Рішення

від 22.04.2009 по справі 35/140

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

35/140

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  35/140

22.04.09

За позовом   Дочірнього підприємства «Імідж Холдинг»акціонерної компанії «Імідж

                      Холдинг АпС»

до                   Товариства з обмеженою відповідальністю «Пакувальна компанія

                      Союз»

про                 стягнення 91 000,80 грн.     

                                                                              Суддя  М.Є. Літвінова

Представники:

від позивача:      Шевченко А.С. – предст. за довір. № б/н від 07.07.2008р.;

від відповідача: не з'явились.  

В судовому засіданні 22.04.2008р., за згодою представника позивача, на підставі ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Обставини справи:

          На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Дочірнього підприємства «Імідж Холдинг»акціонерної компанії «Імідж Холдинг АпС»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Пакувальна компанія Союз»про стягнення з відповідача на користь позивача грошової суми, яка була перерахована по договору купівлі-продажу № 25/05/2008 від 25.02.2008р. в розмірі 91 000,80 грн. та стягнення судових витрат.

Разом з позовними вимогами позивачем було заявлене клопотання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на рахунки відповідача.

Розглянувши вищевказане клопотання, суд вирішив відмовити позивачу в задоволенні останнього, як  безпідставного та необґрунтованого, з огляду на наступне.

У п. 6.1. Роз'яснень Вищого арбітражного суду України від 23.08.94р. №02-5/611 „Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову”, зазначається, що у позовному провадженні при накладанні арешту на грошові суми відповідача слід  обмежувати піддані арешту кошти розміром суми позову та можливих судових витрат. Накладення господарським судом арешту на рахунки боржника чинним законодавством не передбачене.

          Таким чином, заявлене позивачем клопотання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на рахунки відповідача, є безпідставним та необґрунтованим та таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства України.

          Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.03.2009р. було порушено провадження у справі № 35/140, розгляд справи призначено на 30.03.2009р.

          В судовому засіданні 30.03.2009р. представником позивача були частково надані документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі № 35/140 від 10.03.2009р.

          Відповідач в судове засідання 30.03.2009р. не з'явився, своїх представників не направив, про поважність причин нез'явлення суд не повідомив, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі № 35/140 від 10.03.2009р. не виконав, витребуваних документів суду не надав.

          Ухвалою Господарського суду міста Києва № 35/140 від 30.03.2009р., на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи було відкладено на 22.04.2009р.

          В судовому засіданні 22.04.2009р. представником позивача були надані документи для огляду суду.

          В судовому засіданні 22.04.2009р. представник позивача підтримав позов та просив суд задовольнити заявлені позовні вимоги в повному обсязі.                                                        

          Відповідач в судове засідання 22.04.2009р. не з'явився, своїх представників не направив, про поважність причин нез'явлення суд не повідомив, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі № 35/140 від 10.03.2009р. не виконав, витребуваних документів суду не надав.

          Про місце, дату та час судового засідання відповідач був повідомлений належним чином, але в судове засідання 22.04.2009р. ані відповідач, ані його представники не з'явились.

Особи, які беруть участь у розгляді справи вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз‘яснення Президії ВАСУ від 18.09.1997р. №02-5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України).  

За таких обставин, у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача,  Господарський суд міста Києва, -  

   ВСТАНОВИВ:

25 лютого 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Пакувальна компанія Союз»(далі відповідач) та Дочірнім підприємством «Імідж Холдинг»акціонерної компанії «Імідж Холдинг»(далі позивач) було укладено Договір купівлі-продажу № 25/02/2008 (далі Договір).

Відповідно до умов Договору (п. 1.1.) продавець зобов'язується виготовити, поставити та передати у власність покупця дооснастку для виробництва жерстяних тубусів ТМ «Хортиця»стерео-варио, згідно Технічної специфікації № 1 до даного Договору, яка є його невід'ємною частиною, а покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити за нього на умовах даного Договору.

