Постанова

від 09.12.2013 по справі 826/16063/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

09 грудня 2013 року № 826/16063/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва, у складі: судді Добрянської Я.І., розглянув відповідно до вимог ч. 6 ст. 128 КАС України, в порядку письмового провадження адміністративну справу:

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Інтерстарч Україна» до відповідача Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва (правонаступником якої є Державна податкова інспекція у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві) провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 23.09.2013 р. № 0000422204

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Інтерстарч Україна» звернувся в Окружний адміністративний суд м. Києва з позовом до відповідача Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва (правонаступником якої є Державна податкова інспекція у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 23.09.2013 р. № 0000422204.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.10.2013 р. суддею Добрянською Я.І. було відкрито провадження в адміністративній справі № 826/16063/13-а та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні 05.11.2013 р. представники позивача позовні вимоги підтримали повністю та просили суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Дер жавної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби (правонаступником якої є Державна податкова інспекція у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві) № 0000422204 від 23 вересня 2013 року;

- стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Інтерстарч Україна» (код ЄДРПОУ 37847777) з Державного бюджету України витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 294,00 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог представники позивача зазначили, що при проведенні планової виїзної перевірки ТОВ «Торговий дім «Інтерстарч Україна з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 19.08.2011 р. по 31.12.2012 р., відповідач дійшов помилкового висновку про порушення позивачем вимог п. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14, п.п. 135.5.4 п. 135 ст. 135 Податкового кодексу України, щодо заниження валових доходів на загальну суму 1 940 792 грн., що в свою чергу призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 407 567 грн.

На думку позивача, висновки, викладені в Акті перевірки, є необґрунтованими та такими, що не підтверджуються допустимими доказами у справі, а тому, податкове повідомлення-рішення, винесене за наслідками такої перевірки та складеного Акта перевірки, є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідачем, в свою чергу, були подані письмові заперечення проти позову, в яких податковий орган просить суд у задоволенні позовних вимог позивачу відмовити повністю.

Однак, в судове засідання 05.11.2013 р. відповідач не прибув та не скерував свого представника, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового засідання, докази чого наявні в матеріалах справи.

Зважаючи на неприбуття відповідача в судове засідання 05.11.2013 р., що був повідомлений належним чином, суд, на підставі ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвалив розглядати адміністративну справу № 826/16063/13-а в порядку письмового провадження.

Про перехід до розгляду зазначеної справи в поряду письмового провадження, відповідача було належним чином повідомлено листом від 05.11.2013 р., який був отриманий представником відповідача за довіреністю особисто наручно 06.11.2013 р., про що останній розписався на зворотньому боці такого листа, який наявний в матеріалах справи.

За наслідками переходу судом до розгляду адміністративної справи № 826/16063/13-а в порядку письмового провадження, позивачем 08.11.2013 р. до канцелярії суду були також подані додаткові письмові пояснення до адміністративного позову.

Станом на 09.12.2013 р. інших документів по справі № 826/16063/13-а від сторін до канцелярії суду не надходило.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з наявних матеріалів справи, з 18.07.2013 р. по 14.08.2013 р. відповідачем Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі м. Києва (правонаступником якої є Державна податкова інспекція у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві) була проведена планова виїзна перевірка позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Інтерстарч Україна» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 19.08.2011 р. по 31.12.2012 р.

За результатами перевірки був складений Акт від 05.09.2013 р. № 585/26-53-22-04-21/37847777, в якому зазначено про виявлені порушення позивачем вимог податкового законодавства, а саме: п.п. 14.1.257 та п.п. 135.5.4 Податко вого кодексу України, що призвело до заниження позивачем доходів на загальну суму 1 940 792 грн., та виходячи з цього, податку на прибуток на суму 407 567 грн.

За наслідками висновків вищевказаного Акта перевірки, відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення:

- № 0000422204 від 23 вересня 2013 року, яким позивачу збільшено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на загальну суму 611 350,00 грн., в т.ч. 407 567,00 грн. за основним платежем та 203 783,00 грн. за штрафни ми (фінансовими) санкціями.

Однак, не погоджуючись із зазначеним податковим повідомленням-рішенням Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві № 0000422204 від 23 вересня 2013 року, позивач оскаржив його в судовому порядку до Окружного адміністративного суду м. Києва.

Дослідивши наявні у справі докази, проаналізувавши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Окружний адміністративний суд м. Києва дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог позивача, зважаючи зокрема на наступне.

Так, згідно з висновками Акта перевірки (стор. 9-11), перевіркою встановлено заниження позивачем суми до ходу на суму процентів, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги.

Згідно наявних матеріалів справи, у періоді що перевірявся, позивач неодноразово одержував поворотну фінансову допомогу на підставі відповідних договорів.

Обставини щодо умов укладених договорів, сум одержаної допомоги, термінів одержання та повернення докладно викладені відповідачем в Акті перевірки.

Однак, позивач вважає, що відповідачем було неправильно застосовані норми податково го законодавства щодо операцій з отримання поворотної фінансової допомоги.

Так, на виконання вимог чинного законодавства, позивачем з метою оподаткування були умовно нараховані та включені до складу інших доходів проценти на суми поворотної фінансової допомоги, які залишалися неповерненими на кінець звітного періоду:

- за період II-IV квартали 2011 р. нарахований дохід у вигляді умовних процентів в сумі 47 903 грн.;

- за податковий період 2012 р. нарахований дохід у вигляді умовних процентів в сумі 85 131 грн.

Відповідно до Акту перевірки (стор. 9, останній абзац), перевіркою відображених у рядку 03 ІД Декларацій «інші доходи» показників за період з 19.08.2011 р. по 31.12.2012 р. у загальній сумі 1 141 650 грн., встановлено, що на фор мування цих показників мали вплив відображення відсотків банку отриманих по залишках на розрахунковому рахунку, нарахування умовних відсотків по отриманій фінансовій допомозі яка повернута у наступному кварталі, позитивне значення курсових різниць, тощо».

