Рішення

від 09.12.2013 по справі 919/1161/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2013 року справа № 919/1161/13 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Черноморальянсстрой»

(99057, м. Севастополь, вул. Адм. Фадєєва, будинок 48, ідентиф. код 34882976)

до Приватного підприємства «Теплотехнік-Крим»

(99011, м. Севастополь, вул. Костомарівська, будинок 1/46;

99011, м. Севастополь, вул. Ген. Петрова, буд. 20, ідентифікаційний код 33459865)

про стягнення 150853,77 грн та розірвання договору,

Суддя О.С. Погребняк

За участю представників:

Позивач (ТОВ "Черноморальянсстрой") - Горник О.М., довіреність № б/н від 29.04.2013;

Відповідач (ПП "Теплотехнік-Крим") - не з'явився.

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Черноморальянсстрой» звернулося до господарського суду міста Севастополя з позовом до Приватного підприємства «Теплотехнік-Крим» про стягнення 150853,77 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням з боку відповідача умов договору субпідряду №11-12/2012 від 09.10.2012 щодо належного виконання з боку відповідача обов'язків в частині поставки обладнання та монтажу систем ГПВ і ГПЗ на об'єкті.

Ухвалою від 09.10.2013 позовну заяву прийнято до розгляду судом.

У порядку положень статей 22, 59 Господарського процесуального кодексу України відповідач у ході розгляду справи надав відзив на позовну заяву, вказавши, що визнає позовні вимоги у розмірі 119333,20 грн - сума заборгованості, та просить відмовити у задоволенні вимог позивача щодо стягнення 31520,57 грн (пені та 3% річних). Також відповідач просив суду надати йому відстрочку виконання судового рішення до 31.01.2014 (а.с. 122-124).

У ході розгляду справи позивач у порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України надав заперечення на відзив відповідача, зазначивши, зокрема, про те, що він не погоджується з твердженням відповідача про розірвання договору субпідряду на підставі гарантійного листа. Також позивач вказав на те, що відповідальність за порушення підрядником терміну повернення грошових коштів встановлена договором субпідряду, гарантійним листом та законом (вх.14020/13 від 26.11.2013).

У порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України позивач у ході розгляду справи надав заяву про збільшення позовних вимог та просив в доповнення до раніше заявлених вимог, розірвати договір субпідряду №11-12/2012 від 09.10.2012, вказавши, що правові підстави позовних вимог залишаються незмінними відповідно до редакції позовної заяви (вх. 14027/13 від 26.11.2013).

У судове засідання 09.12.2013 відповідач явку представників не забезпечив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений, про причини нез'явлення не сповістив.

Згідно зі статтею 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до частини 1 пункту 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на те, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, а нез'явлення представника відповідача не перешкоджає вирішенню спору, суд вважає за можливе розглянути справу у його відсутність за наявними в справі матеріалами, в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Представник позивача у судовому засіданні 09.12.2013 виклав зміст позовних вимог, на задоволенні позову наполягав з підстав, вказаних в ньому, враховуючи вимоги заяви про збільшення позовних вимог, проти відстрочення виконання рішення заперечував.

Розглянувши матеріали справі, оцінивши в сукупності представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд -

ВСТАНОВИВ:

09.10.2012 ТОВ «ЧорноморАльянсСтрой» (замовник) та ПП «Теплотехнік-Крим» (підрядник) уклали договір субпідряду №11-12/2012 (Договір, арк.с. 9-11), за умовами якого підрядник зобов'язався у порядку та на умовах, визначених у договорі виконати роботи відповідно до проектної документації - робочий проект шифр 02/12-ГСН, 02/12-ГСВ, з поставки та встановлення котлів, а також монтажу систем ГСВ та ГСН (газопостачання внутрішнє, газопостачання зовнішнє), на об'єкті «Реконструкція колишньої будівлі гуртожитку під 4-х поверховий житловий будинок з мансардою в смт Кача, вул. Авіаторів, 14», а замовник зобов'язався за умовами відповідності якості, обсягів та видів робіт прийняти закінчений обсяг виконаних робіт та повністю оплатити відповідно до актів приймання виконаних робіт та наданих підрядником рахунків (п. 1.1 Договору).

