Ухвала

від 09.12.2013 по справі 22-ц/796/15555/2013

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Апеляційне провадження №22-ц/796/15555/13 Головуючий в 1 інстанції - Ярошенко С.В.

Доповідач - Желепа О.В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 грудня 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого Желепи О.В.

суддів Кабанченко О.А., Рубан С.М.

при секретарі Онищенко О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на судовий наказ Деснянського районного суду м. Києва від 30 серпня 2013 року в справі за заявою Житлово-будівельного кооперативу «Харчовик-3» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги з ОСОБА_1, -

ВСТАНОВИЛА:

Судовим наказом Деснянського районного суду м. Києва від 30.08.2013 року стягнуто з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (і.і.н. НОМЕР_1) на користь Житлово-будівельного кооперативу «Харчовик-3» (код ЄДРПОУ 22885364) заборгованість за оплату житлово-комунальних послуг за період з травня 2003 року по червень 2013 року у сумі 8 019,69 грн., в тому числі 3 % річних та індекс інфляції, судові витрати у розмірі 114,70 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 458,80 грн.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 22 жовтня 2013 року в задоволені заяви ОСОБА_1 про скасування судового наказу, виданого 30.08.2013 року про стягнення на користь Житлово-будівельного кооперативу «Харчовик-3» заборгованості по оплаті житлово-комунальних послуг - відмовлено.

Не погодившись з судовим наказом, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати.

В скарзі посилалася на те, що суд не з'ясував обставини, що мали значення для справи та порушив норми матеріального і процесуального права. Вказувала на те, що судом не враховано , що заявник просив стягнути заборгованість поза межами загальної позовної давності. Зазначила, що в розрахунку заборгованості, на підставі якого виданий судовий наказ, не враховано субсидію , а також борг розраховано з врахуванням проживання на житловій площі трьох осіб, а не однієї.

В судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 апеляційну скаргу підтримала.

Представник ЖБК «Харчовик-3» заперечував проти задоволення апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді Желепи О.В., пояснення сторін, з'ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1-2 ст. 95 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 96 цього Кодексу.

Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб.

Відповідно до ч. 3 ст. 96 ЦПК України судовий наказ може бути виданий у разі коли заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.

За змістом статті 98, пункту 2 частини третьої статті 100, статті 103 ЦПК України до заяви про видачу судового наказу додаються оригінали або належним чином завірені копії документів, які підтверджують матеріально-правову вимогу заявника. На такі документи поширюються вимоги статей 58 і 59 ЦПК України щодо належності та допустимості доказів.

Згідно ст. 100 ЦПК України суддя відмовляє у прийнятті заяви про видачу судового наказу, у разі, якщо із заяви і поданих документів вбачається спір про право.

Відповідно до зазначеної норми закону та п. 2 ч. 8 ст. ст. 105-1 ЦПК України наявність спору про право є підставою для відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу.

Відповідно до п.9 Постанов Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» № 14 від 23.12.2011 року наявність спору про право (пункт 2 частини третьої статті 100 ЦПК), яке є підставою для відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу, можна встановити відсутністю документів, що підтверджують наявність суб'єктивного права у заявника; документів, що підтверджують порушення суб'єктивного права або документів, що підтверджують виникнення права вимоги. Крім того, мають ураховуватися обставини, якщо із доданих документів вбачається, що боржник заперечує, не визнає або оспорює свій обов'язок перед заявником (кредитором); із доданих документів вбачається пропуск позовної давності. Така вимога може бути вирішена лише у позовному провадженні (частина третя статті 267 ЦК України.

В пункті 13 вищезазначеної Постанови зазначено, що якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні, телекомунікаційні послуги, послуги телебачення та радіомовлення (пункт 3 частини першої статті 96 ЦПК), судовий наказ може бути видано за наявності відповідних договорів про надання таких послуг, інших письмових доказів, що підтверджують фактичне надання та отримання таких послуг. Крім того, заявник має обґрунтувати свої вимоги та додати документи, що вказують на правильність і безспірність розрахунків, а також застосування тарифів на відповідні послуги.

Відмовляючи в задоволені заяви про скасування судового наказу суд першої інстанції виходив з того, що подані до суду стягувачем документи свідчать про безспірність заявлених ним вимог .

Колегія суддів з таким висновком не погоджується тому, що суд першої інстанції, постановив ухвалу без належного врахування обставин, що мають значення для справи та невірно застосував положення процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи, ЖБК «Харчовик-3» при подачі заяви про видачу судового наказу, суду надав розрахунок заборгованості за період з 01.05.2003 року по 01.06.2013 року. В заяві про скасування судового наказу, заявник зазначала, що розрахунок зроблений з врахуванням проживання в квартирі декількох осіб, а не однієї особи, без врахування пільг. Крім того, вищевказаний розрахунок також містить суму заборгованості, яка виникла до 01.05.2003 року.

Вищенаведені обставини, свідчать про наявність спору, а заявлені позивачем вимоги не є безспірними.

Про те, суд першої інстанції відмовляючи в задоволені заяви про скасування судового наказу, безпідставно виходив з того, що ОСОБА_1 не надала суду докази, які б свідчили про неправильність суми боргу, визначеної заявником .

Встановивши наявність спору, суд повинен був скасовувати судовий наказ і роз'яснювати стягувачу, що він може звернутись з вимогами в порядку позовного провадження, а не надавати правову оцінку правовідносинам та доказам, запереченням наданими сторонами судового наказу, що суперечить положенням ст. 96, 100 ЦПК України.

Крім того, суд першої інстанції, видаючи судовий наказ та відмовляючи в його скасуванні, не врахував, що розрахунок заборгованості зроблений за період з 01.05.2003 року по 01.06.2013 року, проте в розрахунку вказано, що станом на 01.05.2003 року, мала місце заборгованість в сумі 1137 грн. 66 коп., що свідчить про наявність спору щодо розміру боргу, періоду за який цей борг виник та про пропуск стягувачем позовної давності, а тому така вимога повинна розглядатися лише в позовному провадженні.

Також, стягуючи заборгованість суд сягнув і витрати на правову допомогу, про те розрахунку витрат на правову допомогу відповідно до постанови КМУ №590 від 27.04.2006 року «Про граничні розмірі компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави» матеріали справи не містять, тобто , заявлена вимога не є безспірною.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 307 ЦПК України, за наслідками розгляду скарги на судовий наказ апеляційний суд має право постановити ухвалу про скасування судового наказу та роз'яснити, що заявлені стягувачем вимоги можуть бути розглянуті в позовному провадженні з додержанням загальних правил щодо пред'явлення позову.

Враховуючи вищенаведене колегія суддів вважає, що судовий наказ виданий Деснянським районним судом м. Києва 30.08.2013 року підлягає скасуванню.

Керуючись ст. ст. 100, 105-1, 303, 304, 307, 313-315, 317 ЦПК України, колегія, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Судовий наказ Деснянського районного суду м. Києва від 30 серпня 2013 року про стягнення з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (і.і.н. НОМЕР_1) на користь Житлово-будівельного кооперативу «Харчовик-3» (код ЄДРПОУ 22885364) заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг за період з травня 2003 року по червень 2013 року у сумі 8 019,69 грн., в тому числі 3 % річних та індекс інфляції, судові витрати у розмірі 114,70 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 458,80 грн., - скасувати.

Роз'яснити Житлово-будівельному кооперативу «Харчовик-3», що заявлені ним вимоги можуть бути розглянуті в позовному провадженні з додержанням загальних правил щодо пред'явлення позову.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий: Судді: