Рішення

від 07.05.2009 по справі 4/55/09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

4/55/09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "07" травня 2009 р.                                                 Справа №  4/55/09

Позивач           Товариство з обмеженою відповідальністю

 “Миколаївський глиноземний завод”

                         пр-т Жовтневий, 471, м. Миколаїв, 54051

Відповідач               Товариство з обмеженою відповідальністю “УК-СИСТЕМ”

              юридична адреса: вул. Торгова, 133, м. Миколаїв, 54050

                     адреса для листування: пр-т Корабелов, 16/1, кв.20, м. Миколаїв, 54052

Суддя   Дубова Т.М.

ПРИСУТНІ:

Від позивача                    - Шевченко М.С. довіреність № 2198/101-05-117-05 від 22.09.08р.

Від відповідача           - не з'явився

СУТЬ СПОРУ: стягнення боргу у сумі 90286,47 грн., з яких: 59666,50 грн. основного боргу, 3322,52 грн. - 24% річних станом на 20.02.09р. та  50%  штрафу в сумі 27287,45 грн.

Відповідач належним чином про час судового засідання повідомлений за юридичною адресою, але в судове засідання не з'явився. У відзиві, борг за жовтень та листопад 2008 року у сумі 90286,47 грн. не визнав, оскільки вважає, що максимальна орендна плата складає 20098,08 грн.

Розглянувши матеріали справи, на підставі ст.75 ГПК України за наявними документами, заслухавши пояснення представника позивача, суд –

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом і просить стягнути з відповідача 59666,50 грн. основного боргу по орендній платі за договором найма № 194-Н від 01.12.07р. за період з вересня по листопад 2008р., 3322,52 грн. - 24% річних станом на 20.02.09р. та  50%  штрафу в сумі 27287,45 грн.

Розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, але підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного:

01.12.2007р. сторони уклали договір найма № 194-Н (арк.спр. 9-12), згідно якого позивач зобов'язався передати у строкове платне користування майно, вказане в п.1.1 договору, а відповідач прийняти та сплачувати орендну плату за користування майном на умовах визначених договором.

01.12.07р. сторони склали акт прийому передачі основних фондів, згідно якого відповідач прийняв визначене в договорі майно (арк.спр.29).

Розділом 3 договору передбачено порядок внесення орендної плати відповідачем не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним та оплати змінних витрат.

Підставою для оплати був передбачений рахунок виставлений орендодавцем. Розмір орендної плати майна складав 20098,08 грн. відповідно до додатку № 1, при цьому змінні витрати щомісячно уточнюються по кількості та ціні.

Згідно ст.ст. 285, 286 ГК України орендар зобов'язаний берегти орендоване майно відповідно до  умов договору, запобігаючи його псуванню або пошкодженню, та своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату. Орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Орендна плата встановлюється у грошовій формі. Залежно від специфіки виробничої діяльності орендаря орендна плата за згодою сторін може встановлюватися в натуральній або грошово-натуральній формі. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Вказані умови договору щодо сплати орендної плати відповідачем не були виконані, 06. 10.08р., 03.11.08р., 04.12.08р. відповідачу рекомендованими листами були надіслані рахунки за вересень, жовтень, листопад 2008 року на суми 18552,90 грн., 18428,08грн., 17593,91 грн., які відповідач не оплатив.

Таким чином, станом на час подання позову борг склав 59666,50 грн., які позивач просить стягнути на підставі ст. 193 ГК України.

Відповідач доказів погашення заборгованості суду не надав.

В п. 6.1 договору сторони передбачили відповідальність наймача за порушення строків перерахування орендної плати у вигляді штрафу 50 % від простроченої суми, а також 20 % річних.

Згідно ст. 216, 230 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Сплата штрафних санкцій за порушення зобов'язання, а також відшкодування збитків не звільняють правопорушника без згоди другої сторони від виконання прийнятих зобов'язань у натурі. Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Виходячи з викладеного, штраф в сумі 27287,45 грн., що складає 50 % від суми боргу 59666,50 грн. орендної плати підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до ст.ст. 526, 625 ЦК України зобов'язання повинно виконуватись належним чином. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За прострочення виконання грошового зобов'язання позивачем нараховано    24 % річних у сумі 3322,52 грн. станом на 20.02.09р. щодо кожного рахунку, які підлягають задоволенню частково в сумі 2777,10 грн. на підставі ст.ст. 536, 625 ЦК України, оскільки, розмір відсотків, узгоджений сторонами в п.6.1. договору становить 20%.

Згідно ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як підставу своїх вимог або заперечень. Заперечення відповідача судом не приймаються до уваги, оскільки борг стягується за термін з вересня по листопад 2008року, тобто за 3 місяці, з урахуванням річних та штрафних санкцій, узгоджених сторонами в договорі.

Виходячи з викладеного, позов підлягає задоволенню частково, судові витрати слід віднести пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85  ГПК України, господарський суд,  –

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “УК-СИСТЕМ” (вул. Торгова, 133, м. Миколаїв, код 33514868) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Миколаївський глиноземний завод” (пр-т Жовтневий, 471, м. Миколаїв, код 24368443) суму 59666,50 грн. основного боргу, 27287,45 грн. 50%  штрафу, 2777,10 - 20% річних,  897,26 грн. держмита та 117, 27 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу .

Наказ видати позивачу.

На суму 555,42 грн. 20% річних в позові відмовити.

Рішення може бути оскаржене у 10-дений строк.

   Суддя                                                        Т.М.Дубова