Постанова

від 10.12.2013 по справі 816/6472/13-а

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2013 року м. ПолтаваСправа № 816/6472/13-а

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Удовіченка С.О.,

за участю:

секретаря судового засідання - Христич О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області до Товариства з обмеженою відповідальністю " ПБК СОТА " про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника, що перебуває в податковій заставі, -

В С Т А Н О В И В:

12 листопада 2013 року Державна податкова інспекція у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області (далі - позивач, ДПІ у м. Полтаві) звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПБК СОТА" (далі - відповідач, ТОВ "ПБК СОТА") про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника, що перебуває в податковій заставі у розмірі 72718,40 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на недостатність на рахунках відповідача коштів, необхідних для погашення суми податкового боргу з податку на додану вартість в розмірі 72718,40 грн, в зв'язку з чим просив надати дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, у відповідності з вимогами статті 95 Податкового кодексу України.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, надав клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, хоча в матеріалах справи наявні докази, що він належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов до висновку про задоволення позовних вимог, з наступних підстав.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ПБК Сота" (код ЄДРПОУ 30668755) зареєстровано як юридична особа 29 грудня 1999 року, номер запису в ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців 1 588 120 0000 003639 (а.с. 8-9).

Як платник податків ТОВ "ПБК Сота" знаходиться на обліку в ДПІ у м. Полтаві з 05 січня 2000 року за №4857 та є платником податку на додану вартість (а.с. 15).

Згідно наданого позивачем обґрунтованого розрахунку суми заборгованості (а.с. 7) за ТОВ "ПБК Сота" рахується податковий борг з податку на додану вартість у загальному розмірі 72718,40 грн.

Статтею 203 розділу V "Податок на додану вартість" Податкового кодексу України визначено, що податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Як слідує з матеріалів справи, відповідачем подано до податкового органу наступні декларації з податку на додану вартість, а саме:

18 грудня 2012 року відповідач подав до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби податкову декларацію з податку на додану вартість за листопад 2012 року, згідно якої сума самостійно визначеного платником податкового зобов'язання склала 1780 грн. (а.с. 24-25);

03 січня 2013 року відповідач подав до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість за січень 2013 року, згідно якої сума штрафу, нарахована платником самостійно у зв'язку з виправленням помилки складає 1 грн. (а.с. 26-28);

17 січня 2013 року відповідач подав до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби податкову декларацію з податку на додану вартість за грудень 2012 року, згідно якої сума самостійно визначеного платником податкового зобов'язання склала 2166 грн. (а.с. 29-30).

Відповідно до пункту 54.1. статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до пункту 56.11 Податкового кодексу України не підлягає оскарженню податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Згідно із пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Таким чином, суми грошових зобов'язань визначені у вказаних вище податкових деклараціях із податку на додану вартість, вважаються узгодженими та підлягали сплаті у встановлений строк.

Крім того, ДПІ у м. Полтаві проведено перевірку ТОВ "ПБК Сота" з питань правомірності формування податкового кредиту по взаємовідносинах з ПП "Екобудсервіс-Плюс" та правомірності формування податкових зобов'язань за період квітень 2010 року - грудень 2010 року, за результатами якої складено акт від 15 листопада 2011 року №8769/23-6/30668755 (а.с. 22-23).

На підставі даного акта перевірки контролюючим органом 23 листопада 2011 року прийнято податкове повідомлення-рішення №000208230, яким відповідачу збільшено суму грошового зобов'язання за основним платежем в розмірі 58630,97 грн. та за штрафними санкціями в розмірі 14657,74 грн. (а.с.20).

Позивач не погодився з податковим повідомленням - рішенням від 23 листопада 2011 року №000208230 оскаржив його до суду.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 19 січня 2012 року у справі №2а-1670/10860/11 за позовом Товариства з обмежено відповідальністю "ПБК Сота" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві, третя особа: Приватне підприємство "Екобудсервіс-Плюс" про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0002082305 від 23 листопада 2011 року в задоволенні позовних вимог відмовлено (а.с. 35-42).

В силу положень статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України зазначене судове рішення набрало законної сили.

Частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до частини другої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Таким чином, правомірність податкового повідомлення-рішеня №0002082305 від 23 листопада 2011 року встановлена судовим рішенням, яке набрало законної сили.

Відповідно до положень пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Відтак, сума податкового зобов'язання з податку на додану вартість, визначена відповідачу зазначеним вище податковим повідомленням-рішенням, є узгодженою.

Водночас, суму узгодженого грошового зобов'язання за вказаним податковим повідомленням-рішенням зменшено за рахунок переплати платником податків зобов'язань попередніх звітних ( податкових) періодів в розмірі 4534,93 грн.

Таким чином, за відповідачем рахувався податковий борг з податку на додану вартість у загальному розмірі 72718,40 грн.

Відповідно до пункту 59.1. статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання (пункт 59.3 статті 59 Податкового кодексу України).

Із матеріалів справи слідує, що державною податковою інспекцією сформовано та направлено на адресу відповідача податкову вимогу № 53 від 10 січня 2013 року (а.с. 11).

Відповідно до пункту 59.5. статті 59 Податкового кодексу України у разі, коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Згідно пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття органом державної податкової служби рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення органу державної податкової служби підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою органу державної податкової служби. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Із матеріалів справи вбачається, що позивачем були здійсненні заходи, що передують продажу майна платника податків, а саме, здійснено заходи по стягненню коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків.