На дату складання договору вартість обладнання, що поставляється та виконання робіт складає 626109,84 грн. При виникненні додаткових робіт складається додаткова угода (п. 1.3, 1.5 Договору).

Згідно з п. 2.1 строк поставки котлів, обладнання, матеріалів-протягом 10 календарних днів з моменту надходження авансового платежу на розрахунковий рахунок підрядника. Строк виконання робіт з поетапною розбивкою визначається графіком виконання робіт та фіксування, що надається підрядником, затверджується замовником та є невід'ємною частиною Договору (Додаток 2).

Відповідно до пункту 2.3 Договору, строк виконання монтажних робіт за договором: початок робіт: 10.10.2012, закінчення робіт - 20.11.2012 з правом дострокового виконання.

Відповідно до пункту 3.1-3.4 Договору вартість робіт за договором визначається відповідно до договірної ціни та складає 626109,84 грн. Вартість котлів, обладнання та матеріалів складає 418217,47 грн. Вартість робіт за договором включає в себе сукупність виконання усіх необхідних робіт, набуття та транспортування матеріалів та обладнання та виконання монтажних робіт.

Розрахунки за договором здійснюються замовником в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок підрядника.

Відповідно до пункту 3.8 розрахунки за договором здійснюються в такому порядку:

- Аванс на придбання котлів, матеріалів та комплектуючих в розмірі 418214,47 грн замовник перераховує на розрахунковий рахунок підрядника протягом 5 днів з моменту підписання цього договору та виставлення рахунку.

- Рахунок за виконані роботи здійснюється замовником на підставі рахунків підрядника протягом 3-х робочих днів після підписання актів за формою КБ-2в та КБ-3 за фактично виконані роботи;

- Остаточний розрахунок за виконані роботи у сумі 40000,00 грн замовник оплачує підряднику після узгодження та підписання виконавчої документації з приймання систем ГСВ та ГСН представником ПАТ «Севастопольгаз».

Згідно з положенням п. 4.1 Договору підрядник зобов'язаний, зокрема, власними або залученими засобами якісно та в строк виконати роботи за Договором, а саме постачання та установку котлів, а також монтаж систем ГСВ та ГСН.

За змістом п. 5.2 Договору підрядник гарантує, зокрема, виконання усіх робіт в повному обсязі, що передбачені Договором у встановленому порядку та строки, що визначені умовами Договору.

Підрядник несе відповідальність за якість виконаних робіт та строки виконання робіт згідно з умовами договору (п.7.1).

У випадку порушення строків виконання робіт, передбачених графіком, а також порушення строків виконання окремих етапів робіт за Графіком, підрядник сплачує пеню в розмірі подвійної ставки НБУ за кожен день прострочення але не більш 1% від суми договору (п. 7.3).

Сторони несуть відповідальність за невиконання прийнятих на себе зобов'язань за договором відповідно до діючого законодавства (п. 7.4).

За змістом розділу 8 Договору зміна та доповнення умов договору допускається з письмової згоди сторін, зміни до договору оформлюються додатковими угодами, що є невід'ємною частиною договору. Договір може бути розірваним за згодою сторін.

Додатком №2 до Договору №11-12/2012 сторонами узгоджений графік платежів, поставки обладнання та виконання робіт по об'єкту (а.с. 12).

01.10.2012 сторонами було узгоджено Договірну ціну на будівництво реконструкції колишньої будівлі гуртожитку під 4-х поверховий житловий будинок з мансардою в смт Кача, вул. Авіаторів, 14 у загальній сумі 626,10984 грн.

