Рішення

від 10.12.2013 по справі 906/1413/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "10" грудня 2013 р. Справа № 906/1413/13

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Прядко О.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Радкевич Р.І. - довір. №130Д-137/2013 від 22.08.2013;

від відповідача: не з'явився

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДПЗКУ-МТС" (м.Київ)

до Приватного сільськогосподарського підприємства "Злагода-А" (с. Вільха, Романівський район, Житомирська область)

про стягнення 50870,55грн

ВСТАНОВИВ:

У відповідності до ч.3 ст.69 ГПК України, строк розгляду спору продовжено на п'ятнадцять днів.

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 50870,55грн заборгованості по договору №КО ЖТ - 16/12 від 06.06.2012, з яких: 46350,00грн основного боргу, 3465,29грн пені та 1055,26грн 3% річних.

Додатковими уточненнями №130юр-671/2013 від 10.10.2013, які суд прийняв до розгляду для врахування при вирішенні спору, позивач уточнив суму боргу, з якої проводилося нарахування заявлених до стягнення з відповідача 3% річних у сумі 1055,26грн (а.с.24).

10.12.2013 на адресу суду від позивача надійшли: клопотання №130юр-944/2013 від 04.12.2013 (а.с.65-68) про долучення до матеріалів справи довідки про стан заборгованості відповідача та доказів направлення останньому додаткових уточнень до позовної заяви від 10.10.2013 №130юр-671/2013, а також заява про уточнення (збільшення позовних вимог) №130юр-969/2013 від 03.12.2013 в частині стягнення 3% річних до 1337,17грн (а.с.60-64). Судом встановлено, що сума 3% річних була змінена позивачем за рахунок збільшення періоду їх нарахування до 03.12.2013, що є правом позивача та не суперечить приписам ч.4 ст.22 ГПК України.

Відповідно до ч.4 ст.22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Оскільки збільшення представником позивача розміру позовних вимог не суперечить законодавству та не порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, господарський суд приймає заяву позивача про збільшення позовних вимог №130юр-969/2013 від 03.12.2013 до розгляду. Спір вирішується у межах розміру збільшених позовних вимог до 51152,46грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві та додаткових уточненнях №130юр-671/2013 від 10.10.2013 (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог №130юр-969/2013 від 03.12.2013). Повідомив, що станом на дату судового засідання заборгованість відповідача за виконані позивачем підрядні роботи згідно договору №КО ЖТ - 16/12 від 06.06.2012 не змінилась і становить 46350,00грн.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час і місце розгляду справи повідомлявся вчасно та належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.69).

Враховуючи те, що явка представників сторін в засідання суду обов'язковою не визнавалась, надання письмового відзиву відповідно до вимог ст.59 ГПК України є правом відповідача, а не його обов'язком, господарський суд вважає, що неявка відповідача, повідомленого належним чином, не перешкоджає розгляду справи за наявними матеріалами відповідно до ст.75 ГПК України.

У відповідності до ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд встановив наступне.

Відповідно до укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "ДПЗКУ-МТС" (позивач/виконавець) та Приватним сільськогосподарським підприємством "Злагода-А" (відповідач/замовник) договору №КО ЖТ - 16/12 від 06.06.2012 (далі - договір (а.с.6-7)), виконавець зобов'язується на території сільгоспугідь замовника виконати сільськогосподарські роботи по збиранню врожаю сільгоспкультур на пальному замовника - за кількістю, якістю, в строки та на умовах, що наведені нижче за текстом договору, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконані роботи (п.1.1).

За своєю правовою природою вищевказаний договір №КО ЖТ - 16/12 від 06.06.2012 є договором підряду.

Згідно приписів ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

За приписами п.1 ст.843 ЦК України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

Пунктом 3.1 договору сторони погодили, що ціна робіт за 1 гектар зазначається в п.1.2 договору. Ціна та/або обсяг робіт можуть бути змінені за домовленістю сторін, про що вони підписують відповідну Додаткову угоду.

Загальна вартість виконаних робіт (сума до сплати) обчислюється виходячи з актів передачі-приймання виконаних робіт, що підписані сторонами (п.3.2 договору).

