2/30
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 2-57-62
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 квітня 2009 р. Справа № 2/30
Господарський суд Івано-Франківської області у складі:
Судді Круглової Олени Микитівни
При секретарі судового засідання Григорійчук Ярослав Васильович
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
до відповідача ТзОВ "Укрпрусбуд" вул. Волоська,17, м. Коломия, Івано-Франківська область, 78200
про стягнення 75577,54 грн. боргу
за участю представників сторін:
від позивача: Проніна В.В. - представник, (довіреність №1403 від 01.04.09р. ) .
від відповідача: не з'явилися.
Позивач позовні вимоги мотивовує тим, що відповідачем порушено умови укладеного з позивачем Договору купівлі-продажу від 17.10.08 №121-П, а саме не здійснено повної оплати за переданий товар, внаслідок чого утворилася заборгованість в сумі 75577,54 грн.
Відповідач в судове засідання не з"явився про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, а саме ухвалою від 16.04.09р. (повідомлення про вручення відповідачу ухвали від 16.04.09 міститься в матеріалах справи), будь-яких заперечень в спростування позовних вимог чи доказу сплати заявленої суми боргу суду не подав.
Відповідно до ч. 3 ст. 22 ГПК сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
За таких обставин, згідно ст.75 ГПК України та ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд вважає за можливе розглянути справу без участі повноважного представника відповідача за наявними в ній матеріалами, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача судом,
встановлено:
позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача 75577,54 грн. заборгованості, в тому числі 67880 грн. основного боргу, 3793,84 грн. пені за період прострочки з 02.12.08 по 25.02.09, 3435,33 грн. інфляційних за грудень 2008р. і січень 2009р. та 468,37 грн. 3 % річних за період з 02.12.08 по 25.02.09.
З матеріалів справи вбачається. що 17.10.08 між позивачем (продавець) та відповідачем (покупець) укладено договір купівлі-продажу товару № 121-П, згідно умов якого продавець зобов"язався передати у власність покупцеві товар ( бетон ), відповідно до специфікації (Додаток № 1), а покупець зобов"язався прийняти цей товар та своєчасно здійснити його оплату відповідно до умов даного Договору.
Пунктом 2.2 Договору передбачено, що поставка бетону здійснюється протягом 3-ох місяців з дати підписання цього Договору.
Позивач поставляв відповідачу протягом грудня 2008 товар, що підтверджується розхідними накладними, товаро-транспортними накладними та довіреністю №969049 від 01.12.08 ( копії містяться в матеріалах справи).
Відповідно до п.6.2 даного Договору, повний розрахунок за отриманий товар покупець здійснює протягом 5-ти банківських днів з дати отримання партії товару продавцем .
Однак, відповідач в порушення умов договору свої зобов"язання виконав не в повному обсязі, зокрема провів часткову оплату за одержаний товар, в зв"язку з чим виникла заборгованість, яка на час звернення позивача з позовом до суду становить 67880 грн. і складає суму основного боргу.
У відповідності до ч.1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов"язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов"язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов"язку.
Відповідно до ст.629 ЦК України Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, суб"єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов"язання належним чином відповідно до Закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов"язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
За таких обставин, враховуючи вищевикладене та неподання відповідачем належних доказів про оплату заборгованої суми у встановлені законом строки, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимоги позивача щодо стягнення 67880 грн. основного боргу.
Вимоги щодо стягнення 3793,84 грн. пені за період прострочки з 02.12.08 по 25.02.09, 3435,33 грн. інфляційних за грудень 2008р. і січень 2009р. та 468,37 грн. 3 % річних за період з 02.12.08 по 25.02.09 підлягають частковому задоволенню, враховуючи наступне:
Статтею 625 ЦК України встановлено, що в разі порушення терміну виконання грошового зобов"язання сторона повинна сплатити суму боргу з врахуванням інфляційних та 3% річних.
В силу ст.546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема неустойкою (штрафом, пенею), якою, з огляду на положення ст.549 ЦК України, є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Відповідно до п. 7.6 Договору в разі затримки оплати товару Покупець сплачує Продавцеві пеню у розмірі подвійної ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення оплати.
Як вбачається з матеріалів справи - розхідних накладних та товаро-транспортних накладних поставка товару (купівля -продаж) мала місце протягом грудня 2009 р., а саме з 16.12.08 по 27.12.08, а тому пеню, інфляційні та річні слід обраховувати з врахуванням кожної поставки, по кожній накладній окремо, а не від загальної суми по всіх накладних, як зроблено позивачем.
З врахування кожної поставки, простроченої суми, п.6.2 Договору, ставки НБУ та індексу інфляції, яка діяла на момент нарахування обгрунтований розмір пені становитиме відповідно 2450,36 грн. , інфляційних - 1968,52 та 3% річних - 325,23 грн. В решті стягнення пені, інфляційних та 3% річних слід відмовити за безпідставністю вимог.
Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень .
Таким чином, до стягнення підлягають 67880 грн. основного боргу, 2450,36 грн. пені, 1968,52 інфляційних та 325,23 грн. - 3% річних.
Судові витрати по сплаті держмита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу віднести на відповідача пропорційно задоволеним вимогам .
Керуючись ст.ст. 124,129 Конституції України, ст.ст.12,509,526,546,549,625,655 Цивільного кодексу України, ст. 193 ГК України, ст.ст.33,49,82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
позов задоволити частково.
Стягнути з ТзОВ "Укрпрусбуд" вул. Волоська,17, м. Коломия, Івано-Франківська область (код 35065428) на користь Дочірнього підприємства "Завод якісних бетонів" ТзОВ "МонолітТрансБуд" вул. Симона Петлюри,10, м.Івано-Франківськ ( код 35276460 ) - 67880 грн. основного боргу, 2450,36 грн. пені, 1968,52 інфляційних, 325,23 грн. - 3% річних, 726,24 грн. витрат по сплаті державного мита та 113,39 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
В решті позову відмовити за безпідставністю вимог.
Суддя Круглова Олена Микитівна
Рішення оформлене та підписане відповідно до вимог ст. 84 ГПК України 30.04.09.
Виготовлено в АС "Діловодство суду"
Суд | Господарський суд Івано-Франківської області |
Дата ухвалення рішення | 28.04.2009 |
Оприлюднено | 19.05.2009 |
Номер документу | 3595360 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні