Постанова

від 03.12.2013 по справі 826/16193/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

03 грудня 2013 року 08:54 № 826/16193/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кармазіна О.А. при секретарі судового засідання Руденко Н.В.,

за участю представників сторін:

від позивача - Марченко Н.М. (довіреність від 29.10.2013 р.)

від відповідача - Сперкач С.В. (довіреність від 06.08.13 р. № 1232/9/26-55-10-02-09)

третя особа - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Київпост-Експрес-Сервіс» до ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві третя особаТовариство з обмеженою відповідальністю «Камтур» про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 24.09.2013 № 57326552207 та № 55226552207,-

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Київпост-Експрес-Сервіс» з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 24.09.2013:

- № 55226552207, відповідно до якого позивачу збільшено грошове зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» на 49 161,33 грн. за основним платежем та на 12 290,33 грн. за штрафними санкціями;

- № 57326552207, відповідно до якого позивачу зменшено розмір від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту на суму 6 672 грн.,

які в свою чергу прийнято за результатами перевірки взаємовідносин позивача із ТОВ «Камтур» (код ЄДР 35950774).

Позивач не погоджується із зазначеними рішеннями та зазначає, що висновки ДПІ в обґрунтування спірних рішень ґрунтуються на начебто нездійсненні операцій із зазначеним контрагентом, про відсутність у нього необхідних умов для здійснення спірних операцій. У той же час, як зазначає позивач, операції з контрагентом фактично виконані, що документально підтверджується наявними у позивача первинними, платіжними документами та податковими накладними.

Враховуючи наведене позивач зазначає, що спірні суми податкових вигод сформовані законно, а отже підстав для прийняття оскаржуваних рішень не було.

Відповідач, з підстав викладених в Акті перевірки та запереченнях на позовну заяву, проти позову заперечує, вважає спірні рішення законними та обґрунтованими, у задоволенні позову просить відмовити.

До участі у справі залучено третю особу ТОВ «Камтур», якій направлено копію ухвали про відкриття провадження у справі, яка, однак, не вручена з незалежних від суду причин у зв'язку з чим та в силу вимог абз. 2 ч. 3 ст. 167, ч. 4 ст. 33, ч. 11 ст. 35 КАС України ухвала суду вважаться належним чином врученою третій особі, а третя особа вважається належним чином повідомленою про розгляд справи.

Слід зазначати, що відповідно до ухвали про відкриття провадження у справі у контрагента позивача витребувані, крім іншого : - докази наявності у спірному періоді на підприємстві трудових та матеріальних ресурсів для здійснення спірних операцій, докази наявності кваліфікованого персоналу для виконання консультаційних робіт (надання послуг) (у т.ч. дипломи про освіту відповідних працівників); економічне обґрунтування цін на замовлені роботи (послуги) тощо.

У той же час, третя особа в судове засідання 03.12.2013 року не з'явилась, доказів поважності причин неприбуття, як і витребуваних документів на підтвердження фактичного виконання спірних операцій, не надала . Враховуючи наведене, а також відсутність підстав для відкладення розгляду справи, строки розгляду справи, те, що явка третьої особи не визнавалася обов'язковою, судом ухвалено розглядати справу за відсутності третьої особи на підставі наявних матеріалів.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 03.12.2013 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши подані матеріали, заслухавши пояснення представників осіб, які беруть участь у справі, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Київпост-Експрес-Сервіс» (код ЄДР 37318595, адреса: 01001, м. Київ, вул. Інститутська, 4) з питань правильності обчислення податку на додану вартість при взаємовідносинах з ТОВ «Камтур» (код ЄДР 35950774) за період червня 2013 року.

За результатами перевірки складено акт від 06.09.2013 № 341/26-55-22-07/37318595 (далі - Акт перевірки).

В ході проведення перевірки та під час розгляду справи встановлено, що між ТОВ «Камтур» (Виконавець) та ТОВ «Київпост-Експрес-Сервіс» (Замовник) укладено договір про надання консультаційних послуг № 0102 від 01.02.2013.

Відповідно до умов цього договору виконавець бере на себе зобов'язання надати послуги консультації-консалтингу - створює та підтримує стратегічну відповідність між цілями компанії, її потенційними можливостями і шансами на успіх в умовах ринку згідно технічного завдання.

