Рішення

від 06.04.2009 по справі 26/41-09-974

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

26/41-09-974

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"06" квітня 2009 р.Справа  № 26/41-09-974

Господарський суд Одеської області у складі :

судді                                         Никифорчука М.І.

при секретареві                     Войтенко С.М.

за  участю  представників  сторін :

від  позивача  : Прохода Ю.Л.  за довіреністю від 20.08.2007 р.

від  відповідача  : не з'явився,

( представник відповідача повідомлявся належним чином про час та місце розгляду

справи, поштові повідомлення у справі)

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом :    Закритого акціонерного товариства „Селена”

до відповідача :  Фермерського господарства „КОЛОС М”  

про стягнення  16045,31 грн., -

в с т а н о в и в  :

Закрите  акціонерне товариство „Селена” ( далі –позивач) звернулось із  позовом до    фермерського господарства „КОЛОС М”  ( далі -  відповідач ) про стягнення сум основного боргу в розмірі 4450 грн., штрафу в розмірі 9450 грн., індексу інфляції в розмірі 869 грн. 40 коп., 3%  річних  в розмірі  157 грн. 44 коп.. пені в розмірі 1118 грн. 47 коп., всього в сумі  позову посилаючись на наступне.

21 квітня 2008 року між  сторонами у справі укладений договір купівлі –продажу  насіння № ОК-11 (далі –Договір),  відповідно  до якого  позивач зобов'язався передати, а відповідач   прийняти та  оплатити насіння сільськогосподарських культур.

По накладній № 21/2 від 21.04.2008 року  та довіреності до цієї накладної  серії ЯОБ              № 405266 від 21.04.2008 року  позивач відпустив, а відповідач отримав насіння соняшнику в кількості 0,350 т за ціною 27000 грн. за тону на загальну суму 9450 грн.  

Відповідно до п.4.1 Договору, відповідач  зобов'язаний був здійснити оплату товару  до 01 серпня 2008 року, але оплату не здійснив, чим порушив приписи ст. 526 ЦК України згідно з якою одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна умов договору не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо  у  зобов'язанні  встановлений  строк  (термін)  його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 статті  706 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною,  оголошеною продавцем  у  момент укладення договору,  якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті зобов'язання.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого  індексу інфляції за весь час прострочення,  а також три проценти річних  від  простроченої  суми.

Відповідно до частини 1 статті  230 ГК України,  штрафними    санкціями    у   цьому   Кодексі   визнаються господарські санкції у вигляді грошової  суми  (неустойка,  штраф, пеня),  яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним  правил  здійснення  господарської  діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

          Частиною 1 статті  237 ГК України передбачено, що підставою   для   застосування    оперативно-господарських санкцій   є  факт  порушення  господарського  зобов'язання  другою

стороною.  

Пунктом 5.2 Договору встановлена відповідальність відповідача у випадку порушення грошових зобов'язань, а саме -  у випадку несвоєчасної оплати товару відповідач  зобов'язаний сплати   штраф  в розмірі 20% від вартості несплаченого у строк товару  за перші десять днів прострочки та 10 відсотків від вартості  несплаченого у строк товару   за кожні наступні 10 календарних днів прострочки та пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості  несвоєчасно оплаченого товару за кожен день прострочення оплати.

Згідно наданого позивачем розрахунку сум стягнення, стягненню підлягають вищевказані суми.

Під час розгляду справи представником позивача надано виписка з рахунку позивача  від 27.01.2009 року, згідно якої відповідач частково в сумі 5000 грн. сплатив позивачеві за отримані насіння. ( 3-я стор. рахунку)

Крім того,  представником позивача у  судовому засідання надані письмові пояснення щодо нарахування відповідачеві штрафу в розмірі  80% від вартості несплаченого у строк товару.  

Відповідач в судове засідання не з'явився,  був повідомлений  належним чином про час та місце розгляду справи, про що свідчить поштове повідомлення  з  позначкою  органу зв'язку „причина повернення –адресат відмовився від одержання”. Аналізуючи вказане поштове повідомлення, суд вважає, що відповідач належним чином повідомлений про час та місце розгляду даної справи за таких підстав.

