Постанова

від 11.12.2013 по справі 804/14950/13-а

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2013 р. Справа № 804/14950/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Тулянцевої І.В.

при секретарі Шевцовій М.Ю.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу у м.Дніпропетровську за позовом Нікопольської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРООВОЧ» про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ :

12.11.13 року Нікопольська ОДПІ Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРООВОЧ» про стягнення заборгованості.

В обґрунтування позову зазначено, що ТОВ «АГРООВОЧ» має заборгованість по платежу «збір за спеціальне використання води», яка утворилася внаслідок несплати ним самостійно нарахованих податкових зобов'язань визначених на підставі поданої до контролюючого органу податкової декларації за перше півріччя 2013 року № 1300012574 від 12.08.2013 року у розмірі 894,43 грн. Заборгованість відповідачем у добровільному порядку не сплачена, тому податковий орган звернувся до суду із позовом про стягнення боргу.

Позивач в судове засідання не з'явився , подав клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження (а.с 24).

Відповідач у судове засідання не з'явився, повідомлений належним чином про дату, час та місце судового розгляду, повістка про розгляд справи отримана особисто відповідачем 18.11.2013 року, що підтверджується наявними в матеріалах справи поштовими повідомленнями (а.с. 34). Заяв, клопотань про відкладення розгляду справи суду не подавав, причини неявки в судове засідання не повідомив.

За викладених обставин, у відповідності до ч.4 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України, справу розглянуто в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог з огляду на наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «АГРООВОЧ» зареєстроване Нікопольським міськрайонним управлінням юстиції Дніпропетровської області 17.02.2010 року та перебуває на обліку в Нікопольській об'єднаній Державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області як платник податків і зборів з 18.02.2010 року за № 204/29-065 (а.с. 12).

12.08.2013 року ТОВ «АГРООВОЧ» подало до Нікопольської об'єднаної ДПІ (правонаступником якої є Нікопольська об'єднана Державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області) податкову декларацію зі збору за спеціальне використання поверхневих та підземних вод; за спеціальне використання поверхневої води теплоелектростанціями з прямоточною системою водопостачання; за спеціальне використання поверхневих і підземних вод житлово-комунальними підприємствами; за спеціальне використання води, яка входить виключно до складу напоїв; за спеціальне використання поверхневих і підземних вод для потреб рибництва; за спеціальне використання кар'єрної, шахтної, дренажної води) № 1300012574 за І півріччя 2013 року, згідно якої сума податкового зобов'язання по платежу «збір за спеціальне використання води» до сплати в бюджет за І півріччя 2013 року складає 894,43 грн. (а.с. 13-15).

Зазначені дії відповідача узгоджуються з вимогами розділу ХVІ Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755 - VI (далі - ПК України). Між тим, відповідачем збір за спеціальне водокористування не сплачений внаслідок чого у нього виникла сума податкового боргу за І півріччя 2013 року в розмірі 894,43 грн., що підтверджується карткою особового рахунку платника податку, зворотній бік якої приєднаний до матеріалів справи (а.с. 22).

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, повноваження і обов'язки посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, врегульовані нормами Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755- VI.

Розділ ХVІ Податкового кодексу України регулює правовідносини щодо збору за спеціальне використання води.

Відповідно п. 323.1. ст. 323 Податкового кодексу України платниками збору є водокористувачі - суб'єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи (крім бюджетних установ), постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи - підприємці, які використовують воду, отриману шляхом забору води з водних об'єктів (первинні водокористувачі) та/або від первинних або інших водокористувачів (вторинні водокористувачі), та використовують воду для потреб гідроенергетики, водного транспорту і рибництва.

Пунктом 324.1 статті 324 ПК України, об'єктом оподаткування збором є фактичний обсяг води, який використовують водокористувачі, з урахуванням обсягу втрат води в їх системах водопостачання.

Водокористувачі самостійно обчислюють збір за спеціальне використання води та збір за спеціальне використання води для потреб гідроенергетики і рибництва щокварталу наростаючим підсумком з початку року, а за спеціальне використання води для потреб водного транспорту - починаючи з першого півріччя поточного року, у якому було здійснено таке використання.