Відповідно до додатку до вказаного договору зміст консультаційних послуг включає: 1) ринок телевізійних каналів; 2) новини в області новітніх технологій ; 3) ріст попиту кабельного телебачення; 4) розширення Інтернет технологій та перехід на цифрове оповіщення; 5) аналіз новин ЗМІ в області кабельного телебачення; 6) новини в області кабельного телебачення та новітніх технологій; 7) перспективи розвитку технологій цифрового телебачення; 8) новини в області новітніх технологій ; 9) зміни в області оповіщення кабельним телебаченням.

Ціна передбачених договором послуг складає 335 000 грн., у т.ч. ПДВ 55 833,33 грн.

Встановлено, що ТОВ «Камтур» згідно вказаного договору виписало на адресу позивача такі податкові накладні: № 22 від 12.06.2013 на суму 70 000 грн., у т.ч. ПДВ 11 666,67 грн.; № 71 від 18.06.2013 на суму 200 000 грн., у т.ч. ПДВ 33 333,33 грн.; № 75 від 19.06.2013 на суму 65 000 грн., у т.ч. ПДВ 10 833,33 грн. Всього на суму 335 000 грн., у т.ч. ПДВ 55 833,33 грн.

Між сторонами складено Акт здачі-прийняття робіт № КІ-0000022 від 28.06.2013 із визначенням тієї ж суми.

До матеріалів справи надано банківські виписки в якості підтвердження здійснення розрахунків між сторонами зазначеного договору.

Зазначено, що суми коштів за вказаними операціями позивачем включено до складу податкового кредиту підприємства.

Надалі в Акті перевірки зазначено про отримання від ДПІ у Калінінському районі м. Донецька ГУ Міндоходів Акту про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Камтур» № 3292/15-231/35950774 від 30.08.2013. В даному акті зазначається, що про відсутність вказаного підприємства за зареєстрованим місцезнаходженням. Встановлено відсутність у вказаної особи виробничих та трудових ресурсів. У вказаному акті ДПІ приходить до висновку, що укладені ТОВ «Камтур» правочини із іншими особами не спричиняють реального настання юридичних наслідків, а відтак операції із поставки по ланцюгу не містять у своїй суті розумних економічних причин, у зв'язку з чим правочини укладені між ТОВ «Камтур» та іншими особами є нікчемними.

Виходячи з наведеного, ДПІ в Акті перевірки позивача прийшла до висновку, що правочин укладений між ТОВ «Камтур» та позивачем не спрямований на реальне настання правових наслідків в розумінні ЦК України. У зв'язку із наведеним ДПІ прийшла до висновку, що ТОВ «Київпост-Експрес-Сервіс» безпідставно включено до податкового кредиту податок на додану вартість по операціям із зазначеним контрагентом на суму 55 833,33 грн., зокрема за червень 2013 року.

На підставі зазначених висновків Акту перевірки ДПІ прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

Проаналізувавши у взаємозв'язку з вищенаведеним положення ПК України, а саме:

- п/п. 14.1.36. ПК України (щодо визначення терміну «господарська діяльність»), п/п. 14.1.185. (щодо визначення «постачання послуг»), п/п. 14.1.203 (щодо визначення «продаж результатів робіт (послуг),

- (щодо ПДВ) п/п. 14.1.178 (щодо визначення «податок на додану вартість»), п. 185.1. (щодо визначення «об'єкт оподаткування»), п/п. 14.1.181 (щодо визначення «податковий кредит»), п. 188.1. (щодо бази оподаткування), п. 198.1. ПК України (щодо обставин, наявність яких зумовлює виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту), п. 198.2. (щодо дати виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту), п. 198.3. (щодо порядку визначення податкового кредиту), п. 201.1. (щодо обов'язку видати податкову накладну та обставин, які зумовлюють їх видачу), п. 201.4. (щодо дати видачі податкової накладної), п. 201.6. (щодо статусу податкової накладної (п/н) та її відображення у РПН), п. 201.7. (щодо видачі п/н на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс); п. 201.8. (щодо осіб, яким надано право нарахування податку та видачі п/н), п. 201.10 ПК України (щодо видачі п/н платником податку та статусу п/н як підстави нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту); п. 198.6. (щодо наслідків не підтвердження сум податку),

- а також п/п. 16.1.2., 16.1.3., п. 44.1. ПК України (щодо ведення обліку та підтвердження задекларованих відомостей), а також положення ч. 2. ст. 3., ч. 1 ст. 9, ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», суд приходить до наступних висновків.

