Рішення

від 23.04.2009 по справі 5020-2/183

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

5020-2/183

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

"23" квітня 2009 р. справа № 5020-2/183

За позовом:          Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради

          (99011, м.Севастополь, вул.Луначарського, 5)

до:          Севастопольської міської організації Національної спілки архітекторів України

          (м.Севастополь, вул.Леніна, 33-45)

про          спонукання до внесення змін до договору оренди комунального майна

Суддя Шевчук Н.Г.

Представники сторін:                      

позивач - Гатіятуллин Е.Д., довіреність № б/н від 01.01.2009,

відповідач - не з'явився.

Суть спору:

Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради звернувся до суду з позовом до Севастопольської міської організації Національної спілки архітекторів України про спонукання до внесення змін до договору оренди комунального майна.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що згідно з вимогами частини третьої статті 118 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” договори оренди державного та комунального майна, укладені до 01.01.2007, у шестимісячний строк підлягають обов`язковому перегляду, тому договір оренди №413-06 від 29.12.2006 повинен бути переглянутий з подальшим внесенням змін до його умов в частині розміру орендної плати з урахуванням орендних ставок, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2006року № 1846 „Про  внесення змін до Методики розрахунку та порядку використання плати за орендну державного майна”.

Відповідач не скористався правом, наданим йому статтею 59 Господарського процесуального кодексу України: не надав суду відзив на позовну заяву та документи, що підтверджують заперечення проти позову.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України спір розглядався за відсутністю представника відповідача за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представника позивача,  суд -

ВСТАНОВИВ

29.12.2006 між Фондом комунального майна Севастопольської міської Ради (Орендодавець) та Севастопольською міською організацією Національної спілки архітекторів України (Орендар) укладений договір оренди нерухомого майна № 412-06 (далі - Договір) (а.с.9-12).

Відповідно до розділу 1 Договору предметом договору оренди є нерухоме майно –вбудовані нежитлові приміщення цокольного поверху триповерхової будівлі, загальною площею 64,00 кв.м., розташовані за адресою: м.Севастополь, вул.Леніна, 33-45, які перебувають на балансі РЕП №3, вартість яких складає згідно зі звітом про експертну оцінку 202085,00 грн.   

Згідно з пунктом 7.1 Договору термін його дії був визначений сторонами до 28.12.2007.

Відповідно до пункту 3.1 Договору орендна плата визначається відповідно до Методики, затвердженої рішенням сесії міської Ради № 344 від 13.11.2002 та складає 2020,85 грн. на рік. Орендна плата визначена виходячи з орендної ставки 1% від вартості об'єкту оренди, яка визначена незалежною оцінкою майна.

08.10.2008 позивач звернувся до відповідача із пропозицією про зміну договору оренди в частині розміру орендної плати з урахуванням орендних ставок, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2006 № 1846 „Про  внесення змін до Методики розрахунку та порядку використання плати за орендну державного майна” (а.с.11) та надіслав відповідачеві протокол узгодження змін дог Договору (а.с. 12).

Відповіді на вказаний лист позивачем не отримано.

Зазначене стало причиною для звернення позивача до господарського суду із даним позовом.

Суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно з положеннями статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином  відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна  його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 759 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до статті 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Відповідно до пункту 1 статті 188 та пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором. Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно  до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з пунктом 2 статті 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Згідно з пунктом 7.1 Договору термін його дії був визначений сторонами до 28.12.2007.

Судом встановлено, що 08.01.2008 позивач надіслав на адресу відповідача лист (вих. № 26) з вимогою про звільнення орендованого приміщення та передання його за актом приймання-передачі позивачеві, у зв'язку з закінченням дії Договору.

Докази продовження строку дії Договору відсутні, а тому на момент звернення позивача до господарського суду з цим позовом договір був припиненим.

Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення вимоги позивача про внесення змін до зазначеного Договору.

З огляду на зазначене підстави для задоволення позовних вимог відсутні, так як внести зміни можна тільки в дійсну угоду.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати позивача по сплаті державного мита і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на позивача.  

Керуючись статтями 49,  82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИ Р І Ш И В:

У задоволенні позову відмовити.

Суддя                                                                                                                                   Н.Г. Шевчук

Рішення оформлено відповідно

до вимог ст. 84 Господарського

процесуального кодексу України

і підписано 28.04.2009

Розсилка:

1.          Фонд комунального майна Севастопольської міської ради

                    (99011, м.Севастополь, вул.Луначарського, 5)

2.          Севастопольська міська організація Національної спілки архітекторів України

                    (м.Севастополь, вул.Леніна, 33-45)

3.          Справа