25.09.2012 сторонами було узгоджено локальний кошторис №2-1-1 на внутрішнє газопостачання (ас. 15-21), кошторисною вартістю 457,227 тис грн., а також локальний кошторис №2-1-2 на зовнішнє газопостачання (а.с. 22-28), кошторисною вартістю 50,798 тис. грн

У виконання умов договору позивач перерахував на адресу відповідача аванс на придбання котлів, матеріалів, комплектуючих у розмірі 420000,00 грн в такому порядку:

- 09.10.2012 у розмірі 200000,00 грн

- 15.10.2012 у розмірі 100000,00 грн

- 17.12.2012 у розмірі 120000,00 грн (а.с. 40-43).

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи підрядником було виконано робіт, поставлено обладнання та матеріалів на загальну вартість 250666,80 грн, відповідно до довідок про вартість виконаних будівельних робіт за листопад 2012 на суму 178798,08 грн (а.с. 44) та за січень 2013 року у сумі 71868,72 грн (а.с. 57), а також актів прийомки виконаних будівельних робіт (а.с. 45-51, 58-61).

За змістом акту звірення взаєморозрахунків між ТОВ «ЧорноморАльянсСтрой» та ПП «Теплотехнік-Крим», заборгованість останнього склала 169333,20 грн (а.с. 66).

Гарантійним листом від 05.02.2013 відповідач підтвердив зобов'язання повернути авансовий платіж у сумі 169333,20 грн відповідно до акту звірення розрахунків за період з 01.01.2012 по 05.02.2013 у зв'язку з достроковим розірванням Договору субпідряду №11-12/2012 від 09.10.2012 через неналежне виконання ПП «Теплотехнік-Крим» обов'язків. При цьому повернення авансового платежу мало бути виконано таким чином: до 31.03.2013 - 50% суми повернення - 84666,60 грн; до 30.04.2013 - 50% від суми повернення - 84666,60 грн. У випадку невиконання повернення відповідач зобов'язався оплатити неустойку, передбачену Договором субпідряду №11-12/2012 від 09.10.2012 в повному обсязі за період з початку виникнення прострочення виконання обов'язків за вказаним договором протягом 5 банківських днів з дати отримання рахунку на оплату договірної неустойки (а.с.67).

Підрядником було повернуто грошові кошті в розмірі 50000,00 грн, що підтверджується платіжним порученням від 27.02.2013 на сму 20000,00 грн та платіжним порученням від 04.03.2013 на суму 30000,00 грн.

У зв'язку з означеним неповернута сума грошових коштів слала 119333,2 грн

05.07.2013 позивач звернувся до відповідача з претензією до відповідача стосовно повернення означеної суми внесеного авансу, а також вимогою сплатити неустойку (пеню) за період з 28.12.2012 (через 10 днів після отримання суми оплати за обладнання та матеріали) по 28.08.2013 (відповідно до пункту 6 статті 232 ГК України) у загальній сумі 8376,21 грн, також за означений період часу позивачем відповідачу нараховане 3% річних у розмірі 1794,90 грн та інфляційні витрати 477,33 грн.

Крім того, позивач заявив вимогу до відповідача щодо оплати збитків, які спричинено позивачу неналежним виконанням відповідачем договору у сумі 14212,10 грн - відсотки за кредитним договором №1410512-КЮ від 25.05.2012, укладеним між ПАТ «Банк Морської» та ТОВ «Флоріда Девелопмент» (замовником будівництва Об'єкта за Договором генерального підряду №ГП/1К від 16.12.2011). Таким чином, позивач просив відповідача погасити 144193,74 грн, з яких: 119333,20 грн. - сума основного боргу, 10648,44 грн (пеня, 3% річних, інфляційні витрати), 14212,10 грн - сума збитків у вигляді процентів за користування кредитом (а.с. 92-93). Означена претензія була отримана відповідачем 05.07.2013 (а.с. 94).

У ході розгляду справи відповідачем була визнана сума боргу у розмірі 119333,20 грн, решту заявленої суми відповідачем не визнано з посиланням на її необґрунтованість.