Так , податкова звітність формується на підставі первинних бухгалтерських документів, які, для надання їм юридичної значимості (сили), крім іншого, мають бути складені за фактично вчиненою операцією, повинні мати всі обов'язкові реквізити, містити відомості про господарську операцію, про зміст та обсяг операцій, та бути підписані уповноваженими особами, що надає первинному документу юридичну значимість для цілей відображення спірних операцій у бухгалтерському та податковому обліку.

У той же час, правові наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування податкового кредиту виникають за наявності сукупності обставин та підстав , з якими наведені вище норми податкового законодавства пов'язують можливість формування спірних сум податкового кредиту та які є передумовою їх формування.

Зокрема, такі правові наслідки наступають у разі: (1) фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій; (2) документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду (в залежності від характеру певних операцій) та які містять інформацію про зміст та обсяг операції, підписані уповноваженими особами; (3) придбання товарів/робіт/послуг з метою їх використання у власній господарській діяльності; (4) наявності розумних економічних причин (ділової мети) для здійснення господарських операцій.

Недоведеність наявності цих чинників, з якими наведені вище норми законодавства пов'язують можливість формування платником податків податкового кредиту, зокрема, недоведеність здійснення певних операцій (нездійснення операцій), позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування витрат, а покупця - права на формування цих податкових вигод, навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками та формою, але недостовірних та у зв'язку з цим юридично дефектних первинних документів, та незважаючи на наявність у платника податку доказів сплати продавцеві вартості робіт/послуг, якщо рух коштів не забезпечений зв'язком з господарською діяльністю учасників певних операцій.

В даному випадку , дослідивши та оцінивши відповідно до положень ст. 86 КАС України наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, виходячи з положень ч. 1 ст. 138 КАС України, суд приходить до висновку про недоведеність виконання спірних операцій контрагентом позивача та відсутність юридично значимих документів на підтвердження даних податкового обліку, а відтак, відповідно, про відсутність у позивача підстав для формування спірних сум податкових вигод.

Щодо наявного у справі звіту за червень 2013 до додатку до договору № 5 від 01.06.2013 р., слід зазначити, що наведений звіт не містить консультативних висновків . Зміст зазначеного документу містить лише перелік послуг (при цьому навіть у точній послідовності їх викладення у додатку до договору).

Зазначений звіт не підписаний з боку контрагента та не скріплений його печаткою, а отже не може вважатися юридично значимим документом на підтвердження фактичного надання послуг.

До того ж суд зазначає, що наданий позивачем до матеріалів справи звіт контрагента по консультаційним послугам є дослівною передруківкою новостних матеріалів з інтернет -сайтів , зокрема, як приклад, зі сторінки http://itc.ua/news/vizio_anonsirovala_dva_ televizora_s_led_podsvetkoj_41815/, де від 29.10. 2009 року викладена новина про анонсування LCD телевізора.

У той же час із вказаного сайту вбачається, що вся інформація, яка розміщена на даному інтернет-ресурсі, являється об'єктом авторського права та її копіювання без письмового дозволу ООО «Хотлайн» заборонено .

В контексті наведеного під час розгляду справи не було надано письмового дозволу ООО «Хотлайн», а також інших осіб, на здійснення копіювання та використання ТОВ «Камтур» інформації з інтернет-ресурсів. Також, під час розгляду справи позивачем не було доведено актуальності використання ним вказаної інформації, з огляду на дату її розміщення на вказаному інтернет-русурсі та вимогами спірної угоди щодо надання контрагентом новітньої інформації, а отже не доведено зв'язку понесених витрат з господарською діяльністю та оформлення придбання послуг для цілей використання у господарській діяльності.

Тобто, з наведеного вбачається, що зазначені консультаційні послуги контрагентом фактично не надавалися, а створювалась видимість їх надання контрагентом.

При цьому, позивачем не доведено випадків застосування зазначених консультацій у власній господарській діяльності, а отже не доведено придбання послуг для цілей їх використання у власній господарській діяльності.

