Рішення

від 14.04.2009 по справі 1226-2009

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

1226-2009

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 313

РІШЕННЯ

Іменем України

14.04.2009Справа №2-24/1226-2009

За позовом Приватного підприємства «Універсал – Агрозахист», (97501АР Крим, Сімферопольський район, п. Молодіжне, вул. Кримська, 15, к. 15; 95014 АР Крим, м. Сімферополь, вул. Мраморна, 4-А; ідентифікаційний код 22263125)

До відповідача СВК «Донське», (98523 АР Крим, Сімферопольський район, с. Донське, вул. Фонтанна, 118; ідентифікаційний код 31091391)

Про стягнення 38423,17 грн.

Суддя ГС АР Крим Г.Г. Колосова

                                        представники:

Від позивача –  Баєва Т.Г., довіреність б.н. від 22.02.2009 р. у справі  

Від відповідача – не з'явився

         Обставини справи: Приватне підприємство «Універсал – Агрозахист» звернулося до господарського суду АР Крим з позовом  до  СВК «Донське» про стягнення 38423,17 грн., у тому числі: 6275,81 грн. –основного боргу, 32147,36 грн. штрафних снкцій.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідно до договорів на проведення фумігаційних та дератизаційних робіт від 10.07.2004 р., від 29.06.2005 р., від 09.09.2005 р. позивачем були виконані роботи по фумігації  складів відповідача на загальну суму 6275,81 грн., однак відповідач обов'язки за договорами щодо повної та своєчасної оплати за виконані роботи виконував неналежним чином, що призвело до утворення заборгованості, та стало підставою для звернення позивача з позовом до суду для стягнення цієї заборгованості в примусовому порядку та нарахуванню штрафних санкцій.

08.04.2009 р. від позивача до канцелярії суду надійшли уточнення позовних вимог, відповідно до яких позивач просить суд п. 4 прохальної частини вважати у наступній редакції: стягнути з відповідача суму штрафних санкцій за договором від 29.06.2005 р. у розмірі 21723,12 грн.

Уточнення суми позову пов'язане з технічною помилкою, допущеною позивачем у прохальної частині позовної заяви. Так у позові позивачем нараховані штрафні санкції, що витікають з договору від 29.06.2005 р. на загальну суму 21723,12 грн., тоді як у прохальної частині позовної заяви позивачем зазначена сума штрафних санкцій у розмірі 3578,86 грн.

Суд вважає за можливе вказану заяву задовольнити, прийняти збільшення розміру позовних вимог,  оскільки це не порушує чиї-небудь права та охоронювані законом інтереси та не суперечить  частині 4 статті 22 Господарського процесуального кодексу України, відповідно якої позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

До того ж сума державного мита, яка сплачена позивачем у розмірі 565,67 грн. відповідає сумі позову з урахуванням збільшення розміру позовних вимог.

У судовому засіданні представник позивача підтвердив, що сума позову складається з суми основного боргу у розмірі 6275,81 грн., з суми пені у розмірі 45575,85 грн., з суми штрафу у розмірі 4715,51 грн. відповідно до розрахунку штрафних санкцій, наданих до уточнення позовних вимог.

Відповідач явку представника у судове засідання жодного разу не забезпечив, вимоги суду не виконав, відзив на позов не надав, про час та місце розгляду справи був сповіщений належним чином – рекомендованою кореспонденцією.

Розгляд справи відкладався в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

У зв'язку з наведеним суд вважає за можливим розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши|розгледівши| матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши  пояснення представника позивача, суд –

ВСТАНОВИВ:

10.07.2004 р. між СВК «Донське» (Замовник) та Приватним підприємством «Універсал – Агрозахист» (Виконавець) укладено|ув'язнений| договір на проведення фумігаційних та дератизаційних робіт (а.с.9).

Відповідно до пункту 1.1 вказаного договору Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе виробництво наступних робіт по боротьбі з амбарними, карантинними та іншими шкідниками: фумігація складів  № 4, № 5, № 7 – 5880 куб.м. * 0,34 грн. ( без ПДВ) та волога дезинсекція комб. заводу «ДКУ»: 1300 кв.м. *0,21 грн. (без ПДВ).

Роботи по знезараженню приймаються комісією, призначеною Замовником  за участю представників Виконавця. Прийняті роботи оформлюються прийомо – передаточними актами на виконані роботи встановленої формои (п. 3.1 Договору).

У випадку визнання комісією необхідності проведення додаткової обробки відокремлених ділянок або повторної фумігації об'єкту, що виникла за обставинами, що залежать від Виконавця, прийомо – передаточний акт на виконані роботи оформлюється тільки після виконання всіх додаткових або повторних робіт, причому додаткові роботи або повторні роботи по фумігації сплаті не підлягають (п. 3.2 Договору).

Повний взаєморозрахунок Замовника з Виконавцем проводиться після підписання  Сторонами акту на виконані роботи протягом 5-ти банківських днів або остаточно оговореного строку, вказано у п. 4.5 (п. 4.3 Договору).

Сума договору 2726,64 грн. (п. 4.5 Договору).

Строк дії вказаного договору встановлюється з моменту його підписання Сторонами до моменту остаточного взаєморозрахунку Замовника з Виконавцем (п. 6.1 Договору).

Так, позивач посилається на те, що ним були виконані зазначені роботи за договором від 10.07.2004 р. на загальну суму 2726,64 грн., на підставі чого відповідачу був виставлений рахунок № 41 від 20.07.2004 р. на сплату за виконані роботи, проте відповідач оплату не здійснив, у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість у розмірі 2726,64 грн.

Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.  Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Як  передбачили сторони договору від 10.07.2004 р., зокрема п. 3.1 договору, роботи по знезараженню приймаються комісією, призначеною Замовником  за участю представників Виконавця. Прийняті роботи оформлюються прийомо – передаточними актами на виконані роботи встановленої форми.

Позивач не надав суду акти виконаних робіт за договором від 10.07.2004 р., з яких вбачалось би, що позивач виконав роботи на суму 2726,64 грн., а відповідач прийняв зазначені роботи, як того передбачають умови договору, в той час згідно з приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, способом, передбаченим чинним законодавством для доведення такого роду фактів.

Відповідно до статті 4-3 Господарського процесуального кодексу України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України визначено поняття доказів у справі - це будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору

Суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У судовому засіданні  позивач посилався на те, що акт звірки взаєморозрахунків від 21.01.2005 р. підтверджує факт виконання робіт за вказаним договором, а також їх прийняття відповідачем.

Відповідно до положень Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” єдиним документом, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення – є первинний документ (договори, накладні, рахунки, тощо).

          Тобто наявність чи відсутність будь-яких зобов'язань сторін підтверджується лише первинними документами.

Акт звірки – це бухгалтерський документ, що лише фіксує тотожність відображення первинних господарських операцій у обліку сторін. Натомість, представлений позивачем акт звірки взаємних розрахунків не містить посилання на первинні документи, на підставі яких були здійснені господарські операції та виникла заборгованість.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

За таких обставин, наявні в матеріалах документи, якими позивач обґрунтовує свої вимоги про стягнення з СВК «Донське» заборгованості за виконані роботи з фумігації складів та вологої дезинсекції комб. заводу за договором від 10.07.2004 р. у розмірі 2726,64 грн., не є належними доказами в розумінні норм чинного законодавства та не підтверджують факт виконання робіт, через що у суду відсутні достатні обґрунтовані правові підстави для задоволення позову в частині стягнення з відповідача суми заборгованості у розмірі 2726,64 грн. за договором від 10.07.2004 р.

Позивачем, також на підставі п. 5.1  договору від 10.07.2004 р. до відповідача були застосовані штрафні санкції у вигляді пені  у розмірі 22666,69 грн. та штрафу у розмірі 2322,95 грн.

Так, згідно п. 5.1 договору від 10.07.2004 р., при простроченні виконання своїх фінансових зобов'язань у рамках дійсного договору, Замовник зобов'язаний, крім суми оплати за виконані роботи, сплатити штраф у розмірі  двох ставок рефінансування НБУ та пеню у розмірі 0,5 % від суми фінансових зобов'язань за кожний день прострочення. Період прострочення оплати визначається через 5 днів з моменту  підписання Акту на виконані роботи або остаточно оговореного строку, вказано у п. 4.5.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Таким чином, обов'язковою умовою до застосування штрафних санкції – штрафу, пені є наявність порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання, у даному випадку не виконання зобов'язання в частині сплати виконаних робіт.

