Постанова

від 30.04.2009 по справі 12/53-08-4928

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

12/53-08-4928

 ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В АІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"30" квітня 2009 р. Справа № 12/53-08-4928

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого            Андрєєвої Е.І.

Суддів:                    Тофана В.М.

                              Журавльова О.О.

При секретарі           Юзьковій А.В.,

за участю представників сторін:

від позивача –Собітнюк Н.О.,

від відповідача –Новосьолов В.Я., Бендерук О.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Підприємства „Атлант” Всеукраїнської організації інвалідів „Союз організацій інвалідів України”

на рішення господарського суду Одеської області від 16.02.2009р.           

по справі № 12/53-08-4928

за позовом Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради

до Підприємства „Атлант” Всеукраїнської організації інвалідів „Союз організацій інвалідів України”

про стягнення 16 113,54 грн.

Розпорядженням голови Одеського апеляційного господарського суду № 60 від 21.04.2009р. у даній справі проведено заміну суддів Мацюри П.Ф., Ліпчанської Н.В. на суддів Тофана В.М., Журавльова О.О.

Суд встановив:

18.11.2008р. Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради (надалі - ПУКВ) звернулося у господарський суд з позовом до Підприємства „Атлант” Всеукраїнської організації інвалідів „Союз організацій інвалідів України” (надалі –підприємство „Атлант”) з вимогами про стягнення 15 422,49 грн. боргу по орендній платі та 691,05 грн. пені.

Рішенням господарського суду Одеської області від 16.02.2009р. позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача  на користь позивача суму боргу з орендної плати у розмірі 15 422,49 грн.; 284,89 грн. пені; судові витрати по сплаті держмита у сумі 161,14 грн. та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись з рішенням, підприємство „Атлант” оскаржило його в апеляційну інстанцію. Посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить  скасувати рішення суду та прийняти нове, яким відмовити у позові.

Заслухавши доповідача, пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла до наступного.

Відповідно матеріалам справи, та що встановлено місцевим господарським судом, 31.05.2006р. між Приморською районною адміністрацією Одеської міської ради (Орендодавець) та підприємством „Атлант” (Орендар) був укладений договір оренди нежилого приміщення № 870/Ф/1.

Відповідно до умов даного договору Орендар передає, а відповідач приймає у строкове платне користування під інформаційні послуги нежитлове приміщення, загальною площею 35,5 кв.м., підвального поверху, розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Канатна, 91. Строк дії даного договору встановлений сторонами з 31.05.2006р. по 20.05.2007р.Орендна плата становить за перший місяць - 357,89 грн., без ПДВ та врахування індексу інфляції. За кожен наступний місяць орендна плата визначається шляхом коригування розміру орендної плати за минулий місяць на щомісячний індекс інфляції.

На підставі  п. 2.4 договору орендар зобов'язався вносити орендну плату щомісячно до 15 числа поточного місяця.

Пунктом 5.2 договору встановлено, що за несвоєчасне внесення орендної плати Орендар сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Погодженням № 1 від 27.12.2006р. до договору оренди № 870/Ф/1 від 31.05.2006р. внесено зміни до договору оренди, а саме, замість Приморської районної адміністрації Орендодавцем зазначено  Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради на підставі рішення Одеської міської ради від 27.06.2006р. за № 56-Y „Про впорядкування роботи виконавчих органів Одеської міської ради з виконання функцій Орендодавця нежилих приміщень, що знаходяться в комунальній власності територіальної громади м. Одеси”.(а.с.13)

Погодженням № 2 від 25.06.2007р. до договору оренди № 870/Ф/1 від 31.05.2006р. сторони продовжили строк дії договору до 25.12.2007р. та встановили, що орендна плата з 01.01.2007р. розраховується з експертної вартості приміщення та складає 703,23 грн., у т.ч. 20% ПДВ (а.с.12).

Звертаючись з позовом, позивач зазначив, що відповідач не належним чином виконував взяті на себе договірні зобов'язання, а саме, не розраховувався за оренду приміщення. Оскільки за актом прийому-передачі від 06.06.2008 р. відповідач повернув приміщення орендарю, однак, на претензію про розрахунок за час користування ним не відповів, позивач просив стягнути з відповідача борг за період з 31.05.2006 р. по 06.06.2008 р. у сумі 15422,49 грн., пеню у розмірі 691,05 грн. та судові витрат.

Заперечуючи проти позову, відповідач послався на те,  що орендоване ним приміщення  знаходилось в антисанітарному стані, не придатному для використання за призначенням. Він вивіз декілька автомашин сміття, уклав договір з будівельною організацією для проведення ремонту, до якого не зміг приступити, оскільки  мешканці будинку, посилаючись на рішення Конституційного Суду про те, що підвальні приміщення є їх співвласністю, перешкоджали проводити ремонтні роботи. Вважаючи, що користуватись приміщенням він не міг через обставини, за які він не відповідає, відповідач просив відмовити у задоволенні позову.

Задовольняючи позовні вимоги з підстав, на які посилався позивач у своєму позові, суд всупереч вимогам чинного законодавства не дав ніякої правової оцінки доказам та запереченням відповідача, які мають суттєве значення  для правильного вирішення даного спору.

