Рішення

від 22.04.2009 по справі 1222-2009

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

1222-2009

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 313

РІШЕННЯ

Іменем України

22.04.2009Справа №2-24/1222-2009

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВВС – ЛТД», (08632 Київська область, Васильківський район, с. Івановичі, вул.. Шевченка, 4; 08171 Київський район, Києво – Святошинський район, с. Хотів, вул.. Промислова, 3; ідентифікаційний код 19351156)

До відповідача Приватного підприємства «Нью – Фарма», (97020 АР Крим, Красногвардійський район, с. Восход, вул. Ювілейна, 12; ідентифікаційний код 32814265)

Про стягнення 46954,70 грн.

Суддя ГС АР Крим Г.Г. Колосова

                                        представники:

Від позивача –  Павловський К.М., довіреність № 90 від 05.12.2008 р.

Від відповідача – не з'явився

         Обставини справи: Товариство з обмеженою відповідальністю «ВВС – ЛТД» звернулося до господарського суду АР Крим з позовом  до  Приватного підприємства «Нью – Фарма» про стягнення 46954,70 грн., у тому числі: 41591,82 грн. – основного боргу, 5362,88 грн. - пені.

Позивач позовні вимоги підтримав, мотивуючи тим, що відповідно до договору купівлі – продажу № 11092 від 06.02.2008 р. позивачем на адресу відповідача був поставлений товар – лікарські засоби, вироби медичного призначення та засоби косметичної промисловості на суму 45708,14 грн., зазначена продукція була отримана відповідачем, однак відповідач обов'язки за договором щодо повної та своєчасної оплати за поставлений товар виконував неналежним чином, що призвело до утворення заборгованості у розмірі 41591,82 грн., та стало підставою для звернення позивача з позовом до суду для стягнення цієї заборгованості в примусовому порядку та нарахування штрафних санкцій.

Представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач явку представника у судове засідання не забезпечив, вимоги суду не виконав, письмовий відзив на позов не надав, про час та місце розгляду справи був сповіщений належним чином – рекомендованою кореспонденцією.

Розгляд справи відкладався в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

У зв'язку з чим суд вважає за можливим розглянути справу за наявними у ній документами в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши|розгледівши| матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши  пояснення представника позивача, суд –

ВСТАНОВИВ:

06.02.2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ВВС – ЛТД»  (Продавець) та Приватним підприємством «Нью – Фарма» (Покупець) укладено|ув'язнений| договір купівлі – продажу № 11092 (а.с.12-13).

Відповідно до пункту 1.1 вказаного договору Продавець продає, а Покупець купує лікарські засоби, вироби медичного призначення та засоби косметичної промисловості (далі – товар).

Товар поставляється за вказаною Покупцем адресою на підставі його заявок та згідно з видатковими та податковими накладними (специфікацією) (п. 2.1 Договору).

Покупець здійснює розрахунки за товар за попередньою домовленістю з Продавцем у наступному порядку: з відстроченням терміну оплати за одержаний товар – в строки, що зазначені у видаткових накладних, складений Продавцем (п.п. 4.3, 4.3.2 Договору).

Договір набирає чинності  з моменту його підписання уповноваженими представниками двох сторін і діє протягом трьох років (п. 10.1 Договору).

Відповідачем була видана генеральна довіреність до договору № 11092 від 06.02.2008 р., відповідно до якої останній уповноважив матеріально – відповідальних осіб на отримання товаро – матеріальних цінностей у рамках дії договору № 11092 від 06.02.2008 р. (а.с.14).

На виконання умов договору позивачем у період з лютого 2008 р. по квітень 2008 р. був поставлений товар - лікарські засоби, вироби медичного призначення та засоби косметичної промисловості на загальну суму 45708,14 грн., що підтверджується доданими до матеріалів справи видатковими накладними за період з лютого 2008 р. по квітень 2008 р. (15-80).

Отримання відповідачем зазначеного товару підтверджується підписом уповноваженої особи відповідача  та відтиском печатки відповідача у зазначених накладних відповідно до генеральної довіреності відповідача до договору № 11092 від 06.02.2008 р.

