Рішення

від 04.12.2013 по справі 904/7317/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

04.12.13р. Справа № 904/7317/13 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервісна компанія "Укрєврохім", м.Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рекламне агентство Сіріус", м.Дніпропетровськ

про стягнення заборгованості у сумі 28 032,93 грн.

Суддя Крижний О.М.

Представники:

від позивача: Санжара А.А., довіреність від 11.11.2013 року, представник

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сервісна компанія "Укрєврохім" звернулось до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рекламне агентство Сіріус" про стягнення з останнього на свою користь основного боргу у розмірі 24 649,53 грн., пені у розмірі 3 383,40 грн.; загальна заборгованість: 28 032,93 грн.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем зобов'язань за договором поставки № 16/05/12 від 16.05.2012 року, наявністю боргу у відповідача у сумі 24 649,53 грн.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, відзиву на позов не подав.

Розгляд справи був відкладений з 31.10.2013 року на 13.11.2013 року. Ухвалою суду від 13.11.2013 року строк розгляду справи продовжений на 15 днів та відкладений на 26.11.2013 року, з 26.11.2013 року розгляд справи відкладено на 04.12.2013 року.

В судовому засіданні 04.12.2013 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

При розгляді справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

16 травня 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Сервісна компанія "Укрєврохім" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Рекламне агентство Сіріус" (покупець) було укладено договір поставки №16/05/12, відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов'язується поставити і передати у власність покупця, а покупець прийняти та оплатити миючі та дезінфікуючи засоби (товар). Ціни вказуються в рахунках-фактурах і/або Специфікаціях, які є невід'ємними частинами цього Договору.

Постачальник відвантажує Товар на адресу Покупця, на умовах DDP (доставка товару Постачальником у пункт зазначений Покупцем) відповідно до правил ІНКОТЕРМС 2010, протягом 10 (десяти) робочих днів з моменту погодження заявки. (п.2.1 договору).

Товар поставляється в кількості й асортименті, погоджених сторонами в заявці на Товар. Датою поставки вважається дата доставки Товару Постачальником до пункту призначення згідно умов поставки вказаних в п. 2.1. Договору, що підтверджується підписом представника Покупця на видаткових накладних. (п.п.2.2, 2.3 договору).

Пунктами 4.1, 4.2 передбачено, що загальна сума Договору розраховується шляхом складання загальних сум партій Товару, переданого Постачальником Покупцю за видатковими накладними, протягом строку дії Договору. Покупець здійснює оплату за поставлений Товар шляхом банківського перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника протягом 21 (двадцять один) календарних днів з моменту постачання Товару. Розрахунки здійснюються в національній валюті України - гривні.

За прострочення Покупцем строків оплати за Товар, передбачених п.4.2 даного Договору він зобов'язаний сплатити Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від розміру несплаченої суми за кожний день прострочення в оплаті, а також суму заборгованості з урахуванням індексу інфляції (п. 5.3 договору).

Відповідно до п.8.1 договору, термін дії Договору починається з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2012 року, але в будь-якому випадку до повного виконання зобов'язань по ньому. Якщо за 20 днів до кінця терміну дії Договору, вказаного в п. 8.1., жодна зі сторін не заявить про свій намір його розірвати, то він вважається пролонгованим на наступний календарний рік на тих же умовах (п.8.2 договору).

На виконання умов договору поставки №16/05/12 від 16.05.2012 року Позивач поставив Відповідачу товар згідно видаткових накладних: №791 від 04.06.2012 року, №860 від 14.06.2012 року, №989 від 10.07.2012 року.

Відповідачем було отримано товар на підставі довіреностей від 01.05.2012 року, від 12.06.2012 року, від 06.07.2012 року. Фактично, матеріалами справи підтверджується отримання товару відповідачем згідно договору поставки №16/05/12 від 16.05.2012 року. Однак, у довіреності від 01.05.2012 року, відповідачем було допущено помилку стосовно дати видачі даної довіреності.

При поданні позову позивачем не додано до матеріалів справи спірну видаткову накладну №989 від 10.07.2012 року, а також подано видаткову накладну №791 від 04.06.2012 року, яка не скріплена печаткою ТОВ "Рекламне агентство Сіріус". У судовому засіданні 04.12.2013 року позивач надав пояснення, в яких зазначив, що накладна №989 від 10.07.2012 року була знайдена та долучена до матеріалів справи. Під час звірки розрахунків з відповідачем, останній підписав та скріпив печаткою накладну №791 від 04.06.2012 року.

Причиною виникнення спору є порушення відповідачем умов договору поставки №16/05/12 від 16.05.2012 року в частині повного та своєчасного розрахунку за поставлений товар.

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 статті 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини 1 статті 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова вiд зобов'язання або одностороння змiна його умов не допускається, якщо iнше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, iнших актiв цивiльного законодавства. Якщо у зобов'язаннi встановлений строк (термiн) його виконання, то воно пiдлягає виконанню у цей строк (термiн).

Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ст.530 Цивільного кодексу України). З огляду на положення п. 4.2 договору, строк оплати поставленого товару є таким, що настав.

Доказів оплати вартості товару відповідач не надав. За викладеного, є правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу в сумі 24649,53 грн.

Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ст. 548 Цивільного кодексу України). Виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно договору неустойкою (штрафом, пенею). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштiв сплачують на користь одержувачiв цих коштiв за прострочку платежу пеню в розмiрi, що встановлюється за згодою сторiн.

За несвоєчасну оплату поставленого товару позивач нарахував та просить стягнути з відповідача пеню по накладним №791 від 04.06.2012 року, №860 від 14.06.2012 року, №989 від 10.07.2012 року за період з 31.07.2012 року по 02.07.2013 року у розмірі 3383,40 грн.

При розрахунку пені позивачем невірно визначено період нарахування.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. У той же час позивач нараховує штрафні санкції за період з 31.07.2012 року по 02.07.2013 року, що не відповідає вимогам ч.6 ст.232 ГК України.

Перевіривши правильність нарахування пені суд зазначає наступне.

Відповідно до п.4.2 договору:

- строк оплати товару по видатковій накладній №791 від 04.06.2012 року настав 25.06.2012 року, у зв'язку з чим прострочення відбувається з 26.06.2012 року. Оскільки позивач нараховує пеню з 31.07.2012 року, тобто пізніше ніж встановлено договором, що є правом позивача та не суперечить чинному законодавству. Нарахування пені за вказаною накладною має припинитися 25.12.2012 року;

- строк оплати товару по видатковій накладній №860 від 14.06.2012 року настав 06.07.2012 року, у зв'язку з чим прострочення відбувається з 07.07.2012 року. Оскільки позивач нараховує пеню з 31.07.2012 року, тобто пізніше ніж встановлено договором, що є правом позивача та не суперечить чинному законодавству. Нарахування пені за вказаною накладною має припинитися 05.01.2013 року;

- строк оплати товару по видатковій накладній №989 від 10.07.2012 року настав 31.07.2012 року, у зв'язку з чим прострочення відбувається з 01.08.2012 року. Нарахування пені за вказаною накладною має припинитися 31.01.2013 року.

З урахуванням вищевикладеного, судом здійснено перерахунок розмір пені та встановлено, що її розмір складає 1556,01 грн. Отже вимога про стягнення пені підлягає задоволенню частково у сумі 1556,01 грн.

Відповідно до ч.1 ст.1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод : кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Європейський суд з прав людини під терміном "власність" розуміє також грошові кошти, що підлягають оплаті. Невиконанням обов'язку щодо оплати отриманого товару відповідач порушує права позивача, безпідставно не передаючи грошові кошти (вартість товару) у власність позивача.

Таким чином, з відповідача підлягає стягненню заборгованість у розмірі 24649,53 грн. та пеня у розмірі 1556,01 грн.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається, зокрема, у разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Оскільки при зверненні з позовом до суду позивач згідно платіжного доручення №1989 від 02.07.2013 року надмірно сплатив судовий збір в розмірі 0,50 грн., зазначена сума підлягає поверненню з державного бюджету України.

Відповідно до п. 5.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 року № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VІ Господарського процесуального кодексу України" питання про повернення сплаченої суми судового збору вирішується господарським судом за результатами розгляду відповідних матеріалів, у тому числі й за відсутності заяви (клопотання) сторони чи іншого учасника судового процесу про повернення суми судового збору. Про таке повернення зазначається в резолютивній частині судового рішення, яким закінчується розгляд справи по суті (при цьому в його мотивувальній частині наводяться підстави повернення сум судового збору згідно із Законом).

Судовий збір в інший частині підлягає розподілу на загальних підставах.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача підлягає стягненню судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог - у розмірі 1608,35 грн.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ч.1 ст.1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 7 Закону України "Про судовий збір", ст.ст.1, 33, 34, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рекламне агентство Сіріус" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Мологвардійська, буд.59, кв.7, ідентифікаційний номер 37899233) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервісна компанія "Укрєврохім" (01010, м. Київ, вул. Івана Кудрі, буд.22-А, ідентифікаційний код 37194520) заборгованість у розмірі 24649,53 грн., пеню у розмірі 1556,01 грн. та судовий збір у розмірі 1608,35 грн.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Сервісна компанія "Укрєврохім" (01010, м. Київ, вул. Івана Кудрі, буд.22-А, ідентифікаційний код 37194520) з державного бюджету України надмірно сплачений судовий збір в розмірі 0,50 грн. (нуль гривень п'ятдесят копійок), перерахований згідно платіжного доручення №85 від №1989 від 02.07.2013 року, яке знаходиться в матеріалах справи.

Повний текст рішення складено - 09.12.2013 року.

Суддя О.М. Крижний