Оскільки позивачем не було доведено суду факту виконання ним робіт за договором від 10.07.2004 р. на суму 2726,64 грн., тому відсутнє і порушення з боку відповідача в частині розрахунків за виконані роботи, що виключає застосування до відповідача штрафних санкцій.

За такими обставинами суд відмовляє у позові в частині стягнення з відповідача 2322,95 грн. штрафу та 22666,69 грн. пені.

Також судом було встановлено, що 29.06.2005 р. між СВК «Донське» (Замовник) та Приватним підприємством «Універсал – Агрозахист» (Виконавець) укладено|ув'язнений| договір на проведення фумігаційних та дератизаційних робіт (а.с.12).

Відповідно до пункту 1.1 вказаного договору Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе виробництво наступних робіт по боротьбі з амбарними, карантинними та іншими шкідниками: фумігація складів  6552 куб.м. * 0,34 грн. ( без ПДВ) та волога дезинсекція 1300 кв.м. *0,21 грн. (без ПДВ). Сума договору 3000,82 грн., у тому числі ПДВ- 500,14 грн.

Роботи по знезараженню приймаються комісією, призначеною Замовником  за участю представників Виконавця. Прийняті роботи оформлюються прийомо – передаточними актами на виконані роботи встановленої форми (п. 3.1 Договору).

У випадку визнання комісією необхідності проведення додаткової обробки відокремлених ділянок або повторної фумігації об'єкту, що виникла за обставинами, що залежать від Виконавця, прийомо – передаточний акт на виконані роботи оформлюється тільки після виконання всіх додаткових або повторних робіт, причому додаткові роботи або повторні роботи по фумігації сплаті не підлягають (п. 3.2 Договору).

Повний взаєморозрахунок Замовника з Виконавцем проводиться після підписання  Сторонами акту на виконані роботи протягом 5-ти банківських днів або остаточно оговореного строку, вказано у п. 4.5 (п. 4.3 Договору).

Строк дії вказаного договору встановлюється з моменту його підписання Сторонами до моменту остаточного взаєморозрахунку Замовника з Виконавцем (п. 6.1 Договору).

На виконання умов Договору Виконавцем виконано робіт на загальну суму 3000,82 грн., що підтверджується підписаним обома сторонами Актом про проведення знезараження від 06.07.2005 р., як зазначено у акті - знезараження проведено ефективно (а.с.13).

На сплату виконаних робіт позивачем був виставлений рахунок № 65 від 06.07.2005 р. на суму 3000,82 грн. (а.с.14).

Проте, відповідач не виконав свої обов'язки за договором щодо оплати виконаних позивачем робіт за договором від 29.06.2005 р., в результаті чого за ним склалася заборгованість  за виконані роботи у розмірі 3000,82 грн., що і послужило підставою для звернення Приватного підприємства «Універсал – Агрозахист» із позовом до суду про стягнення вказаної заборгованості в примусовому порядку.

Крім того, 09.09.2005 р. між СВК «Донське» (Замовник) та Приватним підприємством «Універсал – Агрозахист» (Виконавець) укладено|ув'язнений| договір на проведення фумігаційних та дератизаційних робіт (а.с.15).

Відповідно до пункту 1.1 вказаного договору Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе виробництво наступних робіт по боротьбі з амбарними, карантинними та іншими шкідниками: фумігація складу 1344 куб.м. * 0,34 грн. (без ПДВ). Сума договору 548,35 грн., у тому числі ПДВ- 91,39 грн.

Роботи по знезараженню приймаються комісією, призначеною Замовником  за участю представників Виконавця. Прийняті роботи оформлюються прийомо – передаточними актами на виконані роботи встановленої форми (п. 3.1 Договору).

У випадку визнання комісією необхідності проведення додаткової обробки відокремлених ділянок або повторної фумігації об'єкту, що виникла за обставинами, що залежать від Виконавця, прийомо – передаточний акт на виконані роботи оформлюється тільки після виконання всіх додаткових або повторних робіт, причому додаткові роботи або повторні роботи по фумігації сплаті не підлягають (п. 3.2 Договору).

Повний взаєморозрахунок Замовника з Виконавцем проводиться після підписання  Сторонами акту на виконані роботи протягом 5-ти банківських днів або остаточно оговореного строку, вказано у п. 4.5 (п. 4.3 Договору).