Як зазначалось, відповідно до умов договору, відповідач повинен був розрахуватися за поставлений товар у строки, вказані у видаткових накладних, проте, відповідачем  вартість поставленого товару у повному обсязі та у строки, погоджені сторонами, сплачена не була, в результаті чого за ним склалася заборгованість у розмірі 41591,82 грн., що і стало підставою для звернення Товариства з обмеженою відповідальністю «ВВС – ЛТД» з позовом до суду про стягнення вказаної суми заборгованості в примусовому порядку.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до   звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться. Аналогічне положення міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання — відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння  відмова  від  зобов'язання  або одностороння зміна  його  умов  не допускається,  якщо  інше  не   встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами Договору.

Відповідно до статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем у період з листопада 2008 р. по січень 2009 р. була проведена часткова оплата заборгованості у розмірі 3950,72 грн., а також відповідно до накладної про повернення товару № 1 від 22.02.2008 р. відповідачем був частково повернутий товар на суму 165,602 грн. (а.с.83-90, 98-101, 110).

Таким чином на момент звернення з позовом до суду за відповідачем існує заборгованість по сплаті отриманого товару у розмірі 41591,82 грн.

Актом звірки розрахунків станом на 28.11.2008 р., підписаним обома сторонами, відповідач підтвердив наявність заборгованості за отриманий товар по накладеним за період з лютого 2008 р. по квітень 2008 р. (а.с.91).

Неодноразові письмові звернення позивача з вимогою погасити заборгованість залишені відповідачем без уваги.

Відповідач, в порушення норм чинного законодавства,  не представив суду доказів виконання свого зобов'язання за договором по оплати отриманого товару в повному обсязі та у строк, погоджений сторонами у договорі, в той час як відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу  України кожна сторона має довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень способом, який встановлений законом для доведення такого роду фактів.

Таким чином, судом встановлено, що відповідач всупереч вимогам Договору та вимогам чинного законодавства  зобов'язання за договором по оплаті за отриманий товар – лікарські засоби, вироби медичного призначення та засоби косметичної промисловості відповідно до видаткових накладних за період з лютого 2008 р. по квітень 2008 р. не виконав належним чином у повному обсязі та своєчасно, у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість у розмірі 41591,82 грн., яка встановлена судом, належним чином підтверджена, а тому вона підлягає стягненню з відповідача.

Умовами договору № 11092 від 06.02.2008 р., зокрема п. 6.1 договору, сторони погодили, що за порушення строків оплати товару, передбачених п. 4.3.2 цього договору, Покупець сплачує Продавцеві пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ на день розрахунку від вартості неоплаченого товару за кожний день прострочення платежу.

На підставі зазначеного пункту договору позивач просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 5362,88 грн., яка нарахована розрахована за загальний період з 12.03.2008 р. по 11.11.2008 р. по кожній видатковій накладній окремо.

Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Згідно з частиною 1 статті 548 Цивільного кодексу  України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Під неустойкою, відповідно до статті 549 Цивільного кодексу  України розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Отже, види забезпечення виконання зобов'язань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобов'язання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобов'язань будь-яким з видів, передбачених статтею 546 Цивільного кодексу України, також створює зобов'язувальні правовідносини між кредитором та боржником.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Причому, згідно з частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Перевіривши розрахунок суми вимог про стягнення пені, суд вважає його вірним та повністю обґрунтованим.

Таким чином матеріалами справи підтверджується та стягненню з відповідача підлягає сума пені у розмірі 5362,88 грн.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно зі статтею 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складений та підписаний у відповідності до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України  ____.04.2009 р.

З урахуванням викладеного, керуючись статями 33, 34, 49, 82-85  Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В|розв'язав|:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Приватного підприємства «Нью – Фарма», (97020 АР Крим, Красногвардійський район, с. Восход, вул. Ювілейна, 12; ідентифікаційний код 32814265) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВВС – ЛТД», (08632 Київська область, Васильківський район, с. Івановичі, вул.. Шевченка, 4; 08171 Київський район, Києво – Святошинський район, с. Хотів, вул.. Промислова, 3; ідентифікаційний код 19351156; р/р 26009012817085в Укрексімбанку, МФО 322313) 41591,82 грн. заборгованості, 5362,88 грн. пені, 470,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

      Наказ видати після|потім| набрання судовим рішенням|розв'язання,вирішення,розв'язування|  законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Колосова Г.Г.