Рішення

від 13.05.2009 по справі 4/49/09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

4/49/09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "13" травня 2009 р.                                                 Справа №  4/49/09

Позивач           Товариство з обмеженою відповідальністю “Автосервіс-Т”

                         юридична адреса: с. Радгоспне, 28, Харківський р-н, Харківська обл., 62421

                         поштова адреса: вул. Зоологічна, 5-А, м. Київ, 04119

Відповідач       Товариство з обмеженою відповідальністю “Автодрим”

                         вул. Нікольська, 16-а, м. Миколаїв, 54000

Суддя   Дубова Т.М.

ПРИСУТНІ:

Від позивача                   – Лузан М.О. довіреність від 11.04.09р.

Від відповідача      – не з'явився

СУТЬ СПОРУ: стягнення в сумі 30262,60 грн., з яких: 25270,00 грн. основного боргу, 1972,00грн. штрафу, 2537,89 грн. збитків від інфляції за період з 07.09.08р. по 31.12.08р., 482,71 грн. –3 % річних за період з 07.09.08р. по 26.01.09р.

Відповідач про час судового засідання повідомлений належним за адресою згідно витягу з ЄДРПОУ (арк.спр. 29), але відзив та витребувані ухвалами суду від 25.02.09р., від 24.03.09р. документи не надав, представник в судове засіданні без поважних причин не з'явився. Ухвали суду повернулись до суду з відміткою поштової установи про відсутність відповідача за визначеною адресою.

Розглянувши матеріали справи, на підставі ст.75 ГПК України за наявними документами, заслухавши пояснення представника позивача, суд –

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 30262,60 грн., з яких: 25270,00 грн. основного боргу, 1972,00грн.-штрафу,              2537,89 грн. збитків від інфляції за період з 07.09.08р. по 31.12.08р., 482,71 грн. –3 % річних за період з 07.09.08р. по 26.01.09р.

Розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги  обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю, виходячи з наступного:

20.02.2008р. сторони уклали договір поставки № АТ/П 003-08, згідно якого позивач зобов'язаний поставити автомобілі FAW (товар), а відповідач отримати і оплатити їх.

Найменування, кількість, асортимент, ціна й загальна вартість товару (автомобіль FAW -1061-K28L5R5-1111-П, рік випуску - 2008, кількість - 1 шт., загальна вартість –                 98 600,00 грн., погоджена сторонами в усному порядку.

Порядок оплати сторони узгодили в пункті 3.2 договору , згідно якого за поставку партії товару відповідач  здійснює 100% передоплату на рахунок позивача після одержання від останнього рахунку-фактури, що дійсний протягом 2-х банківських днів (арк.спр. 10).

04.09.2008р. позивачем був виставлений відповідачу рахунок  № 099ФАВ на оплату вартості автомобіля FAW -1061-K28L5R5-1111-П у сумі 98600,00грн., який відповідач повинен був оплатити   до 06.09. 08р. (арк.спр. 13).

Згідно акту прийому-передачі до договору зберігання автомобілів від 22.09.08  (арк.спр. 17), підписаного представниками та скріплених печатками обох сторін, позивач  передав автомобіль відповідно до умов договору, а відповідач прийняв товар вартістю 101600,00грн.

Відповідно до п. 2.1 договору поставки № АТ/П 003-08 від 20.02.08р. позивач постачає відповідачу товар за оптовими цінами зі знижкою в зв'язку з великим обсягом закупівель продукції зі сторони відповідача. Тому, ціна –101 600,00 грн., вказана в акті прийому-передачі є ціною реалізації транспортного засобу в роздрібній мережі кінцевим покупцям, а сума, вказана в рахунку № 099ФАВ від 04.09.2008р. (98 600,00 грн.) - це оптова ціна автомобіля зі знижкою, про що позивач зазначив у додаткових поясненнях. (а.с.39)  

20.02.2008р. сторони уклали договір про відповідальне зберігання автомобілів          № АТ/Х 012-08, відповідно до якого позивач передав, а відповідач прийняв на відповідальне зберігання автомобіль FAW СА-1061, шасі № 0096879  на строк до 31.12.08р. (арк.спр.30-32).  

