Рішення

від 10.12.2013 по справі 901/3341/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10.12.2013Справа № 901/3341/13 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АРВО-ЦЕМЕНТ", м.Сімферополь,

до відповідача фізичної особи-підприємця Ванєєва Сергія Юрійовича, м.Ялта

про стягнення 99 117,36 грн.

Суддя С.С. Потопальський

Представники:

Від позивача - Казаков В.О., довіреність № б/н від 28.10.2013, представник;

Від відповідача - Ванєєв С.Ю., , паспорт ЕЕ 203804 від 15.02.2000;

Від відповідача - Пронін Є.В., довіреність № б/н від 20.11.2013, представник

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю "АРВО-ЦЕМЕНТ" звернулося до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до фізичної особи-підприємця Ванєєва Сергія Юрійовича про стягнення 99117,36 грн., з яких 86178,75 грн. основної заборгованості, 10353,25 грн. пені, 2585,36 грн. 3 % річних.

Ухвалою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 09.10.2013 прийнято позовну заяву до розгляду і порушено провадження у справі суддею Медведчук О.Л.

Ухвалою суду від 09.10.2013 був задоволений самовідвід судді Господарського суду Автономної Республіки Крим Медведчук О.Л. у справі №901/3341/13 та справу передано для розподілу в порядку частини 3 статті 1-1 Господарського процесуального кодексу України.

Автоматизованою системою документообігу Господарського суду Автономної Республіки Крим визначено суддю Господарського суду Автономної Республіки Крим Потопальського С.С. для розгляду даної справи.

Відповідач проти позову заперечує, по мотивам вказаним у відзиві на позов, основні з яких ґрунтуються на тому, що на накладних: № 00000440 від 19.07.2012, на суму 6650,00 грн.; № 00000673 від 17.10.2012, на суму 6370,00 грн.; № 00000799 від 29.11.2012, на суму 6300,00 грн.; № 00000777 від 23.11.2012, на суму 21600,00 грн.; № 00000731 від 05.11.2012, на суму 22080,00 грн. відсутня печатка фізичної особи-підприємця Ванєєва Сергія Юрійовича, м.Ялта.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «АРВО-ЦЕМЕНТ» (продавець, далі по тексту позивач) та фізичною особою-підприємцем Ванєєвим Сергієм Юрійовичем - був укладений договір № АЦ-029 (надалі - договір) поставки цементу від 21.02.2011р.

Відповідно до п.1.1, 1.2 договору, Продавець зобов'язується поставити та передати у власність Покупця цемент (надалі - Товар), в свою чергу Покупець зобов'язується прийняти даний Товар та оплатити його відповідно до умов цього договору. Найменування товару - цемент.

Згідно п.2.1 договору, ціна, марка товару та його кількість наведена у рахунках-фактурах та товаротранспортних накладних.

Пунктом 5.1 договору зазначено, що оплата за товар проводиться покупцем на поточний рахунок продавця за реквізитами, вказаними в розділі 10 цього договору у 100 % розмірі, але не пізніше 7 днів з моменту відвантаження товару покупцю.

Як зазначає позивач, на виконання умов договору позивач поставив цемент ПЦ-1І/Б-К400 всього на суму 195678,75 гривень, проте відповідачем була частково сплачена заборгованість у розмірі 97090,00 грн., за таких обставин, позивач просить стягнути суму заборгованості у розмірі 86178,75 грн.

Вивчивши матеріали справи, оцінивши наявні у матеріалах справи докази у їх сукупності в порядку ст.43 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає позовні вимоги такими що підлягають задоволенню частково з огляду на наступне.

Правові наслідки невиконання зобов'язань за договором поставки регулюються положеннями глави 54 Цивільного кодексу України.

Згідно з частиною 1 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2 статті 712 Цивільного кодексу України визначено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 655 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частин 1, 2 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Враховуючи положення пункту п.5.1 договору оплата за товар повинна бути здійснена протягом 7 днів, з моменту відвантаження товару.

Згідно зі статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В матеріалах справи містяться видаткові накладні на суму 195678,75 гривень:

№ 00000147 від 29.03.2012, на суму 11250,00 грн.;

№ 00000300 від 17.05.2012, на суму 10568,75 грн.;

№ 00000281 від 11.05.2012, на суму 6650,00 грн.;

№ 00000333 від 02.06.2012, на суму 18382,50 грн.;

№ 00000440 від 19.07.2012, на суму 6650,00 грн.;

№ 00000372 від 19.06.2012, на суму 807,50 грн.;

№ 00000459 від 26.07.2012, на суму 22080,00 грн.;

№00000549 від 04.09.2012, на суму 22080,00 грн.;

№ 00000593 від 19.09.2012, на суму 22080,00 грн.;

№ 00000673 від 17.10.2012, на суму 6370,00 грн.;

№ 00000799 від 29.11.2012, на суму 6300,00 грн.;

№ 00000777 від 23.11.2012, на суму 21600,00 грн.;

№ 00000731 від 05.11.2012, на суму 22080,00 грн.

№ 0000000048 від 06.02.2012, на суму 12410,00 грн.;

№ 00000710 від 29.10.2012, на суму 6370,00 грн.

Проте, суд частково відхиляє позовні вимоги, що ґрунтуються на видаткових накладних: № 00000799 від 29.11.2012, на суму 6300,00 грн., 00000440 від 19.07.2012, на суму 6650,00 грн., оскільки до вказаних накладних відсутні довіреності на отримання товару та відповідач заперечує проти отримання товару по вказаним накладним.

Відповідно до п. 2 Інструкції «Про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей» від 12.06.1996 № 293/1318, сировина, матеріали, паливо, запчастини, інвентар, худоба, насіння, добрива, інструмент, товари, основні засоби та інші товарно-матеріальні цінності, а також нематеріальні активи, грошові документи і цінні папери (надалі - цінності) відпускаються покупцям або передаються безплатно тільки за довіреністю одержувачів .

Також слід зазначити, що на кожну поставку товару відповідач видавав довіреності із зазначенням особи уповноваженої приймати товар зі зразком підпису такої особи. Пороте на видатковій накладній № 00000673 від 17.10.2012, на суму 6370,00 грн. підпис не відповідає підпису вказаному у довіреності ФКА № 17102012 від 17.12.2012 , та така невідповідність є очевидною. Отримання партії товару по вказаній накладній заперечується відповідачем.

Як свідчать матеріали справи, по всім іншим, наданим позивачем видатковим накладним є довіреності на отримання відповідних партій товару у зазначені дати, підписи на довіреностях відповідають підписам зазначеним у видаткових накладних.

За таких обставин загальна сума постачання складає 176358,75 грн. Отже з урахуванням сплаченої відповідачем суми у розмірі 97 090,00 грн., несплаченою залишилась сума у розмірі 79268,75 грн.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, виходячи зі змісту ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, відповідачем під час розгляду даної справи не був доведений суду факт оплати та не надано належних доказів погашення заборгованості.

Заперечення відповідача про те що на видаткових накладних № 00000440 від 19.07.2012, на суму 6650,00 грн.; № 00000673 від 17.10.2012, на суму 6370,00 грн.; № 00000799 від 29.11.2012, на суму 6300,00 грн.; № 00000777 від 23.11.2012, на суму 21600,00 грн.; № 00000731 від 05.11.2012, на суму 22080,00 грн. відсутня печатка фізичної особи-підприємця Ванєєва Сергія Юрійовича не приймається судом до уваги, оскільки товар отримувався представниками фізичної особи-підприємця Ванєєва С. Ю., по довіреності останнього, та отримання засвідчено підписами осіб, що відповідають зразкам підписів вказаних у довіреностях на отримання відповідних партій товару.

Отже сума заборгованості в сумі 79268,75 грн. підтверджена матеріалами справи та підлягає стягненню.

Також позивачем заявлено до стягнення 3 % річних, за період з 17.12.2012 по 01.10.2013, в сумі 2103,70 грн., проте 3 % річних підлягає задоволенню у розмірі 1882,90 грн., з наступного розрахунку суду: 3:365 х 289х 79268,75:100 =1882,90 грн.

Заявлена позивачем пеня у розмірі 10 353,25 грн. підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною другою статті 217 Господарського кодексу України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (частина перша статті 230 ГК України).

Такий вид забезпечення виконання зобов'язання як пеня та її розмір встановлено частиною 3 статті 549 Цивільного кодексу України, частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України, статтями 1,3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України.

Частиною 2 статті 343 Господарського кодексу України встановлено, що платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно пункту 6.3. Договору, у випадку порушення строків розрахунків, передбачених п.5.1. даного договору, покупець сплачує продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення оплати, що діяла в період, за який сплачується пеня, від не оплаченої суми, а також інші збитки передбачені законодавством.

При цьому, позивачем нарахування пені здійснено з урахуванням частини 2 статті 343 Господарського кодексу України. За таких обставин позовні вимоги в частині стягнення 10353,25 грн. пені підлягають задоволенню повністю.

Витрати по сплаті судового збору відносяться на відповідача пропорційно задоволеним вимогам у відповідності зі статтею 49 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення оформлено та підписано 12.12.2013.

Керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця Ванєєва Сергія Юрійовича, (вул.Казанцева, 11, кв.1, м.Ялта, ЄДРПОУ 2321402479) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АРВО-ЦЕМЕНТ", (11 км. Московського шосе, м.Сімферополь, ЄДРПОУ 35651128) 79268,75 грн. основного боргу, 10 353,25 грн. пені, 1882,90 грн. 3 % річних, 1839,02 грн. судового збору.

3. В інший частині позову відмовити.

Наказ видати після вступу рішення в законну чинність.

Суддя С.С. Потопальський