Рішення

від 22.04.2009 по справі 15/68

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

15/68

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

22.04.09 р.                                                                                                       Справа № 15/68                               

Господарський суд Донецької області  у складі головуючого судді Богатиря К.В.

при секретарі судового засідання Щитовій Л.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом приватного підприємства “АРЕКС-комплект”  м. Донецьк (код ЄДРПОУ 31833109)

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю “М'ясний продукт” м. Горлівка (код ЄДРПОУ 33603926)

про стягнення заборгованості з урахуванням інфляції в сумі 140556,59 грн., 3% річних в сумі 4027,67 грн., штрафних санкцій у розмірі 29007,16 грн.  

за участю представників сторін:

від позивача: Соколова І.Г. за довіреністю б/н від 25.02.2009 р.

від відповідача: Белякова О.О. за довіреністю № 149 від 11.11.2008 р.

До господарського суду Донецької області надійшла позовна заява приватного підприємства “АРЕКС-комплект”  м. Донецьк до товариства з обмеженою відповідальністю “М'ясний продукт” м. Горлівка про стягнення заборгованості з урахуванням інфляції в сумі 140556,59 грн., 3% річних в сумі 4027,67 грн., штрафних санкцій у розмірі 29007,16 грн.  

Ухвалою суду від 06.03.2009 р. позовна заява була прийнята до розгляду та порушено провадження у справі № 15/68, сторони зобов'язані надати документи та виконати певні дії.

У судовому засіданні представниками позивача та відповідача було заявлено клопотання  про ведення судового засідання без здійснення технічної фіксації, у зв'язку з чим відповідно до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України судом не здійснювалося фіксування судового процесу. Судом, відповідно до вимог статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази та заслухавши у судовому засіданні пояснення представників позивача та відповідача, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

04.01.2007 р. сторони уклали договір купівлі-продажу № 06–07, згідно якого продавець (позивач) зобов'язався поставити, а покупець (відповідач) зобов'язався прийняти та оплатити товар: спеції, харчові добавки, оболонки та інші товари, вказані в прайс–листах.

Згідно п. 2.3 договору ціна за одиницю товару та загальна вартість поставки визначається згідно рахунку–фактури продавця.

Відповідно до п. 3.1 договору розрахунок за поставлений товар здійснюється у формі відстрочки оплати протягом 5 банківських днів з моменту відвантаження товару.

Згідно п. 8.3 договору у випадку прострочення оплати покупець зобов'язаний сплатити штраф в розмірі 0,1% від суми заборгованості за кожний день прострочення.

Пунктом 9.3 договору передбачено, що даний договір вступив в силу з моменту його підписання сторонами та діяв до 31.12.2007 р. Завірена копія договору додана до позовної заяви.

На виконання договору купівлі-продажу позивачем за період з 30.11.2007 р. по 27.12.2007 р. було передано товар відповідачу за накладними на загальну суму 159382,56 грн.: за накладною № 414 від 30.11.2007 р. на суму 105531,19 грн., за накладною № 437 від 14.12.2007 р. на суму 7725,84 грн., за накладною № 465 від 27.12.2007 р. на суму 46125,53 грн. (завірені копії накладних додані до позовної заяви).

Факт отримання відповідачем товару на суму 159382,56 грн. підтверджується підписом представника відповідача та печаткою на видаткових накладних в графі „отримав”, довіреностями на отримання товарно–матеріальних цінностей: серії НБЄ № 211037 від 30.11.2007 р., серії НБЄ № 211050 від 14.12.2007 р., серії ЯОУ № 922813 від 27.12.2007 р., виданими на уповноважену особу відповідача, яка фактично отримала товар для відповідача; податковими накладними: № 414 від 30.11.2007 р. на суму 105531,19 грн., № 437 від 14.12.2007 р. на суму 7725,84 грн., № 465 від 27.12.2007 р. на суму 46125,53 грн.; рахунками: № 414 від 30.11.2007 р. на суму 105531,19 грн., № 437 від 14.12.2007 р. на суму 7725,84 грн., № 465 від 27.12.2007 р. на суму 46125,53 грн. Завірені копії вказаних документів містяться в матеріалах справи.

