Рішення

від 28.04.2009 по справі 41/91-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

41/91-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

28.04.09р.

Справа № 41/91-09

За позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми "Інтервторпром",

м. Харків 

до  Приватного підприємства "Ванкор", м. Дніпропетровськ 

про стягнення 200909,93 грн.

Суддя Орєшкіна Е.В.

В засіданні приймали участь представники:

Від позивача: Єрофеева Ю.В., довіреність № 5 від 13.04.09 року

Від відповідача: не з'явився 

СУТЬ СПОРУ:

          Позивач, з урахуванням  уточнень позовних вимог (заява № 09/04 від 09.04.09 року) звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача  на його користь заборгованості в розмірі 103306 грн., пені –29003,93 грн., всього –132309,93 грн.

          В обґрунтування позовних вимог посилається на порушення відповідачем прийнятих на себе зобов'язань щодо поставки частково оплаченого позивачем товару за  умовами укладеного між сторонами договору № 01-0308 від 31.03.08 року.

Відповідач в судові засідання не з'явився, відзив на позов та витребуваних судом документів не надав, вимог не заперечив, з клопотанням про відкладення розгляду справи до суду не звертався. Про час і місце проведення судових засідань повідомлений судом належним чином (а.с. 23).

Нез'явлення відповідача на виклик суду не перешкоджає розгляду справи по суті.

Справа, згідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, розглядається за наявними в ній матеріалами.

          За згодою представника позивача в судовому засіданні оголошено  вступну та резолютивну частини рішення.

          Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши докази в сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між позивачем –товариством з обмеженою відповідальністю Фірмою "Інтервторпром" та відповідачем –приватним підприємством «Ванкор»укладений договір № 01-0308 від 31.03.08 року (далі-договір), за умовами якого постачальник (відповідач у справі) прийняв на себе зобов'язання поставити   покупцю (позивачу у справі) товар, асортимент, ціна, кількість та строк поставки якого зазначені у специфікаціях (додатках) к договору, що є його невід'ємними частинами, та покупець, відповідно, зобов'язання прийняти цей товар та його сплатити.

Відповідно п. 2.1. договору ціна товару встановлена у гривнях та зазначена у додатках к договору.

Пунктом 2.4. договору сторонами узгоджені умови оплати –шляхом перерахування покупцем передоплати у розмірі 70 % від суми на протязі 5 банківських днів з моменту виставлення постачальником рахунку. Остаточний розрахунок здійснюється на протязі п'яти банківських днів з моменту підписання сторонами накладної (акту приймання-передачі товару), шляхом перерахування покупцем грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника.

На виконання умов договору позивачем перераховано відповідачу грошових коштів в сумі 171906 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 1654 від 03.06.08 року, № 2070 від 10.07.08 року, № 2796 від 10.09.08 року, доданими до матеріалів справи (а.с. 14-16).

Пунктом 3.1 договору передбачено, що поставка товару на адресу покупця або за його реквізитами здійснюється на умовах та в строки, зазначені в договорі та в специфікаціях.

Специфікацією № 4 від 27.05.08 року к договору № 01-0308 від 31.03.08 року встановлений строк поставки відповідачем сита барабанного грохота діаметром 1600 мм –30.06.08 року, специфікацією № 8 від 09.07.08 року -  рами з приводом бочки діаметром 2200 мм –23.07.08 року, специфікацією № 7 від 04.08.08 року –сепаратору магнітного з конвеєром КЛ500L5 –25.09.08 року.

Фактичні дії сторін підпадають під норми ст.ст. 11, 202, 509, 655 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України і свідчать про існування між сторонами відносин купівлі-продажу,  в результаті чого у відповідача виникли зобов'язання по поставці продукції.

Згідно приписів ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, дія яких поширюється на спірні взаємовідносини, зобов'язання мають виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та закону. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається (ст. 525 ЦК України).

У встановлений у специфікаціях, № 4 від 27.05.08 року, № 8 від 09.07.08 року, № 7 від 04.08.08 року к договору  № 01-0308 від 31.03.08 року строк відповідач поставку товару не здійснив.

Відповідно до ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

В процесі розгляду справи, а саме 08.04.09 року, відповідачем частково поставлено позивачу продукції, в зв'язку з чим останнім зменшені позовні вимоги в частині стягнення з нього основного боргу до 103306 грн. Відсутність заборгованості, що є предметом позову у справі, відповідачем не доведена.

З огляду на викладене, суд вбачає підстави для стягнення з відповідача боргу у розмірі, пред'явленому позивачем.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов'язання, у відповідності із ст. 611 Цивільного кодексу України, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Пунктом 5.3. договору сторонами узгоджено, що за порушення строків поставки товару постачальник сплачує покупцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла за період, за який сплачується пеня від суми договору за кожний день прострочення.

Нарахована позивачем сума пені за період з 01.07.08 року по 30.01.09 року становить 29003,93 грн.

Вимогу позивача щодо стягнення з відповідача неустойки суд вважає обгрутнованою, але такою, що підлягає задоволенню частково, з огляду на наступне.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів (правовідносини сторін є господарськими –ст. 3 Господарського Кодексу України) застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через 6 місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Враховуючи вищенаведене та приймаючи до уваги те, що договором № 01-0308 від 31.03.08 року інше в розумінні п. 6 ст. 232 Господарського Кодексу України не встановлено, вимогу позивача щодо стягнення пені слід задовольнити частково, в сумі 26535,48 грн., яку необхідно рахувати за 182 календарні дні починаючи з першого дня порушення відповідачем зобов'язання за договором по кожній специфікації окремо.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по справі покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі вищенаведеного та

керуючись ст. ст. 1, 33, 34, 49, ст. ст. 82 –84  Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з приватного підприємства «Ванкор»- 49021, м. Дніпропетровськ, вул.. Пожарна,2, код ЄДРПОУ 35269976, р/р 26006140676900 в АКІБ «Укрсіббанк», МФО 351005 на користь товариства з обмеженою відповідальністю Фірми «Інтервторпром»- 61046, м. Харків, пр. Московський,275, код ЄДРПОУ 32082744, р/р 2600530199401 в АБ «Кредит-Дніпро»м. Дніпропетровськ, МФО 305749 заборгованості 103306 грн. (сто три тисячі триста шість грн.), пені –26535,48 грн. (двадцять шість тисяч п'ятсот тридцять п'ять грн. 48 коп.), витрат по сплаті держмита -  1984,41 грн. (одна тисяча дев'ятсот вісімдесят чотири грн. 41 коп.) та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу –  116,56 грн. (сто шістнадцять грн. 56 коп.).

В решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

          СУДДЯ                                                                   Е.В. ОРЄШКІНА

Рішення підписано 28.04.09 року