33/129-09
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
15.04.09р.
Справа № 33/129-09
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімекс плюс", м. Маріуполь
до Приватного підприємства "Міленіум-Трейд", м. Кривий Ріг
про стягнення 339 657 грн. 42 коп.
Суддя Рудовська І.А.
Представники:
Від позивача: Стольберг Р.Ф., довіреність б/н від 12.02.2009 року
Від відповідача: не з'явився (про день, час та місце судового засідання повідомлений належним чином)
СУТЬ СПОРУ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Хімекс плюс" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до приватного підприємства "Міленіум-Трейд" про стягнення 214 940 грн. 00 коп. - основного боргу за договором поставки № 28 від 15.08.2006 року , 107 841 грн. 30 коп. –інфляційних, 16 876 грн. 12 коп. –3% річних, 4 431 грн. 04 коп. –витрати на оплату послуг адвоката та витрат по справі.
Представник позивача в судовому засіданні 15.04.2009 року підтримав свої позовні вимоги і просив суд їх задовольнити.
Відповідач в судовому засіданні 24.03.2009 року позов не визнає, просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
У судовому засіданні 15.04.2009 року за згодою представника позивача оголошено вступну та резолютивну частину судового рішення згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши наявні матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -
ВСТАНОВИВ :
15 серпня 2006 року між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупець) був укладений договір поставки бензолу сирого № 28 (далі –Договір).
Відповідно до умов Договору постачальник взяв на себе зобов'язання передати у власність покупця товар, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити товар на умовах, зазначених в Договорі.
Відповідно до розділу 3 Договору постачальник поставляє, а покупець приймає товар на умовах СРТ ст. Кіровоград, Одеської з.д., згідно «Інкотермс 2000». Датою поставки вважається дата календарного штемпеля станції грузовідвантажника на залізнодорожній накладній.
Відповідно до розділу 5 Договору сторони домовились, що 100% попередня оплата за поставлений товар проводиться по безготівковому розрахунку, перерахуванням з розрахункового рахунку покупця грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника за партію товару, підготовленого до відвантаження.
Згідно з розділом 6 Договору після відвантаження постачальник надає покупцю наступні документи: рахунок-фактуру, сертифікат якості, з.д. квитанцію, податкову накладну.
Відповідно до Додатку № 5 від 01.09.2006 р. до Договору поставки № 28 від 15.08.2006 року сторонами узгоджено поставку товару у вересні 2006 року об'ємом до 170,00 тн за ціною 2 820 грн. 00 коп. за тону фактичної ваги, без ПДВ, залізничного тарифу та добору.
На виконання своїх договірних зобов'язань позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 412 554 грн. 00 коп., що підтверджується видатковими накладними № РН-0000119 від 11.09.2006 року на суму 205 173 грн. 60 коп., № РН-0000120 від 12.09.2006 року на суму 207 380 грн. 40 коп., квитанціями про приймання вантажу № 46262915, № 46263759 та довіреністю на отримання ТМЦ серії ЯМБ № 600157 від 11.09.2006 року (а.с. 18-22).
Відповідач свої зобов'язання в частині оплати товару виконав частково, сплативши позивачу 197 614 грн. 00 коп., що підтверджується копіями банківських виписок, які знаходяться в матеріалах справи (а.с. 23-26).
Станом на 22.10.2007 р., 01.12.2007 р. та 01.01.2009 р. між позивачем та відповідачем проведені звірки взаємних розрахунків, якими останнім підтверджено існуючу заборгованість в сумі 214 940 грн. 00 коп. (а.с. 27-29).
14.01.2009 року позивачем на адресу відповідача направлена претензія з вимогою погасити існуючу заборгованість, яка залишена останнім без відповіді (а.с. 30-34).
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Приписами статті 180 Господарського кодексу України, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.
Статтею 629 Цивільного кодексу України унормовано, що договір є обов'язковим до виконання.
Стаття 193 ГК України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за
відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно п.1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Стаття 598 Цивільного кодексу України встановлює, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідачем не надано суду доказів своєчасного виконання зобов'язання щодо оплати товару.
На момент розгляду справи основна заборгованість відповідача складає 214 940 грн. 00 коп. , докази погашення якої в матеріалах справи відсутні, внаслідок чого суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи і підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, інфляційні втрати підлягають стягненню з відповідача у сумі – 107 841 грн. 30 коп. та 3 % річних -16 876 грн. 12 коп., які підлягають стягненню з відповідача.
-Позивач просить стягнути також витрати на оплату послуг адвоката в сумі 4 431 грн. 04 коп.
Статтею 44 ГПК України передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката. В контексті цієї норми, судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише у тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.
Позивачем до справи додано Договір № 14 від 11.02.2009 р., укладений з адвокатом Стольбергом Р.Ф. відповідно до п. 1 якого заказник доручає, а адвокат зобов'язаний представляти інтереси заказника в господарському суді за позовом заказника до ПП «Міленіум-Трейд» по стягненню з відповідача суми боргу та штрафних санкцій, які виникли по Договору поставки бензолу сирого № 28 від 15.08.2006 р., зі сплатою гонорару у сумі 4 431 грн. 04 коп. (п.4.1) , платіжне доручення № 343 від 11.02.2009 р. на суму 4 431 грн. 04 коп., ксерокопія свідоцтва про право заняття адвокатською діяльністю № 0939, витрати в розмірі 4 431 грн. 04 коп. підлягають задоволенню.
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ст. 16 Цивільного кодексу України).
Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати по справі покласти на відповідача.
Керуючись ст.ст. 47, 33, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Вирішив:
Позов задовольнити.
Стягнути з Приватного підприємства "Міленіум-Трейд" (50075, м. Кривий Ріг, вул. Постишева, 29, п/р 26009010831980 в КФ «Фінанси та Кредит», ТОВ в Дніпропетровській обл., МФО 305835, р/р 26002120066031 в ДФ «Укрсоцбанк»м. Дніпропетровська, МФО 305017, ЄДРПОУ 31224203) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімекс плюс" (87539, м. Маріуполь, пр. Металургів, 97, ЄДРПОУ 25106633, р/р 26009215040000 в Донецькій ОФ АКБ «УСБ», МФО 334011) 214 940 (двісті чотирнадцять тисяч дев'ятсот сорок) грн. 00 коп. –основного боргу, 107 841 (сто сім тисяч вісімсот сорок одна) грн. 30 коп. –інфляційних, 16 876 (шістнадцять тисяч вісімсот сімдесят шість) грн. 12 коп. –3% річних, 4 431 (чотири тисячі чотириста тридцять одна) грн. 04 коп. –витрат на оплату послуг адвоката, 3 397 (три тисячі триста дев'яносто сім) грн. 00 коп. –державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного терміну з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя
( Рішення оформлене відповідно до ст. 84 ГПК України - 21.04.2009 р. )
І.А. Рудовська
Суд | Господарський суд Дніпропетровської області |
Дата ухвалення рішення | 15.04.2009 |
Оприлюднено | 19.05.2009 |
Номер документу | 3594231 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Рудовська І.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні