Рішення

від 04.12.2013 по справі 916/2947/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"04" грудня 2013 р.Справа № 916/2947/13

Господарський суд Одеської області у складі:

судді Зайцева Ю.О.

при секретарі судового засідання Шалапській М.О.

за участю представників сторін:

Від прокуратури: Пшенічко С.О. (за посвідченням№012370 від 01.11.2012 р.);

Від позивача: не з'явився;

Від відповідача: не з'явився;

Від третьої особи ДП "ОМТП": Кукурузенко А.О. (довіреність №020/7-680 від 25.06.2013р.)

Від третьої особи Одеської філії ДП "АМПТ": Орешкова Н.В. (довіреність №б/н від 28.08.2013 р.).

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Чорноморської прокуратури з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері Одеської області в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Одеській області до відповідача Публічного акціонерного товариства "Аграрна компанія "Інвестиції України", за участю третіх осіб на стороні позивача, яки не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Державного підприємства "Одеський морський торговельний порт", Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Одеської філії, про стягнення заборгованості по орендній платі в розмірі 5844 грн.56коп., розірвання договору, зобов'язання повернути майно,

ВСТАНОВИВ:

Суть спору : 30.10.2013 р. Чорноморська прокуратура з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері Одеської області звернулась в інтересах держави в особі, якою є Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській області до господарського суду Одеської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Аграрна компанія "Інвестиції України", в якій просив господарський суд Одеської області стягнути з відповідача заборгованість по орендній платі в розмірі 5844 грн. 56коп., розірвання договору, зобов'язання повернути майно.

Ухвалою від 01.11.2013 р. за вказаним позовом суддею господарського суду Одеської області Зайцевим Ю.О. порушено провадження № 916/2974/13 та призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 18 листопада 2013 року.

Ухвалою господарського суду від 18.11.2013 р. відповідно до вимог ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладено на 25.11.2013 р.

В судовому засіданні 18 листопада 2013 р. за клопотанням представника прокуратури до матеріалів справи залучено витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АВ№545995 від 14.11.2013 р.

29.11.2013 р. представником прокуратури подані уточнення позову, відповідно до змісту яких РВ ФДМУ по Одеській області просить суд зобов'язати ПАТ «Аграрна компанія «Інвестиції України» повернути ДП «Адміністрація морських портів України» в особі Адміністрації Одеського морського порту за актом приймання-передачі нежитлове приміщення 3-го рівня будівлі пасажирського комплексу Одеського морського вокзалу (інв. 073000) загальною площею 12,20 кв.м., за адресою м. Одеса, вул. Приморська 6.

Відповідач про час та місце судового засідання повідомлений належним чином шляхом надсилання судових ухвал на адресу, зазначену в позовній заяві та у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АВ№456991 від 08.08.2013 р. Відповідач в судові засідання представника не направив, про поважність причин відсутності не повідомило, правом на відзив в порядку ст. 59 ГПК України не скористалось.

Відповідно до п. 32 Інформаційного листа ВГСУ від 29 вересня 2009 року № 01-08/350 "Про деякі питання, порушені в доповідних записках господарських судів України у першому півріччі 2009 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України" викладена правова позиція, згідно якої відмітка про відправку процесуального документа суду на зворотньому аркуші у лівому нижньому куті першого примірника процесуального документа є підтвердженням розсилання процесуального документа сторонам у справі та іншим особам, які брали участь у справі, а коли йдеться про ухвалу, де зазначено про час і місце судового засідання, - підтвердженням повідомлення про час і місце такого засідання. При цьому, суд зазначає, що необґрунтоване затягування розгляду справи суперечить вимогам ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

Приймаючи до уваги, що судові відправлення скеровувалися на адресу відповідача визначену в позовній заяві та у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АВ№456991 від 08.08.2013 р., суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

25.11.2013 р. у судовому засіданні після повернення з нарадчої кімнати було проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду в порядку статті 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

28.02.2012 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області та Публічним акціонерним товариством «Аграрна компанія «Інвестиції України» укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, відповідно до якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно, а саме: нежитлове приміщення 3-го рівня будівлі пасажирського комплексу Одеського морського вокзалу (інв.№073000), загальною площею 12, 20 кв.м., за адресою: м. Одеса, вул. Приморська, 6, які знаходяться на балансі ДП «Одеський морський торговельний порт», вартість якого, визначена згідно зі звітом про незалежну оцінку, що була проведена ТОВ «Консалтингова компанія «Бюро оцінки Стефанович», на 01.09.2011 становить 97 650, 00 грн.