Відповідно до роз'яснень Вищого господарського суду, України, до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судовою процесу, наявними в матеріалах справи. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув"', "адресат відсутній" і т.п., у даному випадку позначка  „адресат відмовився від одержання” з урахуванням обставин  даної справи, на думку суду, вважається належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій. Крім того, позначка органу зв'язку «адресат відмовився від одержання»на думку суду саме  і  посвідчує, що відповідач  відмовляючись  від одержання  виклику до суду по цій справі  знав  про це повідомлення але  свідомо від нього відмовився.

Таким чином, коли юридична особа фактично свідомо  відмовилась від  отримання виклику до суду і дана особа своєчасно не довела про  причини  такої відмови  до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої відмови  покладаються на цю юридичну особу, а тому суд вважає за можливе розглянути дану справу за відсутністю представника відповідача, згідно правил ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Вислухавши представника позивача, проаналізувавши надані докази, господарський суд прийшов до наступного висновку.

Відповідно до вимог ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Як убачається з матеріалів справи, вищеприведені позивачем обставини повністю підтверджуються наявними у справі вищевказаними доказами –укладеним між сторонами у справі Договором № ОК-11 від 21 квітня 2008 року,  видатковою накладною № 21/2 від                 21 квітня 2008 року та довіреністю до неї  серії ЯОБ № 405266 від 21.04.2008 року, згідно яких  відповідачем на підставі вказаного Договору отримано від позивача насіння соняшнику у кількості 0,350 тн. на загальну суму 9450 грн. Факт отримання відповідачем вказаного товару підтверджується підписом уповноваженою відповідачем особою на  ім'я якої виписана вказана довіреність.

Аналізуючи вказані докази суд вважає їх достовірними, такими що не викликають сумнівів, тому приймає їх до уваги.

Як зазначено вище, відповідач частково в сумі 5000 грн. розрахувався з відповідачем за отриманий товар і  отже залишок суми  основного боргу складає 4450 грн.

До теперішнього часу відповідач залишок боргу позивачеві не сплатив,   що свідчить про порушення з боку відповідача вимог ст.ст. 525, 526  Цивільного кодексу України, згідно з якою одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна умов договору не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, та зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Перевіривши  наданий позивачем розрахунок стягнення  сум  штрафу, 3% річних, пені  та інфляційних господарський суд приймає його  до уваги та вважає правильним, оскільки він  розрахований відповідно до п.5.2. договору,  частини 2 статті 625 ЦК України, та в межах строків передбачених частиною 2  статті 258  ЦК України, частиною 6 статті 232 ГК України.

Таким чином, відповідач повинен сплатити позивачеві вказані суми.  

Аналізуючи вищеприведене у сукупності,  господарський суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими, доведеними  тому позов підлягає задоволенню.

Згідно вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України на відповідача покладаються судові витрати.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов –задовольнити.

Стягнути з Фермерського господарства  «Колос М»( 66550, Одеська область,  Любашівський район,  с. Агафіївка, код ЄДРПОУ 34697491, п/р 2600330012491 у ВАТ Одеська філія ВАТ «ВіЕйБі Банк», МФО 328726 )  на користь  Закритого акціонерного  товариства «Селена»( 67624,  Одеська область, Біляївський район, с. Дачне, вул. Гаркавого, 5; код ЄДРПОУ  30818912, п/р 260003145901 в ОФ ЗАТ «Банк «Петрокоммерц-Україна»,                м. Одеса. МФО 328771) - суму основного боргу в розмірі 4450 (чотири тисячі чотириста п'ятдесят) грн., штрафу в розмірі  9450 (дев'ять тисяч чотириста п'ятдесят ) грн.,  індекс інфляції в  розмірі  869 (вісімсот шістдесят дев'ять) грн. 40 коп., 3% річних в розмірі                      157 (сто п'ятдесят сім) грн.  44 коп., пені в розмірі 1118 ( одна тисяча сто вісімнадцять) грн. 47 коп., державного мита в сумі  160 (сто шістдесят) грн. 45 коп. та витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу в сумі 118  (сто вісімнадцять ) грн.

Рішення господарського суду набирає законної  сили згідно зі ст. 85 ГПК України, після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя