Рішення

від 14.04.2009 по справі 1263-2009

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

1263-2009

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 311

РІШЕННЯ

Іменем України

14.04.2009Справа №2-18/1263-2009

За позовом – Відкритого акціонерного товариства «Сімферопольський райагрохім» (95033, м. Сімферополь вул. Автомобілістів, 4)

До відповідача – Сільськогосподарського приватного підприємства «Сталкер» (97523, Сімферопольський район, с. Донське, вул. Виноградна, 63)

Про стягнення 127680,37 грн.

                                                                                                        Суддя І.К. Осоченко

                                                  ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача – Приступа Є.В. – представник, дов. від 16.08.2007 року.

Від відповідача – не з'явився.

СУТЬ СПОРУ: Відкрите акціонерне товариство «Сімферопольський райагрохім» (далі позивач) звернулося до господарського суду Автономної Республіки Крим із позовною заявою до Сільськогосподарського приватного підприємства «Сталкер» (далі відповідач), у якій просить суд стягнути з відповідача заборгованість за договором у сумі 102000,00 грн., штрафні санкції у вигляді пені у сумі 14084,38 грн., витрати від інфляції у сумі 9835,44 грн., відсотки за безпідставне користування чужими коштами у сумі 1760,55 грн.

Позовні вимоги ґрунтуються на приписах статей 193 Господарського кодексу України, 526, 625, 692 Цивільного кодексу України та мотивовані тим, що 11.03.2008 року між позивачем та відповідачем укладено договір поставки товару № 25. Позивач у виконання умов договору поставив відповідачу аміачну селітру у кількості 40,00 тон на загальну суму 102000,00 грн. Проте відповідач не здійснив оплату за поставлений товар, у зв'язку із чим на ним склалася заборгованість у сумі 102000,00 грн., що і стало підставою для звернення позивача до суду.

23.03.2009 року у судовому засіданні представник позивача надав акт звірки взаємних розрахунків станом на 01.02.2009 року на суму 102000,00 грн., підписаний обома сторонами.

Представник відповідача у судове засідання двічі не з'явився, причини нез'явлення суду не відомі. Про день та час розгляду справи сповіщений належним чином.

Суд вважає за можливе розглянути справу у порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними документами.

Слухання справи відкладалося у порядку, передбаченому статтею 77 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд –

                                                         ВСТАНОВИВ:

11.03.2008 року між Відкритим акціонерним товариством «Сімферопольський райагрохім» та Сільськогосподарським приватним підприємством «Сталкер» укладено договір поставки товару № 25.

Відповідно до розділу 1 даного договору, постачальник зобов'язується поставити товар, а покупець прийняти і оплатити поставлений товар: аміачна селітра у кількості 40 тон на загальну суму 92000,00 грн.; ціна за одиницю товару становить 2300,00 грн.

Відповідно до частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України,  за   договором  поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки)  товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших  цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним,  домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Позивач відповідно до умов договору своєчасно поставив відповідачу продукцію на загальну суму 92000,00 грн., що підтверджується наступними накладними: № 120 від 14.03.2008 року на суму 18400,00 грн., № 122 від 18.03.2008 року на суму 13800,00 грн., № 125 від 18.03.2008 року на суму 23000,00 грн., № 128 від 19.03.2008 року на суму 13800,00 грн., № 129 від 19.03.2008 року на суму 23000,00 грн.

Факт отримання відповідачем продукції підтверджується його підписом у видаткових накладних у графі «отримав» та довіреністю на отримання товару.

30.05.2008 року між сторонами підписана додаткова угода № 1 до договору № 25 від 11.03.2008 року, відповідно до якої змінюється ціна за одиницю товару, а саме: 2550,00 грн., та як наслідок змінюється загальна сума за поставлений товар, яка складає 102000,00 грн.

Згідно з додатковою угодою № 1 до договору № 25 від 11.03.2008 року, от строчка платежу становить до 15.07.2008 року.

Відповідач умови договору у частині оплати поставленої продукції своєчасно і у повному обсязі не виконав, у зв'язку із чим за ним склалася заборгованість у сумі 102000,00 грн.

Доказів оплати суми боргу у розмірі 102000,00 грн. відповідачем суду не представлено.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до   звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться.

Статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до частини 1 статті 612 ЦК України, боржник  вважається  таким,  що  прострочив,  якщо  він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його  у  строк, встановлений договором або законом.

01.02.2009 року між сторонами підписаний Акт звірки взаємних розрахунків на суму 102000,00 грн.

Таким чином, за відповідачем склалася заборгованість за договором у сумі 102000,00 грн.

Відповідно до позовної заяви, позивач також просить стягнути на його користь пеню у сумі 14084,38 грн.

За ст. ст. 546, 547 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчинюється у письмовій формі.

Відповідно до пункту 1 розділу 3 договору, за недотримання строків оплати товару, покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі  подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу.

Згідно до Закону України “ Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22.11.1996 р. № 543.96 ВР, вина сторона сплачує пеню в розмірі не більш ніж  2-а облікова ставка НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Поняття пені передбачено у ст. 549 ЦК України: пенею  є  неустойка,  що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно  виконаного  грошового  зобов'язання  за  кожен  день прострочення виконання.

Пункт 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлює пресікательний строк нарахування пені в шість місяців.

Позивач просить стягнути пеню у сумі 14084,38 грн. за 210 днів.

За розрахунками суду пеня підлягає стягненню у сумі 12072,33 грн. за період з 16.07.2008 року по 10.02.2009 року, при цьому суд враховує відстрочення платежу до 15.07.2008 року та пресікательний строк нарахування пені в шість місяців.

У відповідності зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання їм грошового зобов'язання. Боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за увесь час прострочення, а також 3 % (три відсотки) річних від простроченої суми.

Таким чином, позовні вимоги у частині стягнення 3% річних у сумі 1760,55 грн. (за період з 16.07.2008 року по 10.02.2009 року) та інфляційна сума  у розмірі 9835,44 грн. (за період з 16.07.2008 року по 01.02.2009 року) підлягають задоволенню.

Судові витрати, відповідно до ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України,  відносяться на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

14.04.2009р. у судовому засіданні за згодою позивача було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано суддею 16.04.2009 року.

На підставі вищевикладеного та керуючись 525, 526, 612, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

                                                             ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Сільськогосподарського приватного підприємства «Сталкер» (97523, Сімферопольський район, с. Донське, вул. Виноградна, 63, код ЄДРПОУ 31685771, банківські реквізити суду не відомі) на користь Відкритого акціонерного товариства «Сімферопольський райагрохім» (95033, м. Сімферополь вул. Автомобілістів, 4; код ЄДПРОУ 05489750, банківські реквізити суду не відомі) 102000 грн. (сто дві тисячі грн.) 00 коп. заборгованості; 12072 грн. (дванадцять тисяч сімдесят дві грн.) 33 коп. пені; 1760 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят грн.) 55 коп. 3% річних; інфляційну суму у розмірі 9835 грн. (дев'ять тисяч вісімсот тридцять п'ять грн.) 44 коп. та 1256 грн. (одна тисяча двісті п'ятдесят шість грн.) 68 коп. державного мита та 116 грн. (сто шістнадцять грн.) 14 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3.  У частині стягнення пені у сумі 2012,05 грн. у позові відмовити.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Осоченко І.К.