Строк дії вказаного договору встановлюється з моменту його підписання Сторонами до моменту остаточного взаєморозрахунку Замовника з Виконавцем (п. 6.1 Договору).

На виконання умов Договору Виконавцем виконано робіт на загальну суму 548,35 грн., що підтверджується підписаним обома сторонами Актом про проведення знезараження від 13.09.2005 р., як зазначено у акті знезараження проведено ефективно (а.с.16).

На сплату виконаних робіт позивачем був виставлений рахунок № 94 від 13.09.2005 р. на суму 548,35 грн. (а.с.14).

Проте, відповідач не виконав свої обов'язки за договором щодо оплати виконаних позивачем робіт за договором від 09.09.2005 р., в результаті чого за ним склалася заборгованість  за виконані роботи у розмірі 548,35 грн., що і послужило підставою для звернення Приватного підприємства «Універсал – Агрозахист» із позовом до суду про стягнення вказаної заборгованості в примусовому порядку.

Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.  Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до   звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться. Аналогічне положення міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання — відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння  відмова  від  зобов'язання  або одностороння зміна  його  умов  не допускається,  якщо  інше  не   встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами Договору.

Відповідно до статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Відповідач, в порушення норм чинного законодавства,  не представив суду доказів виконання свого зобов'язання за договорами від 29.06.2005 р., від 09.09.2005 р. по оплаті отриманої продукції в повному обсязі та у строк, погоджений сторонами у договорах, в той час як відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу  України кожна сторона має довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень способом, який встановлений законом для доведення такого роду фактів.

Таким чином, судом встановлено, що відповідач всупереч вимогам Договорів від 29.06.2005 р., від 09.09.2005 р. та вимогам чинного законодавства  зобов'язання за договорами по оплаті за виконані та прийняті роботи не виконав належним чином у повному обсязі та своєчасно, у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість у розмірі 3549,17 грн., яка встановлена судом, належним чином підтверджена, а тому вона підлягає стягненню з відповідача.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача суму пені у розмірі 19665,00 грн. та суму штрафу у розмірі 2058,12 грн. за період з 12.07.2005 р. по 16.02.2009 р. за порушення умов договору від 29.06.2005 р., а також суму пені у розмірі 3244,16 грн. та суму штрафу у розмірі 334,44 грн. за період з 20.09.2005 р. по 16.02.2009 р. за порушення умов договору від 09.09.2005 р.

Стаття 611 Цивільного кодексу України встановлює такий правовий наслідок порушення зобов'язання, як сплата неустойки.

Частина 2 статті 549 Цивільного кодексу  України визначає що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктами 5.1 договорів від 29.06.2005 р. та від 09.09.2005 р. передбачено, що  при простроченні виконання своїх фінансових зобов'язань у рамках дійсного договору, Замовник зобов'язаний, крім суми оплати за виконані роботи, сплатити штраф у розмірі  двох ставок рефінансування НБУ та пеню у розмірі 0,5 % від суми фінансових зобов'язань за кожний день прострочення. Період прострочення оплати визначається через 5 днів з моменту  підписання Акту на виконані роботи або остаточно оговореного строку, вказано у п. 4.5.

Суд вважає, що положення даного пункту договору в частині застосування штрафу у розмірі двох ставок рефінансування НБУ за кожний день прострочення не суперечить нормам законодавства, так як його зміст встановлює механізм одноразового обчислення розміру штрафу виходячи з кількості днів прострочення виконання зобов'язань, що не має нічого спільного із постійним нарахуванням пені за весь період неналежного виконання грошового зобов'язання.

Таким чином, заявлений позивачем розмір штрафу у розмірі 2058,12 грн., нарахований за період з 12.07.2005 р. по 16.02.2009 р. за порушення умов договору від 29.06.2005 р., а також  розмір штрафу у розмірі 334,44 грн., нарахований за період з 20.09.2005 р. по 16.02.2009 р. за порушення у мов договору від 09.09.2005 р. підтверджуються матеріалами справи, є обґрунтованими, а тому підлягає задоволенню.

Щодо стягнення з відповідача пені у розмірі 19665,00 грн. за період з 12.07.2005 р. по 16.02.2009 р. за порушення умов договору від 29.06.2005 р., а також пені у розмірі 3244,16 грн. за період з 20.09.2005 р. по 16.02.2009 р. за порушення умов договору від 09.09.2005 р., суд вважає за необхідним зазначити наступне.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Згідно з частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Позивачем при нарахуванні суми пені були застосовані відсотки, передбачені договорами, а саме 0,5 % від суми фінансових зобов'язань за кожний день прострочення.

