АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
03680 м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а,
тел./факс 284-15- 77 e-m ail: inbox@kia.court.gov.ua
Справа № 22 ц - 796/16607/2013 Головуючий у І інстанції Ісаєвська О.В.
Доповідач Корчевний Г.В.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 грудня 2013 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду міста Києва в складі:
Головуючого Корчевного Г.В.,
суддів Слободянюк С.В., Лапчевської О.Ф.
за участісекретаря Охневській Т.В.,
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 01 листопада 2013 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання частково недійсним свідоцтва про право на спадщину, визнання недійсною заяви про скасування заповіту та за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ТОВ «А.О. Бастіон», ПП «Борей таксі» та інш. про визнання за померлими пріоритету зареєстрованих прав власності на частки квартири над іншими незареєстрованими правами, стягнення реальних збитків, упущеної вигоди та інш, колегія суду, -
В С Т А Н О В И Л А:
У жовтні 2013 року ОСОБА_1 звернувся до Печерського районного суду міста Києва із заявою про забезпечення позову.
В обґрунтування заявленої заяви вказував, що рішення суду першої інстанції буде не можливо виконати, оскільки відповідачі можуть у будь-який момент може продати чи закласти нерухоме майно, що належить їм.
Оскільки забезпечення позову не допускається шляхом накладання арешту на стипендію та пенсію, тому просив:
- Накласти заборону на відчуження, заставу або передання в якості внеску до статутного фонду юридичної особи нерухомого майна, належного ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_1), ОСОБА_4 (індетифікаційний код НОМЕР_2): квартиру АДРЕСА_4,
- Накласти заборону на відчуження, заставу або передання в якості внеску до статутного фонду юридичної особи нерухомого майна, належного відповідачу ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_1): 1/2 частку квартири АДРЕСА_2 (як неоформленого спадкового майна його померлого батька ОСОБА_7 , набутого у шлюбі з відповідачкою ОСОБА_4);
- Накласти заборону на відчуження, заставу або передання в якості внеску до статутного фонду юридичної особи нерухомого майна, належного відповідачу ОСОБА_8 (ідентифікаційний код НОМЕР_2): 1/2 частку квартири АДРЕСА_2 (набутого під час її шлюбу з померлим іОСОБА_7 , батьком відповідача ОСОБА_2);
- Накласти заборону на відчуження, заставу або передання в якості внеску до статутного фонду юридичної особи нерухомого майна, зареєстрованого за померлою ОСОБА_10: квартиру АДРЕСА_3 (неоформлене спадкове майно ОСОБА_4 після її померлої ІНФОРМАЦІЯ_1. у Київському геріатричному пансіонаті матері ОСОБА_10);
- Накласти арешт на поточний рахунок № 260010100668 ТОВ «А. О. Бастіон» (ЄДРПОУ 34292475) в ПАТ КБ «Фінансова ініціатива» у м. Києві, МФО 380054 (вул. Щорса, 7/9, м. Київ, 03150);
- Накласти арешт на транспортні засоби, що перебувають у власності ОСОБА_11, котрий як власник відповідає за зобов'язаннями відповідача Приватного підприємства «Борей-таксі»: автомобілі КІА SEPHIA: державні номери НОМЕР_4, № кузову НОМЕР_5; державні номери НОМЕР_6, № кузову НОМЕР_7; державні номери НОМЕР_8, № кузову НОМЕР_9 та будь- які інші транспорті засоби, які належать за правом власності ОСОБА_11 (ідентифікаційний код НОМЕР_3), Приватному підприємцю ОСОБА_11 та відповідачу Приватному підприємству «Борей-таксі» (код ЄДРПОУ 32914890).
Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 01 листопада 2013 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовлено.
Не погоджуючись з ухвалою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу та просить суд апеляційної інстанції ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 01 листопада 2013 року скасувати та постановити нову, якою заяву про забезпечення позову задовольнити в повному обсязі, пославшись на порушення норм процесуального законодавства.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленої ухвали, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні заяви про забезпечення позову, вірно керувався нормами матеріального та процесуального закону, а саме ст.151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Частиною 3 статті 152 ЦПК України визначено, що види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 лютого 2006 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді справ про забезпечення позову" розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд(суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.
Крім того, Цивільний процесуальний закон не зобов'язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки у відповідно до заявлених позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.
Враховуючи вищевикладене, а також те, що умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення, а також те, що майно, яке є у відповідача на момент пред»явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю на момент виконання рішення, колегія суду приходить до висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги, так як апелянт не надав жодного належного та допустимого доказу на підтвердження обставин, зазначених ним у заяві.
Суд першої інстанції вірно зазначив, що саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідачів від виконання судового рішення без підтвердження відповідними доказами не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Відповідно до ч. 1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Крім випадків, встановлених статтею 61 цього кодексу.
Згідно п. 1, ч. 1 ст. 312 ЦПК України розглянувши апеляційну скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу та залишає ухвалу суду першої інстанції без змін.
За таких обставин, колегія суддів дійшла до висновку, що ухвала суду постановлена з дотриманням норм процесуального права, а тому не має підстав для її скасування.
Керуючись ст.ст. 312-315 ЦПК України колегія суду , -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_13 - відхилити.
Ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 01 листопада 2013 року - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.
Головуючий:
Судді:
Суд | Апеляційний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 09.12.2013 |
Оприлюднено | 12.12.2013 |
Номер документу | 35942845 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Апеляційний суд міста Києва
Корчевний Геннадій Валерійович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні