Рішення

від 04.12.2013 по справі 910/15029/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/15029/13 04.12.13

за позовом: Приватного підприємства «Мнагор», м.Вінниця, ЄДРПОУ 34325494

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Високі аграрні технології», м.Київ, ЄДРПОУ 36376609

за участю третьої особи 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Прогрес», с.Нагірна, ЄДРПОУ 32874565

за участю третьої особи 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Березино», с.Червоний Кут, ЄДРПОУ 33233162

за участю третьої особи 3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Приватно-орендного підприємства «Рідний край», с.Тростянець, ЄДРПОУ 03729612

за участю третьої особи 4, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Селянського (Фермерського) господарства «Конкурент», с.Спичинці, ЄДРПОУ 23107090

за участю третьої особи 5, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «УРОЖАЙ-С», с.Біляни, ЄДРПОУ 37248125

про стягнення 148 269,76 грн.

Суддя Любченко М.О.

Представники сторін:

від позивача: Нагорняк М.М. - по дов.

від відповідача: не з'явився

від третьої особи 1: не з'явився

від третьої особи 2: не з'явився

від третьої особи 3: не з'явився

від третьої особи 4: не з'явився

від третьої особи 5: не з'явився

Відповідно до ст.77 ГПК України в судовому засіданні 04.12.2013р. оголошувалась перерва.

Позивач, Приватне підприємство «Мнагор», м.Вінниця звернулось до господарського суду м.Києва з позовною заявою до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Високі аграрні технології», м.Київ про стягнення грошових коштів в сумі 148 269,76 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на невиконання відповідачем обов'язку оплатити послуги Приватного підприємства «Мнагор», що були надані відповідно до агентського договору від 27.01.2012р. при укладенні договорів купівлі-продажу з Товариством з обмеженою відповідальністю «Прогрес», Товариством з обмеженою відповідальністю «Березино», Приватно-орендним підприємством «Рідний край», Селянським (Фермерським) господарством «Конкурент», Товариством з обмеженою відповідальністю «УРОЖАЙ-С» за посередництва позивача.

Відповідач у відзиві вих.№21/08 від 21.08.2013р. та поясненнях проти задоволення позову заперечив, посилаючись на неналежне оформлення позивачем агентських звітів та недоведення факту надання послуг Приватним підприємством «Мнагор».

В судове засідання відповідач не з'явився. Проте, враховуючи, що у попередньому судовому засіданні до оголошення перерви представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Високі аграрні технології» був присутнім, що відображено у протоколі судового засідання від 04.12.2013р., господарський суд вважає встановленим факт належного повідомлення Товариства з обмеженою відповідальністю «Високі аграрні технології» про дату, час та місце розгляду справи.

Такі висновки суду відповідають позиції Пленуму Вищого господарського суду України, що викладена у п.3.9.1 Постанови №18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», відповідно до якої у разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 81-1 ГПК), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.

Ухвалою суду від 04.09.2013р. до участі у справі залучено Товариство з обмеженою відповідальністю «Прогрес», Товариство з обмеженою відповідальністю «Березино», Приватно-орендне підприємство «Рідний край», Селянське (Фермерське) господарство «Конкурент», Товариство з обмеженою відповідальністю «УРОЖАЙ-С» в якості третіх осіб 1, 2, 3, 4, 5, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, відповідно.

Третя особа 1 в поясненнях б/н від 22.10.2013р. підтвердила факти укладення договору купівлі-продажу з відповідачем та його повного виконання.

Третя особа 2 в поясненнях вих.№153 від 18.11.2013р. пояснила, що дійсно між Товариством з обмеженою відповідальністю «Березино» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Високі аграрні технології» було укладено договір купівлі-продажу, проте надати інформацію щодо прийняття Приватним підприємством «Мнагор» участі в його укладанні не є можливим у зв'язку зі зміною керівництва Товариства з обмеженою відповідальністю «Березино».

Третя особа 3 в поясненнях вих.№255 від 26.11.2013р. підтвердила укладення договору купівлі-продажу з Товариством з обмеженою відповідальністю «Високі аграрні технології». При цьому, жодних відомостей щодо посередництва позивача при укладенні вказаного правочину Приватно-орендним підприємством «Рідний край» надано не було.

Згідно з поясненнями б/н від 17.10.2013р. третьої особи 4 Селянським (Фермерським) господарством «Конкурент» було повідомлено, що договір купівлі-продажу з Товариством з обмеженою відповідальністю «Високі аграрні технології» був укладений за сприяння Приватного підприємства «Мнагор».

Третьою особою 5 в поясненнях вих.№64 від 07.10.2013р. та без номеру та дати, що подані до суду 24.10.2013р., також було підтверджено факт укладення договору купівлі-продажу з Товариством з обмеженою відповідальністю «Високі аграрні технології» за сприяння позивача.

В судове засідання 04.12.2012р. треті особи 1, 2, 3, 4, 5 не з'явились, про причини неявки не повідомили. При цьому, треті особи 1, 2, 3, 4, 5 були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень №0103026764320, №0103026764339, №0103026764355, №0103026764347 та засвідченим списком №62 від 08.11.2013р. згрупованих поштових відправлень, що повністю відповідає позиції Пленуму Вищого господарського суду України, яка викладена в п.3.9.1 Постанови №18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції».

Наразі, з огляду на неявку відповідача та третіх осіб 1, 2, 3, 4, 5 в судове засідання, господарським судом враховано, що за змістом ст.22 Господарського процесуального кодексу України прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому, норми вказаної статті зобов'язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Аналогічні положення визначені також приписами ст.27 Господарського процесуального кодексу України для третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору.

Статтею 77 зазначеного Кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст.69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Згідно із п.3.9.2 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Незважаючи на те, що відповідач та треті особи 1, 2, 3, 4, 5 в процесі розгляду справи 04.12.2013р. не скористались правами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до вимог ст.75 Господарського процесуального кодексу України, а неявка вказаних учасників судового спору не перешкоджає вирішенню справи по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив:

За змістом ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За приписами ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають, зокрема, з договору.

В силу ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст.ст.6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ч.1 ст.901 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч.1 ст.297 Господарського кодексу України за агентським договором одна сторона (комерційний агент) зобов'язується надати послуги другій стороні (суб'єкту, якого представляє агент) в укладенні угод чи сприяти їх укладенню (надання фактичних послуг) від імені цього суб'єкта і за його рахунок.

Як вбачається з матеріалів справи, 27.01.2012р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Високі аграрні технології» (принципал) та Приватним підприємством «Мнагор» (агент) було укладено агентський договір на пошук покупців на товари принципала без права їх продажу агентом.

За своїм змістом та правовою природою укладений між сторонам договір є договором про надання послуг, який підпадає під правове регулювання норм ст.ст.901-907 Цивільного кодексу України, ст.ст.295-305 Господарського кодексу України.

Згідно з п.1.1 договору від 27.01.2012р. агент зобов'язався здійснювати від свого імені, але за рахунок принципала такі дії: здійснювати пошук покупців на продукцію принципала; збирати замовлення покупців продукції принципала і направляти їх принципалу; виконувати інші необхідні дії для залучення покупців на продукцію принципала відповідно до умов цього договору, а принципал зобов'язався сплатити агенту винагороду за виконання цього доручення.

Відповідно до п.1.2 зазначеного правочину агент може укладати договори купівлі-продажу з покупцями продукції принципала як від свого імені, так і від імені принципала, про що має повідомляти останнього.

У п.4.1 укладеного договору сторонами встановлено, що за виконання своїх обов'язків за цим договором принципал зобов'язаний уплатити агенту винагороду в розмірі від 6% до 10% від продажної вартості продукції, що поставляється принципалом до договорами, укладення яких пов'язано з функціями агента.

Відповідно до п.4.4 договору принципал зобов'язався виплатити агенту належну йому винагороду протягом п'ятиденного строку після оплати замовником рахунків за поставлену принципалом продукцію у валюті договору.

За змістом п.6.1 договору від 27.01.2012р. він набуває чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами зобов'язань за цим договором.

Згідно із ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтями 525, 615 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

За змістом позовної заяви, на виконання умов агентського договору від 27.01.2012р. за посередництва позивача Товариством з обмеженою відповідальністю «Високі аграрні технології» були укладені договорі купівлі-продажу з Товариством з обмеженою відповідальністю «Прогрес», Товариством з обмеженою відповідальністю «Березино», Приватно-орендним підприємством «Рідний край», Селянським (Фермерським) господарством «Конкурент», Товариством з обмеженою відповідальністю «УРОЖАЙ-С».

Зокрема, матеріали справи свідчать, що 07.02.2012р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Високі аграрні технології» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Прогрес» було укладено договір купівлі-продажу №КП0702/2012-1, за змістом якого відповідачем було продано третій особі 1 товар на суму 508 548 грн.

07.02.2012р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Високі аграрні технології» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Березино» було укладено договір купівлі-продажу №КП0702/2012, за змістом якого відповідачем було продано третій особі 2 товар на суму 671 232 грн.

08.05.2012р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Високі аграрні технології» та Товариством з обмеженою відповідальністю «УРОЖАЙ-С» було укладено договір купівлі-продажу №КП0805/2012, за змістом якого відповідачем було продано третій особі 5 товар на суму 35 680 грн.

10.05.2012р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Високі аграрні технології» та Приватно-орендним підприємством «Рідний край» було укладено договір купівлі-продажу №КП1005/2012, за змістом якого відповідачем було продано третій особі 3 товар на суму 106 317,60 грн.

18.05.2012р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Високі аграрні технології» та Селянським (Фермерським) господарством «Конкурент» було укладено договір купівлі-продажу №КП1805/2012, за змістом якого відповідачем було продано третій особі 4 товар на суму 241 920 грн.

Разом з цим, дослідивши зміст зазначених вище правочинів, судом встановлено, що в укладених між відповідачем та третіми особами договорах купівлі-продажу відсутні вказівки про прийняття участі при їх укладенні Приватним підприємством «Мнагор».

Одночасно, відповідно до ст.ст.4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Згідно зі ст.ст.33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона за допомогою належних та допустимих доказів повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судовими доказами, за визначенням ст.ст.32-36 Господарського процесуального кодексу України, слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Приймаючи до уваги викладені вище положення законодавства, господарський суд дійшов висновку, що факт надання комерційним агентом агентських послуг повинен доводитись в господарському процесі на загальних підставах за допомогою належних та допустимих доказів, що представлені сторонами.

Наразі, факт укладення договору №КП0805/2012 від 08.05.2012р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Високі аграрні технології» та Товариством з обмеженою відповідальністю «УРОЖАЙ-С» підтверджується довідкою вих.№31 від 19.12.2012р. третьої особи 5 та поясненнями без номеру та дати, що подані до суду 24.10.2013р., Товариства з обмеженою відповідальністю «УРОЖАЙ-С».

Укладення договору №КП1805/2012 від 18.05.2012р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Високі аграрні технології» та Селянським (Фермерським) господарством «Конкурент» підтверджується довідкою вих.№124 від 24.12.2012р. третьої особи 4 та поясненнями б/н від 17.10.2013р. Селянського (Фермерського) господарства «Конкурент».

При цьому, посередництво позивача при укладенні договорів купівлі-продажу №КП0702/2012-1 від 07.02.2012р. між відповідачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Прогрес» та №КП0702/2012 від 07.02.2012р. між відповідачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Березино» підтверджується представленими позивачем актами від 31.07.2012р. обстеження посівів. Зі змісту вказаних актів вбачається, що в якості представника продавця, Товариства з обмеженою відповідальністю «Високі аграрні технології», до складу комісій, які проводили обстеження, входив директор Приватного підприємства «Мнагор» Нагорняк М.М.

Разом з цим, до матеріалів розглядуваної справи не було представлено жодного доказу на підтвердження укладення договору №КП1005/2012 від 10.05.2012р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Високі аграрні технології» та Приватно-орендним підприємством «Рідний край» за участі позивача. Позивачем не було доведено суду, що вказаний договір було укладено за сприяння Приватного підприємства «Мнагор» внаслідок виконання ним умов агентського договору від 27.01.2012р.

Таким чином, з огляду на викладене вище, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість доводів позивача про надання Приватним підприємством «Мнагор» посередницьких послуг згідно з агентським договором від 27.01.2013р. при укладенні договорів купівлі-продажу між відповідачем та третіми особами 1, 2, 4, 5, внаслідок чого у відповідача виник обов'язок сплатити позивачу вартість таких послуг.

Наразі, посилання відповідача на недотримання позивачем порядку надання агентських звітів господарським судом не приймається до уваги, виходячи з того, що обов'язок Товариства з обмеженою відповідальністю «Високі аграрні технології» оплачувати послуги агента в п'ятиденний строк після оплати товару покупцем передбачений агентським договором від 27.01.2013р. та не поставлений в залежність від факту направлення чи змісту агентського звіту, що складений на виконання 2.6 зазначеного правочину.

Згідно з приписами ч.1 ст.903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України).