Відповідач свої зобов'язання за договором належним чином не виконав, за поставлений товар розрахувався частково в сумі 9860,00 грн. - 04.09.2008р. та 63470,00грн. - 13.10.2008р., про що свідчать виписки з банківського рахунку позивача (арк.спр. 19,21).

Листом № 17/10-1 від 17.10.2008р. відповідач гарантував позивачу сплатити заборгованість за автомобіль  FAW СА-1061 у сумі 25000,00 грн. в строк до 31.10.2008р. на підставі рахунку №  099ФАВ від 04.09.2008р. (арк.спр. 14), але свої обов'язки щодо оплати поставленого товару не виконав.

Пунктом 3.3. договору про відповідальне зберігання автомобілів сторони визначили, що замовник має право достроково вимагати повернення переданих автомобілів.

24.11.08р. позивач звернувся до відповідача з вимогою перерахувати на його рахунок існуючу заборгованість в розмірі 25000,00 грн., а також штраф в розмірі                1972,00 грн. в строк до 28.11.2008р., проте відповідач залишив претензію без розгляду, заборгованість не оплатив.

Згідно ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Враховуючи, що відповідач свої обов'язки щодо оплати поставленого товару належним чином не виконав, залишок боргу станом на час розгляду справи склав            25270,00 грн., які позивач просить стягнути на підставі ст. 193 ГК України.

Згідно ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або  прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

За прострочення виконання грошового зобов'язання позивачем нараховані за термін з 07.09.08р. по 31.12.08р. збитки від інфляції у сумі 2537,89 грн., 3% річні за період з 07.09.08р. по 26.01.09р. у сумі 482,71 грн., штраф 2% в сумі 1972,00грн. за порушення умов договору.

Відповідно до ст.ст. 526, 530, 625 ЦК України зобов'язання повинно виконуватись належним чином відповідно до  умов  договору або вимог ЦК України. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Відповідач свої обов'язки за договором належним чином не виконав, доказів погашення заборгованості в повному обсязі станом на час розгляду справи не надав.

Оскільки визначені нарахування підтверджені розрахунками позивача (арк.спр.3), відповідачем не заперечені, розмір штрафу 2% від вартості товару узгоджений п. 5.3 договору від 20.02.08р., позов в цій частині підлягає задоволенню повністю на підставі ст.ст. 536, 551, 611, 625 ЦК України, згідно яких в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплати неустойки. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі.

Ухвалами суду відповідача неодноразово було зобов'язано надати відзив по суті позовної заяви. Згідно витягу з ЄРЮОФОП (арк.спр. 29) відповідач зареєстрував юридичну адресу: вул. Нікольська, 16-а, м. Миколаїв, але ухвали суду від 25.02.09р., 24.03.09р. повернулись з відміткою поштової установи про відсутність відповідача за юридичною адресою. Між тим, згідно ст. 93 ЦК України місцезнаходженням  юридичної особи є адреса органу або особи,  які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені. Норми ГПК України не передбачають  розшук судом, або стороною по справі фактичного місця знаходження іншої сторони.

Згідно ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як підставу своїх вимог або заперечень. Відповідач своїм правом не скористався, доказів погашення боргу станом на час розгляду справи не надав.

Виходячи з викладеного, позов підлягає задоволенню повністю, судові витрати слід віднести за рахунок відповідача.

Керуючись  ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд –

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Автодрим” (вул. Нікольська, 16-а, м. Миколаїв, код 34375535) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Автосервіс-Т” (с. Радгоспне, 28, Харківський р-н, Харківська обл., код 34265200) суму 25270,00 грн. основного боргу, 1972,00грн. –2% штрафу, 2537,89 грн. збитків від інфляції, 482,71 грн. –3 % річних, 302,63 грн. держмита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати позивачу.

Рішення може бути оскаржене у 10-денний строк.

   Суддя                                                        Т.М.Дубова