Постанова

від 06.12.2013 по справі 803/2360/13-а

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2013 року Справа № 803/2360/13-a

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Плахтій Н.Б.,

при секретарі Головатій І.В.,

за участю представника позивача Семенюка О.Ю.,

представника відповідача Осовської Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Євроінтегра» до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Євроінтегра» (далі - ПП «Євроінтегра», позивач) звернулося з позовом до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області (далі - Луцька ОДПІ, відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0009052206 від 30 жовтня 2013 року, яким застосовано до позивача суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 2492,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Луцькою ОДПІ проведено фактичну перевірку ПП «Євроінтегра» з питань додержання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами за період з 01.07.2009 по 30.06.2012 року. Перевіркою встановлено порушення позивачем п.п.1, 2, 12, 13 ч.1 ст.3, ст.6 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» №265/95-ВР від 06.07.1995 року (далі - Закон № 265/95-ВР), які зафіксовані в акті перевірки №45/21-02 від 11.10.2013 року. Зокрема, перевіркою встановлено факт проведення розрахункової операції без застосування РРО, невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків та продаж товару, який не облікований у встановленому законодавством порядку за місцем його реалізації (зберігання), а саме: відсутні накладні на товар.

На підставі акту перевірки №45/21-02 від 11.10.2013 року відповідачем винесене податкове повідомлення-рішення №0009052206 від 30 жовтня 2013 року, яким застосовано до позивача суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 2492,00 грн.

Однак позивач із такими висновками податкового органу не погоджується, заперечує наявність порушень, зафіксованих в акті перевірки №45/21-02 від 11.10.2013 року, а тому застосування відповідачем штрафних (фінансових) санкцій вважає безпідставним. Зокрема, вказує, що при формулюванні замовлення на 2 порції коньяку «Закарпатський» співробітниками податкового органу було виявлено бажання в подальшому придбати і інший товар, а тому бармен мала намір подати все замовлення, після чого провести остаточний розрахунок. Будь-якого наміру не видавати розрахунковий документ у бармена не було. Також зазначає, що конструкція касового апарату не передбачає можливості зберігання коштів безпосередньо в ньому, а місцем проведення розрахунків безпідставно визнано усі порожнини барної стійки, де окрім виручки також зберігались речі працівників кафе. Водночас стверджує, що первинні документи на товар знаходяться за місцем фактичної реєстрації підприємства, що повністю відповідає вимогам бухгалтерського обліку, а копії товаро-супровідних документів були на момент перевірки в кафе, однак не взяті до уваги перевіряючими.

В судовому засіданні представник позивача підтримав доводи, наведені у позовній заяві, просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечила проти задоволення позовних вимог. Відповідач у письмових запереченнях на адміністративний позов вимог позивача не визнав, посилаючись на правомірність висновків податкового органу, зроблених при проведенні перевірки, вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0009052206 від 30 жовтня 2013 року винесене відповідно до вимог чинного законодавства, в зв'язку з чим просить у задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов не підлягає до задоволення з врахуванням наступного.

Судом встановлено, що ПП «Євроінтегра» зареєстроване як юридична особа та є платником податку на додану вартість, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, свідоцтвом №200063696 про реєстрацію платника податку на додану вартість (а.с.11,12). Позивач здійснює діяльність з роздрібної торгівлі алкогольними напоями за адресою: Волинська область, Любомльський район, с.Старовойтово, вул.Прикордонників,1, на підставі ліцензії серії АЕ №171950, виданої 30.04.2013 року Регіональним управлінням Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України у Волинській області (а.с.16).

10.10.2013 року працівниками управління контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів ГУ Міндоходів у Волинській області відповідно до направлень від 07.10.2013 року №000114 та №000113 (а.с.44, 45) було проведено перевірку господарської одиниці - кафе «Експрес», що знаходиться за адресою: Волинська обл., Любомльський район, с.Старовойтове, вул.Прикордонників,1, яке належить ПП «Євроінтегра», по питанню дотримання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами.

За наслідками перевірки складено акт №45/21-02 від 11.10.2013 року, яким зафіксовано порушення ПП «Євроінтегра» пунктів 1, 2, 12, 13 ч.1 статті 3, статті 6 Закону №265/95-ВР, а саме: розрахункова операція по продажу алкогольних напоїв на розлив на суму 27,00 грн. не проведена через РРО та не видано розрахунковий документ встановленої форми; неведення встановленого порядку обліку товарів за місцем реалізації та зберігання, тобто відсутні будь-які документи, що свідчать про походження алкогольних напоїв; невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків коштів, яка зазначена у денному звіті, невідповідність становить 692,50 грн.

Особами, які проводили перевірку, складено відомість про результати перевірки щодо повноти оприбуткування, реалізації та фактичних залишків запасів (товарно-матеріальних цінностей) на суму 1245,00 грн., яка підписана барменом ОСОБА_3 (а.с.10).

В акті перевірки від 11.10.2013 року зазначено, що бармен ОСОБА_3 зауважень до акта перевірки немає, з актом перевірки ознайомлена, один примірник акту перевірки отримала, що підтверджується її підписом (а.с.9).

