Рішення

від 28.04.2009 по справі 1220-2009

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

1220-2009

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 313

РІШЕННЯ

Іменем України

28.04.2009Справа №2-24/1220-2009

За позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю «Алокозай –Ті», (67500 Одеська область, Комінтернівський район, смт. Комінтернівське, вул. Першотравнева, 50;  65026 м. Одеса, площа Грецька, б. ѕ, галерея «Афіна», оф. 730; ідентифікаційний код 33871680)

До відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріордан», (95015 АР Крим, м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 23, кв. 14; 95000 АР Крим, м. Сімферополь, вул. Жуковського, 19, кв. 9; ідентифікаційний код 34211527)

Про стягнення 20888,96 грн.

Суддя ГС АР Крим Г.Г. Колосова

                                        представники:

Від позивача – Морозовський В.А., довіреність  б.н. від 20.03.2009 р. у справі

Від відповідача  – Бесараб Л.В., довіреність б.н. від 01.04.2009 р. у справі  

Обставини справи: Товариство з обмеженою «Алокозай –Ті» звернулося до господарського суду АР Крим з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріордан» про стягнення 20888,96 грн., в тому числі: 15041,92 грн. основного боргу, 1625,03 грн. інфляційних втрат, 241,17 грн.  річних, 1926,66 грн. пені та 2054,18 грн. – штрафу.

Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем своїх зобов'язань по оплаті поставленого йому товару за договором поставки № 08/23 від 17.04.2008 р. на суму 15041,92 грн., яка до часу подачі позову до суду в добровільному порядку не погашена, що і стало приводом для звернення Товариства з обмеженою «Алокозай –Ті» з позовом до суду про стягнення вказаної суми заборгованості в примусовому порядку та нарахування штрафних санкцій.

У судовому засіданні, яке відбулось 24.03.2009 р., від Товариства з обмеженою відповідальністю  "Алокозай-Ті"  надійшло клопотання про уточнення розміру позовних  вимог у зв'язку з частковим погашенням заборгованості відповідачем, відповідно до якого позивач просить стягнути з відповідача  суму заборгованості  по сплаті  боргу за отриманий за Договором Поставки  № 07/84 від 06.09.2007р. товар у розмірі  12 082,48 грн., збитки від інфляції у розмірі  1 353,23 грн., штраф у розмірі 1 208, 24 грн., пеню у розмірі  1 564,98 грн., 3 % річних у розмірі 181, 73 грн. – загальною сумою  16 390,66 грн. Крім того, позивач просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю  "Ріордан"   судові витрати  по сплаті державного мита у розмірі  983, 00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118, 00 грн.  

У клопотанні позивач зазначає, що на час  подання позовної заяви  відповідачем сплачено  2 959, 44 грн.

Ухвалою Господарського суду АР Крим від 24.03.2009 р. суд прийняв до розгляду уточнення позовних вимог позивача, які виразились у зменшенні розміру позовних вимог.

Відповідач  проти позовних вимог у судовому засіданні заперечував,  проте письмового відзиву на позовну заяву не надав.

У судовому засіданні представником відповідача було надане платіжне доручення № 1005719265 від 22.04.2009 р., з якого вбачається, що відповідачем була частково сплачена сума заборгованості у розмірі 1000,00 грн.

Розгляд справи відкладався в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ :

17.04.2008 р. між Товариством з обмеженою «Алокозай –Ті» (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ріордан» (Покупець) був укладений договір поставки № 08/23(а.с. 10-11).

Пунктом 1.1 Договору визначено, що Постачальник приймає на себе зобов'язання поставляти на замовлення Покупця чай торгівельної марки Аlokozay Теа (далі – Товар) виробництва фірми «Аlokozay FZЕ», Дубаї, ОАЕ, а Покупець  зобов'язується прийняти й оплатити Товар – у порядку і на умовах, передбачених договором.

Найменування та ціна Товару, що поставляється, його опис, характеристика, загальна кількість містяться у накладних на постачання товару, що підписується уповноваженими представниками Сторін та є невід'ємною частиною Договору (п. 2.2. Договору).

Датою постачання товару вважається дата підписання накладної уповноваженими представниками сторін цього договору (п. 3.6 Договору).

Ціни на товар зазначаються у накладних, які є невід'ємною частиною Договору (п. 5.1 Договору).

Покупець оплачує товар не пізніше ніж через 21 календарний день з дати постачання Товару (п. 5.3 Договору).

Договір вважається укладеним з моменту його підписання Сторонами в день, зазначений на початку, і діє протягом року, але в будь – якому випадку до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань за договором (п. 8.9 Договору).

Позивачем у виконання своїх зобов'язань за Договором було поставлено відповідачу відповідний товар  на суму 20541,92 грн., що підтверджується доданими до матеріалів справи видатковою накладною № РН- 0000614 від 02.07.2008 р. на суму 7459,44 грн., видатковою накладною № РН-0000758 від 27.08.2008 р. на суму 13082,48 грн. (а.с.12,14).

Вказаний товар був отриманий відповідачем, про що свідчить підпис уповноваженого представника Покупця у накладній, а також довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей (а.с. 13,15).

Відповідачем частково було оплачено вартість отриманого товару у розмірі 5500,00 грн. за накладною від 02.07.2008 р., зазначене підтверджується доданими до матеріалів справи виписками з банківського рахунку позивача (а.с. 38-39).

Проте, відповідачем не було сплачено залишок вартості отриманого товару у відповідності до умов договору у розмірі 15041,92 грн. в добровільному порядку та в повному обсязі, в результаті чого за відповідачем склалася заборгованість у розмірі 15041,92 грн. за поставлений товар, що і стало підставою для звернення Товариства з обмеженою «Алокозай –Ті» з позовом до суду про стягнення вказаної суми заборгованості в примусовому порядку.

Також у подальшому 06.03.2009 р. відповідачем було сплачено 1000,00 грн. за накладною від 27.08.2008 р., 05.03.2009 р. було сплачено 1959,44 грн. за накладною від 02.07.2008 р., зазначене підтверджується випискою з банківського рахунку позивача (а.с.36-37).

У зв'язку з чим, позивач зменшив розмір позовних вимог, та просить суд стягнути з відповідача 12082,48 грн. заборгованості за договором поставки № 08/23 від 17.04.2008 р. відповідно до накладної № РН-0000758 від 27.08.2008 р., оскільки заборгованість за отриманий товар за накладною РН- 0000614 від 02.07.2008 р. на суму 7459,44 грн. сплачена у повному обсязі.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до   звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться. Аналогічне положення міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання — відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті  530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння  відмова  від  зобов'язання  або одностороння зміна  його  умов  не допускається,  якщо  інше  не   встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У судовому засіданні представником відповідача були надані докази оплати  вартості поставленого позивачем товару на загальну суму 1000,00 грн. за накладною № РН-0000758 від 27.08.2008 р., про що свідчить платіжне доручення  № 1005719265 від 22.04.2009 р.   (а.с.57).

Вказана сума у розмірі 1000,00 грн. була сплачена відповідачем 22.04.2009 р., тобто після звернення позивача з позовом до суду про стягнення заборгованості в примусовому порядку (20.02.2009 р. – відповідно до штампу відділення поштового зв'язку на конверті у матеріалах справи).

Пунктом 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу передбачено, що  Господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

За такими обставинами провадження у справі в частині стягнення 1000,00 грн. основного боргу підлягає припиненню за відсутністю предмету спору.

Таким чином, на момент розгляду справи за відповідачем існує заборгованість по сплаті за отриманий товар за договором поставки № 08/23 від 17.04.2008 р. відповідно до накладної № РН-0000758 від 27.08.2008 р. у розмірі 11082,48 грн.

Відповідач, в порушення норм чинного законодавства,  не представив суду доказів виконання свого зобов'язання за договором по оплати отриманого товару в повному обсязі та у строк, погоджений сторонами у договорі, в той час як відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу  України кожна сторона має довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень способом, який встановлений законом для доведення такого роду фактів.

Таким чином, судом встановлено, що відповідач всупереч вимогам Договору та вимогам чинного законодавства  зобов'язання за договором по оплаті за отриманий товар – чай торгівельної марки Аlokozay Теа відповідно до видаткової накладної від 27.08.2008 р. не виконав належним чином у повному обсязі та своєчасно, у зв'язку з чим за ним існує заборгованість у розмірі 11082,48 грн., яка встановлена судом, належним чином підтверджена, а тому вона підлягає стягненню з відповідача.

