністю фірма «Лакшмі-Ко» укладено договір поставки нафтопродуктів № 40005708.

Відповідно до ункту1.1 даного договору, постачальник зобов'язується передати, а покупець прийняти і оплатити нафтопродукти, найменування, кількість, ціна яких вказується в накладних документах на товар, які оформлюються на кожну окрему партію товару.

Пунктом 1.2 договору передбачено, що номенклатура товару, його кількість, ціна встановлюються сторонами за обоюдною згодою на основі заявки покупця й визначаються в розрахункових документах (рахунках-фактурах) та/або в відвантажувальних документах (видаткових накладних), які є невід'ємною частиною цього договору.

Відповідно до частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України,  за   договором  поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки)  товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших  цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним,  домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Позивач відповідно до умов договору своєчасно поставив відповідачу продукцію на загальну суму 2488178,74 грн., що підтверджується видатковими накладними, які підписані обома сторонами та наявні у матеріалах справи (а.с. 21-25).

Факт отримання відповідачем продукції підтверджується його підписом у видаткових накладних у графі «отримав» та довіреностями на отримання товару.

Відповідно до пункту 3.1 договору, відповідач зобов'язався оплатити поставлений товар протягом семі робочих днів з моменту здійснення поставки товару покупцем. Проте станом на 27.01.2009 року відповідач не в повному обсязі сплатив кошти за поставлений товар, перерахувавши лише 2228508,96 грн., що підтверджується довідкою з банківської установи. Тобто станом на 27.01.2009 року за відповідачем числилася заборгованість у сумі 259669,78 грн.

Судом встановлено, що 09.02.2009 року та 27.02.2009 року позивач ще частково сплатив кошти у сумі 2000,00 грн. за поставлений товар, у зв'язку із чим позивач у судовому засіданні зменшив суму боргу та просить стягнути з відповідача 257669,78 грн. основного боргу.

Таким чином, провадження у справі у частині стягнення 2000,00 грн. основного боргу підлягає припиненню по пункту 1-1 статті 80 ГПК України.

Доказів оплати суми боргу у розмірі 257669,78 грн. відповідачем суду не представлено.

Крім того, між сторонами підписаний Акт звірки взаєморозрахунків, відповідно до якого станом на 01.04.2009 року за відповідачем рахується заборгованість у сумі 257669,78 грн.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до   звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться.

Статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до частини 1 статті 612 ЦК України, боржник  вважається  таким,  що  прострочив,  якщо  він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його  у  строк, встановлений договором або законом.

Таким чином, з відповідача підлягає стягненню сума боргу у розмірі 257669,78 грн.

Відповідно до заяви про збільшення розміру позовних вимог, позивач також просить стягнути на його користь пеню у сумі 32531,37 грн.

За ст. ст. 546, 547 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчинюється у письмовій формі.

Відповідно до пункту 4.1 договору, у випадку несвоєчасної оплати товару, покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі  подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу від суми невиконаного грошового зобов'язання.

Згідно до Закону України “ Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22.11.1996 р. № 543.96 ВР, вина сторона сплачує пеню в розмірі не більш ніж  2-а облікова ставка НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Поняття пені передбачено у ст. 549 ЦК України: пенею  є  неустойка,  що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно  виконаного  грошового  зобов'язання  за  кожен  день прострочення виконання.

Пункт 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлює пресікательний строк нарахування пені в шість місяців.

Таким чином, з відповідача підлягає стягненню пеня у сумі 32531,37 грн. за період з 10.10.2008 року по 01.04.2009 року. При цьому суд враховує семиденну відстрочку платежу, передбачену пунктом 3.1 договору та те, що 09.02.2009 року та 27.02.2009 року відповідачем була здійснена часткова оплата суми боргу у розмірі 2000,00 грн.

У відповідності зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання їм грошового зобов'язання. Боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за увесь час прострочення, а також 3 % (три відсотки) річних від простроченої суми.

Таким чином, позовні вимоги у частині стягнення 3% річних у сумі 4066,40 грн. (за період з 10.10.2008 року по 15.04.2009 року) та інфляційна сума  у розмірі 28818,34 грн. (за період з жовтня 2008 року по березень 2009 року включно) підлягають задоволенню.

21.04.2009 року у судовому засіданні представник відповідача надав письмовий відзив на позовну заяву, в якому суму боргу у розмірі 257669,78 грн. визнає та просить надати відстрочку виконання рішення строком на шість місяців та зменшити суму штрафних санкцій.

Клопотання про надання розстрочки виконання рішення та зменшення суми штрафних санкцій мотивоване тим, що між відповідачем і банком було укладено договір за умовами якого, відповідачу надавалася кредитна лінія у формі овердрафту. Проте банк фактично припинив фінансування оплат, у зв'язку із чим у відповідача й виникла заборгованість.

Суд відмовляє у задоволенні клопотання щодо надання розстрочки виконання рішення строком на шість місяців у зв'язку з тим, що правовідносини між відповідачем і банківською установою не стосуються предмету дійсного справи.

Крім того, в обґрунтування свого клопотання відповідачем не представлено суду ані кредитного договору, якій за його словами укладено, ані доказів припинення фінансування з боку кредитної установи.

Відповідно до статті 83 Господарського кодексу України, зменшення у винятковий випадках розміру штрафних санкцій та надання відстрочки виконання рішення є правом господарського суду.

Суд не вбачає правових підстав для задоволення клопотання щодо надання відстрочки виконання рішення, крім того відповідачем не доведено винятковість випадку для зменшення розміру суми пені.

Судові витрати, відповідно до ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України,  відносяться на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд враховує, що оплата у розмірі 1000,00 грн. була здійснена відповідачем ще до подачі позовної заяви до суду.

23.04.2009р. у судовому засіданні за згодою сторін було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано суддею 27.04.2009 року.

На підставі вищевикладеного та керуючись 525, 526, 612, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 22, 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

                                                                    ВИРІШИВ:

1.          Прийняти заяву про збільшення розміру позовних вимог до свого розгляду.

2.          Позов задовольнити частково.

3.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Лакшмі-Ко», м. Сімферополь (пров. Сімферопольський, 1, м. Сімферополь, 95000; код ЄДПРОУ 20716574, банківські реквізити суду не відомі) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вик Оил», м. Київ (Столичне шосе, 98, м. Київ, 03045; код ЄДПРОУ 23125543, р/р 26007037891400 в АКИБ «Укрсіббанк», МФО 351005) 257669,78 грн. заборгованості; 32531,37 грн. пені; 4066,40 грн. - 3% річних; інфляційну суму у розмірі 28818,34 грн.;  3230,86 грн. державного мита та 117,09 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4.          У частині стягнення боргу у сумі 2000,00 грн. провадження у справі припинити по пункту 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

5.          У задоволенні клопотання  про надання відстрочки виконання судового рішення строком на шість місяців відмовити.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Осоченко І.К.