Оплата по Договору здійснюється покупцем шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця, згідно суми, вказаної у Технічній специфікації № 1, протягом 5 банківських днів з дня її підписання (п. 4.1. Договору).

Відповідно до Технічної специфікації № 1 до Договору, розмір суми, яка підлягає сплаті становить 91 000,80 грн.

Підтвердженням оплати є факт списання грошових коштів з розрахункового рахунку покупця (п. 4.2. Договору).

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач зазначив, що останній, на виконання умов Договору перерахував відповідачу грошові кошти в розмірі 91 000,80 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 48827 від 29.02.2008р. (копія в матеріалах справи).

Проте, відповідач, взяті на себе зобов'язання щодо виготовлення, поставки та передання у власність покупця визначеного Договором товару не виконав, чим порушив умови Договору.

Позивач звертався до відповідача шляхом направлення останньому претензії № 1 від 02.07.2008р., в якій просив протягом 10 календарних днів з моменту отримання даної претензії, поставити та передати у власність покупця визначений Договором товар та сплатити штрафні санкції.

Відповідачем була надана позивачу довідка № 14/11/08 від 14.10.2008р. (копія в матеріалах справи) та гарантійний лист № 14/11/08 від 14.11.2008р. (копія в матеріалах справи), відповідно до яких відповідач визнавав факт невиконання зобов'язань щодо виготовлення, поставки та передання у власність покупця товару у визначені Договором строки та гарантував, що виконає взяті на себе зобов'язання належним чином.

Проте, відповідач взяті на себе зобов'язання щодо виготовлення, поставки та передання у власність покупця визначеного Договором товару не виконав.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст.32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.

У відповідності до ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 662 Цивільного кодексу України, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Якщо у зобов‘язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов,  визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники  господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, на момент пред'явлення позову та розгляду справи в судовому засіданні, відповідач свої зобов'язання по Договору № 25/02/2008 від 25.02.2008р. щодо виготовлення, поставки та передання у власність покупця визначеного Договором товару не виконав, грошову кошти в сумі 91 000,80 грн., які були перерахована на виконання умов договору купівлі-продажу № 25/05/2008 від 25.02.2008р. в розмірі не повернув.

Як вбачається з наданих суду доказів, відповідачем були порушені договірні зобов'язання щодо виготовлення, поставки та передання у власність покупця визначеного Договором товару.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не були надані суду докази на спростування викладеного в позові.

Враховуючи викладене, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача грошових коштів в сумі 91 000,80 грн., які були на виконання умов договору купівлі-продажу № 25/05/2008 від 25.02.2008р., є обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню.

Витрати по оплаті державного мита, інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України  покладаються  на   відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 610, 625, 626, 629, 655, 662 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 32, 33, 43, 49, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,  Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Пакувальна компанія Союз»(юридична адреса: 01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, буд. 13; поштова адреса: 04070, м. Київ, Контрактова площа, буд. 4, офіс 53; р/р 260070131325 в КРУ ТОВ «Укрпромбанк», м. Київ, МФО 380076, код ЄДРПОУ 33402850) на користь Дочірнього підприємства «Імідж Холдинг»акціонерної компанії «Імідж Холдинг АпС»(70420, Запорізька область, Запорізький район, с. Нове Запоріжжя, вул. Першотравнева, - Б, р/р 26003108631, МФО 313827 в ЗОД «Райффайзен банк Аваль», код ЄДРПОУ 32096432), а у випадку відсутності коштів –з будь якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення 91 000,80 грн. (дев'яносто одну тисячу 80 коп.) –грошових коштів, які були перераховані по договору купівлі-продажу № 25/05/2008 від 25.02.2008р., 910,08 грн. (дев'ятсот десять гривень 08 коп.) –державного мита, 118,00 грн. (сто вісімнадцять гривень 00 коп.) –витрат на інформаційно–технічне забезпечення судового процесу.

3. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 ГПК України.

          4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Суддя                                                                                           М.Є. Літвінова

Дата підписання

повного тексту рішення:05.05.2009р.