Неповернення суми внесеного авансу відповідачем стало підставою для звернення позивача до господарського суду з вимогами про стягнення з відповідача суми основного боргу, пені за порушення грошових зобов'язань, 3% річних, суми інфляційних витрат а також збитків, що виникли у позивача внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань.

Також позивач просив розірвати спірний договір у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем свої обов'язків.

Суд, вивчивши матеріали справи, вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Правовідносини сторін виникли з приводу виконання господарського договору.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості щодо оплати виконаних робіт, пені, 3% річних та інфляційних витрат, а також розірвання договору, тому застосуванню до спірних правовідносин підлягають відповідні норми Господарського кодексу України № 436-ІV від 16.01.2003 (з наступними змінами і доповненнями), Цивільного кодексу України № 435-ІV від 16.01.2003 (з наступними змінами і доповненнями), які регулюють загальні положення про зобов'язання, питання виконання зобов'язань.

Згідно зі статтею 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити кошти тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до частини першої статті 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За приписами частини першої статті 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та статтею 174 Господарського кодексу України, зокрема, з договорів та інших правочинів (угод).

Відповідно до частини першої статті 11 Цивільного кодексу України (далі ?? Кодекс), цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно з пунктом 1 частини другої цієї статті підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з частиною 1 статті 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Частини 1, 3 статті 843 Цивільного кодексу України встановлюють, що у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

Згідно з частиною 1 статті 854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Судом встановлено, що відповідачем виконано роботи за договором, вартість яких склала 250666,80 грн, відповідно до довідок про вартість виконаних будівельних робіт за листопад 2012 року на суму 178798,08 грн (а.с. 44) та за січень 2013 року у сумі 71868,72 грн (а.с. 57), а також актів прийомки виконаних будівельних робіт (а.с. 45-51, 58-61).

Крім того, відповідачем повернуто авансових платежів на суму 50000,00 грн, відповідно до платіжних поручень від 27.02.2013 на суму 20000,00 грн та від 04.03.2013 на суму 30000,00 грн.

Невиплачена вартість авансових платежів склала 119333,20 грн.

У порядку положень статті 78 Господарського процесуального кодексу України відповідач визнав наявність у нього перед позивачем заборгованості у розмірі 119333,20 грн.

У разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб (стаття 78 ГПК України).

Враховуючи означене, суд вважає наявними підстави для задоволення позовних вимог позивача щодо стягнення з відповідача суми основної заборгованості у розмірі 119333,20 грн.

У гарантійному листі відповідач посилається на дострокове розірвання договору у зв'язку з неналежним виконанням ПП «Теплотехнік-Крим» (підрядником) своїх обов'язків за договором.

Статтею 188 Господарського кодексу України передбачено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Розірванням договору є припинення договірного зобов'язання, тобто зникнення правового зв'язку між сторонами договірного зобов'язання на підставах, встановлених у законі або договорі, та припинення їхніх прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу ч. 3 ст. 651 Цивільного кодексу України, у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Однак положеннями глави 61 Цивільного кодексу України не передбачено прав саме підрядника в односторонньому порядку відмовитися від договору при неналежному виконанні ним своїх обов'язків, узгодження сторін щодо припинення дії договору до звернення позивача до суду матеріали справи не містять. З огляду на таке у суду відсутні підстави вважати означений договір розірваним з боку підрядника в односторонньому порядку.

Однак у ході розгляду позивачем (замовником) у порядку положень статті 22 ГПК України було заявлено вимогу про розірвання спірного договору.

Згідно зі статтею 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового права та інтересу. При цьому одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є припинення правовідношення.

Згідно ч. 4 ст. 849 Цивільного кодексу України, замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

В матеріалах справи відсутні також будь-які докази, підтверджуючи фактичне здійснення відповідачем повного обсягу робіт за договором у строки, встановлені договором.