Так, відповідно до ст.3 Закону „Про оренду державного та комунального майна” відносини щодо оренди державного майна, майна, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності, регулюються договором оренди, цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

На підставі ч.6 ст.763 ЦК України наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використано ним через обставини, за які він не відповідає.

Матеріалами справи встановлено і проти цього не заперечує позивач, що відповідач не міг користуватись майном  саме через обставини, за які він не відповідає.

Доводи відповідача об'єктивно підтверджені наданими ним доказами.

Так, листом від 08.12.2005 р. Приморська районна адміністрація на клопотання підприємства „Атлант”  про надання в оренду нежитлового приміщення для організації роботи інвалідів запропонувала оглянути підвальне приміщення за адресою: м.Одеса, вул. Канатна, 91, а 31.05.2006 р., як зазначалось вище, було укладено договір оренди на підвальне приміщення саме за зазначеною адресою (а.с.50).

07.06.2006 р.  відповідач на виконання договірних зобов'язань застрахував об'єкт оренди (а.с. 51 - 55).

Договір підряду №3 на проведення капітального ремонту на орендоване ним приміщення та кошторис до нього відповідач уклав з ККП „Монтажспецбуд” 01.03.2006 р. (а.с. 64-83).

Як заявив відповідач, до ремонту після вивезення сміття підрядник приступив у жовтні 2006 р., а  15.11.2006 р.  надав відповідачу службову записку про те, що мешканці будинку  перешкоджають  робітникам проводити будівельні роботи, посилаючись  на рішення Конституційного Суду (а.с.122).

Про те, що робітники підрядника не змогли приступити до виконання робіт 20 та 21 листопада 2006 р. складено акт від 23.11.2006 р.(а.с.123).

Листом № 27 від 12.03.2007р. Підприємство „Атлант” повідомило Орендодавця про те, що воно з жовтня 2006р. не має доступу до об'єкту оренди, оскільки мешканці будинку, в якому знаходиться об'єкт оренди, перекрили до нього вхід, а листом № 23 від 18.03.2008р.  повідомило про те, що  відмовляється від орендованого приміщення,  яке не можливо відремонтувати та яким не можливо користуватись (а.с. 44-45).

Наведені доводи та докази відповідача, який до жовтня  2006 року належним чином вносив орендну плату,  хоча приміщенням і не міг користуватись, ні чим не спростовані позивачем.

Актом приймання–передачі від 06.06.2008р., Підприємство „Атлант” передало орендоване приміщення Орендодавцю, як зазначено в акті, в незадовільному стані (а.с.17)

При таких обставинах колегія вважає встановленим, що відповідач не міг ремонтувати і в подальшому використовувати орендоване приміщення через обставини, за які він не відповідає, а тому звільняється від плати за весь час оренди.

Приймаючи до уваги викладене, лише з зазначених підстав рішення суду підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення, яким в позові має бути відмовлено.

Однак, крім зазначених підстав, судова колегія приймає до уваги і наступне.

На підставі  ст.795 ЦК України передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається  обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором.

Як вбачається зі змісту договору, а саме, з п. 7.12, вступ Орендаря у користування приміщенням настає одночасно з підписанням відповідного розпорядження про передачу в оренду не житлового приміщення, договору оренди та акту приймання-передачі вказаного приміщення.

Однак, матеріали справи не містять акту приймання-передачі вказаного приміщення.

Як пояснили сторони в судовому засіданні, такий акт при укладенні додаткової угоди від 27.12.2006 р., в якій орендодавцем виступає Представництво,  взагалі не складався, тобто, фактично дане приміщення не було передано Орендарю, а посилання на те, що такий акт складався з Приморською районною адміністрацією не може прийматись до уваги.

Оскаржуючи рішення суду, відповідач послався і на те, що як Приморська районна адміністрація так і Представництво не вправі було укладати договір оренди на приміщення по вул. Канатній, 91, оскільки  ні чим не довело право комунальної власності на це приміщення.

Однак з даним доводом судова колегія не може погодитись, оскільки  в матеріалах справи є перелік щодо об'єктів нежитлового фонду комунальної власності,  в якому зазначено підвальне приміщення, площею 35,5 кв.м., що розташоване в м. Одесі, по вул. Канатній, 91. Ні ким зазначена обставина не спростована і ні ким іншим  в установленому порядку не заявлені вимоги щодо права власності на зазначене приміщення.

На підставі викладеного, оскільки місцевим господарським судом прийнято рішення  при неповно з'ясованих обставинах, що мають значення для справи, а тому не правильно застосовані норми матеріального права, таке рішення підлягає скасуванню.

На підставі п.2 ст.103 ГПК України апеляційний господарський суд приймає нове рішення, яким у позові відмовляється.

Керуючись ст.ст.101,103-105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд,

постановив:

Апеляційну скаргу Підприємства „Атлант” Всеукраїнської організації інвалідів „Союз організацій інвалідів України” задовольнити.

Рішення господарського суду Одеської області від 16.02.2009р. по справі №12/53-08-4928 скасувати.

У позові відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом одного місяця.

Головуючий                                                                      Е.І. Андрєєва

Судді:                                                                                В.М. Тофан

                                                                                О.О. Журавльов