Відповідно до п.3.2 договору, оплата здійснюється перерахуванням грошових коштів на поточний рахунок виконавця на підставі актів передачі-приймання виконаних робіт в строк не пізніше ніж через 5 (п'ять) робочих днів з дати підписання відповідного акту передачі-приймання виконаних робіт.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобов'язання за договором підряду виконав в повному обсязі, на підтвердження чого надав підписаний сторонами та скріплений печатками підприємств акт здачі-приймання робіт (наданих послуг) №4263 від 10.12.2012 на загальну суму 46350,00грн (а.с.8).

Відтак, у відповідача виникло зобов'язання розрахуватися за виконані позивачем роботи до 17.12.2012 включно.

Частина 1 статті 530 ЦК України визначає, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

За ч.1 ст. 854 ЦКУ якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Відповідач обов'язок по сплаті вказаних коштів у строк, встановлений в п.3.3 договору, не виконав, внаслідок чого у останнього утворилась заборгованість за виконані згідно договору №КО ЖТ - 16/12 від 06.06.2012 підрядні роботи по збиранню сільськогосподарських культур на суму 46350,00грн, що підтверджується актом здачі-приймання робіт (наданих послуг) №4263 від 10.12.2012, довідкою про стан заборгованості №130юр-943/2013 від 04.12.2013 (а.с.66) та іншими матеріалами справи.

У відповідності до ч.1 ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Положення аналогічного змісту містяться в ст.ст.525 і 526 ЦК України.

Згідно ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором, позивач нарахував до стягнення з відповідача 3465,29грн пені.

Стаття 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 статті 343 ГК України передбачено, що розмір пені за прострочку платежу встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Аналогічна позиція викладена і в ст.ст.1,3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996 №543/96-ВР.

Пунктом 5.3 договору сторони визначили, що за прострочення оплати виконаної роботи замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що нараховується на суму заборгованості за кожен день прострочення оплати.

Так, позивач при здійсненні розрахунку пені застосував подвійну облікову ставку НБУ за період з 18.12.2012 по 18.06.2013, з урахуванням п.6 ст.232 Господарського кодексу України, що є правомірним та відповідає вимогам чинного законодавства України.

Здійснивши перерахунок пені, суд прийшов до висновку, що її суму позивачем заявлено вірно, тому до стягнення з відповідача підлягає пеня у розмірі 3465,29грн.

Розглядаючи питання про обґрунтованість вимог позивача щодо нарахування і стягнення на свою користь з відповідача 3% річних, господарський суд враховує, що за ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається з уточненого позивачем розрахунку (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог №130юр-969/2013 від 03.12.2013), за прострочку виконання зобов'язання позивачем нараховано відповідачу 3% річних за період з 18.12.2012 по 03.12.2013 у розмірі 1337,17грн.

Здійснивши перерахунок річних з вказаного позивачем періоду нарахування на суму несплаченої основної заборгованості у розмірі 46350,00грн., суд встановив, що їх сума заявлена позивачем обгрунтовано і підлягають до задоволення у розмірі 1337,17грн. 3% річних.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно ст.32 ГПК доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність або відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін.

Відповідач позов за підставами пред'явлення та предметом не оспорив, відзиву на позовну заяву не надав.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд вважає позовні вимоги (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог №130юр-969/2013 від 03.12.2013) обґрунтованими, заявленими відповідно до чинного законодавства і укладеного договору та такими, що підлягають задоволенню на суму 51152,46грн, з яких: 46350,00грн основного боргу, 3465,29грн пені та 1337,17грн 3% річних.

Судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.22,32,33,49,82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства "Злагода-А" (13030, Житомирська обл., Романівський район, с. Вільха, ідент. код 34841919)

на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДПЗКУ-МТС" (01033, м.Київ, Печерський район, вул. Саксаганського, буд.1, іден. код 37702357):

- 46350,00грн основного боргу,

- 3465,29грн пені,

- 1337,17грн 3% річних,

- 1720,50грн судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 11.12.13

Суддя Прядко О.В.

Віддрукувати:

1 - в справу

2 - відповідачу - рек. з повід.