Стаття 651 Цивільного кодексу України зв'язує розірвання договору за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін з істотним порушенням договору. При цьому, відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Згідно пункту 2 статті 320 Господарського кодексу України, у разі якщо підрядник не береться своєчасно за виконання договору або виконує роботу настілки повільно, що закінчення її до строку стає явно неможливим, замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

Враховуючи наведене, суд вважає, що відповідач без поважних причин порушив строки виконання робіт за договором, неможливість виконання робіт у встановлений строк викликана неналежним виконанням його обов'язків як підрядника, тобто відповідачем істотно порушено умови договору субпідряду.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов'язання внаслідок розірвання договору.

Враховуючи вищевикладене, вимоги позивача про розірвання договору є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Положеннями частини 5 статті 188 Господарського кодексу України визначено, що якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 8376,21 грн.

Суд визнав означені вимоги такими, що підлягають задоволенню з огляду на означене.

Відповідно до положень пункту 7.3 Договору, у випадку порушення строків виконання робіт, передбачених графіком, а також порушення строків виконання окремих етапів робіт за Графіком, підрядник сплачує пеню в розмірі подвійної ставки НБУ за кожен день прострочення але не більш 1% від суми договору.

Судом встановлено, що відповідач припустився порушення умов Договору стосовно виконання робіт.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За змістом пункту 2.1 Договору строк поставки котлів, обладнання, матеріалів - протягом 10 - ти календарних днів з правом дострокового виконання.

Судом встановлено, що остання частину авансу була внесена позивачем 17.12.2012

Враховуючи узгоджені сторонами умови договору, відповідач повинен був виконати роботи протягом 10 днів після внесення авансу, тобто до 27.12.2012 (включно).

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Частиною третьою статті 549 Цивільного кодексу України встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати розміру подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Позивачем представлений розрахунок пені за період з 28.12.2012 по 28.06.2013 (183 дні) (а.с. 3). Означений розрахунок перевірений судом та визнаний обґрунтованим.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З огляду на те, що роботи за договором здійснені на були, суд вважає наявними підстави для стягнення з відповідача пені за період з 28.12.2012 по 28.06.2013 у загальному розмірі 8376,21 грн.

Також позивач просить стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 2615,78 грн. за порушення виконання останнім зобов'язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки матеріалами справи підтверджено прострочення відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором, суд, вивчивши розрахунок 3% річних, представлений позивачем, визнав його обґрунтованим та вимоги позивача щодо стягнення 2615,78 грн - 3% річних доведеними та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Також позивач просив суд стягнути з відповідача на користь позивача суму збитків у розмірі 20528,58 грн, посилаючись на фінансову претензію від ТОВ «Флорида Девелопмент», - замовника будівництва відповідно до Договору генерального підряду №ГП/1к від 16.12.2011 (а.с. 68) між ТОВ «ЧорноморАльянсСтрой» (генпідрядник) та ТОВ «Флорида Девелопмент» (замовник за договором поручення №4 від 18.10.2011(а.с.75-79)) з вимогою повернути грошові кошти у зв'язку з несвоєчасним виконанням робіт підрядником - ПП «Теплотехнік-Крим».

Матеріалами справи підтверджується та судом встановлено, що між ТОВ «Флоріда Девелопмент» (замовник) та ТОВ «ЧорноморАльянсСтрой» (генпідрядник) укладений договір генерального підряду №ГК/1К від 16.12.2011, за яким генпідрядник зобов'язався здійснити власними силами за рахунок коштів замовника комплекс робіт по реконструкції об'єкту будівництва - колишньої будівлі гуртожитку з реконструкцією під 4-х поверховий житловий будинок з мансардою за адресою: м. Севастополь, смт Кача, вул. Авіаторів, 14.

ТОВ «Флоріда Девелопмент» у цьому договорі діє як повірений від імені ТОВ «КУА «АН- Капитал» (довіритель) на підставі договору доручення№4 від 18.10.2011, згідно з яким повірений уповноважений, зокрема, укладати від імені та за рахунок довірителя з обраною будівельною організацією договір генерального підряду на реконструкцію об'єкта будівництва, а також здійснювати розрахунки по укладеному договору (п. 1 Додаткової угоди №1 від 14.12.2011 до Договору Доручення).