Таким чином, самим Актом перевірки підтверджується факт нарахування позивачем умовних процентів та не заперечується правильність визначення позивачем умовних процентів по фінансовій допомозі, що залишається неповерненою на кінець звітного періоду (повернута у наступному кварталі).

Однак, за наслідками зазначеної перевірки, відповідачем було додатково збільшено доходи позивача на загальну суму 1 940 792 грн. (інформація щодо нарахованих сум за кожним з договорів позики додана до позовної заяви).

З даного приводу суд вважає, що таке збільшення відповідачем доходів позивача на суму умов них процентів, - є наслідком невірного застосування податковим органом норм чинного за конодавства, які визначають базу для умовного нарахування процентів, період часу, за який вони нараховуються, та процентну ставку.

Так, у періоді, який перевірявся, оподаткування прибутку підприємств здійснювалось на підставі Податкового кодексу України, а саме: п. 14.1.257, в якому зазначено, що фінансова допомога - це допомога, надана на безповоротній або поворо тній основі.

Безповоротна фінансова допомога - це сума процентів, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, що запи шається неповерненою на кінець звітного періоду, у розмірі облікової ставки Національного ба нку України, розрахованої за кожний день фактичного використання такої поворотної фінансо вої допомоги.

Згідно з наведеними в Акті перевірки розрахунками, умовне нарахування процентів здійснювалось відповідачем наступним чином, у порівнянні з вимогами законодавства

Застосовано відповідачемВимоги законодавства База умовного нарахування процен тівсума поворотної фінансової допомоги, що залишалась неповерненою на початок звітного періодусума поворотної фінансової допомоги, що залишається неповерненою на кінець звітного пері оду Кількість днів, за які розраховуються процентикожний день фактичного використання поворотної фінансової допомоги, що залишалась непо верненою на початок звітного періодукожний день фактичного використання поворотної фінансової допомоги, що залишається непо верненою на кінець звітного пе ріоду Таким чином вбачається, що відповідачем, без законодавчо передбачених підстав, були нараховані позивачу умовні проценти на суму поворотної фінансової допомоги, яка залишалась неповерненою на початок звітного кварталу, проте була повністю поверненою останнім до закінчення такого звітного періоду (кварталу).

З урахуванням вищезазначеного, розрахунок умовних процентів на суму поворотної фінансової допомоги був зроблений відповідачем з порушенням норм чинного законодавства, наведеного вище (невірне застосування норм податкового законодавства), відповідно до чого висновок Акта перевірки про порушення позивачем п.п. 135.5.4 Податкового кодексу України та заниження доходів на за гальну суму 1 940 792 грн. є необґрунтованим та безпідставним.

Відповідно до наведених норм законодавства, умовне нарахування процентів у звітному періоді здійснюється на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповерненою на кінець звітного періоду, а отже звідси слідує, що Податковий кодекс України звільняє платника податків від нарахування доходів у вигляді умовних процентів на суму поворотної фінансової допомоги, яку було повернуто позикодавцеві протягом звітного періоду, як це має місце в даному випадку.

Також суд звертає увагу, що відповідачем у письмовому запереченні на позовну заяву також описано порядок умовного нарахування процентів саме наступним чином: «Проте, якщо платник податку не повертає суму отриманої поворотної фінансової допомоги на кінець звітного періоду особі, що є платником податку на прибуток підприємств на загальних підставах, до доходів звітного періоду, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включається сума процентів, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповерненою на кінець такого звітного періоду. Умовні проценти розраховуються відповідно до п.п. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України. Нараховуються умовні проценти таким чином: суму неповерненої на кінець звітного періоду поворотної фінансової допомоги помножити на кількість днів користування та на облікову ставку Нацбанку України і поділити на 365 днів».

Отже, порядок умовного нарахування процентів, описаний відповідачем у письмових запереченнях на позовну заяву, повністю відповідає вимогам Податкового кодексу України та узгоджується з позицією позивача, викладеною у позовній заяві, проте як в Акті перевірки від 05.09.2013 р. № 585/26-53-22-04-21/37847777, податковим органом здійснені розрахунки, в яких проценти нараховані у звітному періоді на суми допомоги, повернуті до закінчення такого звітного періоду, тобто на суми допомоги, які не є неповернутими на кінець звітного періоду.

Таким чином, розрахунки процентів, наведені в Акті перевірки, на підставі яких дохід позивача у 2012 р. був збільшений відповідачем на 1 940 792 грн., здійснений податковим органом всупереч порядку описаному в запереченні на позовну заяву, та з урахуванням невірного застосування відповідачем наведених норм податкового законодавства, що регулюють порядок умовного нарахування процентів по фінансовій допомозі, що залишається неповерненою на кінець звітного періоду

Згідно ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів суду правомірності прийнятого ним податкового повідомлення-рішення від 23.09.2013 р. № 0000422204.

Натомість позивач надав суду обґрунтовані пояснення, підтверджені допустимими доказами, щодо протиправності винесення відповідачем оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 23.09.2013 р. № 0000422204.

Зважаючи на викладене, та керуючись ч. 6 ст. 71 КАС України, суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог позивача в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Враховуючи вищенаведене в сукупності, та керуючись ст.ст. 2, 71, 86, 94, 97, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві № 0000422204 від 23 вересня 2013 року;

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Інтерстарч Україна» (код ЄДРПОУ 37847777) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 294 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві.

Строк і порядок набрання судовим рішенням законної сили встановлені у статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Суддя: Я.І. Добрянська

Дата складання та підписання в повному обсязі постанови - 09.12.2013 р.