Передача Орендодавцем зазначеного об'єкта нерухомості Орендарю підтверджується Актом приймання-передавання державного нерухомого майна, що перебуває на балансі ДП «Одеський морський торговельний порт» від 28 лютого 2012 року.

Відповідно до п.3.1. Договору, орендна плата становить без ПДВ за базовий місяць оренди 1 467, 68 грн. Орендна плата за перший місяць оренди - січень 2012, визначається шляхом коригування орендної плати, яка зазначена в абзаці І цього пункту на індекси інфляції за грудень 2011 року та січень 2012 року.

Згідно з п.3.5. Договору, орендна плата перераховується до державного бюджету та Балансоутримувачу у співвідношенні 70% до 30% щомісяця не пізніше 12 числа місяця наступного за звітним. Одночасно копія платіжного доручення на перерахування орендної плати до державного бюджету 70% надсилається Орендарем Орендодавцеві.

Пунктом 5.3. Договору встановлено, що Орендар зобов'язаний своєчасно й у повному обсязі сплачувати орендну плату. Однак, орендна плата Орендарем своєчасно не вноситься. Згідно з п.3.6. Договору, орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та Балансоутримувачу у визначеному п.3.5. Договору співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Позивач зазначає, що орендарем не сплачено орендодавцю орендну плату за січень, лютий, березень, квітень і травень 2013 року на загальну суму 5 143, 90 грн.

Відповідно до п.9.3 договору, спори, які виникають за договором або в зв'язку з ним, не вирішені шляхом переговорів або в порядку досудового врегулювання, вирішуються в судовому порядку.

З метою врегулювання спору, відповідно до ст. 222 Господарського кодексу України та ст.ст. 5, 6 Господарського процесуального кодексу України, Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області направлено до Публічного акціонерного товариство «Аграрна компанія «Інвестиції України» претензію за №11-05-02630 від 28.05.2013. Однак, відповідачем, у порушення умов договору, вищезазначена заборгованість не сплачена.

У результаті проведеної реорганізації ДП «ОМТП» до ДП «АМПУ» як правонаступника були передані від ДП «ОМТП» певні основні засоби, в тому числі пасажирський комплекс морського вокзалу з інв. № 073000, який знаходиться в користуванні Відповідача відповідно до договору оренди від 28.02.12 р., а також до ДП «АМПУ» як правонаступника ДП «ОМТП» були передані всі права та зобов'язання за договором оренди державного нерухомого майна від 28.02.12 р. (реєстраційний номер ДФ-336).

Отже, починаючи з 13.06.13 р. (дати підписання розподільчого балансу та акта приймання-передачі майна, майнових прав та зобов'язань) Адміністрація є правонаступником ДП «ОМТП» як балансоутримувача та вигодонабувача в певній частині за договором оренди державного нерухомого майна від 28.02.12 р. з відповідними правами та зобов'язаннями.

Таким чином, починаючи з 13.06.13 р., відповідно до умов Договору орендна плата Відповідачем у певній частині мала сплачуватися на користь ДП «АМПУ».

Так, ДП «АМПУ» як балансоутримувачем було виставлено Орендарю рахунки за користування державним нерухомим майном за червень 2013 р. № 340019 від 07.07.2013 р. на суму 441,17 грн, липень 2013 р. № 340074 від 06.08.2013 р. на суму 734,55 грн, серпень 2013 р. № 340125 від 06.09.2013 р. на суму 729,41 грн, вересень 2013 р. №> 340179 від 07.10.2013 р. на суму 729,42 грн і жовтень 2013 року № 340233 від 06.11.2013 р. на суму 732,33 грн.

Однак, у порушення умов Договору, орендна плата за зазначеними рахунками на загальну суму 3 366.88 грн. на користь вже ДП «АМПУ» Орендарем також не сплачена.

З наведених підстав позивач звернувся до господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з відповідача 369 210 грн. 51 коп. заборгованості за оплату виконаних підрідних робіт.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов наступних висновків.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Згідно зі статтею 121 Конституції України одним із завдань прокуратури України є

представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.