У той же час підписані за спірними операціями акти виконаних робіт та податкові накладні містять загальне посилання на номенклатуру поставки: «консультаційні послуги», без конкретизації та деталізації послуг.

Щодо юридичної значимості цих документів, в контексті вищезгаданих положень законодавства з питань бухгалтерського обліку, суд звертає увагу на наступну правову позицію ВАС України. Так, Вищий адміністративний суд України у постанові від 07.07.2011 р. (№ К-25801/08; номер рішення в ЄДРСР - 18257561) зазначив, що згідно з ч. 1 ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Правило належності доказів, як зазначає ВАС України, не підміняє вимоги щодо достовірності та достатності доказів. Умовою достовірності доказів, як вбачається із зазначеного рішення ВАС України, щодо придбання (послуг/товарів), вартість яких врахована позивачем в податковому обліку з метою зменшення податкових зобов'язань з податку на прибуток та з податку на додану вартість, зв'язку цих послуг з власною господарською діяльність позивача є, перш за все , конкретизація змісту, обсягу (операцій, товарів, робіт, послуг) . Виходячи з вищезгаданої правової позиції ВАС України первинні документи (акти), які мають узагальнений характер, неконкретні за змістом, що має місце в даному випадку, не можуть враховуватися при формуванні відповідних податкових вигод.

Суд зазначає, що під час розгляду справи також не надано жодних первинних документів на підтвердження наявності взаємовідносин позивача з клієнтами та доказів на підтвердження встановлення цих взаємовідносин саме за участі контрагента позивача .

До того ж, як вбачається із повідомлення ДПІ податкові декларації з податку на прибуток, податку на доходи з фізичних осіб та екологічного податку за червень 2013 року (спірний період) ТОВ «Камтур» до податкових органів не подавались, тобто не декларувалась наявність трудових ресурсів, що в свою чергу вказує на відсутність у даного підприємства трудових ресурсів та несення витрат у зв'язку з цим.

Судом також не встановлено та під час розгляду справи не надано доказів наявності у контрагента зазначених ресурсів.

Таким чином, враховуючи специфіку та особливості спірних операцій, під час розгляду справи не доведено фактичного виконання обумовлених послуг контрагентом позивача (виготовлення власного продукту у сфері інформації, технологій та консультативних послуг), а встановлені вище судом обставини спростовують доводи позивача у цьому контексті.

З урахуванням наведеного у сукупності суд приходить до висновку, що за спірними операціями лише оформлювались окремі первинні документи та податкові накладні без фактичного виконання контрагентом обумовлених операцій, чим створювалась видимість (зовнішні ознаки) реального здійснення операцій та правомірності формування спірних сум податкових вигод, наслідком чого є отримання позивачем необґрунтованої податкової вигоди. Складені за такими операціями первинні документи та податкові накладні, внаслідок того, що спірні операції фактично контрагентом не виконувались, є юридично дефектними та не створюються правових наслідків для цілей формування спірних сум податкових вигод, що, відповідно, зумовлює висновок суду про відсутність у позивача підстав для формування спірних сум податкових вигод.

Надані позивачем та досліджені судом документи, наведені ним доводи, не спростовують наведених висновків суду та не доводять зворотного.

При цьому, суд враховує, що наявність оплати сама по собі також не може бути підтвердженням фактичного здійснення операцій та самостійною підставою для формування спірних сум податкових вигод, оскільки рух цих коштів, виходячи з вищенаведеного у сукупності, не забезпечений зв'язком з господарською діяльністю підприємств - учасників спірних операцій.

Таким чином, під час розгляду справи не доведено наявності обставин та підстав, з якими наведені вище норми податкового законодавства пов'язують можливість правомірного формування податкових вигод за спірними операціями, що, відповідно, свідчить про відсутність у позивача підстав для їх формування за результатами оформлення вищезгаданих операцій.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В даному випадку, за результатами розгляду справи суд не вбачає підстав для скасування оскаржуваних рішень, які, як приходить до висновку суд, є законними та обґрунтованими, вірними по суті, а отже підстав для задоволення позову не має і у задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись вимогами статей 69-71, 128, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Київпост-Експрес-Сервіс» (код з ЄДР 37318595; адреса: 01001, м. Київ, вул. Інститутська, 4) - залишити без задоволення .

Постанова набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Суддя О.А. Кармазін

Повний текст постанови складено та підписано 09.12.2013 р.