Збір обчислюється виходячи з фактичних обсягів використаної води (підземної, поверхневої, отриманої від інших водокористувачів) водних об'єктів з урахуванням обсягу втрат води в їх системах водопостачання, встановлених у дозволі на спеціальне водокористування, лімітів використання води, ставок збору та коефіцієнтів. (П.п. 326.1., 326.2 ст. 326 ПК України).

Базовий податковий (звітний) період для збору дорівнює календарному кварталу.

Платники збору обчислюють суму збору наростаючим підсумком з початку року та складають податкові декларації за формою, встановленою в порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу. Податкові декларації збору подаються платниками збору контролюючим органам у строки, визначені для квартального податкового (звітного) періоду, за місцем податкової реєстрації. Податкова декларація за спеціальне використання води для потреб водного транспорту за перший квартал не подається. Збір сплачується платниками збору у строки, визначені для квартального податкового (звітного) періоду, за місцем податкової реєстрації (ст. 328 Податкового кодексу України).

В ході розгляду справи було встановлено, що відповідачем у встановлені ст. 328 ПК України строки самостійно нараховані суми податкових зобов'язань по збору за спеціальне водокористування за І півріччя 2013 року сплачені не були, що призвело до виникнення податкового боргу.

П. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України визначає, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Відповідно до п.54.2 ст. 54 Податкового кодексу України грошове зобов'язання щодо суми податкових зобов'язань з податку, що підлягає утриманню та сплаті (перерахуванню) до

бюджету в разі нарахування/виплати доходу на користь платника податку - фізичної особи, вважається узгодженим податковим агентом або платником податку, який отримує доходи не від податкового агента, в момент виникнення податкового зобов'язання, який визначається за календарною датою, встановленою розділом IV цього Кодексу для граничного строку сплати податку до відповідного бюджету.

Відповідно до п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковим боргом визнається сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Як свідчать матеріли справи, 28.08.2013 року на адресу відповідача направлена податкова вимога форми «Ю» № 47-15 від 28.08.2013 року. (а.с. 16).

Судом встановлено, що за змістом, формою та підставами винесення така податкова вимога узгоджується з компетенцією органів державної податкової служби України, встановленою Податковим кодексом України та Порядком направлення органами державної податкової служби податкових вимог платникам податків, затвердженим наказом ДПА України від 24.12.2010 року № 1037 (далі - Порядок).

Відповідно до п.4.6 вказаного Порядку, податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Доказів оскарження податкової вимоги заявника відповідачем до суду не надано, а судом в порядку ст. 11 КАС України, не встановлено.

Відповідно до п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Відповідно до п.87.1 ст. 87 Податкового кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

В разі невиконання податкової вимоги орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу, зокрема шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків. Стягнення здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини (пп. 95.1, 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України).

В силу пп. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги (пп. 95.2 cт. 95 Податкового кодексу України).

Судом встановлено, що податковий борг не погашений, що підтверджується обліковою карткою платника податків, зворотній бік якої приєднаний до матеріалів справи. (а.с. 22).

З огляду на те, що заборгованість платника податку не погашена у встановленому законом порядку, позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 7-12, 14, 86, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Нікопольської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРООВОЧ» про стягнення заборгованості у розмірі 894,43 грн. - задовольнити.

Стягнути з усіх розрахункових рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРООВОЧ» (53210,Дніпропетровська область, м.Нікополь, вул.Станіславського, буд. 38, кв. 20, р/р 26003136365001 АТ «ІМЕКСБАНК», МФО 328384, код ЄДРПОУ 36989650) відкритих у банківський установах суму податкового боргу по платежам до бюджету по платежу «збір за спеціальне використання води» в сумі 894,43грн. (вісімсот дев'яносто чотири грн. 43 коп.) за І півріччя 2013 року на р/р 33119357700029, код платежу 13020100, отримувач Управління ДКС України у м.Нікополі, код отримувача 38033121, банк ГУ ДКС України у Дніпропетровській області, МФО 805012.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, передбачені ст.186 КАС України.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.В. Тулянцева