Як зазначалось, в п.4.1 агентського договору від 27.01.2012р. сторонами було встановлено, що за виконання своїх обов'язків за цим договором принципал зобов'язаний уплатити агенту винагороду в розмірі від 6% до 10% від продажної вартості продукції, що поставляється принципалом до договорами, укладення яких пов'язано з функціями агента. Відповідно до п.4.4 договору принципал зобов'язався виплатити агенту належну йому винагороду протягом п'ятиденного строку після оплати замовником рахунків за поставлену принципалом продукцію у валюті договору.

Матеріали справи свідчать, що поставлену відповідачем продукцію за відповідними договорами купівлі-продажу було оплачено третіми особами 1, 2, 4, 5 у повному обсязі. Зокрема, Товариством з обмеженою відповідальністю «Прогрес» було сплачено Товариству з обмеженою відповідальністю «Високі аграрні технології» 508 548 грн., Товариством з обмеженою відповідальністю «Березино» - 714 432 грн., Селянським (Фермерським) господарством «Конкурент» - 241 920 грн., а Товариством з обмеженою відповідальністю «УРОЖАЙ-С» - 35 680 грн., що підтверджується наданими відповідачем довідками та наявними в матеріалах справи відповідними платіжними дорученнями.

Таким чином, третіми особами 1, 2, 4, 5 на виконання договорів купівлі-продажу, що укладені за сприяння позивача, були сплачені грошові кошти на загальну суму 1 500 580 грн.

При цьому, господарський суд приймає до уваги визначений позивачем розмір винагороди агента в розмірі 10% від продажної вартості продукції, виходячи з того, що такий відсоток не суперечить альтернативним умовам п.4.1 агентського договору від 27.01.2013р., а відповідачем не було доведено наявності інших обставин, за яких сплаті підлягає винагорода у меншому розмірі.

За таких обставин, вартість послуг позивача за посередництво при укладенні договору купівлі-продажу відповідачем з третьою особою 1 складає 50 854,80 грн., з третьою особою 2 - 67 123,20 грн., з третьою особою 4 - 24 192 грн., з третьою особою 5 - 3568 грн.

Одночасно, позивачем заявлено, що вартість поставленого товару за договором №КП0702/2012 від 07.02.2012р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Високі аграрні технології» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Березино» становить 590 232 грн., хоча за змістом матеріалів справи відповідачем було продано третій особі 2 товар на суму 671 232 грн. Однак, з огляду на те, що суд обмежений обсягом вимог позивача та не може їх змінити на власний розсуд чи спонукати до їх уточнення, позовні вимоги, які ґрунтуються на договорі №КП0702/2012 від 07.02.2012р., підлягають задоволенню на визначену позивачем суму, а саме 59 023,20 грн.

Виходячи з викладеного вище, приймаючи до уваги, що матеріалами справи підтверджується належне виконання позивачем своїх обов'язків за агентським договором від 27.01.2012р. при укладенні договорів купівлі-продажу з третіми особами 1, 2, 4, 5, враховуючи, що відповідачем не був спростований факт порушення взятих на себе за вказаним договором обов'язків щодо оплати наданих послуг, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Високі аграрні технології» на користь позивача грошових коштів в сумі 148 269,76 грн. підлягають частковому задоволенню на суму 137 638 грн.

При цьому, позовні вимоги про стягнення агентської винагороди за посередництво при укладенні договору №КП1005/2012 від 10.05.2012р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Високі аграрні технології» та третьою особою 3, Приватно-орендним підприємством «Рідний край», є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Всі інші клопотання та заяви, доводи та міркування учасників судового процесу відповідно залишені судом без задоволення і не прийняті до уваги як необґрунтовані та безпідставні.

Згідно зі ст.49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір підлягає розподілу між сторонами пропорційно задоволеним позовним вимогам.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.22, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Задовольнити частково позовні вимоги Приватного підприємства «Мнагор», м.Вінниця до Товариства з обмеженою відповідальністю «Високі аграрні технології», м.Київ про стягнення 148 269,76 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Високі аграрні технології» (03038, м.Київ, Голосіївський район, вул.Ямська, буд.28А, ЄДРПОУ 36376609) на користь Приватного підприємства «Мнагор» (21029, м.Вінниця, Ленінський район, вул.Хмельницьке Шосе, буд.122, ЄДРПОУ 34325494) грошові кошти в сумі 137 638 грн. та судовий збір в розмірі 3194,46 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

У судовому засіданні 04.12.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повне рішення складено 09.12.2013р.

Суддя М.О. Любченко