Висновок стосовно того, що товар за накладними був поставлений відповідачу позивачем саме на виконання договору купівлі-продажу № 06–07 від 04.01.2007 р. суд робить виходячи з того, що найменування, кількість, ціна та загальна вартість товару, вказана в накладних повністю відповідають тим характеристиками товару, які вказані в  рахунках. Крім того, довіреності мають посилання на рахунки, а податкові накладні на договір.

Будь–яких заперечень про те, що поставка товару по спірним накладним відбувалася відповідно до договору купівлі–продажу № 06–07 від 04.01.2007 р., відповідач до суду не заявляв.

Позивач надіслав відповідачу претензію від 17.07.2008 р. з вимогою сплатити заборгованість з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення в розмірі 186619,61 грн. та штрафних санкцій на загальну суму 33500,99 грн. Завірена копія претензії міститься в матеріалах справи.

Відповідач надіслав позивачу відповідь на претензію № 114 від 24.07.2008 р., в якій визнає суму основного боргу за товар, поставлений згідно договору купівлі–продажу № 06–07 від 04.01.2007 р. в сумі 159382,56 грн. Але у зв'язку з тяжким фінансовим становищем відповідач зобов'язався оплатити вказану суму заборгованості до 31.08.2008 р. Завірена копія відповіді на претензію додана до позову.

29.08.2008 р. відповідач частково оплатив основний борг на суму 50000,00 грн., що підтверджується банківською випискою від 29.08.2008 р., завірена копія якої міститься в матеріалах справи.

Залишилася неоплаченою частина поставленого товару на суму 109382,56 грн. (159382,56 грн. – 50000,00 грн. = 109382,56 грн.).

Згідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають зокрема з договору або іншого правочину.

Відповідно до ст. 526 того ж Кодексу зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Відповідно до ст. 692 ч.1 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

По всіх спірних накладних встановлена відстрочка платежу – 5 банківських днів від дати накладної. Тобто сторонами договору встановлений конкретний строк оплати по кожній партії поставленого за  договором товару, згідно кожної накладної, а саме: за накладною № 414 від 30.11.2007 р. строк оплати для відповідача наступив у період з 03.12.2007 р. по 07.12.2007 р. включно, а вже з 08.12.2007 р. почалося прострочення; за накладною № 437 від 14.12.2007 р. строк оплати для відповідача наступив у період з 17.12.2007 р. по 21.12.2007 р. включно, а вже з 22.12.2007 р. почалося прострочення; за накладною № 465 від 27.12.2007 р. строк оплати для відповідача наступив у період з 28.12.2007 р. по 03.01.2008 р., а вже з 04.01.2008 р. почалося прострочення.

Таким чином, встановлений договором строк оплати за отриманий товар по спірним накладним для відповідача наступив, крім того почалося прострочення виконання грошового зобов'язання.

Крім того, в акті звірки взаєморозрахунків між сторонами за період з 01.03.2007 р. по 23.03.2009 р., який в оригіналі представлений до суду, зазначено, що заборгованість відповідача перед позивачем за отриманий товар складає 109382,56 грн. Акт звірки підписаний сторонами та скріплений печатками, тому приймається судом до уваги як письмовий доказ у даній справі.

Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву № 23 від 26.03.2009 р. У вказаному відзиві відповідач визнає позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в розмірі 109382,56 грн., а також інфляцію за весь час прострочення виконання зобов'язання та 3% річних частково. Відповідач проти сплати пені заперечує тим, що строк виконання зобов'язання за останньою накладною наступив 02.01.2008 р., оскільки позивач здійснив розрахунок станом на 25.02.2009 р., строк позовної давності в 1 рік згідно ст. 258 ЦК України закінчився.

Статтею 78 ГПК України передбачено, що у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб. В даному випадку дії відповідача, пов'язані із визнанням позову в частині основного боргу, інфляції та 3% річних (частково за винятком 8,54 грн.) не суперечать закону та не порушують права та інтереси інших осіб.

Заперечення відповідача проти пені не приймається судом до уваги, тому що не відповідає вимогам діючого законодавства та фактичним обставинам справи.