У зв'язку з виявленими порушеннями та на підставі акту перевірки Луцькою ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення №0009052206 від 30 жовтня 2013 року, яким застосовано до позивача суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 2492,00 грн. (а.с.7).

Законом №265/95-ВР визначено правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Дія його поширюється на усіх суб'єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Судом встановлено, що підставою для застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій стали порушення п.п.1, 2, 12, 13 ч.1 ст.3, ст.6 Закону № 265/95-ВР, встановлені перевіркою.

У відповідності до п.п.1, 2 частини 1 статті 3 Закону №265/95-ВР суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані:

1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;

2) видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.

Факт невиконання позивачем вищевказаних вимог Закону ґрунтується на тому, що в ході перевірки було встановлено продаж коньяку «Закарпатський» на розлив на суму 27 грн. без проведення даної розрахункової операції через реєстратор розрахункових операцій, без роздрукування і видачі відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції на повну суму покупки.

З пояснень бармена ОСОБА_3 від 10.10.2013 року слідує, що нею не було видано чек по причині відсутності кодування коньяку в касовому апараті (а.с.49). Отже, порушення в частині непроведення розрахункової операції через РРО та невидачі розрахункового документа знайшло своє підтвердження в ході з'ясування обставин у справі по суті.

У відповідності до п.12 частини 1 статті 3 Закону №265/95-ВР суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані:

вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).

Статтею 6 Закону №265/95-ВР передбачено, що облік товарних запасів фізичною особою-підприємцем ведеться у порядку, визначеному чинним законодавством, а юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) - у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку. Облік ведеться з урахуванням особливостей, встановлених для суб'єктів малого підприємництва. Обов'язок із ведення обліку товарних запасів не застосовується до осіб, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку придбаних або проданих товарів.

Підставою застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій було порушення вимог п.12 ст.3, ст.6 Закону №265/95-ВР, що полягало в продажі товару, який не облікований у встановленому законодавством порядку за місцем його реалізації (зберігання), зокрема, на час проведення перевірки були відсутні накладні на товар, тобто відсутні документи, що свідчать про походження алкогольних напоїв.

Відповідно до пунктів 1, 3, 5 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Операції в іноземній валюті відображаються також у валюті розрахунків та платежів по кожній іноземній валюті окремо. Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

В судовому засіданні представник позивача ствердив про наявність на час проведення перевірки копій первинних документів на алкогольні напої та надання їх перевіряючим. Крім того, пояснив, що оригінали первинних документів зберігаються за місцем реєстрації юридичної особи, а не за місцем торгівлі.

Однак, такі твердження представника позивача спростовуються відсутністю будь-яких записів (заперечень) з цього приводу уповноваженої особи позивача у акті перевірки від 11.10.2013 року. Крім того, факт відсутності за місцем реалізації товару накладних підтвердила також бармен ОСОБА_3 у своїх поясненнях, вказавши, що накладні знаходяться в бухгалтерії.

Отже, матеріалами справи підтверджується факт порушення позивачем порядку ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації.

У відповідності до п.13 частини 1 статті 3 Закону №265/95-ВР суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані:

забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.

Проведеною відповідачем перевіркою встановлено невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків коштів, яка зазначена у денному звіті, невідповідність становить 692,50 грн.

В судовому засіданні представник позивача ствердив, що виявлена перевіркою невідповідність суми готівкових коштів пов'язана з наявністю у тумбочці на час перевірки суми власних коштів бармена ОСОБА_3 Пояснення з цього приводу самої ОСОБА_3 відповідачем не були взяті до уваги.

Однак, суд вважає такі твердження позивача безпідставними, оскільки пунктом 23 Порядку провадження торгівельної діяльності та правила торговельного обслуговування населення, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 15 червня 2006 р. № 833 встановлено, що забороняється зберігання на місці проведення розрахунку (в касі, грошовому ящику, сейфі тощо) готівки, що не належить суб'єкту господарювання, а також особистих речей касира чи інших працівників.

Таким чином, зберігання власних коштів бармена ОСОБА_3 на місці проведення розрахунку є порушенням п.13 частини 1 статті 3 Закону №265/95-ВР, а тому висновки податкового органу щодо наявності зазначеного порушення знайшли своє підтвердження в судовому засіданні.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Згідно із частиною другою статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач в судовому засіданні довів правомірність винесення оскаржуваного рішення про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій, а тому суд дійшов висновку, що в задоволенні адміністративного позову ПП «Євроінтегра» слід відмовити повністю.

Керуючись ст.ст.11, 17, 158, 160, 162, 163, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову Приватного підприємства «Євроінтегра» до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відмовити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства «Євроінтегра» (43000, м.Луцьк, вул.Дубнівська, 12/70, код ЄДРПОУ 37821565) на користь держави судовий збір в сумі 1470,50 грн. (одна тисяча чотириста сімдесят грн. 50 коп.).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, повний текст якої буде виготовлено 11 грудня 2013 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Головуючий-суддя Н.Б.Плахтій