З цього приводу суд зазначає наступне.

Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Згідно з частиною 1 статті 548 Цивільного кодексу  України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Під неустойкою, відповідно до статті 549 Цивільного кодексу  України розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Отже, види забезпечення виконання зобов'язань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобов'язання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобов'язань будь-яким з видів, передбачених статтею 546 Цивільного кодексу України, також створює зобов'язувальні правовідносини між кредитором та боржником.

Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.   

Відповідно до частини 1 статті 231 названого Кодексу законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Приписами пункту 6 вказаної статті унормовано, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законодавством або договором.

Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань регулюються Законом України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”  N 543/96-ВР  від 22 листопада 1996 року.  

Статями 1, 3 цього Закону встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином, суд робить висновок, що  відповідно до вимог чинного законодавства сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд, тому встановлена сторонами у договорі відповідальність за прострочення виконання зобов'язання у більшому розмірі не суперечить матеріальному праву.

Положення Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" не встановлюють обмежень щодо визначення розміру пені, а передбачають обмеження розміру пені, що підлягає стягненню.

Крім того, згідно частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

В порушення зазначеної норми, позивачем нараховувалась пеня за порушення умов договорів від 29.06.2005 р., від 09.09.2005 р. більш ніж за три роки.

Відповідно до Постанови НБУ від 13.01.2005 р. N 7 розмір облікової ставки НБУ з 13.01.2005 р. становить 9,0 %, згідно Листа НБУ від 09.08.2005 р. N 14-011/2644-7872 облікова ставка станом на 10.08.2005 р. склала 9,5 %.

Відтак, заявлена позивачем сума пені підлягає перерахуванню  та зменшенню:

За договором від 29.06.2005 р. за період з 12.07.2005 р. по 12.01.2006 р.-

З 12.07.2005 р. по 09.08.2005 р. – 3000,82 грн.(сума заборгованості) х 29 дн. (кількість днів прострочення) х 18% (подвійна облікова ставка НБУ) / 365 дн. =     42,92  грн.

З 10.08.2005 р. по 20.03.2006 р. – 3000,82 грн. * 156 дн. * 19 %/365 дн. = 243,68 грн.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується сума пені у розмірі 286,60 грн. за договором від 29.06.2005 р., яка є обґрунтованою, а тому підлягає стягненню з відповідача.

За договором від 09.09.2005 р.  –

З 20.09.2005 р. по 20.03.2006 р. – 548,35 грн.(сума заборгованості) х 182 дн. (кількість днів прострочення) х 19% (подвійна облікова ставка НБУ) / 365 дн. =     51,95  грн.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується сума пені у розмірі 51,95 грн. за договором від 09.0692005 р., яка є обґрунтованою, а тому підлягає стягненню з відповідача.

У частині вимог щодо стягнення 22570,61 грн. пені у позові відмовлено.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на обидві сторони пропорційно задоволених позовних вимог відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно зі статтею 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складений та підписаний у відповідності до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України  21.04.2009 р.

З урахуванням викладеного, керуючись статями 33, 34, 49, 82-85  Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В|розв'язав|:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з СВК «Донське», (98523 АР Крим, Сімферопольський район, с. Донське, вул.. Фонтанна, 118; ідентифікаційний код 31091391) на користь Приватного підприємства «Універсал – Агрозахист», (97501 АР Крим, Сімферопольський район, п. Молодіжне, вул.. Кримська, 15, к. 15; 95014 АР Крим, м. Сімферополь, вул.. Мраморна, 4-А; ідентифікаційний код 22263125; р/р 26002010015101 в ВАТ ОКБ м. Сімферополь,  МФО 324485) 3549,17 грн. заборгованості, 2392,56 грн. штрафу, 338,55 грн. пені, 62,80 грн. державного мита та 13,10 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В частині стягнення 2726,64 грн. основного боргу, 2322,95 грн. штрафу, 45237,30 грн. пені у задоволені позову відмовити.

      Наказ видати після|потім| набрання судовим рішенням|розв'язання,вирішення,розв'язування|  законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Колосова Г.Г.