Рішення

від 15.04.2009 по справі 15/17-382

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

15/17-382

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"15" квітня 2009 р.Справа № 15/17-382

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Бучинської Г.Б.

Розглянув справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Форвард", вул. О.Копиленка, 3/7, м. Київ 11, 01011

до Приватного підприємства "Торговий дім Тернопіль", вул. Поліська, 14, м. Тернопіль

про стягнення заборгованості за відвантажену продукцію в сумі 14.745,36 грн..

за участю представників сторін:

позивача:           юрист Дьомін Віктор Олександрович –довіреність № 02/02-09-1 від 02.02.09р.;

відповідача:           не з'явився

Суть справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Форвард", вул. О.Копиленка, 3/7, м. Київ 11, 01011, звернулося у господарський суд з позовом до Приватного підприємства "Торговий дім Тернопіль", вул. Поліська, 14, м. Тернопіль, про стягнення заборгованості за відвантажену продукцію в сумі 14.745,36 грн..

Сторони відповідно до ст. 64 ГПК України повідомлені про місце і час  розгляду справи.

В розпочатому судовому засіданні учаснику судового процесу роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22, 811 ГПК України.

За відсутності клопотання сторін технічна фіксація судового процесу не здійснювалася.

Відповідач без поважних причин витребуваних ухвалами суду від 06.03.2009р., 18.03.2009р. матеріалів не подав, від проведення звірки розрахунків ухилився, повноважний представник в судове засідання не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Відповідно до вимог ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши представлені докази в їх сукупності, судом встановлено наступне:

Статтею 1 ГПК України передбачено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Відповідно до ст. 2 ГПК України господарський суд порушує провадження у справі за позовами, зокрема підприємств і організацій, які звертаються до суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

За змістом положень вказаних норм, правом на пред'явлення позову до господарського суду наділені, зокрема юридичні особи, фізичні особи –підприємці, а суд шляхом вчинення провадження у справі здійснює захист осіб, права та охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються.

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України та п. 2 ст. 20 Господарського кодексу України кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Позивач –Товариство з обмеженою відповідальністю "Форвард", вул. О.Копиленка, 3/7, м. Київ 11, зареєстроване Золочівською районною державною адміністрацією Львівської області 26.03.2003р., що підтверджується довідкою відділу статистики у Печерському районі № 178162 від 29.12.2008р. та свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи, а тому наділений правом на звернення до суду за захистом своїх прав.

Як вбачається з матеріалів справи, між Товариством з обмеженою відповідальністю "Форвард", вул. О.Копиленка, 3/7, м. Київ 11 та Приватним підприємством "Торговий дім Тернопіль", вул. Поліська, 14, м. Тернопіль, 11.06.2004 року укладено договір довгострокового постачання 11/06/04-1, відповідно до якого сторони взяли на себе зобов'язання:

- позивач, як "Продавець" зобов'язується систематично постачати і передавати у власність (повне господарське відання) відповідачу "Покупцю" товар, а Покупець зобов'язався приймати товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах даного договору (п. 1.1 Договору).

Пунктом 10.1 договору сторони передбачили, що даний договір набирає чинності з моменту його підписання та діє з 11.06.2004р. по 11.06.2005р.. Коли жодна із сторін не пізніше ніж за один місяць до закінчення строку Договору не заявила про небажання продовжити його дію, Договір вважається пролонгованим на тих же умовах на невизначений термін до розірвання даного Договору або укладення нового договору (п. 10.2 Договору).

Як стверджує позивач, товариство на виконання взятих зобов'язань відпустило, а відповідач прийняв товарно –матеріальні цінності на загальну суму 211.646,23 грн..

Разом з тим, як вбачається із матеріалів справи, відповідачем частково оплачено поставлений товар і станом на день розгляду справи за ним рахується заборгованість в сумі 14.745,36 грн. за поставлений згідно видаткових накладних № ЗО-0025496 від 25.07.2006р., № ЗО-0028963 від 10.08.2006р., № ЗО 0032643 від 30.08.2006р., № ЗО 0036629 від 21.09.2006р.№ ЗО-0042678 від 25.10.2006р. та № ЗО-0047395 від 20.11.2006р. товар.

Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України, а саме цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що непередбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем та відповідачем укладено договір купівлі-продажу, згідно якого, в силу ст. 665 Цивільного кодексу України, продавець передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність покупця, а покупець приймає або зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України).

Розділом 3 договору сторони визначили порядок розрахунків за товар, зокрема згідно п. 3.1. розрахунки за кожну поставлену партію товару здійснюються в безготівковому порядку протягом десяти календарних днів з моменту отримання товару від Продавця. Згідно протоколу узгодження розбіжностей по Договору № 11/06/04-1 від 11.06.2004р. сторони встановили, що розрахунки за кожну поставлену партію товару здійснюються в безготівковому порядку протягом двадцяти одного календарного дня з моменту отримання товару від Продавця.

Всупереч згаданих приписів закону, положень укладеного між сторонами договору, відповідач свої зобов'язання по договору купівлі-продажу від 11.06.2004р. виконав частково в сумі 196.900,87 грн. і станом на час розгляду справи в суді ним залишається неоплаченою сума 14.745,36 грн..

Таким чином, доводи позивача про порушення його майнових прав на заявлену суму (14.745,36 грн.) є правомірними, документально підтвердженими та не спростованими відповідачем в установленому законом порядку.

Судові витрати, згідно ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача пропорційно до задоволених вимог.

З огляду на наведене, керуючись ст. 129 Конституції України, ст.ст. 11, 16, 509, 526, 546 –551, 625, 655 Цивільного кодексу України, ст.ст. 20, 173, 193, 265 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 2, 12, 22, 32, 33, 43 - 49, 82 - 85, 115 - 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити.

2.Стягнути з Приватного підприємства "Торговий дім Тернопіль", вул. Поліська, 14, м. Тернопіль, код 21132272 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Форвард", вул. О.Копиленка, 3/7, м. Київ 11, ідентифікаційний код 32294783 –14.745,36 грн. заборгованості за поставлений товар, 147,45 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Рішення господарського суду набирає законної сили в десятиденний строк з дня його прийняття (підписання рішення).

4.Накази видати стягувачеві після набрання судовим рішенням законної сили.

5.На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення "21" квітня 2009 року через місцевий господарський суд.

          Суддя                                                                                          Г.Б. Бучинська