Встановлено, що позивач звертався до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до ТОВ "ПБК Сота" про стягнення коштів з рахунків у банках, що обслуговують платника у загальному розмірі 72718 грн. 40 коп.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 27 травня 2013 року в адміністративній справі №816/2345/13-а адміністративний позов Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПБК СОТА" про стягнення коштів з рахунків платника податків за податковим боргом задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПБК СОТА" (код ЄДРПОУ 30668755; вул. Шевченка, 12а, кв. 11, м. Полтава, Полтавська область, 36011) кошти з рахунків у банках (Полтавське ГРУ ПАТ "КБ "ПриватБанк", м. Полтава (МФО 331401): р/р №26053054600077 (українська гривня), №26004060035339 (українська гривня)) на суму податкового боргу зі сплати податку на додану вартість в розмірі 72 718 (сімдесят дві тисячі сімсот вісімнадцять) гривень 40 (сорок) копійок на р/р 31117029700002, код бюджетної класифікації платежу 14010100, одержувач - УДКС України у м. Полтаві, код ЄДРПОУ 38019510, банк одержувача: ГУДКС України у Полтавській області, МФО 831019 (а.с. 43-46).

В силу положень статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України зазначене судове рішення набрало законної сили.

Частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Матеріали справи містять копії інкасових доручень направлених податковим органом до банківських установ про стягнення із рахунків відповідача сум заборгованості, але повернутих банківськими установами з відміткою про відсутність коштів на рахунку (а.с. 17).

Отже, із наведеного вбачається, що позивач здійснив заходи, що передують здійсненню заходів щодо продажу майна платника податків, проте, податковий орган позбавлений можливості погасити податковий борг відповідача перед державним бюджетом України через відсутність коштів, які перебувають у його власності.

Підпунктом 14.1.155 пунктом 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що податкова застава - це спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов'язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом. Податкова застава виникає на підставах, встановлених цим Кодексом.

Тобто, здійснення передбачених статтею 95 Податкового кодексу України заходів щодо стягнення податкового боргу шляхом продажу майна платника податків можливе за умови якщо на це майно поширена податкова застава на підставах та умовах визначених саме Податковим кодексом України.

Відповідно до пункту 87.1 статті 87 Податкового кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

У відповідності до пункту 87.2 статті 87 Податкового кодексу України встановлено, що джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

З метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу, про що зазначено у пункті 88.1 статті 88 Податкового кодексу України.

Згідно пункту 88.2 вказаної статті, право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.

При цьому, відповідно до пункту 89.1 статті 89 Податкового кодексу України, встановлено, що право податкової застави виникає у разі:

- несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку;

- несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

Як зазначено, відповідач має податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 72718 грн. 40 коп., а тому факт наявності у позивача права податкової застави є безспірним.

Пунктом 89.2 статті 89 Податкового кодексу України встановлено, що з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому. У разі якщо балансова вартість майна, на яке поширюється податкова застава, є меншою ніж сума податкового боргу платника податків, право податкової застави поширюється на таке майно.

Із наведеного вбачається, що податковий орган може поширити податкову заставу на будь-яке майно платника податків, крім передбачених випадків, а також на майно, яке платник податків набуде у майбутньому.

При цьому, встановлено обмеження, згідно якого податкова застава поширюється на майно, балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків.

Пунктом 89.3 статті 89 Податкового кодексу визначено, що майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.

До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.

Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг.

Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом державної податкової служби.

Відмова платника податків від підписання акта опису майна, на яке поширюється право податкової застави, не звільняє такого платника податків від поширення права податкової застави на описане майно. У такому випадку опис здійснюється у присутності не менше як двох понятих.

Отже, на виконання вищезазначених норм, позивачем надано копію рішення від 05 лютого 2013 року про опис майна у податкову заставу та акт опису майна у податкову заставу № 11 від 05 лютого 2013 року (а.с. 16).

Згідно витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, на підставі акту опису майна від №11 від 05 лютого 2013 року позивачем зареєстровані відповідні обтяження (а.с. 10).

Враховуючи те, що податкова заборгованість відповідача по податку на додану вартість у загальному розмірі 72718 грн.40 коп. в повному обсязі не сплачена у зв'язку із відсутністю коштів на рахунках платника, то в силу статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України доведеним є факт наявності права у Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області вимагати надання дозволу на погашення податкового боргу в розмірі 72718 грн.40 коп. за рахунок майна, що перебуває в податковій заставі.

Відповідачем у справі під час розгляду справи доказів на підтвердження факту наявності коштів на рахунках не надано. Борг на момент розгляду справи відповідачем не погашений, що підтверджується витягом з облікової картки платника податку - відповідача.

З огляду на викладене та беручи до уваги, що позивач позбавлений можливості здійснити заходи по стягненню коштів з рахунків платника податків у банках, які передують здійсненню заходів щодо продажу майна платника податків, через відсутність коштів на розрахункових рахунках відповідача у банках, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню, та вважає за необхідне надати дозвіл Державній податковій інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області на погашення податкового боргу ТОВ "ПБК Сота" в загальному розмірі 72718,40 грн. за рахунок майна ТОВ "ПБК Сота", що перебуває у податковій заставі.

Відповідно до частини четвертої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області до Товариства з обмеженою відповідальністю " ПБК СОТА " про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі задовольнити.

Надати дозвіл Державній податковій інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області (код ЄДРПОУ 38719450) на погашення податкового боргу Товариства з обмеженою відповідальністю " ПБК СОТА " (код ЄДРПОУ 30668755, вул. Шевченка, 12-А кв. 11, м. полтава, 36011) в розмірі 72 718,40 грн (сімдесят дві тисячі сімсот вісімнадцять гривень сорок копійок) за рахунок майна Товариства з обмеженою відповідальністю " ПБК СОТА ", що перебуває у податковій заставі.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 11 грудня 2013 року.

Суддя С.О. Удовіченко