Крім того, позивач просить суд  відповідно до заяви про уточнення позовних вимог стягнути з відповідача 1353,23 грн. інфляційних втрат та 181,73 грн. 3% річних за прострочення виконання зобов'язання.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріордан» інфляційних втрат у розмірі 1353,23 грн., розрахованих за період з вересня 2008 р. по лютий 2009р. на суму заборгованості 12082,48 грн., суд визнає обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню та стягненню з  Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріордан».

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріордан»  3% річних у розмірі 181,73 грн., розрахованих за період 18.09.2008 р. по 19.03.2009 р. на суму  заборгованості у розмірі 12082,48 підлягають задоволенню.

Позивач просить суд стягнути з відповідача суму пені у розмірі 1564,98 грн. та штрафу у розмірі 1208,24 грн.

Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Згідно з частиною 1 статті 548 Цивільного кодексу  України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Під неустойкою, відповідно до статті 549 Цивільного кодексу  України розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Отже, види забезпечення виконання зобов'язань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобов'язання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобов'язань будь-яким з видів, передбачених статтею 546 Цивільного кодексу України, також створює зобов'язувальні правовідносини між кредитором та боржником.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Причому, згідно з частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Крім того, відповідно до п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктами 7.3, 7.4 Договору передбачено, що у випадку несвоєчасної оплати поставленого товару, Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі  подвійної облікової ставки НБУ від вартості поставленого, але не оплаченого товару за кожний день прострочення, нарахування якої необмежено часом. При простроченні платежу понад 20 календарних днів, Покупець додатково виплачує Постачальнику штраф в розмірі 10 % від простроченої суми платежу.

Статтею 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” №543/96-ВР від 22.11.1996 р. передбачено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Заявлена позивачем сума пені у розмірі 1564,98 грн. за період з 18.09.2008 р. по 19.03.2009 р.  підтверджується матеріалами справи та підлягає стягненню з відповідача.

Заявлена до відшкодування сума штрафу у розмірі 1208,24 грн. також визнається судом обґрунтованою та такою, що підлягає стягненню з відповідача.

Відповідно до ст. 47 Господарського процесуального кодексу України державне мито підлягає поверненню у випадках і в порядку, встановлених законодавством.

Згідно ст. 8 декрету Кабінету міністрів України «Про державне мито» від  21 січня 1993 року N 7-93 зі змінами та доповненнями сплачене державне мито підлягає поверненню частково або повністю у випадку внесення мита в більшому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством.

У зв'язку зі зменшенням розміру позовних вимог позивачем, які прийняті судом, державне мито у розмірі 45,10 грн., зайве сплачена позивачем платіжним дорученням № 111 від 18.02.2009 р., підлягає поверненню на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Алокозай –Ті».

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складений та підписаний згідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України  05.05.2009 р.

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 33, 34, 49, пунктом 1-1 частини 1 статті 80, 82-85  Господарського процесуального кодексу  України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріордан», (95015 АР Крим, м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 23, кв. 14; 95000 АР Крим, м. Сімферополь, вул. Жуковського, 19, кв. 9; ідентифікаційний код 34211527) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Алокозай –Ті», (67500 Одеська область, Комінтернівський район, смт. Комінтернівське, вул. Першотравнева, 50;  65026 м. Одеса, площа Грецька, б. ѕ, галерея «Афіна», оф. 730; ідентифікаційний код 33871680; п/р № 26007964867912 у відділенні № 1 філії ПУМБ у м. Одеса, МФО 328191)  11082,48 грн. основного боргу, 1353,23 грн. інфляційних втрат, 181,73 грн. річних,  1564,98 грн.  пені, 1208,24 грн. – штрафу, 163,90 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В частині стягнення 1000,00 грн. заборгованості провадження у справі припинити.

4.          Повернути з Державного бюджету України (р/р 31115095700002; Одержувач – Державний бюджет м. Сімферополя; Код платежу – 22090200 ; ЄДРПОУ – 34740405; Банк – ГУ ДКУ в АРК м. Сімферополь; МФО 824026)  на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Алокозай –Ті», (67500 Одеська область, Комінтернівський район, смт. Комінтернівське, вул. Першотравнева, 50;  65026 м. Одеса, площа Грецька, б. ѕ, галерея «Афіна», оф. 730; ідентифікаційний код 33871680)  45,10 грн. зайве сплаченого державного мита платіжним дорученням  № 111 від 18.02.2009 р.

     Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Колосова Г.Г.