Відповідно до статті 20 Закону України "Про прокуратуру" при здійсненні прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів прокурор має право, зокрема, звертатись до суду, з заявами про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб.

Статтею 36-1 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненій прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом.

Однією з форм представництва є звернення до суду з позовами або заявами про захист прав і свобод іншої особи, невизначеного кола осіб, прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави, або про визнання незаконними правових актів, дій чи рішень органів і посадових осіб. Підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

Згідно частини 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд порушує справи за позовними заявами, зокрема, прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Відповідно до положень частини третьої цієї статті прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Стаття 11 ЦК України встановлює, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

Згідно зі ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п'ятої статті 13 цього Кодексу.

Згідно ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, а саме: цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Згідно із ст. 1 ГПК України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених ГПК України заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», до істотних умов договору оренди серед іншого відносяться: об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації), орендна плата з врахуванням її індексації, виконання зобов'язань, страхування орендарем взятого ним в оренду майна, тощо.

Згідно до ст. 19 вказаного закону орендар за користування об'єктом оренди має вносити плату незалежно від наслідків господарської діяльності, а строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

Судом встановлено, що укладеним 28.02.2012 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області та Публічним акціонерним товариством «Аграрна компанія «Інвестиції України» укладено договором оренди нерухомого майна, сторони погодили розмір та строки плати орендної плати за користування таким майном.

Також під час розгляду справи судом встановлено, що відповідачем зазначені умови порушені в частині виконання зобов'язань по своєчасній та повній сплаті орендної плати, з огляду на що вимоги про стягнення з відповідача суми 5844 грн. 56 коп. підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 29 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» за невиконання зобов'язань за договором оренди, в тому числі за зміну або розірвання договору в односторонньому порядку, сторони несуть відповідальність, встановлену законодавчими актами України та договором».

Відповідно до п.3 ст. 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду, арбітражного суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими іктами України.

На підставі ч.ч. 1-2 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

У разі розірвання договору оренди, орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди (п.1. ст. 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»).

Аналогічні положення містить ст.785 ЦК України, відповідно до якої у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Згідно ч.2 ст.795 ЦК України повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст. 43 ГПК України).

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог в повному обсязі, стягнення з Публічного акціонерного товариства "Аграрна компанія "Інвестиції України" стягнення заборгованості по орендній платі в розмірі 5844 грн. 56коп., розірвання договору, зобов'язання повернути майно.

Судові витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача згідно зі ст. ст. 44,49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 33,34,43,44,49,75,82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ :

Позов Чорноморської прокуратури з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері Одеської області в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Одеській області - задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Аграрна компанія "Інвестиції України" (65026, м. Одеса, вул. Приморська, буд. 6, код ЄДРПОУ 3661755) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області (65012, м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, 15, код ЄДРПОУ 20984091) заборгованість по орендній платі в розмірі 5844 (п'ять тисяч вісімсот сорок чотири) грн. 56коп.

Розірвати договір оренди нерухомого майна №б/н від 28.02.2012 р., укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області та Публічним акціонерним товариством «Аграрна компанія «Інвестиції України»

Зобов'язати Публічне акціонерне товариство "Аграрна компанія "Інвестиції України" (65026, м. Одеса, вул. Приморська, буд. 6, код ЄДРПОУ 3661755) повернути Державному підприємству "Адміністрація морських портів України" в особі Адміністрації Одеського морського порту за актом приймання-передачі нежитлове приміщення 3-го рівня будівлі пасажирського комплексу Одеського морського вокзалу (інв.№073000), загальною площею 12,20 кв.м., за адресою: м. Одеса, вул. Приморська, 6.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Аграрна компанія "Інвестиції України" (65026, м. Одеса, вул. Приморська, буд. 6, код ЄДРПОУ 3661755) на користь Державного бюджету України на п/р 31210206783008, одержувач ГУДКУ у Одеській області, код ЄДРПОУ 37607526, банк одержувача ГУ ДКСУ в Одеській області, МФО 828011, КБК 22030001, символ звітності банку 206 - судові витрати в сумі 4014 /чотири тисячі чотирнадцять/ грн. 50 коп.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили

Повний текст рішення складено підписано 09.12.2013 р.

Суддя Зайцев Ю.О.