Згідно ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Виходячи з того, що відповідач здійснив часткову оплату основного боргу в сумі 50000,00 грн. 29.08.2008 р., перебіг строку позовної давності починається саме з цієї дати.

Таким чином суд дійшов висновку про те, що відповідач не виконав зобов'язання оплатити у встановлений строк вартість отриманого від позивача товару на суму 109382,56 грн., тому позовні вимоги щодо стягнення основного боргу підлягають задоволенню.

У зв'язку з простроченням виконання грошового зобов'язання позивач, керуючись п. 8.3 договору, нарахував відповідачу пеню в розмірі 0,1% від суми невиконаного зобов'язання на суму 29007,16 грн. (розрахунок доданий до позову).

22.04.2009 р. позивач надав до суду заяву про зменшення позовних вимог за вх. № 02–41/17891. Згідно вказаної заяви позивач зменшує розмір пені  у зв'язку із застосуванням статей 1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” та просить суд стягнути з відповідача пеню, обчислену в облікових ставках НБУ згідно діючого законодавства, на суму 16626,13 грн. (новий розрахунок міститься в матеріалах справи). Вказану заяву суд згідно ст. 22 ГПК України прийняв до розгляду та в подальшому розглядав змінені позовні вимоги щодо стягнення пені.

Суд вважає вимоги в цій частині стягнення пені на суму 16626,13 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Інший розмір процентів не встановлений умовами спірного договору для даних правовідносин сторін.

Крім суми основного боргу позивач згідно ст. 625 ЦК України нарахував інфляцію за період з грудня 2007 р. по лютий 2009 р. в розмірі 31073,89 грн. та 3% річних згідно окремих накладних на загальну суму 4027,67 грн. (розрахунок доданий до позову). Суд вважає вимоги в частині суми інфляції обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Перевіркою розрахунку суми 3% річних судом встановлено, що позивач припустився помилки при нарахуванні 3% річних за накладною № 465 від 27.12.2007 р. Таким чином розрахунок позивача за цією накладною є цілком невірним та судом до уваги не приймається. За власними розрахунками суду сума 3% річних за накладною № 465 від 27.12.2007 р. складає: 3851,37 грн. х 3% х 421 день : 365 днів = 133,27 грн. За накладною № 414 від 30.11.2007 р. 3% річних складають 3885,86 грн. Загальна сума 3% річних складає 133,27 грн. + 3885,86 грн. = 4019,13 грн. Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення 3% річних в розмірі 4027,67 грн. підлягають частковому задоволенню на суму 4019,13 грн. В частині стягнення 3% річних на суму 4027,67 грн. – 4019,13 грн. = 8,54 грн. позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно: в частині задоволених позовних вимог – на відповідача, в частині зменшення та відмови в задоволенні позовних вимог – на позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 22; 32-36; 43; 49; 78; 82-85; 115; 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “М'ясний продукт” (юридична адреса: 84639, Донецька область, м. Горлівка, вул. Микитівська, 33; код ЄДРПОУ 33603926; поточний рахунок 26009054428100 у відділенні № 807 АКИБ Укрсиббанк м. Харків, МФО 351005) на користь приватного підприємства “АРЕКС-комплект” (юридична адреса: 83100, м. Донецьк, вул. 50–річчя СРСР, 159/33; код ЄДРПОУ 31833109; поточний рахунок 26006959967675 в філії ПУМБ м. Донецька, МФО 335537) суму 161101,71 грн. (а саме: основний борг в сумі 109382,56 грн., пеню в розмірі 16626,13 грн., інфляцію в розмірі 31073,89 грн., 3% річних в сумі 4019,13 грн.), витрати на оплату державного мита в сумі 1611,02 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 109,56 грн.

Відмовити в задоволенні позовних вимог в частині стягнення 3% річних на суму 8,54 грн.

У судовому засіданні 22.04.2009 р. за згодою сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Повний текст рішення підписаний судом 24.04.2009 р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

У разі  подання  апеляційної скарги або внесення апеляційного подання рішення,  якщо його не скасовано,  набирає  законної  сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

               Суддя