4/064-09
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 230-31-77
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Р І Ш Е Н Н Я
"14" квітня 2009 р. Справа № 4/064-09
Господарський суд Київської області у складі судді Щоткіна О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
За позовом Приватного підприємства «Проспер», с. Кодня, Житомирського р-ну
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Скло-пласт»,
смт. Бородянка
про стягнення 21237,20 грн.
за участю представників:
від позивача Доронін А.О.- предст., дов. від 20.08.2008р.
від відповідача не з'явився;
Обставини справи:
Приватним підприємством «Проспер»(далі позивач) заявлено позов до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Скло-пласт»(далі відповідач) про стягнення суми заборгованості за невиконання умов договору від 16.01.2007р. поставки врозмірі 21 237,20 грн., з яких 13579,58 грн. борг, 5421,59 грн. індекс інфляції, 642, 88 грн. -3% річних, 593,15 грн. пеня та 1 000 грн. юридичних послуг.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав своїх зобов'язань за договором поставки від 16.01.2007р., а саме: не оплатив вартість поставленого йому товару.
Ухвалою господарського суду Київської області від 02.03.2009р. було порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 31.03.2009р..
У зв'язку з неявкою представника відповідача в судове засідання 31.03.2009р., розгляд справи було відкладено на 14.04.2009р.
Враховуючи, що представник відповідача двічі в засідання суду не з'явився, відзиву на позовну заяву не надав, справа відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України розглядається за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача суд,
встановив:
16 січня 2007 року між Приватним підприємством «Проспер»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Скло-пласт»було укладено договір поставки (далі –Договір), відповідно до якого, позивач (продавець) зобов'язується поставити та передати у власність відповідача (покупця) товар (обладнання для виробництва склопакетів) разом з усіма його складовими при належностями та документами, що його стосується, а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його на умовах, визначених цим договором.
Відповідно до п.п. 2.1 Договору ціна товару зазначається у рахунку-фактурі та видаткових накладних продавця в національній валюті України.
На виконання зазначеного Договору позивачем була проведена поставка відповідачу товару, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями видаткових накладних № РН-0000132 від 30.03.2007р.,№ РН-0000206 від 14.05.2007р.,№ РН-0000235 від 31.05.2007р. Всього на загальну суму 459 714, 04 грн.
Факт отримання вказаного товару підтверджується належно оформленими копіями довіреностей Серії ЯНК № 637709 від 22.03.2007р., Серії ЯНК № 637710 від 14.05.2007р., Серії ЯНК № 637713 від 31.05.2007р., виданих на ім'я Сміщук Віктора Петровича.
У відповідності до п. 2.3. договору загальна вартість договору визначається, виходячи із сумарних цін на товар, відвантажений відповідачу.
Згідно п. 4.2. договору сторони узгодили, що розрахунки за передану партію товару проводитимуться покупцем у один із таких способів: попередня оплата у розмірі 100% вартості товару.
Проте, в порушення своїх договірних зобов'язань, відповідач не повністю оплатив вартість отриманого товару, а отже неналежним чином виконав зобов'язання за договором від 16.01.2007р.
У зв'язку з тим, що відповідач самостійно не погасив заборгованість, позивачем на адресу відповідача було направлено претензію № 87 від 02.09.2008р. з вимогою погасити дану заборгованість та на протязі 7-денного строку підписати акт звірки взаєморозрахунків.
Дана претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення, а акт без підписання.
Оскільки матеріалами справи підтверджено факт поставки, а відповідачем факт отримання товару, за який останній в повному обсязі не розрахувався, та, в свою чергу, доказів повної оплати товару в судове засідання не надав, вимога позивача про стягнення заборгованості в розмірі 13 579, 58 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню в повному обсязі.
Згідно частини першої та частини сьомої статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Частиною 2 статті 712 Цивільного кодексу України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Приписами пункту 2 статті 692 Цивільного кодексу України передбачено: покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
А тому вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 13 579, 58 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до розрахунку позивача інфляційні втрати складають 5421,59 грн., три проценти річних з простроченої суми складають 642,88 грн.
Розрахунок позивача трьох процентів річних та інфляційних відповідає вимогам законодавства та обставинам справи, а тому вимога щодо стягнення трьох процентів річних з простроченої суми в розмірі 642,88 грн. та 5421, 59 грн. інфляційних втрат підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання, або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Пунктом 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Відповідно до п. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до п. 6.2 Договору, у випадку недотримання покупцем строків оплати товару, визначених розділом 4 договору, постачальник вправі стягнути з покупця пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на період настання моменту платежу за кожен пропущений день від суми заборгованості, яка за розрахунком позивача становить 593,15 грн.
Даний розрахунок є арифметично вірним, а тому штрафні санкції у розмірі 593, 15 грн. підлягають задоволенню повністю.
За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги Товариства Приватного підприємства «Проспер»про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Скло-пласт»основної заборгованості за поставлений товар в розмірі 13 579, 58 грн., а також 5421,59 грн. - інфляційних втрат, 642,88 грн. 3% річних та 593,15 грн. пені, є обґрунтованими, документально підтверджуються, і відповідно підлягають задоволенню.
Щодо стягнення витрат на послуги юриста в сумі 1000 грн. відповідно до договору про надання юридичних послуг від 01.11.2008р., слід зауважити наступне: приписами статті 44 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Послуги юриста не є судовими витратами з огляду на вимоги статті 44 Господарського процесуального кодексу України, і відповідно згадана вимога задоволенню не підлягає.
Витрати по сплаті державного мита відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 44 Господарського процесуального кодексу України судом покладаються на відповідача.
Враховуючи вищезазначене, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 22, 44, 49, 82-84, 116, Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,
вирішив:
Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Скло-пласт», (07800, Київська обл., Бородянський р-н, смт. Бородянка, вул.. Польова, 5-б, код ЄДРПОУ 34571120) на користь Приватного підприємства «Проспер»(12452, Житомирська обл., Житомирський р-н, с. Кодня, вул.. Вокзальна, 2, код ЄДРПОУ 24701635) –13 579 (тринадцять тисяч п'ятсот сімдесят дев'ять) грн. 58 коп. боргу, 5421 (п'ять тисяч чотириста двадцять одну) грн.. 59 коп. інфляційних втрат, 642 (шістсот сорок дві) грн.. 88 коп. 3% річних, 593 (п'ятсот дев'яносто три) грн.. 15 коп. пені, 202 (двісті дві) грн.. 37 коп. державного мита та 112(сто дванадцять) грн.. 44 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя Щоткін О.В.
Суд | Господарський суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 14.04.2009 |
Оприлюднено | 19.05.2009 |
Номер документу | 3594391 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Київської області
Щоткін О.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні