Рішення

від 09.12.2013 по справі 906/1670/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "09" грудня 2013 р. Справа № 906/1670/13

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Сікорської Н.А.

за участю представників сторін:

від позивача: Баленко І.В. - представник за довіреністю №123 від 31.10.2013р.,

від відповідача: не з'явився,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергозберігаючі технології 2010" (м.Київ)

до Районного малого комунального ремонтно-експлуатаційного підприємства (с.Мирне, Бердичівський район, Житомирська область)

про стягнення 35168,87 грн.

Позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача 35168,87 грн., з яких 31998,00 грн. основного боргу; 2373,99 грн. пені; 796,88 грн. 3 % річних.

Ухвалою господарського суду від 13.11.2013р. порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 26.11.2013р.

Ухвалою господарського суду від 26.11.2013р. відкладено розгляд справи на 09.12.2013р.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, з підстав викладених у позовній заяві. Повідомив, що станом на 09.12.2013р. сума основного боргу відповідача не змінилася.

Відповідач повноважного представника в судове засідання не направив, вимоги ухвал від 13.11.2013р. та 26.11.2013р. не виконав, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином за адресою: 13300, Житомирська область, Бердичівський район, с. Мирне, вул. Володарського, 151 А, що підтверджується реєстром господарського суду на відправку рекомендованої з повідомленням кореспонденції (а.с. 42).

Згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 03.12.2013р. в реєстрі значиться Районне мале комунальне ремонтно-експлуатаційне підприємство, за адресою: 13300, Житомирська область, Бердичівський район, с. Мирне, вул. Володарського, 151 А (а.с. 43-44).

Вирішення спору здійснюється за наявними у справі матеріалами відповідно до ст.75 ГПК України.

Заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

03.09.2012р. між ТОВ "Енергозберігаючі технології 2010" (підрядник/позивач) та Районним малим комунальним ремонтно-експлуатаційним підприємством (замовник/відповідач) укладено договір №1016 (а.с. 11-13), відповідно до п. 1.1. якого замовник доручає, а підрядник зобов'язується виконати власними і залученими силами і засобами такі види робіт: гідрохімічне очищення системи опалення будівлі Бердичівської РДА (площа Соборна, 23).

Загальна сума договору складає 31998,00грн, у тому числі ПДВ: 5333,00грн. (п. 2.1. договору).

Згідно п. 3.2. договору виконання робіт підрядником та прийняття їх результатів замовником оформлюється актами виконаних робіт за формою КБ-2в та КБ-3.

На виконання умов договору позивачем виконано роботи по гідрохімічному очищення системи опалення на загальну суму 31998,00грн., про що сторонами 14.12.2012р. підписано акт приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2012р. (а.с. 14-18) та довідку про вартість виконаних будівельних робіт за грудень 2012 року (а.с. 19-20).

Умовами п. 3.3. договору сторони визначили, що оплата здійснюється протягом 20 календарних днів з моменту підписання обома сторонами актів виконаних робіт в безготівковій формі шляхом перерахування замовником грошових коштів на поточний рахунок підрядника, але не пізніше 30 грудня 2012р.

Однак відповідач взяті на себе зобов'язання щодо оплати виконаних робіт не виконав.

29.09.2013р. позивачем на адресу відповідача направлялась вимога №1348 від 24.09.2013р. про сплату заборгованості (а.с. 8-9). Факт направлення підтверджується фіскальним чеком та описом вкладення (а.с. 10).

Станом на час розгляду справи має місце заборгованість у розмірі 31998,00грн., що зокрема, підтверджується письмовими поясненнями позивача №1699 від 09.12.2013р. (а.с. 47).

У відповідності з п. 6.4. договору у разі несвоєчасної оплати замовником вартості виконаних підрядником робіт замовник сплачує підряднику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення терміну сплати від суми не перерахованих коштів.

На виконання п. 6.4. договору відповідачу за неналежне виконання договірних зобов'язань позивачем за період з 01.01.2013р. по 01.07.2013р. нараховано пеню в розмірі 2373,99грн.

У відповідності до приписів ст. 625 ЦК України, за неналежне виконання грошового зобов'язання відповідачу за період з 01.01.2013р. по 30.10.2013р. нараховано 3 % річних в розмірі 796,88грн.

Оцінивши в сукупності матеріали справи та пояснення учасника судового процесу, господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи, правовідносини між сторонами виникли на підставі договору підряду.

Відповідно ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Нормою ст.525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Згідно ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Так, матеріалами справи підтверджується факт виконання робіт передбачених договором, що вказує на належне виконання зобов'язання з боку позивача, та факт невиконання договірних зобов'язань відповідачем.

Тому, вимоги позивача в частині стягнення основного боргу в сумі 31998,00грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо вимог про стягнення з відповідача 2373,99грн. пені, розрахунок якої проведено за період з 01.01.2013р. по 01.07.2013р. суд зазначає наступне.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. (ч. 6 ст. 232 ГК України).

Враховуючи встановлений ч. 6 ст. 232 ГК України строк та умови договору, правомірним є нарахування пені в межах шестимісячного строку з наступного дня, коли зобов'язання мало бути виконано, а саме за період з 31.12.2012р. по 30.06.2013р., тобто позивач неправомірно нарахував пеню за 01.07.2013 р.

Виходячи із суми боргу, враховуючи, визначений позивачем початок періоду нарахування пені - 01.01.2013 р. та закінчення періоду нарахування пені - 30.06.2013 р., господарським судом проведено розрахунок пені, яка становить2361,72грн.

Таким чином, 12,27грн. пені (2373,99грн. - 2361,72грн.) заявлені позивачем безпідставно, а тому в їх задоволенні суд відмовляє.

Щодо вимог про стягнення з відповідача 796,88грн. 3 % річних нарахованих з 01.01.2013р. по 30.10.2013 р. суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити, зокрема, три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок 3 % річних, суд встановив, що їх нараховано відповідно до норм чинного законодавства та арифметично вірно.

З огляду на викладене, задоволенню підлягають позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 31998,00грн. основного боргу, 2361,72грн. пені та 796,88грн. 3 % річних.

В частині стягнення з відповідача 12,27грн. пені господарський суд відмовляє за безпідставністю.

Судовий збір покладається на відповідача пропорційно розміру обґрунтовано заявлених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Районного малого комунального ремонтно-експлуатаційного підприємства (13300, Житомирська область, Бердичівський район, с. Мирне, вул. Володарського, 151 А, ідентифікаційний код 31763084)

на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергозберігаючі технології 2010" (01015, м.Київ, вул. Цитадельна, 7, ідентифікаційний код 37100186):

- 31998,00 грн. основного боргу;

- 2361,72 грн. пені;

- 796,88 грн. 3 % річних;

- 1719,90 грн. судового збору.

3. В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 11.12.13

Суддя Сікорська Н.А.

Друк:

1 - в справу

2 - відповідачу (рек. з пов.)