За змістом пункту 3.2 Договору доручення Довіритель зобов'язаний здійснювати відшкодування в повному обсязі усіх понесених повіреним витрат у ході виконання доручення витрат.

Так, у виконання зобов'язань, встановлених у договорі доручення, з огляду на відсутність необхідних вільних коштів фінансування, керівництвом ТОВ «Флоріда Девелопмент» було прийнято рішення отримати кредит в ПАТ «Морський» та був укладений кредитний договір №1410512-КЮ від 25.05.2012 (а.с. 83).

Отримані кошти скеровувались на виконання обов'язків за договором доручення, на фінансування реконструкції об'єкту будівництва за Договором генерального підряду.

Відповідно до листа Товариства з обмеженою відповідальністю «Флорида Девелопмент» №123/13 від 06.12.2013 за договором генерального підряду №ГП/1К від 16.12.2011 на фінансування виконання робіт по установці котлів та монтажу систем обладнання (газопостачання внутрішнє та газопостачання зовнішнє) на об'єкті «Реконструкція колишньої будівлі гуртожитку під 4-х поверховий житловий будинок з мансардою в смт Кача, вул. Авіаторів, 14», замовником - ТОВ «Флорида Девелопмент» скеровані генпідряднику - ТОВ «ЧорноморАльянсСтрой» грошові кошти у сумі 420000,00 грн, отримані ТОВ «Флорида Девелопмент» за кредитним договором №1410512-КЮ від 25.05.2012 у розмірі 23% річних.

Стаття 22 Цивільного кодексу України встановлює, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Відповідно до статей 224 та 225 Цивільного кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання, або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено; під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України, у випадку порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки, відшкодування збитків. Така ж умова міститься і в статті 623 Цивільного кодексу України - боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

Для визначення підстав застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків (шкоди) необхідно з'ясувати наявність всіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки, наявності збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника і збитками, вину боржника. Притягнення до відповідальності у вигляді відшкодування збитків за невиконання або неналежне виконання зобов'язань безпосередньо пов'язано з наявністю чи відсутністю вищевказаних елементів, що утворюють склад цивільного правопорушення.

Відсутність хоча б одного елемента складу правопорушення, виключає настання відповідальності, а відтак встановлення наявності всіх елементів складу правопорушення є предметом доказування у даній справі.

Згідно із ч. 1 ст. 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються, зокрема, додаткові витрати, понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною.

Матеріалами справи підтверджується факт порушення відповідачем взятих на себе зобов'язань в частині виконання робіт в певній строк, яке привело до несприятливих економічних наслідків для позивача, а саме - необхідність повернення грошових коштів замовнику будівництва з урахуванням суми нарахованих відсотків у зв'язку з несвоєчасним виконанням робіт підрядником - ПП «Теплотехнік-Крим».

Розрахунок суми заявлених збитків у вигляді нарахування суми відсотків за користування кредитом був здійснений позивачем, починаючи з дати прострочення терміну виконання зобов'язання за договором (а.с. 4).

На думку суду означений розрахунок є обґрунтованим та об'єктивним.

Зважаючи на наведене, суд вважає наявними підстави для виникнення цивільної відповідальності відповідача у вигляді відшкодування збитків, а саме наявні збитки (їх розмір) протиправна поведінка відповідача, його вина та причинний зв'язок між протиправною поведінкою відповідача та збитками.

Таким чином, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог про стягнення збитків у сумі 20528,58 грн.

Таким чином, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 150853,77 грн. , а саме 119333,20 грн - сума основного боргу, 8376,21 грн - сума пені, 2615,78 грн - 3% річних, а також збитки у розмірі 20528,58 грн.

Згідно з пунктом 6 статті 83 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Відповідачем надано заяву про надання йому відстрочки виконання рішення строком до 31.01.2014 у зв'язку з важким фінансовим станом підприємства.

У якості обґрунтування фінансового стану підприємства відповідачем надано довідку, складену ПП «Аудиторська фірма «Експерт аналітик центр» від 05.11.2013 №35/13 (а.с. 139), за змістом якої показники ліквідності, платоспроможності та фінансової стабільності підприємства не відповідають нормативним, що вказує на негативну можливість підприємства функціонувати та задовольняти вимоги кредиторів.

Суд вважає клопотання заяву про відстрочку виконання рішення такою, що не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

За змістом п. 7.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" господарський суд на підставі статті 121 ГПК має право за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за власною ініціативою у виняткових випадках залежно від обставин справи відстрочити, розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови (далі - рішення), змінити спосіб та порядок їх виконання.

Відповідно до п. 7.1.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Наприклад, відстрочка може надаватись за рішенням, у якому господарським судом визначено певний строк звільнення приміщення, повернення майна тощо.

Згідно з п. 7.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" підставою для відстрочки можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Із зазначених положень випливає, що відстрочка виконання судового рішення можлива лише у виняткових випадках, за наявності доказів, що встановлюють обставини, які ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення.

В силу статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог.

Вивчивши матеріали заяви про надання відстрочки, суд вважає, що викладені в ній обставини та представлені докази не є винятковими та такими, що роблять неможливим виконання рішення суду.

Враховуючи, що спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, суд, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладає на витрати по сплаті судового збору у розмірі 3017,08 грн. (майнові вимоги) та 1147, 00 грн - немайнові вимоги

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 78, 82- 85, 115, 116, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Розірвати договір субпідряду №11-12/2012 від 09.10.2012, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Черноморальянсстрой» (99057, м. Севастополь, вул. Адм. Фадєєва, будинок 48, ідентифікаційний код 34882976) та Приватним підприємством «Теплотехнік-Крим» (99011, м. Севастополь, вул. Костомарівська, будинок 1/46; 99011, м. Севастополь, вул. Ген. Петрова, буд. 20, ідентифікаційний код 33459865)

3. Стягнути з Приватного підприємства «Теплотехнік-Крим» (99011, м. Севастополь, вул. Костомарівська, будинок 1/46; 99011, м. Севастополь, вул. Ген. Петрова, буд. 20, ідентифікаційний код 33459865) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Черноморальянсстрой» (99057, м. Севастополь, вул. Адм. Фадєєва, будинок 48, ідентифікаційний код 34882976) 150853,77 грн. , з яких 119333,20 грн - сума основного боргу, 8376,21 грн - сума пені, 2615,78 грн - 3% річних, а також збитки у розмірі 20528,58 грн.

4. Стягнути з Приватного підприємства «Теплотехнік-Крим» (99011, м. Севастополь, вул. Костомарівська, будинок 1/46; 99011, м. Севастополь, вул. Ген. Петрова, буд. 20, ідентифікаційний код 33459865) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Черноморальянсстрой» (99057, м. Севастополь, вул. Адм. Фадєєва, будинок 48, ідентифікаційний код 34882976) суму судового збору у розмірі 3017,08 грн .

5. Стягнути з Приватного підприємства «Теплотехнік-Крим» (99011, м. Севастополь, вул. Костомарівська, будинок 1/46; 99011, м. Севастополь, вул. Ген. Петрова, буд. 20, ідентифікаційний код 33459865) в доход державного бюджету м. Севастополя (код ЕДРПОУ 38022717, Головне управління Державної казначейської служби України у місті Севастополі, МФО 824509, р/р 31210206700001, код класифікації доходів бюджету - 22030001 «Судовий збір (Державна судова адміністрація України)» суму судового збору у розмірі 1147 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 11.12.2013.

Суддя підпис О.С. Погребняк

Згідно з оригіналом помічник судді І.О. Кузьміна 11.12.2013